Гамарт?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Гама?рт?я ( дав.-гр. ?μαρτ?α , букв. ≪Помилка≫, ≪вада≫) ? поняття з ≪Поетики≫ Аристотеля , що познача? траг?чну ваду характеру головного героя трагед?? або його фатальну помилку, яка ста? джерелом моральних терзань та надзвичайно загострю? в ньому усв?домлення власно? провини , нав?ть якщо вина, за сучасними поняттями, в?дсутня. Наприклад, в трагед?? ≪Цар Ед?п≫ головний герой вбива? батька ? одружу?ться з мат?р'ю, не маючи уявлення про те, ким вони йому припадають.

Короткий опис

[ ред. | ред. код ]

Гамарт?я в давньогрецьк?й трагед?? ? окремий прояв невблаганних, косм?чних закон?в , що карають надто активну людини за надм?рну самовпевнен?сть, за спробу переступити меж? того, що визначено людин? фатумом . Загострюючи д?ю зовн?шн?х сил, ата ? гамарт?я ведуть головного героя до неминучо? розв'язки кожно? антично? трагед?? ? траг?чного к?нця (по-грецьки розв'язка ? ≪катастрофа≫ , саме цей терм?н використову? Ар?стотель).

?нод? до фатально? помилки приводить всеохопне прагнення героя бути кращим за ?нших ( честолюбство ). У цьому випадку гамарт?я виступа? зворотним боком його самовпевненост? ? ≪Г?бриса≫ . Есх?л в ≪Персах≫ демонстру?, як зарозум?л?сть Ксеркса призвела його до фатально? для нього помилки (≪Гамарт??≫) ? вторгнення в Елладу .

Драматурги Нового часу також вол?ли ставити в центр трагед?? людину, яка за сво?ми зд?бностями п?дн?малася над загалом, але була вражена як г?брисом , так ? гамарт??ю. Таким ? Гамлет , що зверхньо погляда? на людство, хоча його самого точить черв'як гамарт?? ? патолог?чна нер?шуч?сть. В Отелло як фатальна вада виступають ревнощ? .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Merriam-Webster's Encyclopedia of Literature . ISBN 9780877790426 . Page 510.
  • Bremer, J.M. ≪Hamartia.≫ // Tragic Error in the Poetics of Aristotle and in Greek Tragedy . Amsterdam, Adolf M. Hakkert, 1969 (дисертац?я).
  • Eun-Ae Kim: Lessings Tragodientheorie im Licht der neueren Aristoteles-Forschung. Wurzburg 2002. Google Books: [1]
  • Burkhard Meyer-Sickendiek: Die Schuld in der Tragodie, in: Ders.: Affektpoetik. Eine Kulturgeschichte literarischer Emotionen. Wurzburg 2005, S. 167-200. Google Books: [2]
  • Dawe, R D. "Some Reflections on Ate and Hamartia." Harvard Studies in Classical Philology 72 (1968): 89-123. JSTOR. St. Louis University Library, St. Louis. 29 Apr. 2008.
  • Hyde, Isabel. "The Tragic Flaw: is It a Tragic Error?" The Modern Language Review 58.3 (1963): 321-325. JSTOR. St. Louis University Library, St. Louis. 29 Apr. 2008.
  • Moles, J L. "Aristotle and Dido's 'Hamartia'" Greece & Rome , Second Series 31.1 (1984): 48-54. JSTOR. St. Louis University Library, St. Louis. 29 Apr. 2008.
  • Stinton, T. C. W. "Hamartia in Aristotle and Greek Tragedy" The Classical Quarterly , New Series, Vol. 25, No. 2 (Dec., 1975): 221 - 254. JSTOR. St. Louis University, St. Louis. 29 Apr. 2008.
  • Golden, Leon, "Hamartia, Ate, and Oedipus", Classical World, Vol. 72, No. 1 (Sep., 1978), pp. 3-12.

Посилання

[ ред. | ред. код ]