В?ктор?анська епоха

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
В?ктор?анська епоха
Зображення
Кра?на   Британська ?мпер?я
Попередник Георг?анська епоха
Наступник Едвард?анська епоха
Час/дата початку 1837
Час/дата зак?нчення 1901
Досл?джу?ться в Victorian studies d
К?льк?сть п?дписник?в у соц?альних мережах 29 852
CMNS:  В?ктор?анська епоха у В?к?сховищ?
?стор?я Англ??
Старовинна карта Англії
Карта Англ?? з атласу Н?коласа В?сшера, 1685 р?к
Хронолог?я
Категорія Категор?я ? Портал ? ?нш? кра?ни

В?ктор?а?нська епо?ха  ? пер?од ?стор?? Велико? Британ?? , який хронолог?чно приблизно зб?га?ться та пов'язу?ться з правл?нням королеви Велико? Британ?? В?ктор?? ( 1837 ? 1901 ). Деяк? ?сторики пересувають хронолог?чн? рамки епохи, називаючи явище загальним поняттям ≪ В?ктор?анство ≫.

Вважа?ться часом найвищого розкв?ту британсько? держави, п?днесенням економ?чного розвитку та добробуту сусп?льства, розкв?том культури й мистецтв. Словосполучення ≪В?ктор?анська епоха≫ вв?йшло в британську та св?тову культуру як сталий прозивний вираз. На в?дм?ну в?д ?лизаветинсько? епохи , королева В?ктор?я на пол?тичн? процеси майже н?якого впливу не мала, а саму Британ?ю, на в?дм?ну в?д ?нших ?вропейських кра?н, оминули соц?альн? потряс?ння та революц?? цього часу.

Характерними рисами епохи стали промислова революц?я ? розвиток кап?тал?зму , а також моральний кодекс британського сусп?льства, який закр?пив консервативн? ц?нност? .

Перш? роки правл?ння В?ктор??

[ ред. | ред. код ]

Початок правл?ння королеви В?ктор?? пожвавив над?? на зм?ни. П?дпри?мц? для захисту сво?х ?нтерес?в створили у Манчестер? Л?гу боротьби проти ≪хл?бних закон?в≫ . Вона закликала взагал? в?дмовитися в?д пол?тики протекц?он?зму на користь фритредерства  ? пол?тикою в?льно? безмитно? торг?вл?, яка б дозволяла вимагати в?д ?нших кра?н в?дкриття сво?х ринк?в для британських промислових товар?в. Роб?тники натом?сть вимагали скасування ≪закон?в проти злидар?в≫ та парламентсько? реформи, яка б дозволила ?м мати в парламент? власних представник?в. Ватажок Лондонсько? асоц?ац?? роб?тник?в В?льям Ловетт склав петиц?ю з вимогами запровадження загального виборчого права та щор?чних вибор?в. Щоб додати петиц?? ваги, ?? назвали ≪Народною харт??ю≫, а тих, хто вимагав ?? ухвалення парламентом, почали ?менувати чартистами . До руху швидко долучилися сотн? тисяч людей з р?зних куточк?в Британ??. Депутатам ≪Народну харт?ю≫ урочисто передали в 1839 роц?, але т? в?дмовилися ?? розглянути. У 1842 роц? чартисти склали другу петиц?ю, п?дписи п?д якою поставили б?льше трьох м?льйон?в британц?в, проте парламент ? ?? залишив без розгляду.

?рландський картопляний голод

[ ред. | ред. код ]

Ще б?льш? проблеми виникли в ?рланд?? . Б?льш?сть мешканц?в цього острова складали католики. За к?лька стол?ть колон?зац?? майже вс? вони втратили власну землю ? змушен? були орендувати поля в лендлорд?в -протестант?в. Зубож?л? туб?льц? зазвичай не мали грошей на хл?б, тому харчувалися переважно картоплею. Однак з 1845 року врожа? картопл? почав знищувати грибок, завезений з Нового Св?ту. ?рланд?ю охопив Великий голод.

