В?ра Засулич
|
---|
|
Псевдо
|
А. Булыгина
[1]
|
---|
Народилася
|
27 липня
1849
(
1849-07-27
)
[3]
,
8 серпня
1849
(
1849-08-08
)
[6]
[1]
або
27 липня
(
8 серпня
)
1849
[1]
Mikhaylovka
d
,
Гжатський пов?т
,
Смоленська губерн?я
,
Рос?йська ?мпер?я
|
---|
Померла
|
8 травня
1919
(
1919-05-08
)
[2]
[3]
[…]
(69 рок?в)
або
1919
[5]
Петроград
,
Рос?йська СФРР
[2]
|
---|
Поховання
|
Л?тераторськ? мостки
|
---|
Кра?на
|
Рос?йська ?мпер?я
РСФРР
|
---|
Д?яльн?сть
|
письменниця
,
журнал?стка
,
пол?тична д?ячка
,
редакторка
,
публ?цистка
,
л?тературний критик
,
революц?онерка
|
---|
Галузь
|
революц?онер
,
творче та профес?йне письмо
d
[7]
?
Меншовики
[7]
|
---|
Знання мов
|
рос?йська
[3]
|
---|
Членство
|
П?вденн? Бунтар?
|
---|
Парт?я
|
Рос?йська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я
|
---|
|
Засулич В?ра ?ван?вна
(парт., л?тературн? псевдон?ми та криптон?ми ?
Велика
,
Велика Дмитр?вна
,
В?ра ?ван?вна
,
?ванов В.
,
Карел?н Н.
,
Старша сестра
,
Т?тка
,
В. ?.
та ?н.; 08.08 (27.09)
1849
, с. Михайл?вка ?
8 травня
1919
, м. Петроград) ? д?ячка
народницького
, а пот?м соц?ал-демократичного руху, згодом ?
меншовизму
.
Народилася в с. Михайл?вка
Смоленсько? губерн??
в родин? спадкового
дворянина
. 1868, п?сля зак?нчення в Москв? н?мецького панс?онату, отримала звання вчительки, пере?хала до Санкт-Петербурга й ув?йшла до
терористичного
гуртка
Серг?я Неча?ва
.
По розгром? ≪неча?вщини≫ 1869 заарештована ? п?сля нетривалого ув'язнення перебувала п?д наглядом пол?ц?? в р?зних м?стах Рос??. В грудн? 1873 при?хала до
Харкова
, 1875 ? до
Ки?ва
, де ув?йшла до народницького гуртка
≪п?вденних бунтар?в≫
, члени якого дотримувалися терористичних погляд?в. 24 с?чня 1878 зд?йснила замах на петербурзького градоначальника Ф. Трепова за незаконне покарання заарештованого революц?онера Л. ?мельчанова (Богомолова), поранивши Трепова з револьвера. П?сля замаху Засулич орган?зац?я
≪Земля ? воля≫
випустила першу прокламац?ю, в як?й пояснювала народу причини таких д?й революц?онер?в. Суд присяжних 31 березня, завдяки щасливому для терористки складу суду, неспод?вано виправдав Засулич ? вона ви?хала до Швейцар??.
?сну? неп?дтверджена верс?я, н?бито Засулич виконувала завдання британських спецслужб стимулювати масов? антидержавн? терористичн? акти в Рос??. 1879 вернулася в Рос?ю й, порвавши з тероризмом, стала членом орган?зац??
≪Чорний перед?л≫
. На початку 1880-х рр. в?д?йшла в?д народництва ? знову ем?грувала за кордон. 1883 брала участь у створенн? групи
≪Визволення прац?≫
. Займалася перекладом праць
Карла Маркса
й
Фр?др?ха Енгельса
, написала книгу про
Вольтера
? французького ф?лософа-просв?тителя
Жана-Жака Руссо
.
Наприк?нц? 1900 Засулич ув?йшла до складу редакц?? газети
≪Искра≫
? працювала разом ?з
Володимиром Лен?ним
. Брала участь у робот? конгрес?в
Другого ?нтернац?оналу
. П?сля
II з'?зду Рос?йсько? соц?ал-демократично? роб?тничо? парт??
(1903) перейшла на позиц??
меншовик?в
.
1905 повернулася до
Рос?йсько? ?мпер??
й увесь час була в опозиц?? до
б?льшовик?в
.
Жовтневий переворот
у Петроград? 1917 зустр?ла вороже. Так звану
≪Жовтневу революц?ю≫
Засулич вважала контрреволюц?йним переворотом, який перервав нормальний пол?тичний розвиток
буржуазно-демократично? революц??
, ? розц?нювала створену б?льшовиками систему
радянсько? влади
дзеркальним в?дображенням
царського режиму
. Вона стверджувала, що нова пан?вна менш?сть просто ≪п?д?м'яла б?льш?сть, яка вимирала в?д голоду ? вироджувалася ?з заткнутим ротом≫. Стверджуючи, що б?льшовики ≪винищують кап?тали, знищують велику промислов?сть≫, зважувалася ?нод? на публ?чн? виступи (зокрема у клуб? ≪Робочий прапор≫ 1 кв?тня 1918). Лен?н, критикуючи ?? виступи, проте визнавав, що Засул?ч ? ≪видатним революц?онером≫.
≪Тяжко жити, не варто жити≫, ? скаржилася вона соратников? по народницькому гуртку Л. Г. Дейчу
[8]
.
Тяжко захвор?вши, Засулич до останньо? години писала спогади, опубл?кован? посмертно. Померла у
Петроград?
.
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|