В?лян?вський (В?лянувський) палац
, або
В?лянув
(
пол.
Pałac w Wilanowie
) ? садово-палацовий ансамбль доби
бароко
в
Варшав?
. В?лянув занесений до перел?ку найц?нн?ших зразк?в культури
Польщ?
. М?сце розташування
музею у В?лянов?
.
Палац було збудовано для польського короля
Яна III Собеського
. Спочатку споруда мала ?диний блок, завершувався б?чними вежами. Палац не задовольнив дружину короля
Мар?ю Казимиру
, його зб?льшили прибудовою б?чних корпус?в. З часом виникло парадне подв?р'я-курдонер, ?нш? службов? прим?щення.
Збер?гся генплан ансамблю 1682 року. Палацов? буд?вл? розпланован? симетрично центральн?й ос?; з трьох бок?в оточен? стриманим бароковим садом. З тераси палацу були сходинки до штучних ставк?в.
П?зн?ше ансамбль розширили. Симетричний стриманий
сад бароко
, ставки знищили. Парк зб?льшили, частково збер?гши регулярн? частини, й додали пейзажн? д?лянки, на яких виникли нов? буд?вл? в ?сторичних стилях неоготики (мавзолей Потоцького), неокласицизму (костел Св. Анни),
шинуазр?
(альтанка) тощо.
У 1733 роц? палац В?лянув частково зруйнували ? пограбували рос?йськ? в?йська. У такому стан? його успадкувала дочка Любомирсько? Олександра та ?? чолов?к ? Стан?слав Потоцький. За його ?н?ц?ативою в 1805 роц? в палац? В?лянова був в?дкритий музей, доступний для ус?х охочих.
Палац В?лянов, каб?нет ?тал?йських майстр?в. Третя чверть 17 ст.
П?д час 2-? св?тово? в?йни палац В?лянув сильно постраждав, а колекц?? були пограбован? н?мецькими нацистами. У пово?нн? роки палацовий ансамбль в?дновили за проектом
Герарда Цьолека
.
У 1954 роц? було проведено першу загальну реконструкц?ю, п?д час яко? палац в?дновив св?й перв?сний вигляд. В 1962 роц? палац було в?дкрито для громадськост? як ф?л?ю Нац?онального музею у Варшав?.
До колекц?? палацу повернулася б?льш?сть викрадених скарб?в мистецтва. Серед них портрети художник?в
Марчелло Баччарелл?
,
Лу? де С?львестра
,
Бернардо Белотто
,
Помпео Батон?
,
Жака-Лу? Дав?да
тощо.
Несуч? конструкц?? палацово? буд?вл? мурован? з повнот?ло? цегли . Конструкц?я даху ? дерев'ян? крокви.
[1]
Арх?тектура палацу ? ун?кальним прикладом р?зних буд?вельних традиц?й, що нагадують польськ? аристократичн? особняки з боковими вежами, ?тал?йськ? зам?ськ? в?лли та французьк? палаци.
У п?сляво?нний пер?од було вир?шено повернути В?лянуву його колишню велич шляхом реставрац?? буд?вл?. В результат? арх?вних та натурних досл?джень, а також дискус?й, як? було проведено польськими реставраторами, мистецтвознавцями та арх?текторами, було розроблено детальний план проведення реставрац?йних роб?т. Беручи до уваги факт, що палац В?лянув не ? стил?стично однор?дною забудовою, адже ма? виразно вид?лен? частини з XVII, XVIII и XIX стол?ть, було вир?шено зберегти стильов? ознаки цих частин. Фасади залишили з дом?нуючими в мас? рисами стилю бароко, ?нтер'?ри центрально? частини палацу в?дновили до вигляду, який вони мали в XVII?XVIII стол?ттях, п?вденного крила ? к?нця XVIII ? початку XIX стол?ття, п?вн?чного крила ? XIX стол?ття. Елементи ?нтер'?р?в, як? палац здобув у ХХ стол?тт?, було л?кв?довано.
Оск?льки палац планували перетворити на музей, потр?бно було також пристосувати його до ц??? функц??. Перший поверх, який мав найц?нн?ш? експонати, повн?стю перетворили на експозиц?йний прост?р. На другому поверс? у к?мнатах, як? не мали елемент?в важливо? ?сторично? ц?ннос?, орган?зували прим?щення галерей художнього мистецтва, майстерн? для наукових досл?джень та реставрац?йних роб?т, б?бл?отеку, склад для мистецьких колекц?й, бюро, службов? рим?щення. П?двальний поверх було пристосовано для розм?щення гардеробу, приймальн?, лекц?йно? зали.