Фритредери переконували, що скасування ≪хл?бних закон?в≫ дозволить завезти на остр?в дешеве зб?жжя з континенту. За ?хньою пропозиц??ю парламент ? справд? вир?шив знизити мито. Але р?шення мало ув?йти в силу лише через три роки. Лендлорди зрозум?ли, що вирощування зерна невдовз? стане невиг?дним, тому почали перетворювати поля на пасовиська. Др?бних орендар?в просто зганяли з земл? ? тим самим позбавляли останньо? можливост? прогодувати сво? родини. За три роки голод, злидн? та викликан? ними хвороби знищили близько м?льйона мешканц?в ≪Зеленого острова≫. Ст?льки ж змушен? були назавжди залишити батьк?вщину [1] .

Революц?йна криза

[ ред. | ред. код ]

?вропейська ≪весна народ?в≫ ледь не спровокувала революц?йний вибух ? в Британ??. Багатотисячн? м?тинги роб?тник?в охопили найб?льш? промислов? центри кра?ни. Гаслом демонстрац?? безроб?тних у Глазго став заклик: ≪Хл?ба або революц?я!≫. У Манчестер? й Лондон?, м?тингар? билися з пол?ц??ю та арм??ю. На початку кв?тня 1848 року Нац?ональний конвент чартист?в ухвалив текст ново? ≪Народно? харт??≫, яка стверджувала, що ?диним джерелом влади ? народ, а багатства мають належати роб?тникам, як? ?х створили. За л?чен? дн? п?д петиц??ю з?брали м?льйони п?дпис?в.

Найб?льшу демонстрац?ю чартисти призначили на день урочистого внесення харт?? до парламенту. Наляканий уряд заборонив ус? публ?чн? заходи у Лондон? та оголосив чартистський Конвент незаконним. Командування в?йськами доручили вже л?тньому Велл?нгтону , а королева з родиною про всяк випадок залишила столицю. Проте демонстрац?я завершилася мирно. А парламентська ком?с?я невдовз? оголосила, що отримала на п?дтримку харт?? менше половини заявлених п?дпис?в, чимало з яких були сфальшован? ? подейкували, що серед ?нших були знайден? позначки в?д ?мен? королеви, Велл?нгтона ? нав?ть апостола Павла. Проводити виборчу реформу парламент вчергове в?дмовився, проте й чартистський рух швидко занепав [2] .

Роки тр?умфу

[ ред. | ред. код ]

Подоланню революц?йно? кризи сприяло швидке економ?чне п?днесення, що стало насл?дком завершення в Британ?? ?ндустр?ально? революц?? . Продукц?я британських фабрик була зазвичай як?сн?шою ? дешевшою, а за обсягами виробництва промислов?сть Сполученого Корол?вства випереджала ус?х закордонних конкурент?в. Наприк?нц? 1860-х Велика Британ?я видобувала вуг?лля в 5 раз?в б?льше, н?ж Корол?вство Прусс?я , ? в 4 рази б?льше, н?ж США.

У 1860 Велика Британ?я переробляла на сво?х фабриках ст?льки бавовни, ск?льки вс? ?нш? кра?ни св?ту разом узят?. У середин? 19 стол?ття у Велик?й Британ?? було зосереджено половину св?тового виробництва чавуну, вуг?лля ? бавовняних тканин. Кра?на стала найб?льшим експортером машин ? устаткування, сво?р?дною ≪майстернею св?ту≫.

У 1852 Лондон остаточно в?дмовився в?д протекц?он?зму на користь пол?тики безмитно? торг?вл?. Фритредерство стало ключем, за допомогою якого британський уряд в?дкривав для сво?х сп?вв?тчизник?в ринки близьких ? далеких держав. Виг?дн? для англ?йських ? шотландських промисловц?в угоди були укладен? не лише з далекою Ц?нською ?мпер??ю та молодими латиноамериканськими республ?ками, але й з пров?дними державами ?вропи. За л?чен? роки британськ? товари заповнили ?ноземн? ринки, а Сполучене Корол?вство захопило л?дерство у св?тов?й торг?вл?. 60 % м?жнародних контракт?в тепер укладалися в фунтах стерл?нг?в, Англ?йський банк перетворився на св?товий центр ф?нансових розрахунк?в. Б?льш?сть морських перевезень також зд?йснювалися п?д британським прапором.

