?арет Джонс
англ. Gareth Richard Vaughan Jones
Народився	14 серпня 1905 ( 1905-08-14 ) Барр? , Долина ?ламор?ан , Велика Британ?я
Помер	12 серпня 1935 ( 1935-08-12 ) (29 рок?в) Жехе ·захоплений в полон та застрелений
Кра?на	Велика Британ?я   Сполучене Корол?вство
Д?яльн?сть	журнал?ст
Галузь	журнал?стика [1] ? репортаж [1]
В?домий завдяки	Вперше п?д власним ?менем написав статт? про Голод в СРСР та Голодомор в зах?дн?й прес?
Alma mater	Аберисв?тський ун?верситет , Трин?т?-коледж (Кембридж) ? Barry Comprehensive School d
Знання мов	англ?йська [2] , валл?йська [2] , французька [2] , н?мецька [2] ? рос?йська [2]
Заклад	Дев?д Ллойд Джордж , Таймс ? Western Mail
Мати	Annie Gwen Jones d
Нагороди
Сайт	www.garethjones.org
Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

?а?рет Р??чард Вон Джонс ( англ. Gareth Richard Vaughan Jones ; 13 серпня 1905 , Барр? , Уельс , Велика Британ?я  ? 12 серпня 1935 , Жехе , Маньчжурська держава ) ? валл?йський журнал?ст , який уперше у зах?дн?й прес? п?д власним ?менем заявив про масовий голод в СРСР (1932?1933 ), в тому числ? ? про Голодомор . Його репортаж був надрукований з-пом?ж ?нших також у газетах ≪ The Guardian ≫ та ≪ New York Post ≫ .

Народився 13 серпня 1905 в Барр?, Уельс. Його батько, Меджор Едгар Джонс, протягом 35 рок?в був директором школи для хлопчик?в у Барр?. Едгар Джонс активно п?дтримував Л?гу Нац?й та був прихильником миру.

Мати ?арета, Енн? Гвен Джонс, у молодост? вперше подорожувала за меж? Уельсу до Укра?ни , аби працювати гувернанткою Артура Юза ? одного з син?в Джона Юза , засновника м?ста Донецьк (Юз?вка). На початку XX стол?ття вона при?дналась до руху суфражисток , ? перша зустр?ч учасник?в руху в п?вденному Уельс? мала м?сце саме в будинку Джонс?в ^[3] .

Родина спочатку мешкала в будинку в район? Колкот м?ста Барр?. ?арету вдалось переконати батька придбати та пере?хати до будинку в район? Порт у Кастел, з чудовим кра?видом на Бристольський канал .

Мати навчала ?арета до семи рок?в. Пот?м в?н навчався в школ? батька, зв?дки поступив до Абериств?тського коледжу , зв?дти до Страсбурзького ун?верситету (1923?1925 рр.), ? нарешт? до Трин?т?-коледжу в Кембридж? (1926?1929 рр.), який в?н зак?нчив з в?дзнакою, вивчивши н?мецьку , французьку , та рос?йську мови. Враховуючи р?дну валл?йську та англ?йську мови, ?арет в?льно волод?в п'ятьма мовами ^[4] .

В?н склав ?спити для служби в консульськ?й служб? з найвищими оц?нками та отримав пропозиц?ю працювати в Кита? , яку в?н в?дхилив. Зважаючи на чудове знання ?вропейських мов, погодитись на цю пропозиц?ю означало велике розчарування та непорозум?ння для його родини. ?арет подорожував ?вропою та до Сполучених Штат?в. В?н працював на французькому пароплав?, стокером на норвезькому човн? та кермовим на маленьких шведських та н?мецьких човнах. У 1923 роц?, через знец?нення н?мецько? марки , подорож Н?меччиною коштувала йому п'ять шил?нг?в ^[4] .

У 1930 став радником з питань м?жнародно? пол?тики колишнього л?берального прем'?р-м?н?стра Велико? Британ?? Дев?да Ллойд Джорджа . Наступного року ?арет уже працював пом?чником Айв? Л? , радника з публ?чних в?дносин Джона Рокфелера , Пенсильвансько? зал?зниц?, Крайслера та ?нших американських п?дпри?мств. Л?, який добре знав Рос?ю, попросив ?арета супроводжувати Джека Гайнца II, онука засновника компан?? Heinz в подорож? до СРСР ^[4] .

