Гал?с?йська мова
(
гал.
galego
,
МФА
:
[?a?le?o]
) ? мова зах?дно?бер?йсько? г?лки
романських мов
, якою розмовляють в
Гал?с??
, автономн?й област? з конституц?йним статусом ≪?сторично? нац?ональност?≫, розташован?й в п?вн?чно-зах?дн?й
?спан??
. Гал?с?йська мова (разом ?з
португальською
) походить ?з середньов?чно?
гал?с?йсько-португальсько? мови
. Хоча ц? дв? мови часто вважаються двома д?алектами одн??? мови, норми писемност? у них досить в?дм?нн?.
У липн? 2003 року
Академ?я гал?с?йсько? мови
дещо зм?нила нормативи мови, включаючи деяк? арха?чн? форми гал?с?йсько-португальсько?, збережен? в сучасн?й португальськ?й мов?. Ц? зм?ни вважаються спробою узгодити головн? тенденц?? ф?лолог?? гал?с?йсько? мови ? представити, за словами Академ??, ≪нормативи, бажан? для 95 % гал?с?йц?в≫. Вважа?ться також, що нормативи 2003 року проголошують к?нець так звано? ≪В?йни норматив?в≫ м?ж р?зними точками зору на вза?мозв'язки м?ж сучасними гал?с?йською ? португальською мовами.
В?д 1963 року щор?чно 17 травня в?дзнача?ться
День гал?с?йсько? л?тератури
(
гал.
Dia das Letras Galegas
).
У гал?с?йськ?й мов? вид?ляють три
д?алекти
, кожен з яких ма? сво? особливост?. Зах?дний д?алект поширений в район?
Р?ас Бахас
(
?сп.
Rias Bajas
,
гал.
Rias Baixas
), аж до
Сантьяго-де-Компостела
. Центральний д?алект займа? велику частину територ??
Гал?с??
, а сх?дний д?алект поширений на крайньому сход? Гал?с?? ? в прикордонних зонах
Леона
?
Самори
. Основними в?дм?нностями цих д?алект?в ?
gheada
?
seseo
.
Географ?чне розповсюдження
[
ред.
|
ред. код
]
Гал?с?йською розмовляють понад 3 млн ос?б в
Гал?с??
?
гал?с?йських
громадах в
?спан??
(
Мадрид
,
Барселона
), в
Америц?
(насамперед у
Буенос-Айрес?
,
Каракас?
,
Монтев?део
,
Гаван?
?
Мех?ко
) ? в
?вроп?
. Кр?м Гал?с?? на гал?с?йський також говорять на заход?
Ель Б'?рсо
(
Леон
) ? в сел?
Санабр??
(
Самора
), зг?дно з угодою м?ж Управл?нням осв?ти
уряду Гал?с??
? Управл?нням осв?ти
Кастил?? ? Леона
, в цих м?сцях ведеться викладання гал?с?йсько? мови.
У трьох
мун?цип?ях
Касереса
в
долин? Халама
(
Вальверде дель Фресно
,
Ельхас
?
Сан-Март?н-де-Тревехо
) розмовляють мовою
фал?
(
?сп.
Fala de Xalima
), з приводу яко? серед учених нема? згоди в тому, чи ? вона самост?йною мовою, разом з гал?с?йською ? португальською, або ж ? давньопортугальською з
леонським
? ?спанським
суперстратом
.
Деяк? також стверджують, що мову (
еонав'?го
або
гал?с?йсько-астур?йська
) якою розмовляють у прикордонних селах
Астур??
що належать до комарки
Ео-Нав?я
(
?сп.
Eo-Navia
), також ? гал?с?йською.
Виникнення гал?с?йсько? мови
[
ред.
|
ред. код
]
Гал?с?йська мова розвинулася з
народно? латини
. Зм?на латини в гал?с?йську мову йшла повол? ? тому складно сказати, коли саме латина перестала бути латиною ? стала гал?с?йською мовою. Деяк?
гал?с?йськ?
вчен? вважають, що вже у VIII стол?тт? були в?дчутн? зм?ни м?ж церковною оф?ц?йною мовою латини ? мовою населення.
