Семен ?саакович Вольфкович
(
11
(23) жовтня
1896
,
Анань?в
,
Херсонська губерн?я
?
12 листопада
1980
(
1980-11-12
)
,
Москва
) ? видатний радянський учений, х?м?к-неорган?к, технолог, доктор х?м?чних наук (1934),
академ?к АН СРСР
(?з 1946 року). Займався технолог??ю виробництва
м?неральних добрив
, вивчав процеси електротерм?чно?
субл?мац??
фосфору. Розробив промислову схему отримання кал?йних солей ?з
сильв?н?ту
та нову технолог?ю отримання концентрованих фосфорних добрив. Першим у СРСР проводив досл?дження з утил?зац?? фтористих газ?в, вивчав процеси переробки
м?раб?л?ту
на соду та сульфат
амон?ю
. Досл?джував катал?тичн? та ?нш? властивост? алюмо-, боро-, зал?зо-
фосфат?в
.
Семен ?саакович Вольфкович народився 1896 року в м?ст?
Анань?в
Херсонсько? губерн?? (нин? Одеська область). Його батько був
пров?зором
(помер у 1919 роц?), а мати займалася домашн?м господарством.
У ранн? роки життя навчався у
реальному училищ?
при лютеранськ?й церкв? ?м. Святого Миха?ла (зак?нчив у 1913). Незважаючи на в?дм?нн? оц?нки через ?врейське походження, не зм?г в?дразу вступити до т??? вищо? школи, в яку хот?в, ? протягом двох рок?в в?дв?дував Народний ун?верситет А. Л. Шанявського. У 1915 роц? був зарахований на техн?чний факультет Московського ?нституту народного господарства (
М?НГ
). Одночасно з навчанням проходив в?йськову службу та займався на х?м?чному в?дд?ленн? Московського вищого техн?чного училища за спец?альн?стю ≪м?неральн? речовини≫. Вчений був змушений пост?йно шукати способи заробити соб? на життя, тому починаючи з 1915?1916 рок?в працював
креслярем
? практикантом-
токарем
на заводах акц?онерного товариства ≪Дангауер, Кайзер≫ та акц?онерного товариства ≪Дуковський ? Ко≫. У 1916?1917 роках служив у транспортно-автомоб?льному в?дд?л?, у 1918?1921 роках ? у майстернях музею охорони прац? як кресляр та зав?дувач майстерн?.
У 1920 роц? захистив дисертац?ю за темою ≪Виробництво збагаченого
суперфосфату
≫
[2]
, отримав звання ?нженера-технолога та залишився в ?нститут? як викладач. ?з цього моменту почина?ться робота вченого у х?м?чн?й спец?альност?. У 1920?1922 роках працював на Царицинському досл?дному завод? (≪Х?мсонова≫, Московсько? област?) ?нженером. ?з 1921 року почав працювати в ?нститут? добрив
ВРНХ
як ?нженер, де згодом об?ймав посади кер?вника лаборатор??, зав?дувача технолог?чного в?дд?лу, головного ?нженера та заступника директора ?нституту з науково? роботи.
Бувши доцентом, уже в 1926 роц? Вольфкович почина? читати самост?йний курс ?з технолог?? м?неральних речовин ? промисловост? та технолог?? добрив в
Плехановському ?нститут?
. У 1929 роц?
НКП
затверджений на посаду професора кафедри технолог?? м?неральних речовин. ?з 1930 року працював професором у
МВТУ
, а вже через два роки став зав?дувачем кафедри загально? технолог??. В?в курси в
Академ?? х?м?чного захисту ?м.
К. ?. Ворошилова
, був викладачем на перших в СРСР курсах для червоних директор?в. Працюючи в Науковому ?нститут? добрив та ?нсектофунг?цид?в, Вольфкович проводив науково-орган?зац?йну роботу по створенню численних лаборатор?й, нап?взаводських установок, п?дготовку кадр?в.
У 1939 був обраний членом-кореспондентом АН СРСР по В?дд?ленню математичних ? природничих наук (х?м?чн? науки), ? зайняв посаду заступника академ?ка-секретаря В?дд?лення х?м?чних наук АН СРСР (1939?1953).