Через економ?чну депрес?ю ?арет працював у Айв? Л? лише один р?к, п?сля чого повернувся на роботу до Дев?да Ллойд Джорджа. Тут в?н отримав завдання досл?дити заходи, як? були використан? Бен?то Муссол?н? на Понт?йських болотах ^[en] для зв?льнення ?тал?? в?д маляр?? . 1933 року ?арет був в?дправлений до ?рланд?? , аби взяти ?нтерв'ю в Президента Еймона де Валери парт?? Ф?анна Файл . ?арет написав про ?РА та ?? ненависть до Британ?? ^[4] .

Як пл?дний журнал?ст, ?арет Джонс писав статт? для багатьох британських газет, зокрема, The Western Mail , The Times та ≪ The Guardian ≫ , в Н?меччин? його статт? друкувалися у Berliner Tageblatt , а також у Сполучених Штатах завдяки International News Service ^[5] .

У 1932 написав статтю для ≪The Western Mail≫ про зустр?ч ?з вдовою Володимира Лен?на Над??ю Крупською в Ком?сар?ат? осв?ти в Москв?. За словами ?арета, ≪Вона згадувала виробництва таким самим тоном, як уельський м?н?стр може згадувати Бога чи рел?г?ю≫ ^[6] .

П?д час третьо? та останньо? подорож? до Радянського Союзу в березн? 1933 року ?арет знехтував попередженням посольства ? забороною ОДПУ на в'?зд ?ноземним журнал?стам до Укра?ни та 7 березня 1933 нелегально потрапив в УРСР . ?арет записав у щоденнику про зустр?ч з Малкольмом Маггер?джем у Москв? перед початком подорож?. Поки ?арет перебував в Укра?н?, Маггер?дж написав три статт? для ≪ ?ард?ан ≫ , однак вони були надрукован? наприк?нц? м?сяця без ?мен? автора, сильно в?дредагован? та розм?щен? глибоко в середин? газети. Повернувшись до Берл?на, 29 березня 1933 року ?арет зробив в?домий пресрел?з, який був надрукований багатьма газетами, зокрема ≪New York Evening Post≫ та Манчестер Гард?ан ^{[6] [7]} :

Я пройшов через безл?ч с?л ? дванадцять колгосп?в. Скр?зь я чув плач: ≪У нас нема? хл?ба. Ми помира?мо!≫ Цей плач луна? по вс?й Рос??; на Волз?; в Сиб?ру; в Б?лорус?; в Центральн?й Аз?? та Укра?н? ? ≪Передайте в Англ?ю, що ми пухнемо в?д голоду.≫ Б?льш?сть оф?ц?йних ос?б заперечують ?снування будь-якого голоду, але через к?лька хвилин п?сля одного такого заперечення в потяз?, я насм?лився кинути на п?длогу шматок зчерств?лого хл?ба. Наче куля селянин кинувся на п?длогу та поглинув його. Те саме повторилось з? шк?ркою апельсина. Нав?ть чиновники з транспорту та оф?цери ОДПУ попередили мене про небезпеку подорожей селом вноч? через велику к?льк?сть в?дчайдушних через голод людей. ?ноземний експерт з Казахстану сказав мен?, що близько 5 000 000 з 11 000 000 тамтешн?х жител?в померли в?д голоду. Окр?м диктатора Йосипа Стал?на, т?, хто голодують, ненавидять Джорджа Бернарда Шоу за його опов?дання про вдосталь ?ж?, яку вони начебто мають, але ?ж? нема, ? селяни надто слабк? для роботи в пол?.

П?д час першо? п'ятир?чки главою радянського управл?ння преси (заступник зав?дувача В?дд?лу преси та ?нформац?? Народного ком?сар?ату закордонних справ ) був Костянтин Уманський .

Американський журнал?ст Юджин Лайонс , який знав Уманського ще з тих час?в, коли той був кореспондентом ТАРС у США ? п?зн?ше главою ?? ?ноземного бюро, говорив, що систему доступу ?ноземних журнал?ст?в до висв?тлення под?й в Радянському Союз? будували на принцип? ≪ти ? мен?, я ? тоб?≫, ? ?нколи журнал?стам вдавалося примусити цензора п?ти на поступки, демонструючи профес?йну сол?дарн?сть, але в ц?лому все базувалося на компром?сах. Та без дозволу Уманського телеграф просто не передавав телеграми кореспондент?в. Б?льш того, багато зах?дних ?нтелектуал?в, упевнених у тому, що радянський експеримент ма? величезну перевагу перед дуже очевидними страх?ттями кап?тал?зму, в?дчайдушно хот?ли бачити у ньому пром?нь над??. А у св?т?, де доступ до ≪творц?в новин≫ часто ? визначальним моментом у тому, чи буде що написати у газету, доступ до влади сам по соб? ста? перевагою. Як згадував Лайонс у сво?х мемуарах ≪ В?дрядження до Утоп?? ≫ (1937):