Головними задачами консервац?йних роб?т були запоб?гання руйнуванню, забезпечення вогнест?йкост? старих конструкц?й, зам?на покриття даху, запоб?гання появи грибка. П?сля демонтування кам'яно? п?длоги та паркету на першому поверс?, було виконано розширення п?двальних прим?щень для подольшого пристосування ?х для потреб в?дв?дувач?в. Зовн?шн? ст?ни було тепло?зольовано. Роботи, пов'язан? з? збереженням даху, перш за все зосереджувались на зам?н? дерев'яних балок на зал?зобетонн?. Обшивку з дошок було покрито вогнест?йкими речовинами. П?д час роб?т було усунуто пошкоджен? комахами дерев'ян? елементи конструкц?й у п?вденному крил? палацу; на ?х м?сце встановили нов? з аналог?чними р?зьбленнями. Для укр?плення несучих ст?н було вир?шено встановити по контуру кожного в?конного отвору сталев? рами, як? спаювались з балками. Др?бн? отвори у ст?нах було забетоновано.
Також було реконструйована частина палацу з корол?вськими купальнями, що були добудован? в XVIII стол?тт?. Через високу волог?сть конструкц?? цих прим?щень перебували в критичному стан?, тому ?х було укр?плено зал?зобетоном та г?дро?золяц?йними матер?алами.
Систему опалення палацу вир?шили наступним чином: прим?щення з найц?нн?шими елементами обладнали пристроями автономного регульованого опалення, а ?нш? прим?щення п?дключили до центрального опалення, джерелом теплопостачання якого була окремо споруджена котельня.
В склад художнього оздоблення палацу, пов'язаного з його арх?тектурою, входять картини, написан? на полотн? (плафони, фризи, супрапорти, панно), а також наст?нний розпис (на ст?нах, карнизах, стелях).
Консервац?я картин, написаних на полотн?, незважаючи на ?х поганий стан, не становила особливих труднощ?в. П?сля проведених лабораторних досл?джень, було детально встановлено ступ?нь руйнування ? в зв'язку з цим встаноновлено в?дпов?дний метод консервац??. Деяк? картини в?дреставровано ≪голандським≫ методом: з деяких частин картини видаля?ться ретуш та потемн?лий лак, поверхню картини покривають лаком з? смоли; для додаткового захисту в цю сум?ш додають в?ск. На деяких картинах було виявлено ориг?нальн? п?драмники з двох частин, з'?днаних за допомогою клин?в. В наст?нному розпис? часто зустр?чаються подв?йн? та потр?йн? нашарування, тому так? розписи потребують в?дновлення свого перв?сного вигляду. У Велик?й Зал? центрального корпусу було в?дкрито фрагменти живопису XVII стол?ття, а також орнаменти на в?дкосах в?кон. Ц? елементи були реконструйован?. Найц?нн?шим в?дкриттям стали добре збережен? зображення на сходов?й кл?тц?, виконаних в техн?ц? ≪al secco≫, зроблених п?д гобелени.
П?д час проведення зондування фасад?в реставратори виявили стар? п?гменти час?в Яна III Собеського. Тому було вир?шено повернути палацу його перв?сний вигляд. Було врятовано 20 % ориг?нального тинькування, на основ? якого провели досл?дження пофарбувань та в?дновлено кольористику ус?х фасад?в палацу. Реконструкц?я фасад?в полягала не лише в розпис? ст?н, а й у в?дновленн? скульптур та л?пнини. Всього було 576 елемент?в.
Консервац?йн? роботи в зал? для бенкет?в
[
ред.
|
ред. код
]
Реставрац?йн? роботи охоплювали ?нтер'?р бенкетно? зали на верхньому поверс? основного корпусу палацу, а також ?? сходи. В оформлення ?нтер'?ру входять р?зн? прикраси. Ус? ст?ни розписан? та орнаментован? статуями ? барель?фами з початку XVIII стол?ття. Стел? оздоблен? л?пниною Х?Х-го стол?ття. Под?бн? наст?нн? елементи прикрашають обидв? сходов? кл?тки зали.
Консервац?я розпочалася з п?дготовки фотограф?чно? та описово? документац??. У багатьох м?сцях консерватори робили стратиграф?чн? в?дкриття. Було взято зразки лакофарбових шар?в. Тр?щини у ст?нах було заповнено спец?альними ?н'?кц?ями для запоб?гання ?х подальшого розкриття. Картини було очищено в?д забруднення, внасл?док чого ?хн? кольори стали пом?тно яскрав?шими. Було вилучено вторинне покриття на ст?нах зали та сход?в, завдяки чому в?дкрили ориг?нальн? розписи Х?Х-го стол?ття.
