В?йськова академ?я ?мен? М. В. Фрунзе

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
В?йськова академ?я ?мен? М. В. Фрунзе
рос. Военная орденов Ленина и Октябрьской Революции, Краснознамённая, ордена Суворова академия имени М. В. Фрунзе
Головний корпус
На служб? 3 травня 1918 ? 1 листопада 1998
Кра?на СРСР  СРСР
Росія  Рос?я
Вид Сухопутн? в?йська СРСР
Сухопутн? в?йська Рос?йсько? Федерац??
Тип вищий в?йськовий навчальний заклад
Роль в?йськова осв?та
Гарн?зон/Штаб 119810, м. Москва , Хамовники , Г-810, про?зд Д?вочого Поля , буд. 4
В?йни/битви Друга св?това в?йна
Нагороди Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Почесн? найменування ?мен? М. В. Фрунзе
Командування
Визначн?
командувач?
Тухачевський М. М.
Фрунзе М. В.
Шапошников Б. М.
Чиб?сов Н. ?.
Жадов О.С
Курочк?н П. О.
Радз??вський О. ?.
Лобов В. М.

Мед?афайли на В?к?сховищ?

В?йсько?ва акаде?м?я ??мен? М. В. Фру?нзе  ? державний вищий в?йськовий навчальний заклад , що ?снував у 1918 ? 1998 роках у СРСР та РФ . Завданням була п?дготовка оф?цер?в ?з вищою в?йськовою та в?йськово-спец?альною осв?тою.

1 листопада 1998 року академ?я була об'?днана з В?йськовою академ??ю бронетанкових в?йськ ?мен? Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського та вищими оф?церськими курсами ≪Постр?л≫ у Загальнов?йськову академ?ю Збройних сил Рос?йсько? Федерац?? .

Зм?ст [ ред. | ред. код ]

В?йськова академ?я ?мен? М. В. Фрунзе була основною кузнею кадр?в з п?дготовки загальнов?йськових оф?цер?в та становила один з найважлив?ших наукових центр?в з досл?дження проблем загальнов?йськового бою ? арм?йських операц?й у Збройних силах СРСР . Знаходилася в Москв? .

Академ?я була створена за вказ?вкою В. ?. Лен?на наказом РВСР в?д 7 жовтня 1918 , як Академ?я Генштабу РСЧА для п?дготовки командних кадр?в з вищою в?йськовою осв?тою з числа роб?тник?в ? селян. 8 грудня 1918 в?дбулося в?дкриття академ??, на якому з промовою про ?? завдання виступив Голова ВЦВК Я. М. Свердлов . Перший наб?р листопада 1918 року прийняв 183 слухача. 5 серпня 1921 наказом РВСР вона була перейменована на В?йськову академ?ю РСЧА, при як?й були в?дкрит? вищ? академ?чн? курси для п?дготовки вищого командного складу. Кр?м того, в р?зний час на баз? в?йськово? академ?? функц?ювали вищ? в?йськово-пол?тичн? курси. 5 листопада 1925 ?й було присво?но ?м'я М. В. Фрунзе .

В?йськова академ?я ?мен? М. В. Фрунзе п?дготувала десятки тисяч загальнов?йськових оф?цер?в з вищою в?йськовою осв?тою. Багато ?? випускник?в в роки н?мецько-радянсько? в?йни стали полководцями ? великими во?начальниками , серед них Маршали Радянського Союзу ?. X. Баграмян , С. С. Б?рюзов , Л. О. Говоров , А. А. Гречко , А. ?. ?рьоменко , Г. К. Жуков , М. В. Захаров , ?. С. Кон?в , Р. Я. Малиновський , К. П. Мерецков , К. К. Рокоссовський , В. Д. Соколовський , Ф. ?. Толбухин , В. ?. Чуйков , головний маршал артилер?? М. М. Воронов , головний маршал ав?ац?? О. О. Нов?ков та ?нш?.

Серед перших слухач?в, багато з яких прибули на навчання прямо з фронт?в Громадянсько? в?йни, були П. Ю. Дибенко , ?. ?. Ковтюх , В. Д. Ковшов , ?. С. Кутяков , ?. Ф. Федько , В. ?. Чапа?в та ?нш?. Становлення в?йськово? академ?? проходило в складних умовах, за час?в Громадянсько? в?йни в?йськова академ?я неодноразово направляла велик? групи та окремих слухач?в на найзагрозлив?ш? д?лянки боротьби. За активну участь на фронтах Громадянсько? в?йни орденами Червоного Прапора була нагороджена одна третина слухач?в. П?сля зак?нчення Громадянсько? в?йни в академ?? розпочалася перебудова навчально?, науково-досл?дно? роботи. У вир?шенн? цих завдань велику роль з?грав М. В. Фрунзе , який очолював академ?ю з кв?тня 1924 по с?чень 1925 . П?д його кер?вництвом була вдосконалена структура академ??, зм?нен? навчальн? програми, методика навчання, усунена багатопредметн?сть, що ?снувала до цього. Велике значення придбали практич. заняття в пол?, отримала розвиток в?йськово-наукова робота, актив?зувалася д?яльн?сть в?йськово-наукового сусп?льства ? ад'юнктури (створена в с?чн? 1924 ).