У 1851 символом британського тр?умфу стала перша Всесв?тня виставка в Лондон? . Спец?ально для не? був збудований величезний пав?льйон ?з чавуну та скла ? Кришталевий палац . Наступного року королева В?ктор?я урочисто в?дкрила нову буд?влю парламенту ? Вестм?нстерський палац , збудований у неоготичному стил? на м?сц? старого, знищеного пожежею.

У 1863 в Лондон? з'явилася перша в св?т? п?дземна пасажирська зал?зниця ? метропол?тен . За к?лька рок?в телеграфн? л?н?? з'?днали Британ?ю з Америкою, Африкою, Аз??ю.

В?ктор?анське сусп?льство ? ≪в?ктор?анська мораль≫

[ ред. | ред. код ]

Найвпливов?ший англ?йський ф?лософ XIX стор?ччя Джон Стюарт М?лль переконував сп?вв?тчизник?в, що ?хн? здобутки ? насправд? насл?дком утвердження в кра?н? ?дей л?берал?зму та особисто? свободи. Проте б?льш?сть британц?в, та й сама королева, вихована в протестантських традиц?ях, звикли вважати усп?х насамперед ≪винагородою за доброчесн?сть≫. Це переконання стало основою так звано? ≪в?ктор?ансько? морал?≫  ? суворих ? водночас др?б'язкових правил ≪пристойно? повед?нки≫ в сусп?льств?, як? згодом стали синон?мом лицем?рства ? святенництва. Повчальн?стю та пафосом було наповнене все життя в?ктор?ансько? доби.

Тогочасна британська арх?тектура була близькою за духом до боз-ару  ? проте без французько? грайливост?. Улюбленим поетом королеви був Альфред Тенн?сон . У живопис? панував академ?зм . Митц?, не згодн? дотримуватися встановлених правил, згуртувалися у рус?, який отримав назву прерафаел?тського . Академ?чн?й техн?ц? вони протиставляли дух мистецтва п?знього Середньов?ччя та раннього В?дродження, яким, на ?хню думку, воно було до появи Рафаеля Сант? з його прагненням загально? гармон??. Сво?р?дною в?дпов?ддю ≪пристойн?й≫ в?ктор?анськ?й л?тератур? стала поява ≪л?тератури нонсенсу≫ ? справжн?м шедевром яко? ? ≪Пригоди Ал?си у Дивокра?≫ . Лью?с Керрол написав цю книжку для д?тей, але вона стала ≪сво?ю≫ ? для дорослих.

Гучний скандал у ≪пристойному товариств?≫ викликала поява прац? Чарльза Дарв?на ≪Походження вид?в шляхом природного в?дбору≫, в як?й в?н виклав основи власно? еволюц?йно? теор??, що на його честь згодом отримала назву дарв?н?зму. Природознавця звинувачували в блюзн?рств? та заз?ханн? на авторитет Святого Письма. Не дочекався за життя справжнього визнання видатний шотландський ф?зик Джеймс Максвелл , який створив теор?ю електричного поля, в?дкрив закони електродинам?ки та винайшов кольорову фотограф?ю. Нав?ть д?яльн?сть Флоренс Найт?нгейл , сестри милосердя, яка облаштовувала шпитал? для поранених п?д час Кримсько? в?йни ? сприяла поширенню сучасних метод?в догляду за хворими, чимало британц?в вважали ≪не г?дною справжньо? пан?≫.

≪Блискуча ?золяц?я≫ ? стосунки з колон?ями

[ ред. | ред. код ]

Впевнен?й у власних силах Британ?? вже не були потр?бн? тривал? ? м?цн? союзи з ?ншими ?вропейськими державами. Уряди в?ктор?ансько? доби дотримувалися пол?тики ≪блискучо? ?золяц??≫. Багатор?чний прем'?р-м?н?стр, а до того ? м?н?стр закордонних справ Сполученого Корол?вства Генр? Пальмерстон стверджував, що ≪в Британ?? нема? ан? в?чних союзник?в, ан? пост?йних друз?в, вона ма? лише пост?йн? ?нтереси≫. Палмерстон наполегливо боровся за поширення британського впливу на Близькому Сход?. Саме заради цього Сполучене Корол?вство взяло участь у Кримськ?й в?йн?, воювало з Перс??ю, нав'язало св?й ≪захист≫ Оману .

