В?ра Засулич

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
В?ра Засулич
Псевдо А. Булыгина [1]
Народилася 27 липня 1849 ( 1849-07-27 ) [3] , 8 серпня 1849 ( 1849-08-08 ) [6] [1] або 27 липня ( 8 серпня ) 1849 [1]
Mikhaylovka d , Гжатський пов?т , Смоленська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Померла 8 травня 1919 ( 1919-05-08 ) [2] [3] […] (69 рок?в) або 1919 [5]
Петроград , Рос?йська СФРР [2]
Поховання Л?тераторськ? мостки
Кра?на   Рос?йська ?мпер?я
  РСФРР
Д?яльн?сть письменниця , журнал?стка , пол?тична д?ячка , редакторка , публ?цистка , л?тературний критик , революц?онерка
Галузь революц?онер , творче та профес?йне письмо d [7] ? Меншовики [7]
Знання мов рос?йська [3]
Членство П?вденн? Бунтар?
Парт?я Рос?йська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я

Засулич В?ра ?ван?вна (парт., л?тературн? псевдон?ми та криптон?ми ? Велика , Велика Дмитр?вна , В?ра ?ван?вна , ?ванов В. , Карел?н Н. , Старша сестра , Т?тка , В. ?. та ?н.; 08.08 (27.09) 1849 , с. Михайл?вка ? 8 травня 1919 , м. Петроград) ? д?ячка народницького , а пот?м соц?ал-демократичного руху, згодом ? меншовизму .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Народилася в с. Михайл?вка Смоленсько? губерн?? в родин? спадкового дворянина . 1868, п?сля зак?нчення в Москв? н?мецького панс?онату, отримала звання вчительки, пере?хала до Санкт-Петербурга й ув?йшла до терористичного гуртка Серг?я Неча?ва .

В?ра Засул?ч до 1907 року

По розгром? ≪неча?вщини≫ 1869 заарештована ? п?сля нетривалого ув'язнення перебувала п?д наглядом пол?ц?? в р?зних м?стах Рос??. В грудн? 1873 при?хала до Харкова , 1875 ? до Ки?ва , де ув?йшла до народницького гуртка ≪п?вденних бунтар?в≫ , члени якого дотримувалися терористичних погляд?в. 24 с?чня 1878 зд?йснила замах на петербурзького градоначальника Ф. Трепова за незаконне покарання заарештованого революц?онера Л. ?мельчанова (Богомолова), поранивши Трепова з револьвера. П?сля замаху Засулич орган?зац?я ≪Земля ? воля≫ випустила першу прокламац?ю, в як?й пояснювала народу причини таких д?й революц?онер?в. Суд присяжних 31 березня, завдяки щасливому для терористки складу суду, неспод?вано виправдав Засулич ? вона ви?хала до Швейцар??.

?сну? неп?дтверджена верс?я, н?бито Засулич виконувала завдання британських спецслужб стимулювати масов? антидержавн? терористичн? акти в Рос??. 1879 вернулася в Рос?ю й, порвавши з тероризмом, стала членом орган?зац?? ≪Чорний перед?л≫ . На початку 1880-х рр. в?д?йшла в?д народництва ? знову ем?грувала за кордон. 1883 брала участь у створенн? групи ≪Визволення прац?≫ . Займалася перекладом праць Карла Маркса й Фр?др?ха Енгельса , написала книгу про Вольтера ? французького ф?лософа-просв?тителя Жана-Жака Руссо .

Наприк?нц? 1900 Засулич ув?йшла до складу редакц?? газети ≪Искра≫ ? працювала разом ?з Володимиром Лен?ним . Брала участь у робот? конгрес?в Другого ?нтернац?оналу . П?сля II з'?зду Рос?йсько? соц?ал-демократично? роб?тничо? парт?? (1903) перейшла на позиц?? меншовик?в .

Боротьба з б?льшовизмом

[ ред. | ред. код ]

1905 повернулася до Рос?йсько? ?мпер?? й увесь час була в опозиц?? до б?льшовик?в .

Жовтневий переворот у Петроград? 1917 зустр?ла вороже. Так звану ≪Жовтневу революц?ю≫ Засулич вважала контрреволюц?йним переворотом, який перервав нормальний пол?тичний розвиток буржуазно-демократично? революц?? , ? розц?нювала створену б?льшовиками систему радянсько? влади дзеркальним в?дображенням царського режиму . Вона стверджувала, що нова пан?вна менш?сть просто ≪п?д?м'яла б?льш?сть, яка вимирала в?д голоду ? вироджувалася ?з заткнутим ротом≫. Стверджуючи, що б?льшовики ≪винищують кап?тали, знищують велику промислов?сть≫, зважувалася ?нод? на публ?чн? виступи (зокрема у клуб? ≪Робочий прапор≫ 1 кв?тня 1918). Лен?н, критикуючи ?? виступи, проте визнавав, що Засул?ч ? ≪видатним революц?онером≫.

≪Тяжко жити, не варто жити≫, ? скаржилася вона соратников? по народницькому гуртку Л. Г. Дейчу [8] .

Тяжко захвор?вши, Засулич до останньо? години писала спогади, опубл?кован? посмертно. Померла у Петроград? .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература

[ ред. | ред. код ]