Галич Олександр Аркад?йович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Олександр Галич .
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Г?нзбург .
Олександр Аркад?йович Галич
?м'я при народженн? Олександр Аркад?йович Г?нзбург
Псевдо Галич
Народився 19 жовтня 1918 ( 1918-10-19 ) [1] [4] […]
Катеринослав , Махновщина [5]
Помер 15 грудня 1977 ( 1977-12-15 ) [1] [2] […] (59 рок?в)
Париж [6]
·ураження електричним струмом
Поховання Сент-Женев'?в-де-Буа
Кра?на   СРСР
Д?яльн?сть письменник , драматург , бард
Галузь поез?я [6] , шансон [6] , сценар?й [6] , драма [6] ? л?тература [6]
Alma mater Л?тературний ?нститут ?мен? Горького
Знання мов рос?йська [1] [7]
Жанр авторська п?сня ? п'?са
Брати, сестри Г?нзбург Валер?й Аркад?йович d
Д?ти Grigory Mikhnov-Vaytenko d
IMDb ID 0302090

Олександр Аркад?йович Галич (справжн? пр?звище ? Г?нзбург ; нар. 19 жовтня 1918 , Катеринослав (нин? ? Дн?про ) ? пом. 15 грудня 1977 , Париж , Франц?я ) ? радянський поет , сценарист , драматург укра?нського ?врейського походження , автор ? виконавець власних п?сень ; пол?тичний ем?грант .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Олександр Г?нзбург народився 19 жовтня 1918 р?к а в Катеринослав? (нин? Дн?про ) в ?врейськ?й родин?. Батько, Арон Самойлович Г?нзбург, був економ?стом; мати, Фейга (Фан?, Фа?на) Борис?вна Векслер, працювала в консерватор?? [8] . Д?д був пед?атром ; дядько ? л?тературознавець Лев Самойлович Г?нзбург (1879?1933) [9] [10] . Жила с?м'я в будинку № 74 по вулиц? Козач?й, зведеному в 1911 роц? силами самих мешканц?в (Катеринославським домобуд?вний сусп?льством, першим в м?ст? житловим кооперативом). Молодший брат ? к?нооператор Валер?й Г?нзбург . У 1920 роц? с?м'я Галича пере?хала в Севастополь , а в 1923 роц? ? в Москву . У Москв? Галич зак?нчив школу 24 БОНО (нин? № 1227 ). Д?д працював комендантом одно? з буд?вель Кремля. Згодом, коли в?н потрапив п?д сл?дство, Галич давав хабар судд?, щоб виручити д?да [11] .

До н?мецько-радянсько? в?йни вступив до Л?тературного ?нституту ?м. О. М. Горького , пот?м навчався в Оперно-драматичн?й студ?? К. Стан?славського, згодом ? у Театр?-Студ?? О. Арбузова та В. Плучека (1939). Грав на сценах Грозненського Театру народно? геро?ки та революц?йно? сатири, в Ташкентському театр? В. Плучека, котрий виступав перед фронтовиками (був актором, драматургом, поетом, композитором). Написав п'?си для театру ? ≪Вас виклика? Таймир≫ (у сп?вавторств? з К. ?са?вим), ≪Шляхи, як? ми обира?мо≫, ≪П?д щасливою з?ркою≫, ≪Пох?дний марш≫, ≪За годину до св?танку≫ , ≪Чи багато людин? треба≫ , а також сценар?? ф?льм?в ≪В?рн? друз?≫ (разом з К. ?са?вим), ≪Дайте книгу скарг≫ , ≪Третя молод?сть≫ , ≪Та, що б?жить по хвилях≫ .

З к?нця 1950-х почина? складати п?сн? , виконуючи ?х п?д власний акомпанемент на семиструнн?й г?тар? . В?дштовхуючись в як?йсь м?р? в?д романсово? традиц?? та мистецтва Олександра Вертинського , Галич став першим з найяскрав?ших представник?в жанру сов?тсько? авторсько? п?сн? (вже пот?м були Булат Окуджава , Володимир Висоцький та ?нш?). З появою магн?тофон?в Галич набув величезно? популярност?, передус?м серед широких к?л радянсько? ?нтел?генц??. В?н фактично сформував нав?ть не напрямок, а жанр.

Могила Олександра Галича в Сент-Женев'?в-де-Буа

Перш? п?сн? ? ≪Л?ночка≫ (1959), ≪Про маляр?в, опалювача ? теор?ю в?дносност?≫, ≪Закон природи≫ (обидв? 1962) та ?нш? ? р?зко контрастували з оф?ц?йно затвердженою КПРС радянською естетикою. Тому творч?сть Галича стр?мко ставала антирадянською. ?, зрештою, вельми благополучний радянський л?тератор перед самою прем'?рою його п'?си ≪Матроська Тиша≫, написано? для створюваного театру ≪ Современник ≫, отримав заборону: вже готову п'?су заборонили до показу, заявивши автору, що в?н викривлено представля? роль ?вре?в у н?мецько-радянськ?й в?йн?. Цей еп?зод Галич пот?м описав у пов?ст? ≪Генеральна репетиц?я≫ [12] .

