Во?нна колег?я Верховного Суду РРФСР/СРСР ( ВКВС ) ? орган Верховного Суду РРФСР/СРСР , що розглядав справи особливо? важливост? стосовно вищого кер?вного складу арм?? ? флоту ( командир корпусу й вище), а також звинувачуваних у зрад? Батьк?вщин? та контрреволюц?йн?й д?яльност? ^[1] . Також контролювала роботу в?йськових трибунал?в . З 1926 по 1948 роки незм?нним кер?вником Во?нно? колег?? був армво?нюрист (з 1943 року ? генерал-полковник юстиц??) Василь Ульр?х .

Во?нна колег?я розташовувалась у Москв? в дом? № 23 по Н?кольськ?й вулиц?  (?нш? мови) (з 1935 року ? вулиця 25 жовтня).

Це був вищий судовий орган в СРСР, який т?льки у роки ≪великого терору≫ присудив до розстр?лу к?лька десятк?в тисяч людей.

У роки репрес?й 1937 ? 1938 рок?в Во?нна колег?я розглядала справи особливо? важливост?, в тому числ? ? за в?домими показовими процесами ^[2] .

Склад ВКВС Союзу РСР у роки великого терору:

• Голова Во?нно? колег?? Верховного Суду Союзу РСР ? Ульр?х Василь Васильович ( армво?нюрист , пот?м генерал-полковник юстиц??).
• Заступники Голови Во?нно? Колег?? Верховного Суду Союзу РСР:
  • ?ван Матулевич  (?нш? мови) ( корво?нюрист , пот?м генерал-лейтенант юстиц??);
  • Йона Н?к?тченко ( дивво?нюрист  (?нш? мови) , пот?м генерал-майор юстиц??).
• Члени Во?нно? колег??:
  • Георг?й Алексе?в  (?нш? мови) ( бригво?нюрист  (?нш? мови) );
  • Василь Буканов  (?нш? мови) ( во?нюрист 1 рангу );
  • ?ван Голяков (дивво?нюрист);
  • Андр?ан Горячев (диввоенюрист);
  • ?ван Дет?стов (бригво?нюрист);
  • Як?в Дмитр??в  (?нш? мови) (дивво?нюрист);
  • Леон?д Дмитр??в  (?нш? мови) (бригво?нюрист, пот?м генерал-майор юстиц??);
  • Борис ??вл?в (дивво?нюрист);
  • Серг?й Ждан (бригво?нюрист);
  • ?ван Зарянов  (?нш? мови) (бригво?нюрист);
  • Серг?й Калашников (бригво?нюрист);
  • Петро Камерон (дивво?нюрист);
  • Дмитро Кандиб?н  (?нш? мови) (бригво?нюрист, дивво?нюрист);
  • Фед?р Каравайков (бригво?нюрист, пот?м генерал-майор юстиц??);
  • ?лля К?т?н (бригво?нюрист);
  • Фед?р Клим?н (во?нюрист 1 рангу, бригво?нюрист);
  • Василь Колпаков  (?нш? мови) (дивво?нюрист);
  • Мойсей Лернер (бригво?нюрист);
  • Олександр Мазюк (дивво?нюрист);
  • ?ван Марченко (бригво?нюрист);
  • Брон?слав М?ляновський (дивво?нюрист);
  • Олександр Орлов  (?нш? мови) ( корво?нюрист , пот?м генерал-майор юстиц??);
  • Павленко (полковник юстиц??);
  • Леонард Плавнек  (?нш? мови) ( корво?нюрист );
  • Серг?й Преображенцев (бригво?нюрист);
  • Михайло Романичев  (?нш? мови) (бригво?нюрист);
  • Микола Ричков (дивво?нюрист, пот?м генерал-лейтенант юстиц??);
  • Ян Рутман  (?нш? мови) (бригво?нюрист);
  • Аркад?й Стельмахович (бригво?нюрист);
  • Стучек ( полковник юстиц??);
  • Султар?н;
  • Андр?й Сусл?н (дивво?нюрист, пот?м генерал-майор юстиц??);
  • Сюльд?н В. В. (бригво?нюрист, полковник юстиц??);
  • Тул?н;
  • Олександр Чепцов  (?нш? мови) (генерал-лейтенант юстиц??)
• Секретар? колег??:
  • Батнер (во?нюрист 1 рангу);
  • Козлов (во?нюрист 2 рангу);
  • Кондрать?в (во?нюрист 1 рангу);
  • Костюшко (во?нюрист 1-го рангу).

Будинок на Н?кольськ?й, 23 називають також ≪Розстр?льним домом≫ .

За одн??ю з верс?й розстр?ли в?дбувались одразу ж п?сля суду у п?двалах сус?дн?х буд?вель, де розташовувався пол?тв?дд?л особливих в?йськ НКВС (будинок № 8 по Н?кольськ?й вулиц?) ^{[3] [4]} , однак проведене Сл?дчим ком?тетом при Прокуратур? РФ розсл?дування цю верс?ю не п?дтвердило ^[5] .

Керував розстр?лами комендант НКВС Василь Блох?н .

У пер?од з 1934 по 1938 роки вироки ВКВС виносились в?дпов?дно до списк?в, складених та п?дписаних вищим кер?вництвом СРСР. Списки м?стили перел?ки людей, засуджених з особисто? санкц?? Стал?на та його найближчих соратник?в у Пол?тбюро ЦК ВКП(б) до р?зних м?р покарання ? переважно до розстр?лу ^[6] .

Результати розгляду списк?в передавались ?з НКВС до ВКВС, де вирок виносився в?дпов?дно до так звано? ≪категор??≫, вказано? у списку. В реальност? ж дана ≪категор?я≫ в?дображала лише максимально припустиму м?ру покарання. У подальшому багато з первинних вирок?в були зам?нен? на б?льш м’як? ^[7] .

Судова процедура була вкрай спрощеною: слухання справи проходило без св?дк?в ? тривало в середньому 5-10 хвилин (у р?дк?сних випадках до п?вгодини). За цей час тро? судд?в мали встигнути ≪роз’яснити п?дсудному його права, оголосити звинувачувальний вирок (…) роз’яснити суть звинувачення, з’ясувати ставлення звинувачуваного до ≪ско?них злочин?в≫, вислухати його св?дчення й останн? слово (…) провести нараду, написати вирок ?, повернувшись до зали судового зас?дання, оголосити його…≫ ^[8] . Смертн? вироки часто п?дсудним не оголошувались ? вони д?знавались про свою долю безпосередньо перед стратою ^[9] .

Оскарження вирок?в було практично неможливим з причини секретност? б?льшост? справ.

Разом за пово?нн? роки за списками Пол?тбюро ЦК ВКП(б) було розстр?ляно, за р?зними джерелами, в?д 40 до 44 тисяч чолов?к ^[6] .

В часи перебудови виникла ?дея створити у цьому ж будинку Музей ?стор?? радянського терору, на той час будинок належав в?йськкомату . У 1990-т? роки в?йськкомат перевели, а будинок продали. Нин? в?н належить доч?рньому п?дпри?мству Банку Москви  (?нш? мови) .

У 2006 роц? Москомспадщина присво?ла статус знову виявлено? пам’ятки культурно? спадщини будинку на Н?кольськ?й, 23.

• Народна судова палата

• [1] [ Арх?вовано 19 липня 2010 у Wayback Machine .]
• [2] [ Арх?вовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine .]

Це незавершена стаття з права . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .