В?льям Лод
(
англ.
William Laud
;
7 жовтня
1573
?
10 с?чня
1645
) ? церковний та державний д?яч
Англ?йського корол?вства
,
арх??пископ Кентербер?йський
.
Походив з роду суконщик?в. Син В?льяма Лода ? Люс?? Вебб (сестри В?льяма Вебба, лорд-мер Лондона). Народився 1573 року в
Ред?нгу
. Здобув осв?ту в м?сцев?й школ?. 17 жовтня 1589 року вступив до
коледжу Святого ?оанна
Оксфордського ун?верситету
. У 1593 роц? в?н став стипенд?атом коледжу. 1594 року здобув ступ?нь бакалавра мистецтв, 1598 року ? маг?стра мистецтв.
4 с?чня 1601 року висвячений на диякона, а 5 кв?тня того ж року ? на священника. 4 травня 1603 року в?н був одним ?з ректор?в ун?верситету протягом року. 1608 року здобув ступ?нь доктора богослов'я.
1611 року обира?ться президентом коледжу Святого ?оанна за п?дтримки Р?чарда Нейла, клерка шафи (оч?льника колег?я капелан?в). Також король
Як?в I
п?дтримав Лода. 1616 року став деканом
Глостерського собору
. Тут в?н розпочав церемон?альн? нововведення з? столу для причастя. За м?сцевим звича?м ст?л стояв посередин? хору, як тод? було звичайно в параф?яльн?й церкв?, а не на сх?дному к?нц?, як це було типово для собор?в. Лод вважав, що ма? благословення короля в?дремонтувати та покращити занедбану буд?влю, але в?н образив глостерського ?пископа Майлза См?та.
Наприк?нц? 1621 року, попри погляд короля на Лауда як на порушника спокою, той отримав посаду ?пископа Святого Давида, який було головою ус?х церкво Вельсу. Невдовз? ста? дов?реною особою
Джорджа В?ль?рса
, герцога Бек?нгема. 1622 року брав участь у сер?? приватних дебат?в з ?зу?том Джоном Перс?. У грудн? 1624 року В?льяи Лод зм?нив Джона Престона як рел?г?йного радника герцога.
У 1626 роц? призначено ?пископом Батським ? Вельським, а у вересн? того ж року отримав придворну посаду декана Корол?всько? каплиц?. Негайно зм?нив служ?ння, щоб в?ддати перевагу молитв? над пропов?ддю, в?дпов?дно до погляд?в короля
Карла I
на ритуали. У липн? 1628 року призначено Лондонським ?пископом.
1629 року уклав пол?тичний союз з
Томасом Вентвортом
, який вт?к та був в непоганих в?дносинах з л?дером ≪?спансько? парт??≫
Р?чардом Вестоном
, проти пол?тики якого виступав В?льям Лод. Також протистояв ≪французьк?й парт??≫ королеви
Генр??тти Мар??
.
З 1632 року ста? дов?реною особою короля за в?дсутност? Вентворта, що отримав призначення в ?рланд??. Вт?м не м?г посунути впливу Вестона. Разом з тим завжди був сповнений р?шучост? протистояти будь-яким заз?ханням на корол?вську прерогативу з боку парламенту, особливо в питаннях оподаткування.
У 1633 роц?, в?н став арх??пископом Кентербер?йським. Одним ?з перших крок?в Лауда було призначення на посади цензор?в Семюеля Бейкера, В?льяма Брей ? Метью В?кс. Лоб вбачав загрозу для ?пископату в кальв?н?зм?. Прагнув впровадити одноман?тн?сть англ?кансько? церкви, оск?льки був переконаний, що це його обов'язок. Король дозволив арх??пископу ввести цноту духовенства, вчення про чистилище, молитву за померлих й багато ?нших догмат?в, що зближували церкву з Римом. Така пол?тика В?льяма Лода в дус?
?пископал?зму
викликала недов?ру пуритан. Насл?дком стала м?грац?я останн?х до П?вн?чно? Америки.
1634 року виступив проти лорд-скарбника Р?чарда Вестона, якого звинувативу привласнен? 100 тис. крон, але той збер?г посаду. У боротьб? з ним, Лод, який був проти т?сного союзу з ?спан??ю, зблизився з ≪французькою парт??ю≫. Але н?чого не м?г протид?яти Вестону до його смерт? у 1635 роц?. Невдовз? дом?гся призначення на посаду лорд-скарбника свого прихильника
В?льяма Джаксона
, ?пископа Лондону. За цим дом?гся того, що король перестав допомагати ?спан?? у в?йн? проти Голланд??. До того ж в цей час почалася франко-?спанська в?йна. До к?нця року вдалося розгромити ≪?спанську парт?ю≫.
Церковна пол?тика Лода яскраво проявилася у в?дносинах з кальв?н?стами Шотланд??. П?д його впливом Карл I затвердив акт про супремат?ю короля у питаннях рел?г??, впровадив до шотландського богослуж?ння низку англ?канських канон?в. У 1636 роц? за п?дписом короля було видано реформован? канони шотландсько? церкви, в яких не згадувались пресв?тер?? та параф?яльн? збори, а у 1637 роц? введено нову л?тург?ю, яка передбачала ц?лу низку англ?канських елемент?в, культ святих, багате церковне убрання.
У 1637 роц? сприяв тому, що л?дери пуритан В?льям Пр?нн, Джон Баств?ком ? Генр? Бертон були засуджен? до в?др?зання вух та таврували обличчя. Лод також намагався змусити замовкнути свого критика л?нкольнського ?пископа Джона В?льямса, якого засудили в
Зорян?й палат?
. Всупереч оч?куванням Лода, в?дмовився п?ти у в?дставку з посади ?пископа.
Разом з тим рел?г?йна пол?тика в Шотланд?? призвела до
шотландського повстання у 1639 роц?
. 1640 року парламент звинуватив В?льяма Лода у державн?й зрад?. Стосунки з королем пог?ршилися, коли у 1641 роц? той дозволив стратити Томаса Вентворта, а пот?м уклав Лондонський мир з шотландськими кальв?н?стами. Але невдовз? парламент випустив
Велику ремонстрац?ю
, де наполягав на арешт? В?льяма Лода, що й було зроблено королем. Був ув'язнений у Тауер? протягом перших рок?в
громадянсько? в?йни в Англ??
.
Навесн? 1644 року його притягнули до суду, який завершився без вироку. Зрештою 1645 року парламент схвалив б?лль про покарання, зг?дно з яким В?льяма Лода було страчено, попри корол?вське помилування. Поховано у каплиц? коледжу Святого ?оанна в Оксфорд?. П?сля реставрац?? Стюарт?в у 1660 роц? зараховано до англ?канських святих.
- Sharpe, Kevin (1992). The Personal Rule of Charles I. Yale University Press.
ISBN 0-300-05688-5
.
- Towers, S.M. (2003). Control of Religious Printing in Early Stuart England. Studies in modern British religious history. Boydell Press.
ISBN 978-0-85115-939-3
.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|