Справжн?м куп?вельним засобом у Москв?, здатним купити те, чого не можна було придбати н? за рубл?, н? за долари, була влада. А влада означала ? товариш Стал?н, товариш Уманський, в?ртуозний комб?натор, чий дядько був найкращим приятелем двоюр?дного брата члена колег?? ГПУ. Запрошення на прийоми у ≪вузькому кол?≫, на бридж ?з ≪великими людьми≫, компл?менти у ≪Правд?≫, задоволення соц?альних амб?ц?й дружини ? усе це д?яло набагато краще, н?ж примушувати кореспондента прикусити язик з допомогою погроз… У Москв? або в Берл?н?, в Ток?о чи в Рим? ? спокуса для д?ючого репортера лежить у сфер? конформ?зму. Набагато зручн?ше ?, зрештою, виг?дн?ше притримати ?нформац?ю, призначену читачам, як? мешкають за тисяч? миль в?д тебе, н?ж з?ткнутися н?с-у-н?с ?з розгн?ваним цензором ? дверми каб?нет?в, що зачиняються перед тобою. [8]

Також Лайонс пригаду?, що на зустр?ч? з ?ноземними журнал?стами в готельному номер? одного з кореспондент?в Уманський наказав ?м назвати в сво?х пов?домленнях ?арета Джонса брехуном. Тим, хто в?дмовиться, буде заборонено висв?тлювати Московськ? показов? процеси проти ш?стьох англ?йських ?нженер?в у кв?тн? 1933 року, так звану ≪Справу Метро-В?к≫ ^[9] . Висв?тлення саме цих процес?в для ?ноземних журнал?ст?в становило великий ?нтерес, оск?льки на лав? п?дсудних, на в?дм?ну в?д решти под?бних процес?в, опинились громадяни Велико? Британ??. П?сля тривалих переговор?в була вироблена формула заперечення, яку Лайонс згаду? так ^[10] :

Ми визнали цього чортового Джонса брехуном, хоча й в обт?чних фразах, щоб заспоко?ти свою сов?сть. Пот?м, коли з брудною справою було пок?нчено, хтось послав за гор?лкою ? закускою, Уманський при?днався до святкування, ? веч?рка тривала до ранку. [11]

Волтер Дюрант? , який лише р?к перед тим отримав Пул?тцер?вську прем?ю , зайняв пров?дну позиц?ю у кампан?? проти Джонса. 31 березня 1933 року ≪Нью-Йорк таймс≫ надрукувала на 13 стор?нц? статтю ≪Рос?яни голодн?, але не помирають ?з голоду≫, ^[12] яка починалась з викриття Джонса у контекст?, який проясню? все:

У розпал дипломатично? дуел? м?ж Великою Британ??ю та СРСР з приводу арештованих британських ?нженер?в в американськ?й прес? з'явля?ться ≪страх?тлива ?стор?я≫ ?з британського джерела про голод у Радянському Союз?, про ≪тисяч? вже загиблих ? м?льйони, яким загрожу? голодна смерть. [8]

Стаття, здавалося, розставила все на м?сця. Британц? сердит?, ? тому нав?ть поверхнев? спостереження цього розумного, але зухвалого на?вного юнака впали на благодатний ?рунт. Так? ≪страшилки≫ з'являються регулярно, а правда поляга? у тому, що становище справд? важке, в управл?нн? с?льським господарством справд? були перекоси, ? чиновники Ком?сар?ату с?льського господарства, як? найб?льше провинилися, отримали в?дпов?дне покарання. Дал? Дюрант? пояснював:

Насправд? нема? н? голоду, н? голодних смертей, але вельми поширен? випадки смерт? в?д хвороб, викликаних недо?данням… Якщо через кл?матичн? умови урожай пропаде, як це було в 1921 роц?, Рос?? справд? загрожуватиме голод. Якщо н? ? тепер?шн? труднощ? швидко забудуть. [8]

Тод? як Дюрант? так активно публ?чно заперечував ?снування голоду, в приватних бес?дах в?н визнавав його ц?лком в?дверто. 26 вересня 1933 року у приватн?й розмов? з В?льямом Стренджем, сп?вроб?тником британського посольства в Москв?, в?н сказав: ≪Ц?лком ?мов?рно, що минулого року в СРСР 10 м?льйон?в ос?б загинули, прямо чи непрямо, через деф?цит продовольства≫.

