Микола ?ванович Бухар?н
рос. Николай Иванович Бухарин
?м'я при народженн?	Николай Иванович Бухарин
Народився	27 вересня ( 9 жовтня ) 1888 ( 1888-10-09 ) Москва , Рос?йська ?мпер?я
Помер	15 березня 1938 ( 1938-03-15 ) (49 рок?в) Розстр?льний пол?гон Коммунарка , Московська область , Рос?йська РФСР ,   СРСР ·страта
Поховання	Розстр?льний пол?гон ≪Комунарка≫
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я   СРСР
Нац?ональн?сть	рос?янин
Д?яльн?сть	економ?ст, юрист, пол?тик, журнал?ст
В?домий завдяки	Радянський державний та пол?тичний д?яч
Alma mater	Перша московська г?мназ?я d ( 1907 )
Знання мов	н?мецька ? рос?йська [1]
Учасник	Вибух у Леонт??вському провулку
Членство	Рос?йська академ?я наук , Академ?я наук СРСР ? Всесоюзне товариство старих б?льшовик?в
Посада	Член Всерос?йсько? ради [d] , Member of the Politburo of the CPSU Central Committee d ? Candidate member of the Politburo of the CPSU Central Committee d
Парт?я	РСДРП(б) , РКП(б) , ВКП(б)
Конфес?я	ате?зм
У шлюб? з	1)Над?я Лук?на, 2)Есф?р Гуревич 3)Анна Лар?на
Д?ти	Св?тлана, Юр?й
Роботи у  В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

Мико?ла ?ва?нович Буха?р?н ( нар. 27 вересня ( 9 жовтня ) 1888 ( 18881009 ) , Москва  ? розстр?ляний 15 березня 1938 , пол?гон Комунарка, Московська область ) ? рос?йський економ?ст , пол?тичний д?яч Рос?йсько? ?мпер?? , РРФСР , СРСР , член Презид?? Виконкому Ком?нтерну (1919?1920). Академ?к АН СРСР (з 12.01.1929). Член ЦК ВКП(б) у 1917?1934 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934?1937 роках. Кандидат у члени Пол?тичного бюро ЦК РКП(б) з 25 березня 1919 по 23 травня 1924 року. Кандидат у члени Орган?зац?йного бюро ЦК РКП(б) з 25 вересня 1919 по 23 травня 1924 року. Член Пол?тичного бюро ЦК РКП(б) (ВКП(б)) з 2 червня 1924 по 17 листопада 1929 року.

Народився в родин? шк?льного вчителя. З 1893 жив в Кишинев? , де батько працював податковим ?нспектором.

Зак?нчив початкове м?ське училище та 1-у Московську г?мназ?ю. З 1903 по 1910 р?к працював репетитором у Москв?. П?сля зак?нчення г?мназ?? навчався на економ?чному в?дд?ленн? юридичного факультету Московського ун?верситету (у 1911 виключений за участь в революц?йн?й д?яльност?). П?д час революц?? 1905?1907 сп?льно з? сво?м найкращим другом ?ллею Еренбургом брав активну участь в студентських демонстрац?ях, орган?зованих студентами Московського ун?верситету.

У серпн? 1906 року вступив до РСДРП(б) , прилучившись до б?льшовик?в . У в?ц? 19 рок?в разом з Григор??м Сокольниковим орган?зував в Москв? молод?жну конференц?ю 1907, яка згодом вважалася попередницею комсомолу

У 1908 ? 1910  ? член Московського ком?тету РСДРП, в?в роботу в профсп?лках. В цей час зблизився з В. М. Смирновим ? познайомився з? сво?ю майбутньою дружиною Н. М. Лук?ною.

У червн? 1911 арештований ? засланий на 3 роки в Онегу ( Архангельська губерн?я ), в тому ж роц? вт?к ?з заслання ? нелегально ви?хав до Ганновера , пот?м в Австро-Угорщину .