У 1940 роц? С. ?. Вольфкович був призначений
Раднаркомом СРСР
членом Ради науково-техн?чно? експертизи
Держплану СРСР
. У 1941 роц? назначений членом науково-техн?чно? ради при
Уповноваженому Державного ком?тету оборони
, де керував протягом
в?йни
одн??ю з секц?й
. ?з 1945 року був головою х?м?чно? секц?? Ради науково-техн?чно? експертизи та членом Техн?чно? ради
Наркомату
х?м?чно? промисловост? СРСР.
П?сля в?йни працював професором у
Московському державному ун?верситет? ?м.
М. В. Ломоносова
, де також зав?дував кафедрою х?м?чно? технолог??.
Помер 12 листопада 1980 року в Москв?.
Наукова д?яльн?сть та науков? досягнення
[
ред.
|
ред. код
]
Основна наукова д?яльн?сть пов'язана з
х?м?чною технолог??ю
м?неральних добрив
. Вольфкович розробив промислову схему отримання кал?йних солей з
сильв?н?ту
. В?н брав активну участь у створенн?
Х?б?нського
апатитного буд?вництва та кал?йного комб?нату в
Сол?камську
. Вчений керував ус?ма роботами в
НДУ
з вивчення та впровадження
апатиту
у р?зних галузях промисловост?
[4]
. Був автором першо? в СРСР
монограф??
з технолог??ю кал?йних солей. За сво? роботи був обраний роб?тниками кал?йного комб?нату почесним ударником.
У 1921 роц? проводив досл?ди по субл?мац?? фосфору в електропеч?. На ?х основ? пот?м були спро?ктован? перш? заводськ? печ? на Чернореченському завод?. К?лька рок?в Вольфкович керував роботами з вивчення технолог??
амофоса
[5]
. За ?н?ц?ативи вченого сп?льно з А. П. Б?лопольським були проведен? роботи з переробки
м?раб?л?ту
на соду та сульфат амон?ю
[6]
. У 1932?1933 роках сп?льно з А. Ф. Винокуровою вивчена технолог?я отримання
борно? кислоти
[7]
, на основ? яко? пот?м була розроблена схема ?? виробництва в Науковому ?нститут? добрив та ?нсектофунг?цид?в. Частину сво?х досл?джень Вольфкович також присвятив вивченню заводських процес?в виробництва суперфосфату,
фосфорно? кислоти
, фосфористих солей
[8]
[9]
[10]
та ?н.
Технолог?чн? роботи були головним чином присвячен? двом основним напрямкам: вивчення нових шлях?в виробництва концентрованих добрив (
амофос
,
н?трофос?в
, подв?йних та збагачених суперфосфат?в
[11]
, азотно-кал?йних добрив
[12]
) ? комплексне використання сировини ? в?дход?в (фосфог?псу
[13]
[14]
, с?рчистих ? фтористих газ?в
[15]
). Заф?ксовано б?льш н?ж 40 авторських ? патентних св?доцтв та заявок вченого в цих напрямках.
Сп?льно з ?ншими вченими Вольфкович вивчав процеси окислення сульф?т?в, х?м?зм розкладання кислотами апатитонефел?ново? руди.
За призначенням
РПО
та
РНК СРСР
вчений був членом к?лькох урядових ком?с?й з х?м?зац?? народного господарства
СРСР
.
С. ?. Вольфкович багато працював ?з
фосфором
. Газопод?бний фосфор просочував одяг вченого, в?д чого одяг в темряв? св?тився блакитним св?тлом. Коли Вольфкович виходив на вулицю вноч?, то люди сприймали його за потойб?чну ?стоту
[16]
.
Окр?м статей та зв?т?в С. ?. Вольфковичем були написан? дек?лька навчальних пос?бник?в ? монограф?й. Серед них:
- ≪Техническая переработка калийных солей≫ (НХТИ, 1932, 128 с.)
- ≪Технология азотных удобрений≫ (ОНТИ, 1935, 371с.)
- ≪Минеральное сырье основной химической промышленности≫ (Промиздат, 1926, 104 с.)
- ≪Переработка хибинских апатитов на удобрения≫ (Госхимтехиздат, 1932, 64 с.)
- ≪Общая химическая технология≫, (М.: Высш. шк., 1953, т. 1, 632с. ? совм. с др.)
[17]
- ≪Гидротермическая переработка фосфатов на удобрения и кормовые средства≫ (М.: Химия, 1964, 172 с. ? совм. с др
[18]
.)
