В?йсько Запорозьке

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Укра?нське козацтво
Перша в?дома печатка В?йська Запорозького, XVI стол?ття
Категорія Категор?я ? Портал Портал

В??йсько Запоро?зьке  ? назва козацьких в?йськово-пол?тичних утворень XVI ? XVIII стол?ття [1] . В укра?нськ?й ?стор?ограф?? п?д терм?ном В?йсько Запорозьке найчаст?ше ма?ться на уваз? одне з трьох значень:

  1. в?йськово-пол?тична орган?зац?я з центром у Запорозьк?й С?ч? ;
  2. державне утворення Гетьманщина , що виникло п?д час визвольно? в?йни Богдана Хмельницького в середин? XVII стол?ття на територ?? Середнього Подн?пров'я, Пол?сся, Брацлавщини ? Запорожжя;
  3. назва ре?стрового в?йська в Реч? Посполит?й та Гетьманщин?.
Герб В?йська Запорозького з л?топису Григор?я Грабянки , що присвятив йому п?сню ( староукр. ) "Войська Запорозького во?н знаменитий"

У часи Гетьманщини двома основними групами Держави В?йська Запорозького були В?йсько Запорозьке Городове та В?йсько Запорозьке Низове . Городове в?йсько у Гетьманщин? мало полковий адм?н?стративний устр?й , в той час як адм?н?стративно-територ?альною одиницею Низового в?йська лишалася пала?нка .

?снувало з 1634 року п'ять основних пункт?в (митниць) на кордонах Запор?зько? С?ч?. В зв'язку з цими п'ятьма пунктами внутр?шн?й адм?н?стративно-територ?альний под?л Запор?жжя под?лявся на 5 паланок. Кожна територ?альна одиниця мала укр?плений форт- паланку , де мешкав полковник з полковницькою старшиною.

Кожна паланка мала полковника (паланкового), осавула , писаря , 3 пани ? 3 п?дпанки. Кожний полковник мав ознаку влади ? п?рнач , який носив завжди за поясом, корогву малу (значок), яку носив в час урочистостей перед ним хоружий , ? також печатку .

Загальний перел?к вс?х паланок, що ?снували у р?зн? часи:

  1. Барв?нк?вська паланка
  2. Кальм?уська паланка
  3. Ор?льська паланка
  4. Прогно?вська паланка
  5. Протовчанська паланка
  6. Самарська паланка
  7. Яланецька паланка
  8. Бугогард?вська паланка
  9. ?нгульська паланка
  10. Кодацька паланка
  11. Перев?зька паланка

Перш? походи [ ред. | ред. код ]

Хортицький замок Байди, середина XVI ст.

У XVI ст. основним центром розселення козацтва стало Запорожжя , або Низ (територ?я Дн?прових порог?в ). Зв?дси назва козак?в ? запорозьк? або низов?. Козаки заснували укр?плен? поселення ? с?ч? . Першим орган?заторами с?чей були ≪уходники≫, яких черкаськ? та кан?вськ? старости в?дпускали на Середн? ? Нижн? Подн?пров'я для промислу. Щор?чно ватаги уходник?в на чол? з обраними отаманами йшли за пороги, де в захищених в?д раптових напад?в ворога м?сцях будували тимчасов? житла ? прим?щення для перероблення та збер?гання продукт?в промислу. До середини XVI ст. к?льк?сть козацтва була вкрай незначною, воно не в?д?гравало самост?йно? рол? у прикордонних справах. Однак уже з 1540-х рок?в ситуац?я зм?ню?ться. У цей час в?дбулись перш? походи козак?в на турецьк? м?ста ? Очак?в , Б?лгород ? Бендери .

В?йськов? формац?? запорозьких козак?в [ ред. | ред. код ]

Запорозька С?ч [ ред. | ред. код ]

Розташування Запорозьких С?чей у друг?й половин? XVI?XVIII ст.

Запорозька С?ч виникла у XVI стол?тт?. Брак прямих св?дчень залиша? дискус?йним питання точного часу, м?сця ?? виникнення. М. С. Грушевський появу С?ч? за дн?провськими порогами визначив 70?80-ми роками XVI стол?ття, В. О. Голобуцький  ? 30?50-ми роками XVI стол?ття, В. О. Щербак ? 60?70-ми роками XVI стол?ття [2] .