За кордоном Бухар?н познайомився з Лен?ним , з яким згодом п?дтримував дружн? вза?мини. У В?дн? в?н також зустр?вся ?з Стал?ним , якому допомагав в робот? з н?мецькомовними джерелами при п?дготовц? статт? ≪Марксизм ? нац?ональне питання≫. У ем?грац?? продовжував займатися самоосв?тою, вивчаючи твори як засновник?в марксизму ? соц?ал?ст?в-утоп?стов, так ? сво?х сучасник?в. Особливо сильний вплив на формування погляд?в Бухар?на зробив А. А. Богданов.

У 1914 , з початком Першо? св?тово? в?йни , заарештований владою Австро-Угорщини за п?дозрою в шпигунств? ? висланий до Швейцар?? . З 1914 жив в Лондон? , з 1915 ? в Стокгольм? . У кв?тн? 1916 висланий ?з Стокгольма, жив в Хр?ст?ан?? (Осло) з жовтня 1916 ? в Нью-Йорку ( США ), де познайомився з Львом Троцьким ? Олександрою Колонтай ? редагував (з с?чня 1917) разом з Троцьким журнал ≪Новий св?т≫.

У 1915 написав роботу ≪Св?тове господарство ? ?мпер?ал?зм≫, присвячену анал?зу особливостей кап?тал?зму початку XX стол?ття. Ця робота була позитивно оц?нена Лен?ним, в?н написав до не? (що не публ?кувалося до революц??) передмову ? використав ряд ?? положень в сво?й прац? ≪?мпер?ал?зм як вища стад?я кап?тал?зму≫ (1916). З ?ншого боку, в пер?од Першо? св?тово? в?йни, з початком яко? серед соц?ал-демократ?в розгорнулася дискус?я про право нац?й на самовизначення Бухар?н виступив проти позиц?? Лен?на ? його приб?чник?в (зокрема, Стал?на ? З?нов'?ва ). В?дпов?дн? погляди Бухар?на ? П'ятакова , який з ними погоджувався, Лен?н назвав ≪карикатурою на марксизм≫ ? розц?нив як рецидив економ?зму 1890-x, пов'язаного з невм?нням в?др?зняти пол?тичн? питання в?д економ?чних.

П?сля Лютнево? революц?? 1917 Бухар?н в?дразу вир?шив повернутися на батьк?вщину, проте повернувся до Рос?? лише в травн? 1917 , оск?льки був арештований в Япон?? , через територ?ю яко? повертався. У Владивостоку був арештований м?сцевою владою за аг?тац?ю серед солдат?в ? матрос?в.

1917 року був обраний членом ЦК РСДРП(б), п?сля чого працював у Московському ком?тет? парт?? ? редагував ≪В?ст? Московського во?нно-революц?йного ком?тету≫. Провадив активну пропагандистську роботу п?д час Жовтневого перевороту 1917 , займаючи радикальн? л?в? позиц??. Джон Р?д у книз? ≪Десять дн?в, що потрясли св?т≫ (1919) стверджу?, що Бухар?н вважався ≪л?в?шим, н?ж Лен?н≫.

З грудня 1917 по лютий 1918 ? з липня 1918 по кв?тень 1929 року ? головний редактор газети ≪Правда≫ ?, фактично, головний парт?йний ?деолог. П?дготував пропозиц?? з нац?онал?зац?? промисловост? ? створення орган?в управл?ння економ?кою на чол? з Вищою радою народного господарства ( ВРНГ )

