В?йськовий переворот у Чил?
Холодна в?йна
Обстр?л президентського палацу ≪Ла Монеда≫ п?д час перевороту
Дата: 11 вересня 1973 року М?сце: Чил? Результат: Перемога Августо П?ночета
Сторони
Сальвадор Аль?нде	Августо П?ночет

Державний переворот в Чил? зд?йснений 11 вересня 1973 року арм??ю та корпусом караб?нер?в . В результат? перевороту було повалено уряд коал?ц?? л?вих сил Народна ?дн?сть , а президент Сальвадор Аль?нде наклав на себе руки ^{[1] [2]} .

Сальвадор Аль?нде , який пос?в перше м?сце на президентських виборах 1970 року , не мав п?дтримки абсолютно? б?льшост? виборц?в. За п?дсумками всенародного голосування, нав?ть не дивлячись на отримання в?д КДБ СРСР 430?450 (за р?зними джерелами) тисяч долар?в на передвиборчу кампан?ю ^{[3] [4]} , Аль?нде набрав 36,6 % голос?в, що лише на п?втора в?дсотка б?льше, н?ж його конкурент в?д право? Нац?онально? парт?? ? на 8 % б?льше, н?ж кандидат центристсько? Християнсько-демократично? парт?? Хорхе Алессандр? Родр?гес ^[5] . За Конституц??ю президента з двох кандидатур, як? набрали найб?льшу к?льк?сть голос?в, повинен був обрати Конгрес . У Конгрес? у ≪Народно? ?дност?≫ було 80 м?сць з 200, у ХДП ? 75. 24 жовтня Аль?нде був обраний Конгресом президентом, отримавши голоси депутат?в фракц?? ХДП п?сля того, як п?дписав Статут про конституц?йн? гарант??, узгоджений з християнськими демократами.

Прийшовши до влади, соц?ал?сти , як ? об?цяли, стали займатися масовими експропр?ац?ями земл? ? п?дпри?мств. Негайно були нац?онал?зован? вс? найб?льш? приватн? компан?? та банки. За перш? два роки д?яльност? ≪Народно? ?дност?≫ було експропр?йовано близько 3500 ма?тк?в загальною площею 500 тис. гектар?в земл?, в основному поливно?, що складало приблизно четверту частину вс??? оброблювано? в кра?н? земл? ^[6] .

Щойно стали в?дом? результати вибор?в 1970 року, велик? скотар? почали забивати худобу, щоб вона не була в?днятою новою владою. Зокрема, Скотарська Асоц?ац?я Вогненно? Земл? забила 130 тис. т?льних кор?в ? в?дправила на бойн? ще 360 тис. телиць. ?нш? власники худоби, чи? ма?тки простягалися уздовж кордону Чил? з Аргентиною , перегнали сво? стада в Аргентину. ^[6]

В ход? нац?онал?зац?? виникла напружен?сть у в?дносинах з США , коли п?вн?чноамериканськ? ф?рми, як? вклали велик? кап?тали в м?деплавильному промислов?сть Чил? , в?дмовилися прийняти ≪компенсац?ю≫ за в?д?бран? у них п?дпри?мства. Були п?двищен? податки на власник?в на 50 в?дсотк?в ^[7] .

Разом з тим п?сля приходу Аль?нде до влади в кра?н? спостер?галося економ?чне зростання. У 1971 роц? валовий нац?ональний продукт (ВНП) вир?с на 8,5 %. У 1972 р ВНП зр?с на 5 %. Безроб?ття скоротилася до к?нця 1972 р до 3 % з 8,3 % в 1970-м.

В?дсутн?сть у ≪Народно? ?дност?≫ парламентсько? б?льшост? вимагало для ст?йкост? державно? влади створення л?воцентристсько? коал?ц?? з ХДП . Однак через те, що уряд проводив радикальну пол?тику, неприйнятну для центрист?в, в?н не мав п?дтримки н? б?льшост? народу, ан? парламентсько? б?льшост?. Переговори з ХДП зайшли в глухий кут п?сля вбивства ультрал?вими терористами в червн? 1971 року л?дера правого крила ХДП Суховича. П?сля цього ХДП ? Нац?ональна парт?я сформували у парламент? р?зко опозиц?йну до уряду правоцентристську б?льш?сть, а перед парламентськими виборами у березн? 1973 створили ≪Конфедерац?ю за демократ?ю≫, яка ? здобула перемогу, набравши 55,49 % голос?в в Палату депутат?в ? 57,25 % в Сенат.