Джонс спробував захистити себе в лист? до ≪Нью-Йорк Таймс≫; Малкольм Маггер?дж , ви?хавши з СРСР, в?дмовився написати листа на його п?дтримку, хоч Джонс публ?чно хвалив анон?мн? статт? Маггер?джа у ≪?ард?ан?≫ . Проте багато орган?зац?й, переважно правого спрямування, взяли участь у спробах розпов?сти св?ту про Голодомор 1932?1933 рр., але протягом двох-трьох рок?в це питання в?д?йшло на задн?й план ? було практично забуте.

?арет Джонс ? сам був спантеличений. У лист? до товариша, який мав нам?р по?хати до СРСР, ?арет писав:

Шкода! Ти повеселишся, д?знавшись, що маленький ≪Джонський≫, який ? мухи не зачепить, удосто?вся чест? потрапити до чорного списку ОДПУ, ? йому заборонено в'?зд до Радянського Союзу. Я чув, що у секретн?й пол?цейськ?й тец? з мо?м ?менем збер?га?ться довгий список мо?х злочин?в, у тому числ?, як це не см?шно, шпигунство. Насправд? Литвинов над?слав спец?альну телеграму з Москви до радянського посольства у Лондон?, щоб вони як сл?д поскаржилися на мене м?стеров? Ллойд-Джорджу. [8]

У 1933 роц? в?дв?дав Н?меччину , де був св?дком приходу нацист?в до влади. ?арет був особисто знайомий ?з Г?тлером та Геббельсом . В?н був першим ?ноземним журнал?стом, який лет?в з Г?тлером у його л?таку. Стаття про цей пол?т розпочина?ться словами:

Якщо цей л?так впаде, ?стор?я зах?дного св?ту назавжди зм?ниться. За к?лька фут?в в?д мене сидить Адольф Г?тлер, канцлер Н?меччини та л?дер найб?льшого, потужного як виверження вулкану нац?онал?стського п?днесення, яке бачив св?т. [13] [14]

Отримавши заборону на в'?зд в Радянський Союз, Джонс звернув увагу на Далекий Сх?д. Наприк?нц? 1934 року в?н вирушив у ≪Навколосв?тню подорож з пошуку факт?в≫.

Коли в лютому 1935 року ?арет Джонс в?дв?дав Ток?о , в?н жив у будинку Гюнтера Штайна, кореспондента газети ≪London News Chronicle≫ . Той самий будинок був вимушений використовувати радянський розв?дник Р?хард Зорге як базу для рад?озв'язку з Радянським Союзом. Гюнтер Штайн залишив Япон?ю в 1938 роц?, а в 1943 роц? працював разом з агентом радянсько? розв?дки А?нес Смедл? з ≪Манчестер гард?ан≫ журнал?стом в?д Ассош?ейтед прес в Кита? ^[15] . В Япон?? ?арет Джонс пров?в близько шести тижн?в, зустр?чаючись з в?йськовими ? пол?тиками, п?сля чого ви?хав до Пек?на . Зв?дти в?н попрямував до Внутр?шньо? Монгол?? у недавно окуповану Япон??ю Маньчжур?ю .