Водночас британський уряд був змушений прид?ляти все б?льше уваги стосункам ?з власними колон?ями. Нав?ть ?з тими, як? населяли вих?дц? з само? Британ??. Влада метропол?? ставала для переселенц?в дедал? обтяжлив?шою.

В 1837 ? 1838 спалахнули повстання проти британсько? влади в Канад? . Повстання придушили, ?хн?х ватажк?в стратили, але вже за к?лька рок?в влада метропол?? змушена була погодитися на створення в Канад? власного уряду, в?дпов?дального перед представницькою асамбле?ю.

В Австрал?? в 1851 знайшли велик? поклади золота . До далекого континенту одразу рушили десятки тисяч переселенц?в з ?вропи, Америки та Аз??. Британська колон?альна влада вимагала, щоб пошук дорогоц?нного металу в?дбувався за встановленими нею правилами. Невдоволен? шукач? золота збунтувалися. Повстанц? вимагали не лише скасування обмежень на видобуток, але й запровадження в колон?? загального виборчого права. Британськ? в?йська придушили заворушення, однак суд в?дмовився визнати вину повстанських ватажк?в. ? вже невдовз? в британських колон?ях в Австрал??, а також у Капськ?й колон?? та Натал? запровадили самоврядування за канадським зразком.

?рландц?, натом?сть, поступок в?д Лондона так ? не дочекалися. У 1857 роц? р?шуче налаштован? вих?дц? з ≪Зеленого острова≫ створили в США ?рландське революц?йне братство . Його учасник?в зазвичай ?менували фен?ями  ? за назвою легендарних дружинник?в давнини. Братство готувало збройн? виступи та замахи на британських посадовц?в, яких фен?? вважали ≪ворогами ?рландсько? свободи≫. Щоправда, спроба влаштувати загальне повстання врешт?-решт завершилася провалом, чимало фен??в потрапило до рук пол?ц?? ? було засуджено за тероризм .

В 1857 в п?двладн?й британцям ?нд?? спалахнуло повстання сипа?в . Придушити його вдалося лише наприк?нц? наступного року ц?ною неймов?рного напруження сил. Лондону довелося зм?нити свою пол?тику. Була л?кв?дована Ост-?ндська компан?я . ?нд?ю перетворено на колон?ю, нам?сника яко? призначала королева. Були ≪в?дновлен?≫ права ?нд?йсько? знат?, а для захисту ?нтерес?в туб?льц?в були створен? дорадч? представницьк? органи [3] .

Зм?ни у становищ? роб?тник?в ? парламентська реформа 1867 року

[ ред. | ред. код ]

Промислове п?днесення та визиск колон?й сприяли п?днесенню житт?вого р?вня б?льшост? британц?в, зокрема й найманих прац?вник?в. Зростала к?льк?сть створених самими роб?тниками осв?тн?х клуб?в та споживчих кооператив?в. У 1852 парламент ухвалив перший в св?т? закон про кооперативи. Згуртован?шими та орган?зован?шими ставали профес?йн? сп?лки, або ж, як ?х називали в Британ??, трейд-юн?они . У Лондон?, Шефф?лд?, Л?верпул?, Глазго, Единбурз? були створен? загальном?ськ? ради профсп?лок, що згодом ув?йшли до ширших об'?днань ? Шотландського союзу тред-юн?он?в та Союзу тред-юн?он?в Англ?? та Уельсу. Профсп?лки усв?домлювали свою силу, проте зазвичай в?ддавали перевагу не страйкам, а перемовинам з роботодавцями.

Пол?тична боротьба в Британ?? в 1850?1860-х в?дбувалася не лише м?ж в?гами ? тор?, але й всередин? само? в?гсько? парт??. Молодше покол?ння ватажк?в на чол? з колишн?м тор? В?льямом Гладстоном намагалося здобути ширшу п?дтримку серед п?дпри?мц?в ? роб?тник?в, тому вимагало р?шучих зм?н. Насамперед вони закликали до ново? парламентсько? реформи, яка б надала виборч? права др?бним власникам ? найзаможн?шим найманим прац?вникам.