Надал? його п?сн? ставали все б?льш глибокими та пол?тично гострими, що призвело до поглиблення конфл?кту з владою. Галичу заборонили давати публ?чн? концерти. Його не друкували ? не дозволяли випустити плат?вку, його ?м'я вилучали з титр?в ф?льм?в, знятих за його сценар?ями. По сут? в?н став п?дп?льним, ≪боб?нним≫ виконавцем: його слухали вдома, його п?сн? передавали один одному в записах.

У 1971 роц? Олександр Галич був виключений з? Сп?лки письменник?в СРСР , членом яко? в?н був з 1955 (цьому присвячена п?сня ≪В?д б?ди мо?? пустяково?≫), а в 1972 роц? ? з? Сп?лки к?нематограф?ст?в СРСР , у як?й перебував з 1958 року. Його наставники О. Арбузов та В. Плучек сол?даризувалися з його гонителями. Фактично п?сля цього Олександр Галич став ?зго?м ? майже жебраком.

У 1974 Галича було ≪добров?льно-примусово≫ вигнано за меж? СРСР. Спочатку в?н оселився в Мюнхен? , де працював на рад?останц?? ≪Свобода≫ . Пот?м оселився в Париж? , де траг?чно загинув 15 грудня 1977 р. в?д удару електричним струмом , коли п?д'?днував антену до щойно куплено? стереосистеми. ?сну? також верс?я, що це було вбивство. Олександр Аркад?йович похований у передм?ст? Парижа на цвинтар? Сент-Женев'?в-де-Буа .

Вшанування пам'ят?

[ ред. | ред. код ]

На будинку, де народився й проживав у 1918-1920 Г?нзбург, (м. Дн?про , вул. Старокозацька , 74), 7 грудня 2016 року було встановлено мемор?альну дошку. Тод? ж уперше в?дбувся гала-концерт ? фестивалю авторсько? п?сн? ≪Хмари≫ [13] .

До 100-р?ччя народження митця у Дн?пр? було проведено триденний ??? фестиваль авторсько? п?сн? ≪Хмари≫ (участь у ньому взяли виконавц? з Укра?ни, Б?лорус?, Чех??, ?зра?лю та США), концерт ≪Великий секрет≫ та л?тературний веч?р ≪Станц?я Галич. Л?тературн? мостки≫ [14] .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ а б в г Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118809008 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  3. ↑ а б в SNAC ? 2010.
  4. ↑ Person Profile // Internet Movie Database ? 1990.
  5. ↑ Большая российская энциклопедия ? Москва : Большая российская энциклопедия , 2004.
  6. ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ htm Катеринославськ? хрон?ки : "Дов?дка. У Арона Г?нзбурга ? дружини його Фейги 20/7 жовтня 1918 року народився син, якому дано ?м'я Олександр ".
  9. ↑ Богомолов Н. А. % 3D & tabid = 10358 В?д Пушк?на до К?б?рова. [ Арх?вовано 24 травня 2013 у Wayback Machine .]
  10. ↑ Кр?воколенний, 4 С1. Будинок Венев?т?нова . Арх?в ориг?налу за 24 жовтня 2018 . Процитовано 25 жовтня 2018 .
  11. ↑ ≪Доносы в КГБ на Галича писал друг юности, народный артист СССР≫ . Арх?в ориг?налу за 26 жовтня 2018 . Процитовано 25 жовтня 2018 .
  12. ↑ Aleksey Uklein (6 с?чня 2013), Александр Галич читает ≪Генеральную репетицию≫ (1975) , процитовано 11 грудня 2016
  13. ↑ У Дн?пр? в?дкрили мемор?альну дошку на честь поета Галича (фото) (укр.) . Арх?в ориг?налу за 6 жовтня 2018 . Процитовано 6 жовтня 2018 .
  14. ↑ У Дн?пр? вшанували пам’ять дисидента Олександра Галича . Рад?о Свобода (укр.) . Арх?в ориг?налу за 6 жовтня 2018 . Процитовано 6 жовтня 2018 .

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • В?тал?й Абл?цов ≪Галактика ?Укра?на“. Укра?нська д?аспора: видатн? постат?≫ ? К.: КИТ, 2007. ? 436 с.
Перегляд цього шаблону
  Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галич_Олександр_Аркад?йович&oldid=36404234