Частина сер?? статей на тему:
Традиц?йна рел?г?я
Поклон?ння волхв?в. Музей в Аф?нах
Ключов? поняття Божества Герой Монстр Дух Душа Космос Хаос Потойб?чний св?т Створення В?чне повернення Золота доба Доля Сакральне Жертвопринесення ?н?ц?ац?я М?ф Моноте?зм Антропоморф?зм Зооморф?зм Св?тове дерево Синкретизм Та?мн? товариства
Найдавн?ш? форми Ан?м?зм Зоолатр?я Культ предк?в Маг?я Пол?докс?я Тотем?зм Фетишизм Шаман?зм
?сторичн? ареали Аз?я: Айии Бон Буддизм Бурхан?зм Ведизм Г?ндукушська рел?г?я Даосизм Джайн?зм ?нду?зм Мусок Синто Тенгр?анство Шаман?зм Америка: ?нд?анськ? в?рування Африка: Стародавн?й ?гипет Африка п?вденн?ше Сахари Близький Сх?д ? Середземномор'я: Зороастризм ?слам Християнство Юда?зм Язичництво ?вропа: Адиге хабзе Ватт?сен яли Вацд?н Стародавня В?рмен?я Германц? Стародавня Грец?я ?нешк?паз?я Кельти Мокшень кой Слов'яни Удмурт вос Чимар?й юла
Служител? культу Жрець Шаман Оракул Брахман Волхв Дру?д Маг
Надприродн? сутност? Божество Демон Чорт Дух-посланець Янгол Привид Психопомп Вахана
Персонаж?-люди Нап?вбог Герой Чаклун В?дьма
Категор?я ? Портал
п о р

Волхви ( церк.-слов. волхвъ , староцерк.-слов. вълхвъ ; в?дуни , в?щуни ) ? слов'янське жрецтво , служител? язичницького культу. Були передус?м нос?ями рел?г?йних знань, а також мудрецями , знахарями , л?карями .

Вважалося, що волхви мали вплив на сили природи, вм?ли пророкувати майбутн? ? л?кувати людей та тварин. В писемних джерелах волхви часто ф?гурували як з?лейники , тобто розум?лися на л?карських рослинах, вони також були дитячими л?карями, вм?ли л?кувати безпл?ддя, зара?злив? хвороби, поранених тощо. Найдавн?ша згадка про волхв?в належить до л?тописно? статт? 912 року, де м?ститься розпов?дь про пров?щення близько? смерт? князя Олега . Завдяки такому широкому спектров? занять у перших писемних джерелах ?снувала плутанина понять волхв , л?кар , бал?й , з?лейник , ворожбит . Волхва могла згадати з такими еп?тетами як премудрый , хитрець , филозофъ .

Волхви очолювали оп?р князям проти запровадження християнства на Рус? . Брали участь у Суздальському повстанн? 1024 року, у Ростовському повстанн? 1071 року, на чол? яких намагалися стати ? використати для боротьби проти поширення християнства та багато? знат? . В?дпов?дно, в джерелах ранньомодерно? доби слово волхвъ стало означати мудрець , в?щун , пров?сник  ? часто з негативним сприйманням.

Словом волхви укра?нськ? книжники перекладали б?бл?йн? слова чаклун , маг, ( грец. ΜΑΓΟΣ ), як? прийшли до немовляти ?суса (див?ться Три цар? ).

За класичною верс??ю, в античн? часи так називали служител?в рел?г?йного культу зороастризму , який до Р?здва Христового був поширений не т?льки на Сход?, але й у Римськ?й ?мпер??. За езотеричною традиц??ю, вони прийшли з земель ?вана Хрестителя . ?х увага до небесних св?тил наводить на думку, що вони були також астрологами .

За зах?дно?вропейською традиц??ю, волхви називаються ≪чаклунами≫ (magi) (така думка базу?ться на апокриф?чному ?вангел?? в?д псевдо-Матф?я ^[1] та Прото?вангел?? в?д Якова ^[2] ) ? часто зображуються царями . Вперше назвав волхв?в царями св. Цезар?й з Арля ^[3] . Середеньов?чн? апокриф?чн? джерела дали ?м ?мена ? Каспар, Мельх?ор ? Балтазар (ран?ше були поширен? ?мена Ав?мелех, Охозат, Ф?кол; у сир?йськ?й традиц?? ? Горм?зд, Яздегерд, Пероз та ?н.). ^[4] Вони вважаються покровителями мандр?вник?в ? тому ?хн? ?мена часто використовуються у назвах готел?в.