П?сля смерт? Палмерстона саме В?льям Гладстон очолив парт?ю в парламент?, проте запропонований ним про?кт реформи був провалений зусиллями тор?.

Уряд в?г?в змушений був п?ти у в?дставку. Проте численн? демонстрац?? змусили наступний уряд, створений ватажком тор? Бенджаменом Д?зраел? , п?дготувати власний законопро?кт, який був нав?ть радикальн?ший за гладстон?вський.

У 1867 депутати зрештою провели другу парламентську реформу. Завдяки зниженню майнового цензу загальна к?льк?сть виборц?в зб?льшилася з 600 тисяч одразу до 2 м?льйон?в ? за рахунок др?бних п?дпри?мц?в та високооплачуваних роб?тник?в. Щоправда, ? п?сля цього дв? третини чолов?к?в та вс? британськ? ж?нки залишалися без сво?х представник?в у парламент? [4] .

П?сля друго? парламентсько? реформи в?ги остаточно перетворилися на парт?ю промислово? буржуаз?? та др?бних власник?в, тож тепер ?х част?ше називали л?бералами. Тор? ? як парт?ю великих землевласник?в, банк?р?в ? торг?вц?в ? ?менували консерваторами. Якщо ран?ше парт?? б?льше нагадували клуби депутат?в-однодумц?в, то тепер до щоденно? пол?тично? роботи долучалися десятки ? нав?ть сотн? тисяч актив?ст?в, згуртованих ? орган?зованих в межах ц?ло? кра?ни, парт?? стали справд? масовими. Першими мережу асоц?ац?й на свою п?дтримку створили л?берали, пот?м цим шляхом п?шли консерватори.

Д?зраел? ? пол?тика ?мпер?ал?зму

[ ред. | ред. код ]

Д?зраел? започаткував нову л?н?ю у британськ?й зовн?шн?й пол?тиц?, що отримала назву ?мпер?ал?зму . В?н, щоправда, змушений був п?ти на поступки Канад?, яка в 1867 перетворена на дом?н?он, тобто майже самост?йну державу з власним урядом ? парламентом. Лише в?дносини з ?ншими кра?нами та в?йськова справа залишилися за Лондоном. Натом?сть Д?зраел? скористався ф?нансовою безпорадн?стю ?гипетського хедива ? в 1875 за грош?, нашвидкуруч позичен? в Ротшильд?в , перекупив його частку акц?й компан?? Суецького каналу . Так у британських руках опинився найкоротший шлях з ?вропи до ?нд?йського океану. Наступного року королеву В?ктор?ю проголосили ?мператрицею ?нд??, а колон?альн? волод?ння Сполученого Корол?вства почали оф?ц?йно ?менувати Британською ?мпер??ю.

Д?зраел? дом?гся перегляду виг?дного насамперед для Рос?? Сан-Стефанського миру ? змусив османського султана в?ддати Британ?? К?пр . До ?мпер?? був при?днаний Трансвааль , ?? в?йська ув?йшли до Афган?стану , а в 1879 були остаточно розгромлен? племена зулус?в , на чол? яких стояв талановитий ватажок Кечвайо . Коли в ?гипт? спалахнула революц?я, британц? обстр?ляли Александр?ю ? за к?лька м?сяц?в захопили Ка?р . На трон повернули слухняного хедива, але справжню владу над кра?ною в?дтод? зосередив у сво?х руках британський резидент. Здавалося, що Британ?я досягла вершини сво?? могутност?.