У 1917 ? 1918 як редактор ≪л?вокомун?стично?≫ газети ≪Комун?ст≫ був л?дером ≪л?вих≫ комун?ст?в, сп?льно з ?ншими ≪л?вими≫ комун?стами, а також л?вими есерами виступав як проти п?дписання миру з н?мцями в Брест-Литовську, так ? проти позиц?? глави радянсько? делегац?? Льва Троцького, вимагаючи продовження л?н?? на св?тову пролетарську революц?ю. П?зн?ше, п?д час ?н?ц?йовано? в 1923 Троцьким дискус?? про фракц?? у ВКП(б), визнав, що п?д час обговорення Брестського миру частина л?вих есер?в запропонувала йому брати участь в арешт? Лен?на на 24 години ? створенн? коал?ц?йного соц?ал?стичного уряду з противник?в мирного договору з Центральними державами. Л?в? есери стверджували, що цей уряд зможе роз?рвати догов?р ? продовжити революц?йну в?йну, проте Бухар?н нав?др?з в?дмовився брати участь в змов? проти вождя парт?? ? держави. Через деякий час п?сля п?дписання Брестського миру перейшов на сторону Лен?на , св?доцтвом чого стало повернення Бухар?на на посаду головного редактора ≪Правди≫. 25 вересня 1919 Бухар?н став жертвою терористичного акту: в?н був поранений бомбою, кинутою терористами-анарх?стами в прим?щення Московського ком?тету РКП(б) в Леонть?вськом провулку.

У травн? 1918 випустив брошуру, що стала широко в?домою, ≪Програма комун?ст?в (б?льшовик?в)≫, у як?й теоретично об?рунтовував необх?дн?сть трудово? повинност? для нетрудових клас?в. П?сля публ?кац?? роб?т ≪Пол?тична економ?я ранть?≫ ? ≪Св?тове господарство та ?мпер?ал?зм≫ став одним з пров?дних економ?ст?в-теоретик?в РКП(б). У 1919 ? 1920 був членом Виконкому Ком?нтерну.

≪Загальновизнано, що найб?льш сильним ворогом марксизму ? саме австр?йська теор?я .≫

≪Политическая экономия рантье. Теория ценности и прибыли австрийской школы≫

У жовтн? 1919 сп?льно з ?вген??м Преображенським написав книгу ≪ Азбука комун?зму ≫, яка витримала 20 перевидань. У травн? 1920 написав (частково в сп?вавторств? з Георг??м П'ятаковим) роботу ≪Економ?ка перех?дного пер?оду. Частина I: Загальна теор?я трансформац?йного процесу≫. Ц? роботи були в ц?лому позитивно оц?нен? Лен?ним, який, проте, вважав, що розгляд низки запитань ведеться Бухар?ним з точки зору не марксизму, а ≪загально? орган?зац?йно? науки≫, що розроблялася А. А. Богдановим, а також критикував автора за надм?рно пихатий стиль викладу. Довол? ц?кава жарт?влива реценз?я Лен?на на книгу ≪Економ?ка перех?дного пер?оду≫, в як?й парод?ю?ться захоплення Бухар?на ?ншомовною лексикою:

≪Чудов? якост? ц??? чудово? книги зазнають певно? деквал?ф?кац??, оск?льки вони л?м?туються т??ю обставиною, primo, що автор недостатньо об?рунтову? сво? постулати.≫

З ≪Recensio academica≫ В. ?. Лен?на на книгу ≪Економ?ка перех?дного пер?оду≫

В ц?лому роботи Бухар?на 1918 ? 1921 рок?в написан? п?д сильним враженням в?д практики ≪в?йськового комун?зму≫, пов'язаного з широким вживанням нееконом?чного примусу в економ?ц? кра?ни. Характерна цитата:

≪З точки зору чималого за сво?ю величиною ?сторичного масштабу, пролетарський примус у вс?х сво?х формах, починаючи в?д розстр?л?в ? к?нчаючи трудовою повинн?стю, ?, як парадоксально це не звучить, методом вироблення комун?стичного людства з людського матер?алу кап?тал?стично? епохи.≫

≪Економ?ка перех?дного пер?оду≫, глава X

У ≪профсп?лков?й дискус??≫ 1920 ? 1921 рок?в Бухар?н займав позиц?ю, яка ним самим розглядалася як ≪буфер≫ м?ж основними сторонами суперечки: Лен?ним ? Троцьким. В?н намагався довести, що розб?жност? м?ж учасниками дискус?? заснован? на непорозум?нн? ? нагадують суперечку людини, що назива? стакан скляним цил?ндром, ? людини, що назива? той же стакан ?нструментом для пиття. Лен?н (що вважав позиц?ю Бухар?на р?зновидом троцьк?стсько?) використовував приклад Бухар?на ?з стаканом для популярного викладу деяких погляд?в марксизму, яких, на його думку, не розум?ли Троцький ? Бухар?н (м?ркування Лен?на здобуло згодом популярн?сть як ≪д?алектика стакана≫).