П?сля цього оздоблення ст?ни було реконструйовано шляхом проведення двох тип?в консервац?йних роб?т. Невелик? дефекти було усунуто шляхом ретушування з використанням граф?чних пристро?в. В м?сцях, де очищення призвело до значно? втрати художн?х елемент?в живопису, частина картин потребувала в?дновлення. Нов? накладен? шари трохи в?др?зняються в?д ориг?нального малюнка, завдяки чому можна ?дентиф?кувати в?дновлен? та ориг?нальн? детал?.
Консервац?йн? роботи в каб?нет? ≪Три в?кна≫
[
ред.
|
ред. код
]
Каб?нет розташований на першому поверс? основного корпусу палацу. Реставрац?я у каб?нет? ≪Три в?кна≫ розпочалося з п?дготовки фотограф?чно? та описово? документац??. Поверхн? ст?н було досл?джено стратиграф?чним методом, щоб визначити ориг?нальн? та вторинн? покриття. З барель?ф?в була вилучена вторинна г?псова шпакл?вка.
П?сля вищезгадано? початково? роботи було накладено нову шпакл?вку, яка вир?вняла поверхн? ст?н. Кр?м того, було завершено п?дготовку поверхонь для в?дновлення ориг?нально? позолоти.
≪Тиха к?мната≫ ? це к?мната, розташована безпосередньо над корол?вською спальнею. Ст?ни та склеп?ння прим?щення покрит? фресками 17 стол?ття, написаними ?жи Елеутером Шимоновичем-Сем?г?новським. На жаль, ц? фрески п?длягали багатьом втручанням ? були наст?льки пошкоджен?, що потребували повторного в?дновлення. Внасл?док зняття вторинних нашарувань фрески показали повну м?ру шкоди, яку вони зазнали протягом стол?ть. Консерватори укр?пили ст?ни п?щаним розчином, п?сля чого в?дновили ориг?нальне оздоблення.
Реставрац?я картин та скульптур з колекц?й музею
[
ред.
|
ред. код
]
Було проведено сер?ю досл?джень, на п?дстав? яких в?дреставровано низку витвор?в мистецтва, як? перебували в занедбаному стан?. До ?х складу входили портрети XVIII-го та Х?Х-го стол?ття, 6 китайських скульптур ж?нок з XVIII-го стол?ття, сх?дних скриньок, декорованих лаком, два англ?йськ? годинники в пол?хромному корпус?, кр?сла Х?Х-го стол?ття, кам?н (близько 1735 р.) та ще 356 полотен.
Роботи охоплювали повний спектр охоронних та запоб?жних заход?в. Технолог?чн? анал?зи, оц?нки техн?к та експертизи лакофарбових покритт?в та матер?ал?в, проведен? консерваторами та фах?вцями в наукових лаборатор?ях, розширили знання про музейн? колекц??.
Досл?дження ?нтер'?р?в палацу за допомогою сканування
[
ред.
|
ред. код
]
Було детально досл?джено оздоблення 28 ?нтер'?р?в палацу. Основою досл?джень була фотограмметричне сканування, за допомогою якого було створено понад 3500 оцифрованих об'?кт?в палацу.
Реконструкц?я ?снуючо? системи холодно? води для можливост? подальшого ?? використання у випадку пожеж?
[
ред.
|
ред. код
]
Система холодно? водопостачання потребувала реконструкц??, щоб п?дсилити безпеку експонат?в музею. Для цього потр?бна в?дпов?дна пожежна охорона.
Реконструкц?я даху п?вн?чно? частини палацу у В?лянув?
[
ред.
|
ред. код
]
Робота полягала у зам?н? даху, встановленого б?льше п?встол?ття тому, новим покриттям з м?д? та встановленн? г?дро?золяц??. Збереження роб?т також проводилися на чотирьох кам'яних скульптурах, що прикрашають мансарду палацу. Ц? скульптури були демонтован? на пер?од реставрац?? даху. Варто зазначити, що одна скульптура ма? вагу б?льше 750 кг. Також було встановлено мансардн? в?кна, щоб забезпечити додаткове св?тло у галере?, розташован?й на верхньому р?вн? у п?вн?чному крил?.
-
Бернардо Белотто.
В?лянув з п?вн?чного боку. 1777 р.
-
Бернардо Белотто.
Палац В?лянув з боку барокового саду. 1770 р.
-
Зи?мунт Фо?ель
.
В?лянув з боку барокового саду у 1791-1792 рр.
-
В?лянув, кольорова гравюра 1900-хх рр.
Палац В?лянув. Курдонер
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
В?лян?вський палац
|
|---|
| | ?сторичн?
|
| |
|---|
| | Природнич?
|
|
|---|
| | Мемор?альн?
|
|
|---|
| | Художн?
|
|
|---|
| | Етнограф?чн?
|
|
|---|
| | Техн?чн?
|
|
|---|
| | Тематичн?
|
|
|---|
|
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
|