У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
В?рмен?я
.
В?рменська Радянська Соц?ал?стична Республ?ка
(
в?рм.
???????? ?????????
????????????? ???????????????
?
Haykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun
, скорочено
В?рменська РСР
) ? республ?ка у склад? колишнього
Радянського Союзу
.
Проголошена
5 грудня
1936
року.
Структура влади у В?рменськ?й РСР була ?дентична ?ншим радянським республ?кам. Вищим пол?тичним органом республ?ки була Верховна Рада В?рменсько? РСР, яка мала в сво?му склад? вищу судову владу республ?ки ?
Верховний Суд
. Члени Верховно? Ради обирались на 5 рок?в, тод? як рег?ональн? депутати обирались на 2,5 роки
[1]
. Зазвичай вс? депутати були членами
КПРС
.
Початок Радянсько? влади
[
ред.
|
ред. код
]
29 листопада
1920
року на територ?? Сх?дно? В?рмен?? (де перед тим ?снувала
Демократична Республ?ка В?рмен?я
), зайнят?й Червоною Арм??ю, була проголошена В?рменська Радянська Соц?ал?стична Республ?ка ? створений Революц?йний ком?тет В?рмен??.
2 грудня
1920
в ?реван? було п?дписано угоду м?ж РРФСР ? Республ?кою В?рмен??ю, за якою вся влада перейшла до Ревкому.
Багато в?рмен при?дналися до б?льшовик?в, як? наступали, включно з 20-ою ? 22-ою див?з?ями
11 радянсько? Червоно? Арм??
[2]
.
П?сля цього було п?дписано
Карський догов?р
, за яким
Туреччина
поступилася на користь б?льшовик?в
Аджар??ю
? в обм?н на
Карську область
В?рмен?? (сьогодн? це турецьк? пров?нц??
Карс
,
И?дир
?
Ардаган
). На територ?ях, що в?д?йшли до Туреччини, залишилися середньов?чна в?рменська столиця
Ан?
? духовна святиня в?рменського народу ? гора
Арарат
.
Також з вол?
Й.Стал?на
(народного ком?сара РРФСР у справах нац?ональностей) територ??
Нах?чеван?
та
Нагорного Карабаху
, як? 1920 року б?льшовики об?цяли включити до складу В?рмен??, були включен? до складу
Азербайджансько? РСР
[3]
.
З
12 березня
1922
до
5 грудня
1936
В?рменська РСР входила до складу
ЗСФРР
разом з
Грузинською РСР
й
Азербайджанською РСР
. У цей час в?рмени переживали пер?од в?дносно? стаб?льности. В?рменський алфав?т був реформований; п?двищився р?вень письменности серед населення.
За час?в правл?ння в СРСР Й.Стал?на у В?рменськ?й РСР ?нтенсивно розвивалася промислов?сть, було досягнуто загально? грамотности населення, але жорстоко придушувався нац?онал?зм.
1936 року ЗСРФР було скасовано, соц?ал?стичн? республ?ки В?рмен?я, Азербайджан ? Груз?я безпосередньо вв?йшли до складу СРСР.
Стал?н запровадив низку заход?в ?з пересл?дування
В?рменсько? Апостольсько? Церкви
.
За час?в Великого терору десятки тисяч в?рмен були страчен? та депортован?. 1944 року близько 200,000 в?рмен-
гемшин?в
було депортовано з
Грузинсько? РСР
до
Казахсько? РСР
й
Узбецько? РСР
.