?дея створення форпосту на п?вденних рубежах Литовсько-Русько? держави виникла ще у 20?30-х роках XVI стол?ття, але реал?зувати ?? вдалося лише князю Дмитру Вишневецькому , який у 50-х роках XVI стол?ття зд?йснив експедиц?ю до дн?провських порог?в ? на остров? Мала Хортиця побудував фортецю. До складу гарн?зону на Хортицькому остров? входили як козаки, так ? бояри, драби, слуги. Проживання козак?в Д. Вишневецького ?диною громадою у специф?чних умовах п?вденного поруб?жжя сприяло зародженню в?йськово-пол?тично? орган?зац?? запорозького товариства, ?? модел? [2] . Побудований Д. Вишневецьким замок став прототипом козацького укр?плення, яке, утвердившись на остров? Томак?вка у 60?70-х роках XVI стол?ття, д?стало назву Запорозько? С?ч?.

Сама Запорозька С?ч ? це м?сто-фортеця. На територ?? фортец? зазвичай розм?щувались площа, церква, курен?, комори, адм?н?стративн? споруди [3] . Ст?ни фортець запорозьких козак?в були з насип?в земляних вал?в ? дерев'яних укр?плень. На п?дконтрольних С?ч? землях ?снували козацьк? господарства ? зим?вники. У XVIII стол?тт? на Запорожж? була впроваджена адм?н?стративно-територ?альна система управляння ? ≪паланковий устр?й≫.

За етн?чним походженням запорозьк? козаки переважно були вих?дцями з Рус? ; також у ряди запорожц?в вливалися татари, поляки, вих?дц? з ?нших народ?в [3] [4] [5] .

Пол?тичний режим Запорозько? С?ч? Д. ?. Яворницький пор?вняв з в?чевою демократ??ю слов'ян [3] . Правова система Запорозько? С?ч? була заснована на звича?вому прав?, яке ?рунтувалося на усних усталених звичаях та нормах. Вищим органом влади у С?ч? була рада , право участ? в як?й мали вс? козаки. Козацьк? ради за традиц??ю збиралися щороку 1 с?чня для переобрання кошового отамана ? старшини [2] . Виконавча влада належала кошовому отаману ? центральному органу управл?ння С?ч? ? Кошу .

Основною галуззю господарства Запорозько? С?ч? були промисли, передус?м це: полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бдж?льництво, солевидобуток. Козаки мали торгов? зносини з татарами та ?ншими сус?дами, вели внутр?шню торг?влю. Значний прибуток С?ч мала з в?йськових поход?в.

У друг?й половин? XVI?XVII стол?ттях запорозьк? козаки зд?йснили десятки поход?в до Очакова , К?л?? , ?зма?лу , Акермана , ?нших твердинь Османсько? ?мпер?? на П?вн?чному Причорномор'?, досягли берег?в Мало? Аз??, зокрема, фортець С?нопа ? Трапезунда . Наприк?нц? XVI ? на початку XVII стол?ть запорозьк? козаки були втягнут? у в?йни, що вела Р?ч Посполита у Л?вон??, Московському царств?. Запорожц? брали активну участь у козацько-селянських повстаннях в Реч? Посполит?й, так, саме на С?ч? у 1648 роц? почалося повстання Богдана Хмельницького . З 1649 року Запорозька С?ч була складовою Гетьманату . У часи Ру?ни гетьмани втратили контроль над Запорозькою С?ччю, а сама С?ч нав?ть виставляла сво?х кандидат?в на гетьманство. У 1709 роц? запорожц? п?дтримали виступ гетьмана ?вана Мазепи проти царя. У 1711 роц? С?ч опинилася п?д кримською протекц??ю, а в 1734 ув?йшла до складу Рос?йсько? ?мпер??. Зак?нчилася ?стор?я Запорозько? С?ч? у 1775 роц? ? коли фортеця запорожц?в була зруйнована царським в?йськом.

Гетьманщина [ ред. | ред. код ]

Гетьманщина як держава сформувалася у ход? Визвольно? в?йни укра?нського народу.

У 1648 роц? козацький сотник Богдан Хмельницький зд?йняв повстання на руських (укра?нських) землях у Реч? Посполит?й. Одержавши над коронним в?йськом ряд перемог ? п?д Жовтими Водами , Корсунем , Пилявцями ? Зборовом , Б. Хмельницький в 1649 роц? уклав з королем Яном-Казимиром Зборовський догов?р , зг?дно з яким виконавча ? судова влада у Ки?вському, Черн?г?вському ? Брацлавському во?водствах мала належати православн?й шляхт? ? козацьк?й старшин?; гетьман в?йська Запорозького мав право п?дтримувати 40-тисячне ре?строве в?йсько [6] .