- ≪Проблемы производства минеральных удобрений≫, М., 1965
- ≪Проблемы химии в сельском хозяйстве≫, М., 1969
Вчений протягом дек?лькох рок?в був редактором таких журнал?в як ≪Минеральные удобрения≫, ≪Журнал химической промышленности≫, ≪Журнал прикладной химии≫, ≪Калий≫.
Всього в радянських та ?ноземних журналах надруковано понад 120 статей та наукових роб?т.
- ↑
а
б
в
г
Czech National Authority Database
- ↑
Соловьёв Ю.И.
Химики о себе. ? М.:ВЛАДМО, УМИЦ ≪ГРАФ-ПРЕСС≫, 2001. ? С. 352.
- ↑
Вольфкович С.И., Берлин Л., Фивег М. Хибинский апатит, его использование в СССР и внедрение в иностранную промышленность // сборник "Химическая промышленность в борьбе за урожай" : статья. ? 1934. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И., Шерешевский Л.И,. Концентрированные фосфорные удобрения и аммофос // сборник "Химическая промышленность в борьбе за урожай" : научная статья. ? 1934. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И., Белопольский А.П. Исследования в области производства соды и сульфата аммония из мирабилита // сборник "Карабогагская проблема" : научная статья. ? 1931. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И. Новые источники и пути производства борных соединений // Журнал Хим. Пром.. ? 1933. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И. Гидротермическая переработка природных фосфатов на удобрения // Вестник МГУ : статья. ? 1958. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И., Берлин Л.К. Получение двойных и обогащённых суперфосфатов из низкокачественных фосфоритов // Журнал "Хим. Пром." : научная статья. ? 1931. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И. Производство суперфосфата из хибинского апатита // Сборник "Хибинские апатиты". ? 1930. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И., Берлин Л.Е,, Гофман И.Л. Аммиачные обогащённые суперфосфаты // Журнал "Удобрения и Урожай". ? 1930. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И. На пути к производству самого концентрированного азотного удобрения - мочевины // Журнал "Хим. Пром.". ? 1934. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И., Соколовский А.А. Об использовании гипса и
фосфогипса
в химической промышленности и сельском хозяйстве // Журнал "Хим. Пром." : научная статья. ? 1932. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И. Гипс и фосфогипс // Журнал "Минер. сырьё" : научная статья. ? 1932. ? 15 червня.
- ↑
Вольфкович С.И. Утилизация фтора при суперфосфатном производстве // Журнал "Хим. Пром.". ? 1925. ? 15 червня.
- ↑
Прянишников Д. Н.
Что вы знаете и чего не знаете о фосфоре и его соединениях / Д. Н. Прянишников // Химия и жизнь. ? 1968. ? № 2. ? С. 25
- ↑
Вольфкович С.И., Егоров А.П., Эпштейн Д.А. Общая химическая технология // М.: Высш. шк. : научная статья. ? 1953. ?
Т. 1
(15 червня). ?
С. 632
.
- ↑
Вольфкович С.И., Коган В.В., Шерешевский А.И. Гидротермическая переработка фосфатов на удобрения и кормовые средства // М.: Химия : научная статья. ? 1964. ? 15 червня. ?
С. 172
.
- Зворыкин А. А. ≪Биографический словарь деятелей естествознания и техники≫. М.: Гос. науч. изд-во ≪Большая Советская Энциклопедия≫, 1958. ? Т. 1 (А?Л). 548 с.
- Вонский В. А., Кузнецова Г. И. ≪Выдающиеся химики мира≫. М.: Высш. шк., 1991. 656 с.
- Соловьев. Ю. И. ≪Химики о себе≫. М.:ВЛАДМО, УМИЦ ≪ГРАФ-ПРЕСС≫, 2001. 352 с.
- Давтян А. О. ≪Исторические анекдоты≫. Изд.:ОлмаМедиаГрупп/Просвещение, 2014. 256 с.
- Прохоров А. М. ≪Большая советская энциклопедия≫ М.: Советская энциклопедия, 1969?1978, в 30 т.
- Московский университет в Великой Отечественной войне. ? 4-е, переработанное и дополненное. ? М. : Издательство Московского университета, 2020. ? С. 111. ? 632 с. ? 1000 прим. ?
ISBN 978-5-19-011499-7
.