Гал?с?йська мова

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Гал?с?йська мова
Galego
Поширена в Іспанія  ?спан?я
Рег?он Гал?с?я
Нос?? 3?4 млн.
Писемн?сть латинське письмо
Класиф?кац?я

?ндо?вропейська с?м'я

Романська група
?беро-романська п?дгрупа
Оф?ц?йний статус
Оф?ц?йна Гал?с?я ( ?спан?я )
Регулю? Корол?вська академ?я гал?с?йсько? мови
Коди мови
ISO 639-1 gl
ISO 639-2 glg
ISO 639-3 glg
SIL glg

Гал?с?йська мова ( гал. galego , МФА [?a?le?o] ) ? мова зах?дно?бер?йсько? г?лки романських мов , якою розмовляють в Гал?с?? , автономн?й област? з конституц?йним статусом ≪?сторично? нац?ональност?≫, розташован?й в п?вн?чно-зах?дн?й ?спан?? . Гал?с?йська мова (разом ?з португальською ) походить ?з середньов?чно? гал?с?йсько-португальсько? мови . Хоча ц? дв? мови часто вважаються двома д?алектами одн??? мови, норми писемност? у них досить в?дм?нн?.

У липн? 2003 року Академ?я гал?с?йсько? мови дещо зм?нила нормативи мови, включаючи деяк? арха?чн? форми гал?с?йсько-португальсько?, збережен? в сучасн?й португальськ?й мов?. Ц? зм?ни вважаються спробою узгодити головн? тенденц?? ф?лолог?? гал?с?йсько? мови ? представити, за словами Академ??, ≪нормативи, бажан? для 95 % гал?с?йц?в≫. Вважа?ться також, що нормативи 2003 року проголошують к?нець так звано? ≪В?йни норматив?в≫ м?ж р?зними точками зору на вза?мозв'язки м?ж сучасними гал?с?йською ? португальською мовами.

В?д 1963 року щор?чно 17 травня в?дзнача?ться День гал?с?йсько? л?тератури ( гал. Dia das Letras Galegas ).

Д?алекти [ ред. | ред. код ]

Гал?с?йськ? д?алекти

У гал?с?йськ?й мов? вид?ляють три д?алекти , кожен з яких ма? сво? особливост?. Зах?дний д?алект поширений в район? Р?ас Бахас ( ?сп. Rias Bajas , гал. Rias Baixas ), аж до Сантьяго-де-Компостела . Центральний д?алект займа? велику частину територ?? Гал?с?? , а сх?дний д?алект поширений на крайньому сход? Гал?с?? ? в прикордонних зонах Леона ? Самори . Основними в?дм?нностями цих д?алект?в ? gheada ? seseo .

Географ?чне розповсюдження [ ред. | ред. код ]

Гал?с?йською розмовляють понад 3 млн ос?б в Гал?с?? ? гал?с?йських громадах в ?спан?? ( Мадрид , Барселона ), в Америц? (насамперед у Буенос-Айрес? , Каракас? , Монтев?део , Гаван? ? Мех?ко ) ? в ?вроп? . Кр?м Гал?с?? на гал?с?йський також говорять на заход? Ель Б'?рсо ( Леон ) ? в сел? Санабр?? ( Самора ), зг?дно з угодою м?ж Управл?нням осв?ти уряду Гал?с?? ? Управл?нням осв?ти Кастил?? ? Леона , в цих м?сцях ведеться викладання гал?с?йсько? мови.

У трьох мун?цип?ях Касереса в долин? Халама ( Вальверде дель Фресно , Ельхас ? Сан-Март?н-де-Тревехо ) розмовляють мовою фал? ( ?сп. Fala de Xalima ), з приводу яко? серед учених нема? згоди в тому, чи ? вона самост?йною мовою, разом з гал?с?йською ? португальською, або ж ? давньопортугальською з леонським ? ?спанським суперстратом .

Деяк? також стверджують, що мову ( еонав'?го або гал?с?йсько-астур?йська ) якою розмовляють у прикордонних селах Астур?? що належать до комарки Ео-Нав?я ( ?сп. Eo-Navia ), також ? гал?с?йською.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Виникнення гал?с?йсько? мови [ ред. | ред. код ]

Гал?с?йська мова розвинулася з народно? латини . Зм?на латини в гал?с?йську мову йшла повол? ? тому складно сказати, коли саме латина перестала бути латиною ? стала гал?с?йською мовою. Деяк? гал?с?йськ? вчен? вважають, що вже у VIII стол?тт? були в?дчутн? зм?ни м?ж церковною оф?ц?йною мовою латини ? мовою населення.

XII?XV стор?ччя [ ред. | ред. код ]

З XII стол?ття гал?с?йська мова ста? основною мовою л?рики ?бер?йського п?вострова , з вуст трубадур?в лунали в?рш? гал?с?йською мовою при багатьох ?спанських дворах . Також за межами Гал?с?? багато поет?в складали в?рш? гал?с?йською. Створений у 1196 роц? г?мн Шоана Соареса де Пав?я ( гал. Xoan Soares de Pavia ) ≪Ora faz ost'o senhor de Navarra≫ ? найстародавн?шим з в?домих л?тературних текст?в гал?с?йською мовою.

Темн? стор?ччя [ ред. | ред. код ]

Хоча протягом XVI?XVIII стол?ть гал?с?йська мова залишалась найпоширен?шою мовою в Гал?с??, практично нема? л?тературних твор?в, створених гал?с?йською в цей час. У Гал?с?? ця епоха названа ≪Темними стол?ттями≫ ( гал. Os Seculos Escuros ).