П?сля тяжко? поразки козацького в?йська у Берестецьк?й битв? в 1651 роц? влада гетьмана обмежувалася Ки?вським во?водством. У 1652 роц? Б. Хмельницький узяв реванш у Корони за поразку п?д Берестечком, розгромивши коронне в?йсько п?д Батогом . Ненад?йн?сть союзу з Кримським ханством, провал Молдавсько? кампан?? 1653 року змусили Б. Хмельницького актив?зувати пошук нових союзник?в. У с?чн? 1654 року в Переяслав? в?дбулася рада, на як?й було ухвалено р?шення про в?йськову угоду Гетьманщини з Москов??ю (достов?рно не знати в?домостей, оск?льки ориг?нал було втрачено).

У 1654?57 роках Гетьманат продовжував проводити досить експанс?он?стську пол?тику. Так, Б. Хмельницький протягом 1654?57 рок?в розширив границ? Гетьманату на п?вноч? до Чаус , а на переговорах з представниками семигородського князя, який претендував на корону Реч? Посполито?, вимагав ≪Русь до В?сли≫ [6] . У 1657 роц? гетьман ?ван Виговський , пропонуючи союз Швец?? , хот?в розширення границь ≪до Прус??≫ шляхом при?днання до Гетьманату Берестейського ? Новгородського во?водств [6] .

З 1658 року у Гетьманат? тривав пер?од громадянських во?н ? зовн?шн?х ?нтервенц?й ? Ру?на . У 1663 роц? Гетьманщина розпалася на два гетьманства ? Л?вобережне ? Правобережне. Два Гетьманати, спираючись на р?зн? зовн?шньопол?тичн? сили ? протистоячи один одному, домагалися об'?днання земель Гетьманщини. Ру?на призвела до формального под?лу Гетьманату в 1667 роц? за Андрус?вським договором на Л?вобережний гетьманат п?д протекторатом Московського царства ? Правобережжя у склад? Реч? Посполито? [7] . Об'?днати Гетьманат в 1668 роц? вдалося Петров? Дорошенку , одному з найвидатн?ших д?яч?в пер?оду Ру?ни. Ск?нчилася Ру?на пад?нням Правобережного гетьманату у 1676 роц? ? розоренням татарами й османами п?вденно? частини Правобережжя.

Л?вобережний гетьманат на початку XVIII стол?ття спробував вивести з-п?д московсько? протекц?? ?ван Мазепа , але разом з сво?м союзником ? шведським королем Карлом XII ? зазнав поразки у битв? п?д Полтавою . На Л?вобережж? гетьманський уряд з 1722 до 1727 зам?нювала Малорос?йська колег?я , а з 1734 до 1750 ? ≪Правл?ння гетьманського уряду≫. У 1764?1783 роках Л?вобережжя було остаточно ?нкорпоровано до складу Рос?йсько? ?мпер??.

Ре?строве в?йсько [ ред. | ред. код ]

Титульний аркуш ре?стру 1649 року
Докладн?ше: Ре?стров? козаки

Козаки на територ?? Наддн?прянщини в?дом? з к?нця XV стол?ття. Але як окремий соц?альний стан козацтво почало формуватися лише у друг?й половин? XVI стол?ття. Знаменувало початок цього процесу затвердження урядом Реч? Посполито? ре?стрового в?йська у 70-х роках XVI стол?ття. Основн? елементи сусп?льних прив?ле?в ре?строве козацтво, очевидно, перейняло од бояр та шляхти [2] . За ре?стровими закр?плювався ц?лий ряд прав ? прив?ле?в: зв?льнення од державних податк?в ? повинностей, окреме адм?н?стративне п?дпорядкування та судочинство, право на волод?ння земельними ма?тностями [2] .

Через участь козак?в у повстаннях в к?нц? XVI ? перш?й половин? XVII стол?ть влада Реч? Посполито? почала вбачати в козаках загрозу сво?му пан?вному становищу в Укра?н?. Зв?дси ? поява к?лькох постанов варшавського вального сейму, якими сутт?во обмежувалися ? нав?ть скасовувалися козацьк? права. Повною м?рою ?х в?дновлення було заф?ксоване у Зборовському договор? 1649 року, ≪Березневих статтях≫ 1654 року. Правов? норми цих документ?в знаменували перетворення козацтва на соц?альний стан Гетьманщини. Пол?тичн? ? економ?чн? важел? влади перейшли до рук старшини, яка сконсол?дувалась у прив?лейований соц?альний прошарок [2] .