З весни 1973 року у Чил? розпочина?ться економ?чний заст?й. Професор Володимир Шевельов зазнача? помилки самого Аль?нде та кризу в правляч?й Парт?? Народно? ?дност? ^[8] .

Незважаючи на економ?чне зростання, ?нфляц?я становила 22,1 % в 1971 р. завдяки адм?н?стративному контролю за ц?нами, у перш?й половин? 1972 року зросла до 28 %, у друг?й половин? 1972 року склала 100 %, а в перш?й половин? 1973 року 353 % ^[9] . Хоча уряд ? регулював ц?ни, проте ?хн? зростання не компенсувало зб?льшення грошово? маси, що призвело до товарного деф?циту ? розширення ≪чорного ринку≫. Економ?чний стан Чил? ще б?льше пог?ршився, коли на св?тових ринках впали ц?ни на м?дь ? в?дбулася девальвац?я долара, в?д курсу якого серйозно залежала експортна економ?ка кра?ни. У травн? 1973 року в президентському посланн? конгресу Аль?нде писав: "Ми повинн? визнати, що виявилися нездатними створити в?дпов?дне до нових умов кер?вництво економ?кою, що нас захопив бюрократичний смерч, що у нас нема? необх?дних ?нструмент?в для вилучення прибутк?в буржуаз??, ? що пол?тика перерозпод?лу доход?в зд?йснювалася в умовах в?дриву в?д реальних можливостей економ?ки " ^[8] .

З жовтня 1972 року почався масовий страйк вантажоперев?зник?в , котрий практично парал?зував транспортне сполучення. Под?? пов?льно перетекли у громадянську в?йну , що не день в?дбувалося до 30 теракт?в, як? чинила орган?зац?я ≪Патр?а ? Л?бертад≫ (п?дриви ЛЕП, мост?в, зал?зниць). Л?в? екстрем?сти зд?йснювали експропр?ац?? банк?в, напади на магазини ? пол?цейських ^[10] . Усього ж до серпня 1973 року було знищено понад 200 мост?в, шосейних дор?г та зал?зниць, нафтопровод?в, електроп?дстанц?й, ЛЕП та ?нших об'?кт?в. ?х загальна варт?сть становила 32 % р?чного бюджету Чил?. Через диверс?? навесн? загинула половина з?браного врожаю фрукт?в ? овоч?в, а також к?лька тисяч гол?в худоби. ^[11] . Терактами, що викликали найб?льший резонанс, були вбивство ультрал?вими терористами л?дера правого крила ХДП Суховича в червн? 1971 року ? вбивство (ймов?рно членами ≪Патр?а ? Л?бертад≫ в?йськово-морського ад'ютанта президента в липн? 1973 року. У червн? 1973 в?дбулася спроба правого в?йськового перевороту Tanquetazo , котру придушили лояльн? до уряду в?йськовики. А вже 25 серпня 1973 р. 30 в?йськових моряк?в захопили рад?останц?ю ? закликали до непокори командуванню флоту. Прокуратура ВМС заарештувала в зв'язку з цим 200 чолов?к ? висунула звинувачення в змов? проти генерального секретаря Соцпарт?? К. Альтам?рано ? Гарретона ^[10] .

22 серпня 1973 року опозиц?йна правоцентристська б?льш?сть в Палат? депутат?в п?сля тривало? п?дготовки схвалила (81 проти 47 голос?в) ≪погодження палат≫ щодо незаконност? д?й уряду. Президентов? Аль?нде були пред'явлен? звинувачення: в авторитарних устремл?ннях ? прагненн? знищити роль законодавчо? влади; в нехтуванн? р?шеннями суд?в ? заступництву злочинцям, пов'язаним з правлячою парт??ю; в замахах на свободу слова, арешти, побиття ? катування опозиц?йних журнал?ст?в та ?нших громадян; в замахах на ун?верситетську автоном?ю; в замахах на власн?сть; у незаконному пересл?дуванн? страйкар?в; у терор? населення за допомогою озбро?них банд; у введенн? в осв?ту марксистсько? ?деолог?? ? т. д. ^{[10] [12] [13]}

• Метою перевороту було повалення законно обраного президента  ? соц?ал?ста Сальвадора Аль?нде ^[14] , якого не вдалося усунути в?д влади нев?йськовим шляхом.

• П?ночет ? його прихильники пояснювали необх?дн?сть повалення Аль?нде прагненням не допустити громадянську в?йну ^[15] .

Кр?м цього, л?в? та комун?стичн? джерела стверджують, що ц?лями були:

• Припинення економ?чних перетворень, що проводилися урядом Народно? ?дност?, зокрема аграрно? реформи ? нац?онал?зац?? велико? промисловост? ^{[6] [16] [17]} .

