Координати
:
55°19′58″ пн. ш.
11°00′00″ сх. д.
/
55.33300000002777352° пн. ш. 11.000000000028° сх. д.
/
55.33300000002777352; 11.000000000028
Данськ? протоки у п?вденно-зах?дн?й частин? Балт?йського моря
Супутниковий зн?мок Дан??: Великий Бельт по центру
Вели?кий Бельт
(
дан.
Storebælt
) ? протока м?ж данськими островами
Зеланд?я
?
Фюн
. З 1997, м?ж островами через протоку д??
М?ст Великий Бельт
.
Великий Бельт ? головною з трьох
Данських проток
, як? пов'язують
Каттегат
?
Балт?йське море
. Дв? ?нш?:
Ересунн
та
Малий Бельт
.
Великий Бельт ма? 60 км завдовжки ? 16?32 км завширшки. В протоц? ? два острови: Спрого ? на п?вноч? ? та Лангеланн на п?вдн?. поток?в навколо двох основних остров?в: Спрого на п?вноч? ? Лангеланд на п?вдень. Спрого д?лить Великий Бельт на Сх?дний ? Зах?дний канали. Через Сх?дний ? Зах?дний канали побудовано
М?ст Великий Бельт
, п?д Сх?дним прокладено також тунель.
У часи що передували
попередньому льодовику
на цьому м?сц? ?снувала р?чка яка скидала воду з басейну Балт?йського моря. Так було за час?в
Ейм?анового моря
, п?сля якого льодовик покрив цей рег?он товщею в дек?лька км. Сьогоденна топограф?я повн?стю п?сля льодовикова.
На дн? протоки ?снують п?вн?чний ? п?вденний пороги. У п?вн?чн?й частин? ?сну? два V-под?бних утворення на глибин? б?льш н?ж 50 м. На п?вдн? пор?г на глибини 30 м, виступа? з р?чкових та озерних в?дкладень. Ця конф?гурац?я да? докази того, що протягом б?льшо? частини свого ?снування Великий Бельт пропускав г?рськ? потоки.
На п?вноч? пор?г знаходиться в мор? б?ля п?вн?чного узбережжя Зеланд??. П?вденний трохи п?вденн?ше Лангеланну, при вход? в
К?льську бухту
.
Фемарн-Бельт
з'?дну? К?льську бухту з
Любецькою бухтою
п?вденн?ше
Лолланну
. Любецька бухта в?дкрита в Балт?йське море.
Солонувате
?олд?йове море
мало ст?к до св?тового океану через протоку в район?
Стокгольма
. Близько 10 000 рок?в тому, ?олд?йове море прорвало природну греблю й утворило перший Великий Бельт. В?н був менше, н?ж 1 км в ширину ? мав дв? протоки що прямували на п?вн?ч. Протока була заблокована знову п?дняттям земл?, що утворило
Анцилове озеро
. Лишився лише ст?к через протоку б?ля Стокольма яка була закрита 9500?8000 рок?в тому.
Прискорене танення ? в?дновлення рель?фу в?дбувалося р?зними темпами в р?зних м?сцях, що призвело до деяко? нестаб?льност?. До 9200 тому р?вень озера п?днявся до р?вня Дарсового порогу та утворилася нова протока в безпосередн?й близькост? в?д того, що нараз? ? ≪Великий Бельт≫ (протока м?ж данськими островами Зеланд?я та Фюн), яку деяк? геологи називають Данською р?чкою.
М?жнародний водний шлях
[
ред.
|
ред. код
]
Великий Бельт був ? ? судноплавним для океан?чних суден, незважаючи на к?лька з?ткнень з/б?ля мосту. Данськ? ВМС в?дсл?дковують рух корабл?в Великим Бельтом.
З час?в царювання короля
Ер?ка Померанського
, данський уряд отримував б?льшу частину сво?х доход?в шляхом стягування так званого
Бельтового Мита
з м?жнародних торгових суден, що проходили через Ересунн п?д загрозою затоплення. Не-данським суднам було заборонено використання будь-яких ?нших водних шлях?в, н?ж Ересунн. Судна, як? не п?дкорялись, були затоплен? або конф?скован?.
З середини XIX стол?ття ця практика завдяки дипломатичним зусиллям була припинена, натом?сть була запропонована м?жнародна ф?нансова компенсац?я. Данськ? водн? шляхи, отже, були в?дкрит? для ?ноземних суд?в. Сх?дний прох?д Великого Бельту ? м?жнародним водним шляхом, юридично з 1857 року, зг?дно з
Копенгагенською конвенц??ю
. Зах?дна половина Великого Бельту (м?ж Фюн ? Спрого) ? вс? ?нш? частини данських проток ? данськими територ?альними водами ? ? п?д данською юрисдикц??ю.