Чисельн?сть ре?стрового в?йська зм?нювалася в залежност? од р?зних сусп?льно-пол?тичних фактор?в. У 1572 роц? встановлено ре?стр козацького в?йська ? 300, у 1578?500, у 1583?600, у 1590, 1596, 1617 ? 1 тисяча, у 1619 ? 3 тисяч?, у 1625 ? 6 тисяч, у 1630 ? 8 тисяч, у 1635 ? 7 тисяч, у 1638 ? 6 тисяч [7] . В?йсько Гетьманату за Збор?вською угодою мало становити 40 тисяч, за Б?лоцерк?вською ? 20 тисяч, за Переяславською ? 60 тисяч. Гадяцьким трактатом визначено 30 тисяч ре?стрового в?йська ? 10 тисяч ≪затяжного≫ в?йська. У Л?вобережному гетьманат? у друг?й половин? XVI стол?ття д?яла Глух?вська угода, яка передбачала 30-тисячний ре?стр.

Характеристика козацького в?йська [ ред. | ред. код ]

В?йськова ?стор?я Укра?ни
В?йсько Запорозьке
Категорія Категор?я ? Портал Портал
Докладн?ше: Козацьке в?йсько

Козацьке в?йсько розвивалося у специф?чних умовах п?вденного поруб?жжя. В умовах пост?йно? загрози нападу кочовик?в формувався новий тип вояка ? ун?версального, готового до швидко? зм?ни обстановки, такого, що сприймав свою в?йськову д?яльн?сть через призму протистояння християнського ? ?сламського св?т?в [7] .

Першим в?домим п?дрозд?лом козацького в?йська був заг?н (перша згадка ? 1533 р?к) [7] . П?д час Л?вонсько? в?йни козацьке в?йсько под?лялося на роти, сотн?, хоругви, десятки. У Запорозьк?й С?ч? наприк?нц? XVI стол?ття сформувалася ч?тка структура в?йська. Головнокомандувачем запорозького в?йська був гетьман, дал? йшли полковники, сотники, десятники.

Козацьке в?йсько було ун?версальним. Ударну силу козацького в?йська становила п?хота , озбро?на рушницями, холодною збро?ю [7] . К?льк?сть шеренг козацьких стр?льц?в не була сталою. Козаки вели вогонь з рушниць стоячи, з кол?на, нав?ть лежачи. Козацька к?ннота являла собою легку кавалер?ю з в?дпов?дними завданнями ? розв?дка, флангов? атаки, пересл?дування, рейди, заманювання до пастки тощо К?ннота атакувала неприятеля ≪лавою≫; якщо не перемагала ? в?дступала п?д прикриття п?хоти. Важливе м?сце у козацькому в?йську займала артилер?я [7] . При стр?льб? з гармат використовувались кул?, картеч, запалювальн? снаряди тощо. У запорозьких козак?в був св?й флот, який складався з ≪чайок≫  ? човн?в, що вм?щували 50?70 во?н?в ? були озбро?н? 4?6 невеликими гарматами, а також човн?в на 20?30 ос?б. У морських боях козаки намагалися атакувати супротивника непом?тно: вноч? або проти сонця. Наблизившись до ворожого судна, брали його на абордаж [7] .

Через те, що тактика козацького бою в?дштовхувалася в?д оборони, б?й супротивнику козаки намагалися нав'язати на важкодоступн?й м?сцевост? [7] . Готуючись до бою, козаки будували вали, рови, дерев'ян? укр?плення. Основним оборонним укр?пленням у поход? був таб?р ? укр?плення з воз?в, з'?днаних мотузками, ланцюгами. Головним призначенням табору воз?в було прикриття в?д атак к?нноти ? списоносц?в.

Основною збро?ю козака була рушниця. Козак?в називали ≪рушничним в?йськом≫. Загалом козаки були добре озбро?н? як вогнепальною, так ? холодною збро?ю. З вогнепально? збро? у джерелах згадуються самопали , мушкети , аркебузи (чи ≪пищал?≫ ), гак?вниц? , п?стол? , гармати, фальконети , мортири; з холодно? ? шабл? , списи , кинджали , булави , обухи (бойов? молотки), луки ? стр?ли тощо.

Дисципл?на у козацькому в?йську базувалась на карност?, ?деолог??, осуд? товариства [7] . Найпоширен?шими покараннями були смерть та побиття киями. ?деолог?я зводилася до рел?г?йних ? патр?отичних лозунг?в: у протистоянн? з татарами й османами козаки вважали себе захисниками християнсько? в?ри, а п?д час в?йни з поляками додавалася ще й нац?ональна ?дея визволення Рус? [7] .

