Вавилонське стовпотвор?ння

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Вавило?нське стовпотвор??ння , також Вавилонське велелю?ддя  ? фразеолог?зм , крилатий висл?в , б?бле?зм , який вживають на означення справи, яка не буде завершена, також ? символом сум'яття, безладдя, галасу, метушн?, в?дсутност? ?дино? п?дпорядкованост? при великому скупченн? народу , що не розум?? один одного;

? б?бл?йна ?стор?я про зведення Вавилонсько? веж? та зм?шання мов ;

? синон?м Вавилонсько? веж?.

Походження [ ред. | ред. код ]

≪Confusio Linguarum≫ (≪Зм?шання мов≫), гравюра Гюстава Доре , 1866
≪Der Babelthurm≫ (≪Вавилонське стовпотвор?ння≫), л?тограф?я за наст?нним розписом В?льгельма фон Каульбаха (Wilhelm von Kaulbach), 1871 , ( Новий музей , Берл?н )

Зг?дно з? старо?врейським м?фом , який викладений у ≪Юдейських старожитностях≫ Йосипа Флав?я [1] та в?дзеркалений у Книз? Буття (глава 11:1?9) [2] , на початку 3 тисячол?ття до н. е. п?сля Усесв?тнього потопу нащадки Ноя , як? розмовляли одн??ю мовою , розселились в месопотамськ?й долин? Шин‘ар ( Сеннаар ). Син Куша  ? цар хам?т?в Н?мрод , аби прославитися ? не коритися нащадкам Сима та Яфета , вир?шив звести колосальну башту ( стовпотвор?ння ), вершина яко? досягла б божественних небес, в?дому в ?стор?? як Вавилонська вежа , а навколо не? побудувати величезне м?сто . Буд?вництво (стовпотворення) зд?йснювалось з випалено? цегли , з застосуванням для ?? кладки земляно? смоли ( б?туму ). Бог Ягве , який жив на неб?, розгн?вавшись на людей за ?х нерозумне бажання посягти на його волод?ння, вир?шив покарати буд?вник?в: в?н зм?шав ?х мову так, що вони почали розмовляти р?зними мовами та перестали розум?ти один одного. Почалися галас ? метушня, величезний натовп не м?г злагоджено д?яти, стовпотворення припинилося ? люди розв?ялися по св?ту. Нащадки Яфета п?шли на зах?д ? розселились у ?вроп? . Симов? нащадки залишились в Аз?? . Хамов? нащадки п?шли в Африку , але частина ?х також залишилася в Аз??. Люди, розселившись по земл?, поступово забули св?й р?д ? утворили окрем? самост?йн? народи та нац?? з? сво?ми звичаями ? мовами.

Б?бл?йна легенда про Вавилонське стовпотвор?ння м?ститься у пам'ятц? ?стор?ограф?? та л?тератури Ки?всько? Рус?  ? Пов?ст? врем'яних л?т [3] :

? був ( тод? ) один народ. А коли намножилося людей на Земл?, то намислили вони у дн? ?октана й Фалека спорудити башту до неба. ?, з?бравшись на м?стин? поля Сенаар зводити башту до небес ? город навколо не? Вавилон, будували вони башту сорок л?т. ? не була вона завершена, бо з?йшов Господь Бог глянути на город ? на башту ? сказав Господь: ≪Се народ один ? мова одна≫. ? зм?шав Бог народи ? розд?лив на с?мдесят ? на дв? мови, ? розс?яв ( ) по вс?й Земл?. По зм?шанн? ж народ?в Бог в?тром великим розвалив башту, однак ? останок ?? межи Ассир??ю ? Вавилоном; ? ? в?н у висоту ( ? ), а в ширину 54 338 л?кт?. Багато л?т держиться останок той. П?сля того ж, як було розвалено башту ? розд?лено народи, взяли сини Симов? сх?дн? кра?, а Хамов? сини ? п?вденн? кра?; Яфетов? ж сини зах?д узяли ? п?вн?чн? кра?. В?д цих ото с?мдесяти ? две народ?в, од племен? таки Яфетового, постав народ слов'янський ? так зван? норики, як? ? слов'янами.

Опов?дь про Вавилонське стовпотвор?ння ма? в Б?бл?? ? етнолог?чне значення, оск?льки покликана пояснити етимолог?чне походження назви недобудованого п?сля невдалого стовпотворення м?ста Бавел ( Вавилон ) в?д ?вритського д??слова балал ( ?вр. зм?шувати ? ??? ‎) [4] .

У м?ф? про Вавилонське стовпотвор?ння знайшло в?ддзеркалення буд?вництво у Вавилон?? зикурат?в (велетенських буд?вель ритуально-храмового призначення) ? участь в ?х зведенн? представник?в багатьох етн?чних груп .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Бернард Вербер ? Тайна Богов [ Арх?вовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
  2. Б?бл?я. Книга буття гл. 11 . Арх?в ориг?налу за 1 серпня 2015 . Процитовано 6 вересня 2015 .
  3. Пов?сть минулих л?т . Арх?в ориг?налу за 14 липня 2020 . Процитовано 12 вересня 2015 .
  4. Вавилонское столпотворение  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]