У сх?дних християнських джерелах волхви набувають велич? та блиску: вони прибувають в ?русалим з почтом з тисяч? людей, залишивши за собою на л?вому берез? ?вфрата 7-тисячне в?йсько. Коли вони повернулися до сво?? кра?ни (на найв?ддален?шому Сход?), б?ля берег?в океану , вони споглядали життя та присвячували час молитвам , ? коли апостоли розс?ялись для пропов?дей ?вангел?я по всьому св?т?, то апостол Хома зустр?в ?х у Парф?? , де вони прийняли в?д нього хрещення ? стали пропов?дниками ново? в?ри. Легенда дода?, що ?хн? мощ? знайден? згодом ?мператрицею Оленою були покладен? спочатку в Константинопол? , але зв?дти перенесен? до М?лану , а пот?м до Кельну , де, як стверджують, ?х черепи, як святин?, збер?гаються й дотепер.

Батьк?вщиною згаданих в укра?номовному переклад? Б?бл?? волхв?в ? давн?й Сх?д, волхви або маги згадуються як особливий клас у м?дян та перс?в . За св?дченням Геродота , вони були одним з 6-ти племен давн?х м?дян, яке, можливо, зосередило у сво?х руках вс? рел?г?йн? функц??, як це було, наприклад, з племенем левит?в у давн?х ?вре?в.

Кельтський аналог слова волхв  ? дру?д .

Ст.-укр. волхвъ як болг. вълхва (≪розб?йник≫; ≪чар?вник≫) та словен. volhva (≪чар?вниця≫) походить в?д староцерк.-слов. вълхвъ (≪маг≫) та пов'язане з д??словом влъсноути (≪бурмотати≫). ?снують теор?? щодо походження основи *volth для слова ≪волхв≫ в?д давньоперськ. *parth (≪Парф?я≫) ^[5] шляхом багатьох перетворень ^[6] протягом стол?ть.

В?д слова волхвъ походять слова волхвовати , волшебный , волшебникъ , волшебница , волшебство , яким в сучасн?й мов? в?дпов?дають чарувати , чар?вний , чар?вник , чар?вниця .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Волхви

• Слов'янська м?фолог?я
• Характерник
• Вайделот
• В?щун

• Писаренко Ю. Г . Волхви [ Арх?вовано 4 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 627. ? ISBN 966-00-0734-5 .
• Диба Юр?й . Волохи-≪буд?внич?≫ (за колядками про спорудження церкви)
• Волхвъ ? В?щокъ // Ганна Дидик-Меуш . Укра?нська медицина. ?стор?я назв. ? Льв?в: ?нститут укра?нознавства ?м. ?. Крип'якевича НАН Укра?ни , 2008. ? С. 51?56. ISBN 978-966-02-5048-2

• Волхви [ Арх?вовано 22 с?чня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Волхви // Укра?нська м?фолог?я [ Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine .] .

п о р Слов'янська м?фолог?я Головн? боги Велес Дажбог Мокош Перун Сварог Святовит Симаргл Стрибог Триглав Хорс Ярило М?ф?чн? народи Рахмани Фалярони Трип'ястки / Краснолюдки Песиголовц? Амазони М?ф?чн? м?сця Вир?й Китеж Буян Дунай Калиновий м?ст Лиса Гора Хатка на куряч?й лапц? Пучай М?ф?чн? предмети Кв?тка папорот? Латир-кам?нь Меч-кладенець Обер?г Плакун-трава Розрив-трава Жива вода Мертва вода М?ф?чн? ?стоти Алконост Анциболот Анчутка Арись-поле Бабай Баба-Яга Баган Бадняк Ба?чник Банник Берегиня Барабашка Б?лун Б?лодан Б?с Богинки Божич Болотяник Болотник Босоркун Боян Блуд Бродниц? Вирлоок Вихор В?дм?на В?догонь В?дьма В?дьмак В?й В?ла Вовкулака Водяник Водяниця Волосин? Волх Волхви Гамаюн Герман Годованець Горгон?я Гориня Дво?душник Дворовик Денниця Домовик Доньки Мари Др?мота Дубиня Жар-птиця Здухач Злидн? Зм?й Горинич Зм?улан ?ван-Дурень ?ван-Царевич ?ндрик-зв?р ?пабог ?четик Каган Каракон-Джали Кирпа Корочун Кост?й Бездушний Кит-риба Китоврас Кл?тник Кликуша Коргоруш? Коров'яча смерть Кукер Курдуш? Ламя Лядащий Л?савки Л?тавиця Листин Л?совик Лихо Луговик Люди див?я Мавка Марко Пекельний Масляна Межовик Мороз Морок Моховик Нава Заложн? мерц? Недоля Немертв? Нечиста сила Н?чниц? Огуменник Осилки Очеретяник П?чник Перелесник Пов?труля Покутн?й Потерча Полудниця Польовик Планетники Полазник Полоз Похвист Привид Примхи Пущовик Рожаниц? Рарог Русалка Сава Сатана Сирин Скарбник Соловей Розб?йник Стодольник Стопан Страф?ль-птаха Страх Стр?ча Судениц? Суседко Тугарин Упир Усиня Хала Ховала Хухи Цмок Чаклун Чорт Чугайстер Чудинко Чудь Шерстнатий Шишига Шкряток Шул?куни Щезун