Подорож до Внутр?шньо? Монгол?? була орган?зована за сприяння Адама Пурп?са ( латис. Adam Purpis ), представника п?дставного н?мецького п?дпри?мства НКВС Вестваг. Пан Пурп?с став одним з ф?гурант?в шпигунського скандалу в Нью-Йорку в 1940 роц? ^[16] . В подорож? до Внутр?шньо? Монгол?? ?арета супроводжував н?мецький журнал?ст Герберт Мюллер, на якого, як було згодом з'ясовано, SIS вела справу з 1917 до 1952 рр. ? який був агентом комун?стичного ?нтернац?оналу в Кита? ^[15] . Журнал?ст?в затримали японськ? в?йськов? ? пов?домили, що назад до китайського м?ста Калган ? три шляхи, лише один ?з яких безпечний. ^[17] Дорогою назад журнал?сти були захоплен? бандитами, як? вимагали викуп у вигляд? 200 гвинт?вок Маузера та 100 000 китайських долар?в (за даними газети ≪Times≫ екв?валент ￡8000). ^[18] Н?мецький журнал?ст був зв?льнений через два дн? для досягнення домовленост? щодо викупу. 1 серпня батько Джонса отримав телеграму: ≪Добре попрацювали. Невдовз? оч?куйте зв?льнення≫. ^[19] 5 серпня стало в?домо, що викрадач? перем?стили Джонса в м?сцев?сть за 16 к?лометр?в на п?вденний сх?д в?д Гуюаню ? тепер просять 10 000 китайських долар?в (близько ￡800) ^{[20] [21]} , а через два дн? його знову перевезли, цього разу до Джегола ^[22] . 8 серпня над?йшла зв?стка про те, що перша група викрадач?в передала його друг?й груп?, ? викуп знову зб?льшився до 100 000 китайських долар?в ^[23] . Уряди Китаю та Япон?? докладали зусиль, щоб зв'язатися з викрадачами. ^[24]

17 серпня 1935 року газета ≪Times≫ пов?домила, що китайська влада знайшла т?ло Джонса напередодн? з трьома кульовими пораненнями. Влада вважала, що в?н був убитий 12 серпня, за день до свого 30-р?ччя ^{[21] [17]} . Через три дн?, 20 серпня 1935 року ≪Таймс≫ пов?домила, що вбивц? Гарета Джонса були л?кв?дован? 19 серпня китайською м?л?ц??ю. ≪Перед смертю вмираючий злочинець пов?домив м?л?ц??, що м?стера Джонса було застрелено тому що в?н був не в змоз? супроводжувати сво?х викрадач?в≫ ^[25] . ≪Також злочинець заявив, що банд? пост?йно доводилося вт?кати, впродовж к?лькох дн?в вони ледве встигали зупинитись щоб по?сти. Зрештою, бранець був змучений втомою ? голодом та в?дмовився знову с?дати на коня ? тому викрадачам довелося застрелити його, щоб не бути обмеженими у пересуванн?≫ ^[26] . В оф?ц?йному рапорт? м?л?ц?? йшлося про те, що св?дчення в жандармер?ю передав м?сцевий пастух, який почув три постр?ли, а згодом знайшов т?ло Гарета з кульовим пораненням у шию та ще двома в груди ^[26] . П?зн?ше ≪Таймс≫ пов?домляла, що вбивц? були китайцями ^[27] .

?снувала п?дозра, що його вбивство було зд?йснено радянським НКВС , як помста за непри?мност?, як? в?н створив радянськ?й влад? ^[17] . Як пов?домля?ться, Дев?д Ллойд Джордж сказав:

Та частина св?ту ? казаном суперечливих ?нтриг, ? т? чи ?нш? зац?кавлен? сторони, мабуть, знали, що м?стер Гарет Джонс знав занадто багато про те, що в?дбува?ться. В?н мав пристрасть до з'ясування того, що в?дбувалося в чужих землях, де були непри?мност?, ? в гонитв? сво?х розсл?дувань в?н не зважав на ризик. Я завжди боявся, що в?н занадто ризику?. Н?чого не уникало його спостереження, ? в?н не дозволяв жодн?й перешкод? збити його з курсу, коли думав, що ? якийсь факт, який в?н м?г отримати. В?н мав майже незм?нний хист отримувати реч?, що мали значення. [28]

Найджел Колл? припуска?, що Джордж Орвелл читав статт? Джонса про Голодомор 1932?1933 рок?в в Укра?н?, знав про траг?чну загибель Джонса ?, можливо, в?ддав йому данину, назвавши його пр?звищем одного з головних персонаж?в опов?дання ≪Колгосп тварин≫  ? фермера пана Джонса ^[29] . Кр?м того, саме так, ≪пан Джонс≫, звертався до ?арета Джонса в статт?-спростуванн? пов?домлення про Голодомор Волтер Дюрант? (≪Рос?яни голодн?, але не помирають ?з голоду≫).