• Повернення нац?онал?зованих п?дпри?мств колишн?м власникам, зокрема корпорац?ям США ^{[6] [18] [19]} .

• Повернення Чил? в орб?ту впливу США ^{[7] [18] [20]} .

• Озбро?ний розгром л?вого руху, впливового в Чил? , включаючи соц?ал?ст?в , комун?ст?в , ультрал?в? рухи MIR ^[en] , радикал?в ? л?вих демохристиян ^{[6] [12] [18]} .

В?йськовий переворот розпочався в н?ч з 10 на 11 вересня 1973 р. на кораблях ВМС Чил?, як? брали участь у сп?льних з ВМС США маневрах ≪Ун?тас≫, що в?дбувалися б?ля берег?в Чил?. К?лька сотень (точне число дос? нев?доме) матрос?в ? оф?цер?в - прихильник?в Народно? ?дност? - було розстр?ляно, а ?хн? трупи скинуто в море. Заколот також в?дмовився п?дтримати один ?з командир?в в?йськових корабл?в; його було арештовано ? пом?щено в ?мпров?зовану в'язницю на островах К?р?к?на ^[21] .

Рано-вранц? 11 вересня корабл? ВМС обстр?ляли порт ? м?сто Вальпара?со , пот?м висадили десант ? захопили м?сто.

О 6:30 ранку заколотники почали операц?ю ?з захоплення столиц? Чил? Сантьяго . Було захоплено телецентр ? низку стратег?чних об'?кт?в. ≪Прав?≫ рад?останц?? ≪Агр?культура≫, ≪М?нер?я≫ ? ≪Бальмаседа≫ передали в еф?р заяву бунт?вник?в про переворот ? створення в?йськово? хунти у склад? командувача сухопутними силами генерала Аугусто П?ночета , командувача ВМС адм?рала Хосе Мер?но , командувача ВПС генерала Густаво Л? ? виконуючого обов'язки директора корпусу караб?нер?в генерала Сесара Мендоси .

Водночас проурядов? рад?останц?? ≪Порталес≫ ? ≪Корпорасьон≫, що передавали заяви Аль?нде, було розбомблено ВВС. П?сля цього було захоплено штаб-квартири парт?й, що входили у ≪Народну ?дн?сть≫.

О 9:10 ранку рад?останц?я ≪Магальянес≫ ? остання з тих, що п?дтримували Аль?нде, ? передала в еф?р останн? звернення президента до чил?йського народу. Безпосередньо в ход? трансляц?? звернення рад?останц?ю було п?ддано ав?абомбардуванню, а пот?м захоплено путчистами. Вс?х сп?вроб?тник?в, що перебували в буд?вл? рад?останц?? (за р?зними даними, в?д 46 до 70 ос?б), було вбито ^[22] .

О 9:15 заколотники п?д командуванням генерала Хав'?ра Палас?ос почали обстр?л ? штурм президентського палацу ≪Ла Монеда≫ , який захищало близько 40 ос?б. Штурм зд?йснювався за участю танк?в ? ав?ац??. Пропозиц?ю заколотник?в про кап?туляц?ю в обм?н на дозв?л безперешкодно покинути Чил? захисники ≪Ла Монеда≫ в?дкинули. О 14:20 буд?влю президентського палацу було захоплено. Президент С. Аль?нде загинув. Зг?дно з оф?ц?йною верс??ю хунти, п?дтверджено? у 2011 роц? в результат? ексгумац?? т?ла Аль?нде, в?н наклав на себе руки. ^{[23] [24]} До публ?кац?? результат?в ексгумац?? 2011 року ?снували припущення, що Аль?нде було вбито. ^[24] .

Оф?ц?йно ≪стан облоги≫ , введений для зд?йснення перевороту, збер?гався ще упродовж м?сяця п?сля 11 вересня. За оц?нками за цей пер?од в Чил? було убито понад 30 тисяч ос?б ^[25] . Спец?альною ком?с??ю п?д кер?вництвом ?пископа Серх?о Валеча до серпня 2011 року документально встановлено було 3065 жертв терору ^[26] . Вс? позасудов? вбивства , ско?н? в ход? в?йськового перевороту 1973 року, потрапили п?д амн?ст?ю , оголошену П?ночетом у 1978 р. Закон про амн?ст?ю не було скасовано ? п?сля пад?ння диктатури П?ночета , а чил?йськ? суди не розглядали позови в?д жертв перевороту 1973 року ^[27] . Однак зараз деяких найактивн?ших учасник?в п?ночет?вського терору вже засуджено - М. Контрераса , М. Краснова , М. Морена Бр?то.