Але саме в цей час збунтувалася найстар?ша британська колон?я ? ?рланд?я. На в?дм?ну в?д ?нших заморських волод?нь, ?? мешканц? мали сво?х представник?в у парламент? Сполученого Корол?вства. Б?льш?сть ?рландських депутат?в належали до створено? в 1870-т? Л?ги гомруля (в?д англ?йського ≪хоум рул≫ ? ≪самоврядування≫), визнаним ватажком яко? був Чарльз Парнелл . Гомрулери не могли вплинути на ухвалення р?шень, тому привертали увагу до сво?х вимог бешкетами та зривом парламентських зас?дань ? виступали з довжелезними промовами, зм?нюючи один одного, наполягали на додаткових голосуваннях тощо. Заворушення в?дбувалися ? в сам?й ?рланд??, селянськ? господарства яко? страждали в?д напливу дешевого заокеанського зерна та неврожа?в. У в?дча? орендар? та роб?тники самов?льно захоплювали земл?, що належали лендлордам, п?дпалювали ?хн? ма?тки, псували майно. Очолила протест створена гомрулерами та колишн?ми фен?ями Земельна л?га . За ?? закликом ?рландц? кидали роботу ? взагал? уникали будь-якого сп?лкування з поневолювачами та ?хн?ми представниками. Такий спос?б боротьби отримав назву бойкоту  ? за пр?звищем одного з найненависн?ших управител?в, якого протестувальники змусили залишити остр?в. Д?зраел? з протестами в ?рланд?? не впорався, зазнав поразки на виборах й за р?к помер [5] .

Нова парламентська реформа ? втрата Британ??ю промислового л?дерства

[ ред. | ред. код ]

Новий уряд створили л?берали, прем'?р-м?н?стром став Гладстон. В?н намагався проводити гнучк?шу пол?тику. Трансваалю та Афган?стану повернули незалежн?сть. В ?рланд?? провели обережну земельну реформу. Щоправда, Земельна л?га при цьому була заборонена, а Парнелла та ?нших депутат?в-гомрулер?в оголосили бунт?вниками й кинули за ?рати.

У 1884?1885 роках Гладстон пров?в нову парламентську реформу. Виборч? права здобули др?бн? с?льськ? господар?. Загалом виборц?в стало б?льше ще на два з половиною м?льйони. Проте перш? насл?дки реформи виявилися неспод?ваними нав?ть для ?? автора. Адже п?сля вибор?в, проведених за новими правилами, л?берали втратили б?льш?сть у парламент? ? могли ухвалювати р?шення лише за п?дтримки гомрулер?в. Щоб залучити на св?й б?к Парнелла, Гладстон змушений був п?дготувати про?кт закону, який передбачав створення в ?рланд?? власного парламенту. Проти висловилися не лише тор?, але й частина однопарт?йц?в прем'?р-м?н?стра ? вони вважали ≪надм?рн?≫ поступки кроком до розвалу Британсько? ?мпер??. Л?беральна парт?я розкололася ? втратила владу.

Консерватори звинувачували Гладстона й у ≪недалекоглядн?й≫ економ?чн?й пол?тиц?, що призвела до втрати Британ??ю л?дерства у промисловому розвитку та монопольного становища у св?тов?й торг?вл?. За темпами господарського росту Сполучене Корол?вство ? справд? скотилося на трет? м?сце у св?т?. Британськ? п?дпри?мц? не посп?шали витрачати кошти на оновлення устаткування сво?х фабрик та запровадження нових технолог?й. Набагато б?льш? прибутки можна було отримати в?д ≪розм?щення≫ грошей в колон?ях або нав?ть за кордоном. До к?нця стор?ччя британськ? ?нвестиц?? за кордоном перевищили 2 м?льярди фунт?в стерл?нг?в ? аж н?як не зайвих для власно? промисловост?.

Не дивно, що кра?ни, як? розпочали ?ндустр?альну революц?ю п?зн?ше за англ?йц?в ? шотландц?в, тепер ?х швидко наздоганяли ? ?нод? нав?ть за рахунок кап?тал?в, позичених у британц?в. У 90-т? роки Сполучене Корол?вство втратило перш?сть за виплавкою чавуну та стал?, видобутком вуг?лля ? зрештою ? за загальним обсягом промислового виробництва. В таких умовах л?беральна пол?тика ≪в?льно? торг?вл?≫ призводила до швидкого наповнення британського ринку закордонними товарами. Уряди консерватор?в та ?хн? нов? союзники з колишн?х л?берал?в намагалися зупинити цю ≪навалу≫. ?ноземц?в зобов'язали ставити на сво?х виробах позначки на кшталт ≪вироблено в Н?меччин?≫, почали запроваджувати захисн? мита, але без особливого усп?ху. Британська частка у св?тов?й торг?вл? до к?нця стол?ття скоротилася майже вдв?ч? [6] .