Принаг?дно, ?арет з Малкольмом Маггер?джем зображен? в опов?данн? ≪людськими ?стотами≫, що ≪вигадують нов? брехн?≫. Ймов?рно, Волтер Дюрант? зображений тут як пан Скавутишин ^[29] :

Задля дальшого ?снування колгоспу було необх?дно заховати цей стан перед зовн?шн?м св?том. Завалення в?тряка додало людським ?стотам см?ливости, ? тепер вони почали вигадувати нов? брехн? про Колгосп Тварин. Знову розходились чутки, що ус? тварини вмирають в?д голоду та недуг, що вони безпреривно воюють м?ж собою ? що д?йшло до по?дання одноплем?нник?в та власних д?тей. Наполеон ясно розум?в, яких поганих насл?дк?в доведеться чекати, коли викри?ться правда про харчове положення. Щоб розповсюдити протилежн? уявлення, в?н вир?шив послужитися п. Скавутишином. [30]

Коли ?арет помер, ≪The Western Mail≫ вир?шила в?ддати данину його пам'ят? та видала обран? статт? в книз? ≪ В пошуку новин ≫ ( англ. In Search of News ), а вторгован? з продаж?в книги грош? були направлен? на ф?нансування осв?тньо? програми ^[31] .

1990 року Мар?арет С?р?ол Колл?, плем?нниця ?арета Джонса, прибирала в будинку, де жила сестра ?арета, коли ?й було дев'яносто, та знайшла повну вал?зу щоденник?в, а також статт? ?арета. Усв?домлюючи велику вагу знайдених матер?ал?в для досл?дник?в Голодомору, Мар?арет зробила коп?? ? виклала ?х в ?нтернет. Ц? документи знайшов Мор?ан В?льямс. За допомогою н?мецького в?йськового аташе, деяк? матер?али були надрукован?, зокрема, про п'ятир?чн? плани Йосипа Стал?на , колектив?зац?ю й ?ндустр?ал?зац?ю .

2 травня 2006 року на територ?? Абериств?тського ун?верситету було встановлено пам'ятну дошку на його честь з написами трьома мовами: англ?йською , валл?йською та укра?нською .

У листопад? 2008 року Президент Укра?ни В?ктор Ющенко посмертно вшанував ?арета Джонса, нагородивши його орденом ≪За заслуги≫ ^{[13] [32]} .

Одна з двох сюжетних л?н?й документального ф?льму ≪Жив?≫ режисера Серг?я Буковського присвячена дол? британського журнал?ста ?арета Джонса. Прем'?ра ф?льму в?дбулася в Укра?н? 21 листопада 2008 року в дн? 75-х роковин Голодомору. В Нью-Йорку ф?льм ≪Жив?≫ вперше було показано 2 грудня 2008 року в рамках науково? конференц?? ≪Голодомор у к?нематограф?≫, яку орган?зувала Програма укра?нських досл?джень Колумб?йського ун?верситету ^[33] . Британська прем'?ра в?дбулась 13 листопада 2009 року в Кембриджському ун?верситет? , а наступного дня ф?льм вже брав участь на фестивал? Мар?арет М?д у Нью-Йорку.

З нагоди прем'?ри ф?льму у Британ??, Б?бл?отека Рена коледжу Свято? Тр?йц? розгорнула експозиц?ю щоденник?в ?арета Джонса, де разом з ?ншими ? записи про Голодомор. ?х було розм?щено поряд ?з рукописами короля Генр?ха VIII , ф?лософа Людв?га В?тгенштайна та записниками ?саака Ньютона ^[33] .

≪Жив?≫ нагороджено, зокрема, ≪Ср?бним абрикосом≫ на ?реванському МКФ, ≪Гран-пр? Женева-2009≫ М?жнародного форуму MEDIAS ≪П?вн?ч-П?вдень≫ у Женев?, спец?альним призом жур? М?жнародного фестивалю артхаузного ф?льму в Батум? (Груз?я) ^[33] .

2011 року ?ван Лозовий та Аскольд Крушельницький заснували конкурс серед журнал?ст?в ≪Приз ?арета Джоунза≫ ^[34] . Учасники мають подати статтю на загальну тему ≪?арет Джонс ? Волтер Дюрант? ? Голодомор≫. 15 грудня того ж року в прим?щенн? Нац?онального ун?верситету ≪Ки?во-Могилянська академ?я≫ в?дбулось нагородження перших переможц?в: Аркад?я Сидорука та ?горя Кручика за статт? ≪Джонс, Мейс ? Дюрант?: Що в ?хн?х ?менах?≫ та ≪Натхненн? ?нсинуац??≫ ^[35] .