Було створено низку концентрац?йних табор?в для пол?тичних в'язн?в, найв?дом?шим з яких ? концтаб?р, створений на стад?он? в Сантьяго . На стад?он? ≪Чил?≫, перетвореному на концтаб?р, зокрема, п?ддавали тортурам ? було вбито в?домого режисера , поета , композитора ? сп?вака В?ктора Хару ^[28] .

≪У Сантьяго йде дощ≫ ( ?сп. Llueve sobre Santiago ) ? пароль до початку в?йськового заколоту в Чил? в 1973 р. Передана на в?йськових рад?очастотах , ця фраза стала сигналом для прихильник?в генерала Аугусто П?ночета до початку заколоту ? повалення президента Сальвадора Аль?нде ^[29] . Ця фраза також дала назву знятому в 1976  року ф?льму режисера Ельв?о Сото , однойменну музичну тему до якого написав знаменитий аргентинський композитор ? музикант Астор П'яццола .

П?д час судового процесу над П?ночетом багато журнал?ст?в ? використовуючи гру сл?в ≪Santiago≫ ? ≪mojado≫ ? переробляли цю фразу в ≪Дощ п?дмочив П?ночета≫ ( ?сп. Llueve sobre mojado para los Pinochet ) ^[30] .

• Шведська письменниця Сун Аксельссон , що була безпосередн?м св?дком тод?шн?х под?й, написала про них книгу ≪Терор у Чил?≫ .
• Под?? художнього ф?льму ≪Зниклий безв?сти≫ розгортаються в Чил? в перш? дн?, а пот?м ? тижн? п?сля перевороту.
• Под?ям 1973 року в Чил? присвячено ф?льми ≪Н?ч над Чил?≫ (1977), ≪Над Сантьяго йде дощ≫ (1975) , ≪Кентаври≫ ( 1978 , СРСР?Угорщина?Чехословаччина).
• Про в?йськовий переворот 1973 року йдеться в роман? ?сабель Аль?нде ≪Будинок дух?в≫ (1982). На основ? твору у 1993 роц? данський режисер Б?лле Аугуст зняв однойменну драму. У ролях: Джерем? Айронс, Мер?л Стр?п, Вайнона Райдер та Антон?о Бандерас.
• В?йськовий переворот висв?тлено у ф?льм? ≪Розтин≫ (≪Post mortem≫) (2010) чил?йського режисера Пабло Ларра?на, в?домого через сво? ф?льми, д?я яких розгорта?ться в часи диктатури П?ночета (≪Тон? Манеро≫, ≪Н?≫).
• Один ?з короткометражних ф?льм?в проекту ≪11 вересня≫ (2002) розпов?да? про переворот у Чил?.
• На цьому переворот? ?рунтуються под?? ф?льму ≪Колон?я Д?гн?дад≫ .

• Заколот ≪танкетасо≫
• Проект FUBELT
• Операц?я ≪Кондор≫
• Над ус??ю ?спан??ю безхмарне небо
• Масов? вбивства в ?ндонез?? 1965-1966 рок?в
• В?йськовий переворот у Ган? (1966)
• Б?йня в ун?верситет? Таммасат