Л?тературне в?дродження: Росал?я, Куррос ? Пондаль [ ред. | ред. код ]

1863 р?к визнача?ться як початок так званого Решурд?менто ( гал. Rexurdimento , ≪в?дродження≫) ? мовного ? л?тературного в?дродження гал?с?йсько? мови. Цього року були опубл?кован? ≪Cantares gallegos≫ (Гал?с?йськ? п?сн?) Росал?? де Кастро ( гал. Rosalia de Castro ). Праця ц??? поетеси разом з працями Мануеля Курроса Енр?кеса ( гал. Manuel Curros Enriquez ) ≪Aires da mina terra≫ (В?три мо?? земл?, 1880) ? Едуардо Пондаля ( гал. Eduardo Pondal ) ≪Queixumes dos pinos≫ (Шум смерек, 1886) ? в?дродженням гал?с?йсько? мови в ?спанськ?й л?тератур? .

З 1975: Легал?зац?я та в?йна норматив?в [ ред. | ред. код ]

З приходом до влади Франс?ско Франко , гал?с?йця за народженням, оф?ц?йне використання гал?с?йсько? мови було заборонене. Причиною ц??? заборони було прагнення Франко централ?зувати ?спан?ю й поставити бар'?р локальному нац?онал?змов? , особливо, в Гал?с?? , Баскон?? ? Каталон?? . Заборона використання рег?ональних мов ? придушення культурних особливостей здавалася режиму Франко в?дпов?дним засобом для цього. Лише в останн? роки правл?ння Франко й, особливо, п?сля його смерт? в 1975 роц?, розпочався процес в?дродження гал?с?йсько? мови. Разом з в?дродженням мови розпочалася безперервна суперечка прихильник?в р?зних точок зору на основи норматив?зац?? гал?с?йсько? мови.

На одному боц? знаходяться так зван? ре?нтеграц?он?сти , що виступають за входження гал?с?йсько? в ?диний мовний прост?р з португальською . На ?нш?й ? автоном?сти, чи?ю метою ? позиц?онування гал?с?йсько? мови як самост?йно? романсько? мови разом з ?спанською й португальською. Окр?м цих основних груп ?снують ?нш? теч??, переважно усередин? ре?нтеграц?он?ст?в. В?дсутн?сть ?дност? в питанн? норматив?зац?? гал?с?йсько? мови допровадила до р?зних суперечок щодо орфограф?? , морфолог?? й лексиколог?? , а також до р?зних оц?нок минулого та сьогодення гал?с?йсько? мови.

Л?нгв?стична характеристика [ ред. | ред. код ]

Фонетика ? фонолог?я [ ред. | ред. код ]

Голосн? [ ред. | ред. код ]

У гал?с?йський мов? в наголошен?й позиц?? 7 голосних звук?в (на в?дм?ну в?д португальсько? , чия система голосних включа? 12 фонем , ? ?спансько? з 5 голосними фонемами): /i/, /e/, /?/, /a/, /?/, /o/, /u/. Р?зниця м?ж /e/ ? /?/, ? м?ж /?/ ? /o/ в ступен? в?двертост?: /?/ ? /?/ в?дкрит?ш? чим /e/ ? /o/. Система голосних гал?с?йсько? мови зб?га?ться з системою голосних народно? латини .

У ненаголошен?й позиц?? число голосних скорочу?ться до 5, оск?льки зникають в?дм?нност? м?ж /e/ ? /?/, ? м?ж /?/ ? /o/.

На в?дм?ну в?д португальсько? мови назал?зац?я не ? в?дм?нною рисою гал?с?йсько?, хоча вона присутня в дзв?нкому велярному носовому зг?дному [ŋ] , який зустр?ча?ться як в середин? слова ( canseira  ? ≪втома≫), так ? в к?нц? ( corazon  ? ≪серце≫ camion  ? ≪вантаж?вка≫). У гал?с?йськ?й мов? 16 дифтонг?в , низх?дних (перший голосний ма? велику в?дверт?сть, н?ж другий) ? висх?дних (в?дверт?сть другого голосного б?льша, н?ж першого).

Приклад [ ред. | ред. код ]

"Запов?т" Т.Шевченка гал?с?йською мовою (переклав Хесус Алонсо-Монтеро )

TESTAMENTO
Cando eu morra, ponedeme
nun outeiro
no medio da chaira inmensa
d'esta mina Ucrania adorada,
pra que eu vexa os campos sin fin
o Dnieper i-as suas ribeiras bravas
e pra que eu sinta o seu fungar.
Cando Dnieper arrastre
cara o mar azul, lonxe de Ucrania,
o sangue do enemigo, d'aquela
eu abandonarei os outeiros
e abandonarei os campos
e voarei deica o ceo
pra rezar a Deus, mais si moito tempo
despois
esto non sucedeu
eu non quero conecer a Deus.
Vos enton enterrademe, erguedeos
rompede o fin, rompede as vosas cadeas
e rasgade a libertade
co sangue do enemigo.
Mais tarde, xa na gran familia,
a familia libre e nova,
non vos esquezades de mim
con palabras doces, suaves.

Джерело : Укра?нська б?бл?отека

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Вікіпедія
В?к?пед?я

В?к?пед?я ма? розд?л
гал?с?йською мовою
Portada