У 2019 роц? в межах Berlinale в?дбулась св?това прем'?ра художнього б?ограф?чного ф?льму польсько? режисерки Агн?шки Голланд ≪?арет Джонс≫ (у м?жнародному прокат? ? ≪М?стер Джонс≫ ( англ. Mr. Jones ), а в укра?нському ? ≪Ц?на правди≫ ). Прем'?ра в Укра?н? в?дбулась у листопад? 2019 року.

У Ки?в? в Шевченк?вському район? на честь ?арета Джонса назван? вулиця ^[36] та провулок ^[37] .

Восени 2022 року у смт Карнаух?вка ( Кам'янська м?ська громада ) вулицю Чернишевського було перейменовано на вулицю Гарета Джонса ^[38] .

У м?ст? Кропивницький провулок Досто?вського перейменували на провулок ?арета Джонса ^[39] .

18 листопада 2022 року у м?ст? Кременчук вулицю Р?харда Зор?е перейменували на вулицю ?арета Джонса ^[40] .

У м?ст? Дн?про вулицю Дальноуральську перейменували на вулицю ?арета Джонса.

У м?ст? Дружк?вка вулицю Матросова планують перейменувати на вулицю ?арета Джонса.

10 березня 2023 року у м?ст? Полтава провулок Чистопрудний перейменували на провулок ?арета Джонса. ^[41]

29 кв?тня 2024 року Харк?вська м?ська рада перейменувала вулицю Спартака на вулицю ?арета Джонса ^[42] .

З багатьох написаних Джонсом статей можна вид?лити 12 найважлив?ших:

Основн? статт? ?арета Джонса, в яких голод в Укра?н? названо ц?леспрямованим терором:

• ≪Nine to a Room in the Slums of Russia≫ , Daily Express, April 6, 1933.
• ≪Famine Man Made. Soviet Collective Farm Move Caused Famine in Russia. Human Factor Ignored in Five-Year Plan≫ , BOSTON Sunday Advertiser, June 13 1933
• ≪‘REDS LET PEASANTS STARVE’ -Famine Found Even in Large City in Ukraine≫ , New York American/Los Angeles Examiner, January 14, 1935.
• ≪Good-bye Russia≫ , Daily Express, April 11, 1933.

• Jack Heinz . Experiences in Russia 1931. A Diary . ? Pittsburgh, USA : Alton Press, Inc, 1932.
• Jones, Gareth. (1938), In Search Of News (вид. In Search Of News.), Cardiff: Western Mail And Echo Limited.
• Margaret Siriol Colley (1 жовтня 1999), Gareth Jones: A Manchukuo Incident , Nigel Linsan Colley, с. 300, ISBN   9780953700103
• Margaret Siriol Colley (3 червня 2005), More Than a Grain of Truth , Nigel Linsan Colley, ISBN   9780953700110 , OCLC   74518369

• ≪Жив?≫ (2008) / Серг?й Буковський
• ≪Ц?на правди≫ (2019) / А?нешка Голланд (Польща)

• Заперечення Голодомору
• Малкольм Маггер?дж

• Дмитро Дроздовський . Невизнана сенсац?я. // Укра?нський тиждень . № 48 (57), 28 листопада-4 грудня 2008.
• ≪У Британ?? вперше виставили на публ?чний огляд записи викривача Голодомору в Укра?н?≫, Рад?о Свобода
• Сайт пам'ят? Джонса . М?стить б?ограф?ю та статт?
• A Man Who Knew Too Much… Присвячений Джонсу розд?л на родинному сайт? Колл?
• Сайт конкурсу ≪Приз ?арета Джоунза≫
• Джеймс Е. Мейс , Виб?ркова пам'ять .
• Джеймс Е. Мейс (16 липня 2003), Пов?сть про двох журнал?ст?в. Волтер Дюрант?, Гарет Джонс ? Пул?тцер?вська прем?я , № №120, ≪День≫
• Дмитро Дроздовський, ?арет Джонс поверта?ться в Укра?ну . ?нтерв'ю з Мар?арет С?р?ол Колл?
• ?рина Халупа. Людина, яка знала забагато . ≪В?чна Укра?на≫

• ?. Б. Даценко . Джонс ?арет-Р?чард // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2007. ? Т. 7 : ? ? Д?. ? 708 с. ? ISBN 978-966-02-4457-3 .