Розвиток бронетанкових та механ?зованих в?йськ , артилер?? та ав?ац?? поставив перед в?йськовою академ??ю завдання п?дготовки загальнов?йськових командир?в широкого проф?лю для ланки полк  ? корпус . Були в?дкрит? кафедри моторизац?? ? механ?зац??, ВПС ? бойово? п?дготовки. На баз? кафедри оперативного мистецтва в 1931 орган?зу?ться оперативний факультет для п?дготовки командно-штабних кадр?в ланки арм?я  ? фронт . З 1931/32 навчального року в академ?ю приймалися не т?льки загальнов?йськов? командири, а й артилеристи , танк?сти , ав?атори та представники ?нших род?в в?йськ .

Перед Другою св?товою в?йною та на ?? початку зб?льшу?ться чисельн?сть слухач?в ? викладач?в. Велика увага стала прид?лятися вивченню досв?ду в?йни в ?спан?? , бойових д?й в район? озера Хасан , на р. Халх?н-Гол , в радянсько-ф?нськ?й в?йн? , п?двищилася роль польових занять, слухач? стали част?ше залучатися на навчання з в?йськами.

З початком н?мецько-радянсько? в?йни академ?я переходить на скорочен? терм?ни навчання ? одночасно бере активну участь у створенн? Московсько? зони оборони . ?? викладач? залучаються для п?дготовки частин народного ополчення Москви та винищувальних загон?в. Наприк?нц? 1941 року наказом Верховного головнокомандувача в академ?? були орган?зован? 3-м?сячн? курси з прискорено? п?дготовки оф?цер?в для створення резерву командир?в батальйон?в ? полк?в. Склад був набраний з грамотних ? вольових оф?цер?в, що мали практичний бойовий досв?д , одужали п?сля поранень. Лише в 1941 академ?я направила до д?ючо? арм?? близько 3 тис. оф?цер?в, а всього за роки в?йни дала арм?? близько 11 тис. добре п?дготовлених командир?в ? штабних оф?цер?в, багато хто з них стали Героями Радянського Союзу , нагороджен? високими нагородами. Чимало випускник?в академ?? та ?? викладач?в в?ддали сво? життя в боях з н?мецькими загарбниками. Серед них генерали арм?? Й. Р. Апанасенко ? М. Ф. Ватут?н , генерал-полковник М. П. Кирпонос , генерал-лейтенант М. Г. ?фремов , генерал-лейтенант ?нженерних в?йськ Д. М. Карбишев ? багато ?нших.

П?сля завершення Друго? св?тово? в?йни академ?я широко розгорнула вивчення та узагальнення бойового досв?ду, а також почала глибок? досл?дження нових питань в?йськового мистецтва .

В?йськова академ?я ?мен? М. В. Фрунзе комплектувалася виключно оф?церами, як? зак?нчили вищ? загальнов?йськов? командн? училища, що мали стаж ? досв?д командування п?дрозд?лами ? висок? показники у бойов?й ? пол?тичн?й п?дготовц?; надавала допомогу в навчанн? та п?дготовц? командних кадр?в для арм?й кра?н соц?ал?стичного табору . У В?йськов?й академ?? ?мен? М. В. Фрунзе велася робота з п?дготовки та вдосконалення науково-педагог?чних кадр?в через очну ад'юнктуру ? шляхом со?скательства (без в?дриву в?д службово? д?яльност?) за спец?альностями: загальна тактика , оперативне мистецтво , служба штаб?в , ?стор?я в?йн ? во?нного мистецтва тощо.

В?йськова академ?я була одним з центр?в радянсько? в?йськово-науково? думки. У н?й працювали в?дом? представники радянсько? в?йськово? науки: ?. П. Варфолом??в, К. ?. Величко , А. ?. Верховський , М. Р. Галакт?онов, А. М. Зайончковський , Г. С. ?ссерсон , Д. М. Карбишев , А. К. Колиновський, В. Ф. Новицький , О. А. Свеч?н , В. К. Тр?андаф?ллов , М. М. Тухачевський тощо.

Об'?днання [ ред. | ред. код ]

1 листопада 1998 року об'?днана з В?йськовою академ??ю бронетанкових в?йськ ?мен? Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського та вищими оф?церськими курсами ≪Постр?л≫ у Загальнов?йськову академ?ю Збройних сил Рос?йсько? Федерац?? .

В?дом? випускники ? генерали ЗСУ [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Радянська в?йськова енциклопед?я . ≪ВАВИЛОН ? ГРАЖДАНСКАЯ≫ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ ? председатель. ? М. : Воениздат, 1979. ? Т. 2. ? С. 174-176. ? ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • Академия имени М. В. Фрунзе. История Военной ордена Ленина, Краснознаменной, ордена Суворова академии. ? М., 1973.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]