З XII стол?ття гал?с?йська мова ста? основною мовою
л?рики
?бер?йського п?вострова
, з вуст
трубадур?в
лунали в?рш? гал?с?йською мовою при багатьох
?спанських дворах
. Також за межами Гал?с?? багато поет?в складали в?рш? гал?с?йською. Створений у 1196 роц?
г?мн
Шоана Соареса де Пав?я
(
гал.
Xoan Soares de Pavia
) ≪Ora faz ost'o senhor de Navarra≫ ? найстародавн?шим з в?домих л?тературних текст?в гал?с?йською мовою.
Хоча протягом XVI?XVIII стол?ть гал?с?йська мова залишалась найпоширен?шою мовою в Гал?с??, практично нема? л?тературних твор?в, створених гал?с?йською в цей час. У Гал?с?? ця епоха названа ≪Темними стол?ттями≫ (
гал.
Os Seculos Escuros
).
Л?тературне в?дродження: Росал?я, Куррос ? Пондаль
[
ред.
|
ред. код
]
1863 р?к
визнача?ться як початок так званого Решурд?менто (
гал.
Rexurdimento
, ≪в?дродження≫) ? мовного ? л?тературного в?дродження гал?с?йсько? мови. Цього року були опубл?кован? ≪Cantares gallegos≫ (Гал?с?йськ? п?сн?)
Росал?? де Кастро
(
гал.
Rosalia de Castro
). Праця ц??? поетеси разом з працями
Мануеля Курроса Енр?кеса
(
гал.
Manuel Curros Enriquez
) ≪Aires da mina terra≫ (В?три мо?? земл?, 1880) ?
Едуардо Пондаля
(
гал.
Eduardo Pondal
) ≪Queixumes dos pinos≫ (Шум смерек, 1886) ? в?дродженням гал?с?йсько? мови в
?спанськ?й л?тератур?
.
З 1975: Легал?зац?я та в?йна норматив?в
[
ред.
|
ред. код
]
З приходом до влади
Франс?ско Франко
, гал?с?йця за народженням, оф?ц?йне використання гал?с?йсько? мови було заборонене. Причиною ц??? заборони було прагнення Франко
централ?зувати
?спан?ю
й поставити бар'?р локальному
нац?онал?змов?
, особливо, в
Гал?с??
,
Баскон??
?
Каталон??
. Заборона використання рег?ональних мов ? придушення культурних особливостей здавалася режиму Франко в?дпов?дним засобом для цього. Лише в останн? роки правл?ння Франко й, особливо, п?сля його смерт? в 1975 роц?, розпочався процес в?дродження гал?с?йсько? мови. Разом з в?дродженням мови розпочалася безперервна суперечка прихильник?в р?зних точок зору на основи норматив?зац?? гал?с?йсько? мови.
На одному боц? знаходяться так зван?
ре?нтеграц?он?сти
, що виступають за входження гал?с?йсько? в ?диний мовний прост?р з
португальською
. На ?нш?й ? автоном?сти, чи?ю метою ? позиц?онування гал?с?йсько? мови як самост?йно?
романсько? мови
разом з
?спанською
й португальською. Окр?м цих основних груп ?снують ?нш? теч??, переважно усередин? ре?нтеграц?он?ст?в. В?дсутн?сть ?дност? в питанн? норматив?зац?? гал?с?йсько? мови допровадила до р?зних суперечок щодо
орфограф??
,
морфолог??
й
лексиколог??
, а також до р?зних оц?нок минулого та сьогодення гал?с?йсько? мови.
Л?нгв?стична характеристика
[
ред.
|
ред. код
]
Фонетика ? фонолог?я
[
ред.
|
ред. код
]
У гал?с?йський мов? в наголошен?й позиц?? 7
голосних звук?в
(на в?дм?ну в?д
португальсько?
, чия система голосних включа? 12
фонем
, ?
?спансько?
з 5 голосними фонемами): /i/, /e/, /?/, /a/, /?/, /o/, /u/. Р?зниця м?ж /e/ ? /?/, ? м?ж /?/ ? /o/ в ступен? в?двертост?: /?/ ? /?/ в?дкрит?ш? чим /e/ ? /o/. Система голосних гал?с?йсько? мови зб?га?ться з системою голосних
народно? латини
.