Генеалог?я та некропол?стика Geni.com · WikiTree Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk Словники та енциклопед?? Валл?йський б?ограф?чний словник · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й Дов?дков? видання Open Plaques Нормативний контроль BIBSYS :  1606126540332 · FAST :  469445 · Freebase :  /m/0cyrlt · GND :  132381478 · ISNI :  0000000054641461 · J9U :  987007334751805171 · KRNLK :  KAC202201633 · LCCN :  nr2001040921 · MAK :  9810621446405606 · N6I :  vtls002595246 · NCF :  ncf10628465 · NKC :  js20221149207 · NLI :  004288573 · NLP : a0000002847627 · NLW :  jones-gareth-1905-1935 ,  jones-gareth-vaughan-1905-1935-archives ,  jones-gareth-1905-2 ,  jones-gareth-vaughan-1905-1935-diaries ,  jones-gareth-1905-1935-notebooks ,  jones-gareth-vaughan-1905-1935 · NUKAT :  n2019156033 · SUDOC :  253765528 · VIAF :  42997185

п о р Голодомор 1932?1933 рок?в Статт? за землями: Укра?на Кубань Казахстан Передумови Теоретичне п?д?рунтя Нац?ональна пол?тика Класова теор?я Марксизм-лен?н?зм Стал?н?зм Соц?альна пол?тика Перша п'ятир?чка Колектив?зац?я Розкуркулення Паспортна система Законодавча база Закон про п'ять колоск?в Про призупинення в?дправки на село товар?в Про пол?пшення матер?ального становища кер?вного складу район?в Про л?кв?дац?ю контрреволюц?йних гн?зд та розгром куркульських груп Методи Продзагот?вля та продрозкладка Чорна дошка Депортац?? Терор голодом Блокада Торгз?н Переб?г ? реакц?я Рух опору Рят?вники голодуючих Укра?нський громадський ком?тет рятунку Укра?ни Волинський громадський ком?тет допомоги голодуючим на Укра?н? М?жнародна м?жконфес?йна конференц?я в справ? допомоги голодуючим в Радянському Союз? В?дпов?дальн? ?нституц?? ВКП(б) КП(б)У ОДПУ ДПУ Червона арм?я ВЛКСМ Комнезами С?льради Орган?затори Йосип Стал?н В'ячеслав Молотов Лазар Каганович Павло Постишев Стан?слав Кос?ор Влас Чубар Мендель Хата?вич Панас Любченко Микола Берл?н Всеволод Балицький Насл?дки Жертви Голодомору Про Голодомор 1932?1933 рок?в в Укра?н? Суд над орган?заторами Голодомору в Укра?н? Визнання Голодомору геноцидом Вивчення Орган?зац?? М?жнародна ком?с?я з розсл?дування Голоду в Укра?н? Ком?с?я США по Голоду в Укра?н? Укра?нський ?нститут нац?онально? пам'ят? Асоц?ац?я досл?дник?в голодомор?в в Укра?н? Досл?дно-осв?тн?й консорц?ум ?з вивчення Голодомору Досл?дники ?арет Джонс Александр В?нербергер Серджо ?раден??о Евальд Амменде Степан Сосновий Л?д?я Коваленко Роберт Конквест Рафал Лемк?н Малкольм Маггер?дж Володимир Маняк Джеймс Мейс Андреа ?рац?оз? Енн Епплбом Стан?слав Кульчицький Роберт Кусн?ж Книги 33-й: голод: Народна Книга-Мемор?ал Все тече Голодомор (1932?1933) ? нев?дома укра?нська трагед?я Жнива скорботи Жовтий князь Мар?я Мор. Книга буття Укра?ни Нац?ональна книга пам'ят? жертв Голодомору Страта голодом Ф?льми Документальн? Незнаний Голод Великий голод Жнива розпачу Закляття безпам'ятства Голодомор. Укра?на, ХХ стол?ття: Технолог?я геноциду Окрадена земля Укра?нська н?ч 33-го Голодомор: геноцид укра?нц?в у 1932?1933 роках Голодомор. Забутий геноцид Жив? Голод до правди 33-й, св?дчення очевидц?в 10.5 Художн? Повнометражн? Голод-33 (1991) Поводир (2013) Г?рк? жнива (2017) Ц?на правди (2019) Короткометражн? Маленьке життя (2008) Пам'ять День пам'ят? жертв голодомор?в Запали св?чку Пам'ятники Музе? Категор?я В?к?сховище