Культурн? зм?ни к?нця XIX стор?ччя

[ ред. | ред. код ]

Художньою в?дпов?ддю на господарськ? ? сусп?льн? зм?ни, як? Британ?я переживала наприк?нц? XIX стор?ччя, стала поява гурту ≪Мистецтва ? ремесла≫ на чол? з колишн?м прерафаел?том В?льямом Морр?сом . Знеособленому машинному виробництву стандартних речей учасники гурту протиставляли ручну роботу й ?ндив?дуальну творч?сть. ≪Мистецтва ? ремесла≫ прагнули насамперед зовн?шньо? простоти ? доц?льност?, гармон?йного по?днання форми ? зм?сту, ≪навчання у природи≫. У майстернях, заснованих Морр?сом, виготовляли ц?лком побутов? реч? ? мебл?, шпалери, тканини, в?траж?, вироби з? скла ? металу в ≪середньов?чному≫ дус?. Щоправда, дозволити соб? купити ?х м?г далеко не кожний британець, адже витвори, зроблен? вручну, коштували набагато дорожче за масов? вироби.

Пров?дним напрямом у британському мистецтв? став неоромантизм , тобто ≪в?дроджений≫ романтизм, який ув?брав у себе певн? риси реал?зму. Захоплення силою вол?, що змага?ться з непереборними обставинами, героями, що немовби вивищуються над м?щанською буденн?стю, ? водночас бажання надати розпов?д? майже документальну точн?сть ? все це об'?дну? ?нод? дуже несхожих м?ж собою митц?в. Найпоширен?шим ста? пригодницький жанр ? саме до нього належать ≪Остр?в скарб?в≫ Роберта Ст?венсона , ≪Книга джунгл?в≫ Редьярда К?пл?нга , ≪Пригоди Шерлока Холмса≫ Артура Конан Дойля , ≪Дракула≫ Брема Стокера , ≪Гедзь≫ Етель Войнич , опов?дання ? романи Джозефа Конрада та Г?лберта Честертона .

Неоромантиком ?нод? називають ? Оскара Вайльда , хоча найчаст?ше його сповнен? витонченого гумору опов?дання та п'?си в?дносять до декадентського напряму (в?д французького ≪декаданс≫ ? ≪занепад≫) [7] . Духом занепаду було просякнуте усе сусп?льство к?нця ≪в?ктор?ансько? доби≫, х?ба що Вайльду вдалося в?дтворити його з неперевершеною точн?стю.

Водночас в?ктор?анська естетика з часом була в?дроджена ? дотепер культиву?ться в ст?мпанку .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.126-128
  2. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.179-181
  3. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.198-208
  4. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.208-211
  5. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.291, 297?299
  6. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.299-301
  7. Мустаф?н О. Справжня ?стор?я п?знього нового часу. Х., 2017, с.304-306

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • A Companion to 19th-Century Britain. [Ed. by C. Williams]. Blackwell Publishing, 2004.
  • Baird J. Victoria the Queen: An Intimate Biography of the Woman Who Ruled An Empire. New York: Random House, 2016.
  • Burton A. An ABC of Queen Victoria's Empire: Or a Primer of Conquest, Dissent and Disruption. London; New York: Bloomsbury, 2017.
  • Hibbert C. Queen Victoria: A Personal History. Cambridge: Da Capo Press, 2000.
  • Rappaport H. Queen Victoria: A Biographical Companion. Santa Barbara; Denver; Oxford: ABC-CLIO, 2003.
  • Taylor M. Empress: Queen Victoria and India. Yale University Press, 2018.
  • Worsley L. Queen Victoria: Twenty-Four Days That Changed Her Life. New York: St. Martin's Press, 2019.
  • Мошенський С. З. Б?льше н?ж грош?. Ф?нансова ?стор?я людства. К. : Сам?т-книга, 2021 - 486 с. ISBN 978-966-986-287-7 * [1]