Джерела [ ред. | ред. код ]

Джерелами для вивчення ?стор?? В?йська Запорозького ? документи 15  ? 18 стол?ть : законодавч? акти , ун?версали , накази ? грамоти урядовц?в та козацьких ватажк?в, козацьк? ре?стри , акти люстрац?й замк?в, подимн? тарифи, документац?я орган?в судочинства, поземельн? прив?ле?, майнов? угоди та запов?ти, оф?ц?йне й приватне листування, л?тописи , хрон?ки , мемуари . Б?льш?сть з них ма? фрагментарний ? розр?знений характер.

Розташування основних арх?вних джерел [ ред. | ред. код ]

Укра?на

  • Фонд Житомирського м?ського суду, зб?рки документ?в Замойських ? Сап?г к?нця 16 ? першо? половини 17 стол?ття, списки особового складу рядових козак?в у фондах:
  • ≪Документи арх?в?в та рукописних в?дд?л?в б?бл?отек Польщ?, як? в?дображають ?стор?ю Укра?ни≫;
  • ≪Документи ? матер?али з ?стор?? Запорозько? С?ч?≫;
  • ≪Колекц?я фотокоп?й документ?в про Визвольну в?йну укра?нського народу 1648?1654 рр.≫.
  • Люстрац?? корол?вщин, виписки з актових книг, ун?версали козацьких ватажк?в, кореспонденц?я урядових чиновник?в.

Польща

Рос?я

Зб?рки опубл?кованих джерел [ ред. | ред. код ]

?стор?ограф?я [ ред. | ред. код ]

?сторичн? твори ? досл?дження сучасник?в козак?в, що використовуються як джерела для вивчення В?йська Запорозького:

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. П. М. Сас . В?йсько Запорозьке [ Арх?вовано 2 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 542. ? ISBN 966-00-0734-5 .
  2. а б в г д е Щербак В. О.   Укра?нське козацтво: формування соц?ального стану. Друга половина XV ? середина XVII ст. [ Арх?вовано 24 с?чня 2020 у Wayback Machine .] ? К.: Видавничий д?м ≪КМ Academia≫, 2000.
  3. а б в Яворницький Д. ?. ?стор?я запорозьких козак?в, у трьох томах. ? Ки?в: Наукова думка, 1990.
  4. Плох?й, 2006 , с. 35-36, 40-41.
  5. Ольга Утевська . Походження основних груп козацтва за даними про пол?морф?зм Y-хромосоми . http://visbio.onu.edu.ua/ . В?сник Одеського НУ : Б?олог?я. Арх?в ориг?налу за 28 березня 2017 . Процитовано 11 березня 2018 .
  6. а б в Грушевський М. С. ?стор?я Укра?ни-Руси: В 11 т., 12 кн. ? Т.8?10. ? Ки?в: Наукова думка, 1995?1998.
  7. а б в г д е ж и к л ?стор?я укра?нського козацтва. Нариси у двох томах. ? Т.1. ? Ки?в: ВД ≪Ки?во-Могилянська академ?я≫, 2006.
  8. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею . Санкт-Петербург, 1863?1892, в 15 т.
  9. Kronika Polska Marcina Bielskiego .? Sanok, 1856.? T. 2.? S. 882.
  10. Kronika Sarmaciej Europejskiej… przez Alexandra Gwagnina z Werony . ? Krakaw, 1611.
  11. Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, facons de viures, et de faire la Guerre . Par le Sieur de Beauplan. ? A Rouen, Chez Jacques Cailloue, 1660 . Арх?в ориг?налу за 10 кв?тня 2021 . Процитовано 29 с?чня 2008 .
  12. Л?топис Самовидця . видання п?дготував Я. ?. Дзира. ? Ки?в: ≪Наукова думка≫, 1971 . Арх?в ориг?налу за 8 кв?тня 2005 . Процитовано 29 с?чня 2008 .
  13. Л?топис гадяцького полковника Григор?я Грабянки / Пер. ?з староукр. ? К.: Т-во ≪Знання≫ Укра?ни, 1992 . Арх?в ориг?налу за 20 серпня 2008 . Процитовано 29 с?чня 2008 .
  14. Величко С. В. Л?топис . Т. 1. / Пер. з книжно? укра?нсько? мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; В?дп. ред. О. В. Мишанич.? К.: Дн?про, 1991.; Л?топис . Т. 2. / Пер. з книжно? укра?нсько? мови, комент. В. О. Шевчука; В?дп. ред. О. В. Мишанич.? К.: Дн?про, 1991 . Арх?в ориг?налу за 9 с?чня 2008 . Процитовано 29 с?чня 2008 .
  15. Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах .? Москва, 1847 . Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2010 . Процитовано 29 с?чня 2008 .

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]