П?дбиваючи п?дсумки сво?м спостереженням за д?яльн?стю Бухар?на, Лен?н дав ?й наступну характеристику, що згодом здобула широку популярн?сть:

≪Бухар?н не лише найц?нн?ший ? найб?льший теоретик парт??, в?н також законно вважа?ться улюбленцем вс??? парт??, але його теоретичн? переконання дуже з великим сумн?вом можуть бути в?днесен? до сповна марксистських, бо в н?м ? щось схоластичне (в?н н?коли не вчився ?, думаю, н?коли не розум?в сповна д?алектики).≫

З ≪Листа до з'?зду≫ В ?. Лен?на

З листопада 1923 року активно бореться з ≪троцьк?стською≫ Л?вою опозиц??ю. Смерть Лен?на 21 с?чня 1924 стала серйозним душевним ударом для Бухар?на, який був одним з найкращих товариш?в вождя. Бухар?н в?дреагував на смерть засновника Радянсько? держави щирим ? емоц?йним зверненням ЦК РКП(б). П?сля смерт? Лен?на переведений в члени Пол?тбюро ЦК (2 червня 1924) ? став одним з впливових кер?вник?в парт?? ? держави. Як ? З?нов'?в, виступив проти публ?кац?? лен?нського ≪Запов?ту≫. У цей пер?од Бухар?н ста? близьким другом Стал?на , який в одн?й з бес?д охарактеризував кер?вних член?в парт?? таким чином: ≪Ми з тобою, Бухарчик, Г?мала?, а вс? ?нш? ? маленьк? плями≫ (Бухар?н належав до небагатьох вищих кер?вник?в парт?? ? кра?ни, що зверталися до Стал?на на ≪ти≫ ? що називав його в сво?х виступах Кобою; Стал?н, у свою чергу, звав Бухар?на ≪Н?колашею≫ або ≪Бухарчиком≫). Бухар?н надав ?стотну п?дтримку Стал?ну в боротьб? проти Троцького (1923?1924), Каменева ? З?нов'?ва (1925?1926) ? в остаточному розгром? Троцького (1927).За деякими даними, керував висилкою Троцького у В?рний в 1928 роц?.

Проанал?зувавши причини невдач ≪в?йськового комун?зму≫, Бухар?н перетворився на активного приб?чника проголошено? Лен?ном ново? економ?чно? пол?тики. П?сля смерт? Лен?на в?н робив акцент на необх?дност? подальшого проведення економ?чних реформ в русл? НЕПу. В цей час Бухар?н висунув знамените гасло ( 1925 ), звернене до селян: ≪Збагачуйтеся, нагромаджуйте, розвивайте сво? господарство!≫, вказавши, що ≪соц?ал?зм б?дняк?в ? це паршивий соц?ал?зм≫ (згодом Стал?н назвав гасло ≪не нашим≫, а Бухар?н в?дмовився в?д сво?х сл?в). В той же час, Бухар?н брав участь ? в розробц? стал?нсько? теор?? ≪соц?ал?зму в одн?й окремо взят?й кра?н?≫, яку протиставили ?де? перманентно? св?тово? революц?? Троцького.

