В?рменська культурна спадщина в Криму
представлено здеб?льшого рел?г?йними середньов?чними спорудами. У зв'язку з переселенням б?льшо? частини кримських в?рмен на
Нижн?й Дон
, ц? культов? споруди були масово закинут? п?сля
1778
року. Однак зростання ?нтересу археолог?в до дано? теми значно зб?льшило к?льк?сть знах?док ? сутт?во розширило географ?ю пошуку середньов?чних в?рменських пам'яток вже на початку XXI стол?ття
[1]
. У рос?йський пер?од у Криму жив ? творив в?домий рос?йський художник в?рменського походження
?ван Айвазовський
.
В?рмени
? переважно прихильники
В?рменсько? апостольсько? церкви
та
В?рменсько? католицько? церкви
.
У
Криму
в?рменськ? церкви д?ють у
Ялт?
,
Феодос??
та
?впатор??
[3]
. Найв?дом?шим монастирем ?
Сурб-Хач
(XIV стол?ття).
З початку
XIV стол?ття
в?рменськ?
поселенц? розгортають у
Криму
активну буд?вельну д?яльн?сть. Зг?дно з пам'ятним записом одного в?рменського рукопису про
Криму
початку
XIV стол?ття
, вже в той час ?снував поблизу
Кафи
в?рменський монастир
Гамчак
, при якому було побудовано купольну церкву. В
Каф?
були в?рменськ? школи, десятки церков, банки, торгов? доми, караван-сара?, рем?снич? цехи тощо. М?сто було одним ?з духовних центр?в кримських в?рмен, наст?льки в?домим ? важливим, що
1438 року
кафським в?рменам було запропоновано послати сво?х представник?в на
Флорент?йський вселенський собор
. Другим за чисельн?стю в?рменського населення м?стом п?сля
Кафи
в XIV?XV стол?ттях був
Сурхат
. ?м'я
Сурхат
, ймов?рно, ? спотвореною формою назви в?рменського монастиря
Сурб-Хач (Святий Хрест)
, заснованого
1358 року
в л?с? недалеко в?д м?ста
Старий Крим
. Там було багато в?рменських церков, шк?л, квартал?в. Одне з великих в?рменських поселень Х???XV стол?ть було розташоване в
Судаку
. До останньо? чверт?
XV стол?ття
поблизу монастиря
Сурб-Хач
?снувало невелике в?рменське м?сто
Казарат
. В?рменськ? княз? тримали там в?йська ? на догов?рних засадах захищали
Кафу
[4]
.
Сусп?льне життя кримських в?рмен особливо пожвавилося в к?нц?
XIX
? на початку
XX стол?ття
. В числ? багатьох громадських орган?зац?й особливо пом?тна д?яльн?сть церковних попечительств, що ?снували майже в ус?х в?рменських поселеннях
Криму
. Заможн? в?рмени ? церква намагалися ≪п?дняти≫ нац?ю на р?вень сучасно? цив?л?зац??, а також зд?йснювали благод?йн? заходи. Джерелом грошових ? матер?альних кошт?в попечительств були субсид?? церкви, запов?ти, приношення
[5]
.
В житт? тавр?йських в?рмен (як вт?м ? ?нших в?рменських колон?й) д?яльн?сть церкви в силу низки умов набувала певно? специф?чно? особливост?. Перед ватажками в?рменських громад в?дкривалися широк? можливост?, кр?м виконання суто духовних обов'язк?в, втручатися в життя параф?ян. Тому ?? д?яльн?сть у колон?ях певною м?рою набула св?тського характеру. В?д
1812 року
в
Криму
з'явилася посада нам?сника
катол?коса
вс?х в?рмен. В?рменськ? церкви в
Криму
належали до Нах?чевано-Бессарабсько? в?рмено-григор?ансько? ?парх??.
1842 року
нам?сник
катол?коса
в
Криму
поступився м?сцем головному попечителю кримських в?рменських церков
[6]
.
За пов?домленням ≪Географ?чно-статистичного словника Рос?йсько? ?мпер??≫ на 1865 р?к, на берез?
Двояк?рно? бухти
знаходилися залишки давньо? в?рменсько? церкви з в?рменськими письменами б?ля в?втаря
[7]
. Зг?дно йому ж на сх?дному схил? гори
Кара-Даг
знаходилися ру?ни давньо? в?рменсько? церкви, на територ?? яко? була велика к?льк?сть камен?в з в?рменськими написами
[8]