• Серхио Вильегас. Стадион в Сантьяго. Преступления чилийской военной хунты. ? Москва: Прогресс, 1976. (рос.)
• Елена Глазунова. ≪Вражда, но не в открытую≫: вмешательство США во внутренние дела Чили (1970-1973 гг.) // ≪Новая и новейшая история≫ (Москва) . ? 2017. ? № 1. ? С.36-54. (рос.)
• Роландо Карраско. ≪Военнопленные≫ в Чили. ? Москва: Издательство Агентства печати Новости, 1977. (рос.)
• ?абр??ль ?арс?я Маркес. Це стосу?ться ус?х нас [про Чил?] // ≪Всесв?т≫ (Ки?в) . ? 1975. ? № 9.? Стор. 212-216.
• Фёдор Сергеев. Чили: анатомия заговора. ? Москва: Международные отношения, 1986. (рос.)
• Трагедия Чили. Материалы и документы. ? Москва: Издательство политической литературы; Издательство Агентства печати Новости, 1974. (рос.)
• Чили: боль и борьба. ? Москва: Правда, 1974. (рос.)
• Ascanio Cavallo, Margarita Serrano, Golpe: 11 de septiembre de 1973 , Santiago de Chile: Aguilar, 2000. (?сп.)
• Joseph Collins and John Lear, Chile's Free-market Miracle: A Second Look , Oakland: Food First, 1994, 336 pp. (англ.)
• John Dinges, The Condor Years: How Pinochet and His Allies Brought Terrorism to Three Continents , New York?London: The New Press, 2004, 332 pp. (англ.)
• Ariel Dorfman, Pilar Aguilera (ed.) and Ricardo Fredes (ed.), Chile: The Other September 11: An Anthology of Reflections on the 1973 Coup , Ocean Press, 2006, 120 pp. (англ.)
• Leon Gomez Araneda, Que el pueblo juzgue. Historia del golpe de estado , Terranova Editores; Santiago, Chile; 1988. (?сп.)
• Monica Gonzalez, La conjura: los mil y un dias del golpe , Santiago de Chile: Ediciones B, 2000. (?сп.)
• Oscar Guardiola-Rivera, A Story of a Death Foretold: The Coup Against Salvador Allende, September 11, 1973 , New York?London-New Delhi?Sydney: Bloomsbury Press, 2013. (?сп.)
• Andre Gunder Frank, Economic Genocide in Chile: Monetarism versus Humanity , Nottingham, UK: Spokesman, Books, 1976, 87 pp. (англ.)
• Jonathan Haslam, The Nixon Administration and the Death of Allende’s Chile: A Case of Assisted Suicide , London; New York: Verso, 2005. (англ.)
• Carlos Huneeus, El Regimen de Pinochet , Santiago de Chile, 2000. ISBN 956-262-126-X (?сп.)
• Peter Kornbluh, The Pinochet File: A Declassified Dossier on Atrocity and Accountability , New York?London: The New Press, 2003, 587 pp. (англ.)
• Stephanie Rosenfeld, ≪The Myth of the Chilean Miracle≫, in Multinational Monitor , July-August 1994. (англ.)
• Mary Helen Spooner, Soldiers in a Narrow Land: The Pinochet Regime in Chile , Berkeley, Los Angeles and London: University of California Press, 1994, 322 pp. (англ.)
• Hugh O'Shaughnessy, Pinochet: The Politics of Torture , Latin America Bureau, 1999. (англ.)
• Lubna Z. Qureshi, Nixon, Kissinger, and Allende: U.S. Involvement in the 1973 Coup in Chile , Lexington Books, 2009. (англ.)
• Mario Spataro, Pinochet: le "scomode" verita , Settimo sigillo, 2003. (?тал.)
• Sergio Villegas, Chile ? el stadio. Los crimenes de la junta militar , Buenos Aires, 1974. (?сп.)
• Peter Winn (ed.), Victims of the Chilean Miracle: Workers and Neoliberalism in the Pinochet Era, 1973?2002 , Durham: Duke University Press, 2004, 448 pp. (англ.)

• Сальвадор Аль?нде . ≪Останн? звернення до чил?йського народу≫ [ Арх?вовано 22 жовтня 2012 у Wayback Machine .]
• Тарасов А. Н. :
  • Досить брехати про П?ночета! Правда про Чил? [ Арх?вовано 12 кв?тня 2006 у Wayback Machine .]
  • в?рите, що можна подружитися з крокодилом? [ Арх?вовано 30 кв?тня 2014 у Wayback Machine .]
• Л?сандро Отеро . Розум ? сила: Чил?. Три роки Народно? ?дност?. [ Арх?вовано 29 с?чня 2008 у Wayback Machine .]
• ?з матер?ал?в Першого М?жнародного громадського трибуналу над чил?йською хунтою [ Арх?вовано 23 с?чня 2013 у Wayback Machine .]
• Йосип Лаврецький . Заколот [ Арх?вовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine .]
• Резолюц?я Палати депутат?в Чил? в?д 22 серпня 1973 року, що звинувачу? уряд Аль?нде в порушеннях Конституц?? ? закон?в [2] [ Арх?вовано 27 серпня 2012 у Wayback Machine .] (англ.яз) ? .com / chile/chile_acuerdo_camara.htm ^{[ недоступне посилання з червня 2019 ]} (?сп.м.)
• Pinera J. ≪A House Divided. How Allende Destroyed Democracy in Chile ≫. ≪Society≫, September / October 2005, Vol.42, No 6. [3] [ Арх?вовано 13 кв?тня 2014 у Wayback Machine .]
• Pinera J. ≪Una Casa Dividida. Como el gobierno de Allende destruyo la democracia en Chile ≫ [ Арх?вовано 10 лютого 2014 у Wayback Machine .]

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Encyclopædia Universalis Нормативний контроль Freebase :  /m/032std · GND :  4241277-8 · J9U :  987007285650205171 · LCCN :  sh85023892 · NKC :  ph214677