В?рменська ?мм?грац?я
[
ред.
|
ред. код
]
Республ?ка зазнала важких втрат п?сля в?йни, тому Стал?н дозволив В?рмен?? вести в?дкриту ?мм?грац?йну пол?тику, д?аспор? запропоновано повернутися на Прабатьк?вщину задля зм?цнення ?? трудових ресурс?в. В?рмени, як? мешкали у таких кра?нах, як К?пр, Франц?я, Грец?я, ?рак, Л?ван ? Сир?я, були або жертвами або нащадками жертв геноциду. ?м запропонували пере?хати до В?рмен?? за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 в?рмен ?мм?грували до Радянсько? В?рмен?? в пер?од з 1946 по 1948 р?к
[4]
. Б?льш?сть щойно прибулих говорили
зах?дно-в?рменським д?алектом
, тод? як у В?рмен?? розмовляли
сх?дно-в?рменською
.
За час?в Горбачова
[
ред.
|
ред. код
]
Михайло Горбачов
розпочав пол?тику
гласности
та
перебудови
.
Гемшини
, яких депортував Стал?н у Казахстан, направили запит до уряду щодо переселення у В?рменську РСР. Ця пропозиц?я була в?дхилена радянською владою через побоювання конфл?кту м?ж мусульманами-
гемшинами
та християнами-в?рменами. Але ?нш? под??, як? сталися у цей час, зробили етн?чн? з?ткнення м?ж християнами-в?рменами та мусульманами неминучими.
Нагорний Карабах, який б?льшовики об?цяли В?рмен??, але Стал?н передав у склад Азербайджансько? РСР, розпочав мирний, демократичний рух об'?днання области з В?рмен??ю. Б?льш?сть в?рменського населення в област? стверджувала, що вони побоюються примусово?
?слам?зац??
рег?ону
[5]
. 20 лютого 1988 р. в?рменськ? депутати Нац?онально? Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'?днання рег?ону з В?рмен??ю
[6]
. В?дбулися демонстрац?? в ?реван? на п?дтримку карабаських в?рмен. Азербайджанськ? керманич? закликали до контрдемонстрац?й, як? вилилися у
погроми в?рмен
в м?ст?
Сумга?т
.
Незабаром спалахнули етн?чн? заворушення м?ж в?рменами й азербайджанцями у м?сцях сп?льного проживання. Горбачову було над?слано оф?ц?йне письмове прохання щодо об'?днання Нагорного Карабаху з В?рмен??ю, проте клопотання було в?дхилене навесн? 1988 р.
5 травня
1990
року була створена Нова
В?рменська Арм?я
(НВА), не п?дконтрольна Радянськ?й Арм??.
28 травня
планувалося святкування р?чниц? створення
ДРВ
.
27 травня
спалахнули бойов? д?? м?ж НВА та в?йськами МВС СРСР, внасл?док чого загинули 5 в?рмен, а свято довелося скасувати.
23 серпня
1990
В?рменська РСР перейменована на Республ?ку В?рмен?я, але лишилася у склад? СРСР до оф?ц?йного проголошення незалежност? в
1991
роц?.
16 березня
1991
В?рмен?я (разом з кра?нами Балт??, Груз??ю та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% вс?х виборц?в у рег?онах, де референдум в?дбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу)
[7]
.
23 серпня
1991
В?рмен?я оголосила незалежн?сть в?д СРСР.
- ↑
(в?рм.)
Hambartsumyan, Victor et al.
Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government
. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12
- ↑
(в?рм.)
Hambartsumyan, Victor et al.
Armenians Units in the Red Army
. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330?331
- ↑
CIA - The World Factbook -- Armenia
. Арх?в
ориг?налу
за 19 липня 2010
. Процитовано 27 с?чня 2007
.
- ↑
Dekmejian.
The Armenian People
, p. 416
- ↑
Karagiannis, Emmanuel (2002).
Energy and Security in the Caucasus
. Routledge (UK). с. 37.
ISBN
0700714812
.
- ↑
Potier, Tim (2001).
Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal
. Martinus Nijhoff
Publishers. с. 6.
ISBN
9041114777
.
- ↑
Baltic states, Armenia, Georgia, and Moldova boycott USSR referendum
. Арх?в
ориг?налу
за 16 листопада 2005
. Процитовано 6 лютого 2007
.