У ненаголошен?й позиц?? число голосних скорочу?ться до 5, оск?льки зникають в?дм?нност? м?ж /e/ ? /?/, ? м?ж /?/ ? /o/.
На в?дм?ну в?д португальсько? мови
назал?зац?я
не ? в?дм?нною рисою гал?с?йсько?, хоча вона присутня в дзв?нкому велярному носовому зг?дному
[ŋ]
, який зустр?ча?ться як в середин? слова (
canseira
? ≪втома≫), так ? в к?нц? (
corazon
? ≪серце≫
camion
? ≪вантаж?вка≫). У гал?с?йськ?й мов? 16
дифтонг?в
, низх?дних (перший голосний ма? велику в?дверт?сть, н?ж другий) ? висх?дних (в?дверт?сть другого голосного б?льша, н?ж першого).
"Запов?т"
Т.Шевченка
гал?с?йською мовою (переклав
Хесус Алонсо-Монтеро
)
- TESTAMENTO
- Cando eu morra, ponedeme
- nun outeiro
- no medio da chaira inmensa
- d'esta mina Ucrania adorada,
- pra que eu vexa os campos sin fin
- o Dnieper i-as suas ribeiras bravas
- e pra que eu sinta o seu fungar.
- Cando Dnieper arrastre
- cara o mar azul, lonxe de Ucrania,
- o sangue do enemigo, d'aquela
- eu abandonarei os outeiros
- e abandonarei os campos
- e voarei deica o ceo
- pra rezar a Deus, mais si moito tempo
- despois
- esto non sucedeu
- eu non quero conecer a Deus.
- Vos enton enterrademe, erguedeos
- rompede o fin, rompede as vosas cadeas
- e rasgade a libertade
- co sangue do enemigo.
- Mais tarde, xa na gran familia,
- a familia libre e nova,
- non vos esquezades de mim
- con palabras doces, suaves.
|
Джерело
:
Укра?нська б?бл?отека
|
---|
| Окситано-романськ?
|
|
---|
| Галло-?тал?йськ?
|
|
---|
| ?беро-романськ?
|
Зах?дно?бер?йськ?
:
Гал?с?йсько-португальськ? мови
?
Португальська
pt/por
(д?алекти Португал??: п?вденн? та центральн? (вкл. Азорськ? о-ви ? д?алект м. Л?сабон) ? п?вн?чн? ? барранкеньйо; д?алекти Бразил??: п?вн?чн? ? п?вденн? ? д?алекти Уругваю; д?алекти ?нших кра?н: Африка (кра?ни ПАЛОР) ? Макао ? Сх?дний Тимор) ?
Гал?с?йська
(д?алекти: сх?дний ? центральний ? зах?дний) ?
Фальська
fax
? Креольськ? на основ? португальсько?: корлайська
vkp
? малакканська (?ндонез?я)
mcm
; ?спанська мова ?
?спанська
es/spa
(вкл. стандартну або нейтральну ?спанську; п?вн?чн? д?алекти: арагонський ? кастильський; п?вденн? д?алекти: ла-манчський ? естремадурський ? мурс?йський ? андалузький ? д?алект Канарських о-в?в; латино-американськ? вар?анти: карибський ? п?вденно-американський тихоокеанський ? центральноамериканський ? аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ? високог?рний латино-американський (вкл. п?вн?чноамериканський: Мексика ? США); вар?анти мови на ?нших континентах: Марокко ? Екватор?альна ?в?нея ? Ф?л?пп?ни) ?
Ладино
;
Леонсько-астур?йськ?
:
Астур?йська
ast
(д?алекти: зах?дний ? центральний ? сх?дний ? кантабр?йський ? монтань?зький) ?
Леонська
?
М?рандська
mwl
?
Естремадурська
ext
;
Сх?дно?бер?йськ?
:
Каталанська
ca/cat
(
сх?дно?бер?йська п?дгрупа або окситано-романська п?дгрупа
) ?
Окситанська
oc/oci
(
сх?дно?бер?йська п?дгрупа або окситано-романська п?дгрупа
)
|
---|
| Галло-романськ?
|
Мова ойль
:
Французька
fr/fre/fra
(вар?анти мови у Франц??: стандартна ?вропейська французька ? розмовна П?вдня Франц?? ? розмовна Ельзасу ? розмовна Бретан? ? розмовна Корсики ? розмовна Л?она та Л?оне ? розмовна Савой? ? розмовна Марселя; Бельг?я (Валлон?я та Брюссель); Швейцар?я; Люксембург; ?тал?я (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ? жуаль ? Онтар?о ? Лу?з?ана (акад?йська)
frc
; Га?т?; Африка та Близький Сх?д: Магриб ? Африка п?вденн?ше Сахари ? Л?ван ? ?ндокитай (В'?тнам ? Лаос ? Камбоджа) ? Французька ?в?ана ? Нова Каледон?я) ? Креольськ? мови на основ? французько? (мова Га?т?
ht/hat
? мова Сан-М?гелю
scf
? мова Реюньйону
rcf
? креольська мова Лу?з?ани
lou
? кар?пуна (Центральна Америка)
kmv
? мова Гв?ани
gcr
? мова Гваделупи
gcf
? сеселва (мова Сейшельських о-в?в)
crs
? мова Сент-Люс??
acf
) ?
Мова ойль
(бургундська ? гов?рка Франш-Конте ? лотар?нгська ? шампанська ? гов?рка Бурбоне ? гов?рка Берр? ? гов?рка Пуату ? галло ? нормандська ? джерс?йська гов?рка ?
п?кард?йська
pcd
?
валлонська мова
wa/wln
); Франко-провансальська мова:
Арп?танська (франко-провансальська)
frp
(д?алекти: л?онський ? д?алект Доф?не ? савойський ? д?алект Франш-Конте ? д?алект Во ? д?алект Вальдотен ? фаетарський ? п'?монтський)
|
---|
| Ретороманськ?
|
Романшська
rm/roh
(рейнськ? д?алекти ? ладинськ? д?алекти) ?
Ладинська
(?тал?я)
lld
?
Фр?ульська
fur
(д?алекти: центральний ? п?вн?чний ? п?вденно-сх?дний ? зах?дний)
|
---|
| П?ренейсько-мосарабськ?
|
П?ренейська п?дгрупа:
Арагонська
an/arg
(д?алекти: п?вденний ? сх?дний ? зах?дний ? центральний); †Мозарабська п?дгрупа: †
Мосарабська
mxi
|
---|
| ?тало-далматинськ?
|
?тал?йська
ita
(д?алекти: тосканський ? центрально?тал?йський) ?
Неапол?танська
nap
(д?алекти: марк?льяно мер?д?онале ? мол?зано ? пул??зе ? кампано ? лукано) ?
Сицил?йська
scn
?
?стр?йська
? Юдео-?тал?йська ? †
Далматинська
dlm
(д?алекти: рагузький ? вельйотський) ?
Корсиканська
cos
(?тало-далматинська п?дгрупа або п?вденнороманська п?дгрупа)
|
---|
| Сх?днороманськ?
|
Румунська (дако-румунська) мова:
Румунська
rum/ron
(п?вн?чн? д?алекти: банатський ? марамуреський ?
молдовський
скасов. mol
? трансильванський; п?вденн? д?алекти: мунтенський ? олтенський); ?нш? сх?днороманськ? мови:
Аромунська
rup
(д?алекти: москопольський ? ?рамустянський ? фаршеротськ? ? б?тольський ? стру?ський ? вардарський) ?
Меглено-румунська
ruq
?
?стро-румунська
ruo
|
---|
| П?вденнороманськ?
|
Сардинська мова:
Сардинська
srd
(д?алекти: п?вн?чний ло?удорезький
src
? центральний нуорезький ? п?вденний камп?данезький
sro
); ?нш? п?вденнороманськ? мови:
Сассарська
sdc
?
Корсиканська
cos
(д?алекти олтрамонтано: корсо-галурезький
sdn
та сартенський ? сассарський
sdc
або окрема мова
; перех?дний д?алект (вкл. м. Аяччо); д?алекти с?смонтано: п?вн?чний ? д?алект крайньо? п?вноч? ? капрайський)
|
---|
|