У 1928 виступив проти посилено? колектив?зац?? , пропонуючи еволюц?йну дорогу, коли кооперац?я ? сусп?льний сектор (багатоукладна економ?ка) будуть поступово економ?чно вит?сняти ?ндив?дуальне господарство, а куркул? не п?длягатимуть ф?зичному усуненню як клас, а будуть поступово зр?внян? з рештою жител?в села. У опубл?кован?й в ≪Правд?≫ статт? ≪Зам?тки економ?ста≫ ( 30 вересня 1928 ) Бухар?н оголосив ?дино прийнятним безкризовий розвиток аграрного ? ?ндустр?ального сектора, а вс? ?нш? п?дходи (в першу чергу стал?нський) ? ≪авантюристськими≫. Це, проте, перечило курсу Стал?на на загальну колектив?зац?ю ? ?ндустр?ал?зац?ю (причому на програму Стал?на до певно? м?ри вплинули ? погляди Троцького про необх?дн?сть форсовано? ?ндустр?ал?зац??, як? самим же Стал?ним були в?дкинут? всього трьома роками ран?ше, як так?, що неможливо реал?зувати).

Тижнем п?зн?ше Пол?тбюро засудило виступ Бухар?на, а той в полем?ц? у в?дпов?дь на вимогу генерального секретаря ≪припинити л?н?ю гальмування колектив?зац??≫ назвав Стал?на ≪др?бним сх?дним деспотом≫. У листопад? 1928 Пленум ЦК назвав позиц?ю Бухар?на, Рикова ? Томська ≪правим ухилом≫ (в протилежн?сть ≪л?вому ухилу≫ Троцького). На кв?тневому Пленум? ЦК ? ЦКК ( 1929 ) Стал?н заявив, що ≪вчора ще особист? друз?, тепер розходимося з ним в пол?тиц?≫. Пленум завершив ≪розгром групи Бухар?на≫, а сам Бухар?н був знятий з займаних посад. В?дмовившись ≪покаятися≫, 17 листопада 1929 в?н був виведений з Пол?тбюро ЦК. Незабаром частина тих, що п?дтримували позиц?ю Бухар?на член?в Комун?стичного ?нтернац?оналу, очолюваних вих?дцями з американсько? компарт??, були виключен? з Ком?нтерну, утворивши ≪М?жнародну комун?стичну опозиц?ю≫. Але сам Бухар?н вже через тиждень визнав сво? помилки ? заявив, що вестиме ≪р?шучу боротьбу проти вс?х ухил?в в?д генерально? л?н?? парт?? ?, перш за все, проти правого ухилу≫. На XVII з'?зд? ВКП(б) (1934) в сво?му виступ? заявив: ≪Обов'язком кожного члена парт?? ? об'?днання довкола товариша Стал?на як персонального вт?лення розуму ? вол? парт??≫. У 1934 переведений з член?в в кандидати в члени ЦК ВКП(б).

Бухар?н через широту сво?х знань вважався (поряд з Лен?ном, Троцьким ? Луначарським) одним з найб?льш ерудованих представник?в б?льшовицько? парт?? п?сля ?? приходу до влади. Бухар?н в?льно волод?в французькою, англ?йською ? н?мецькою мовами. У повсякденному житт? був доброзичливий ? прив?тний, залишався доступним в сп?лкуванн?.

У травн? 1929 ? с?чн? 1932 року ? член Презид?? ВРНГ СРСР, начальник науково-техн?чного управл?ння, начальник науково-досл?дного сектора ВРНГ СРСР. З 1932 року ? член колег?? Народного ком?сар?ату важко? промисловост? СРСР, начальник науково-досл?дного сектора. В цей же час (1931?1936) в?н був видавцем науково-популярного ? сусп?льного журналу ≪Соц?ал?стична реконструкц?я ? наука≫ (≪СоРеНа≫). Бухар?н був одним з редактор?в ? активним учасником першого видання ВРЕ . В заруб?жно? ?нтел?генц?? (зокрема, Андре Мальро) був проект поставити Бухар?на на чол? редакц?? незд?йснено? м?жнародно? ≪Енциклопед?? ХХ стол?ття≫

З лютого 1934 ? до друго? половини с?чня 1937 року займав пост головного редактора газети ≪Известия≫ , до сп?впрац? в як?й в?н залучив найкращих журнал?ст?в ? письменник?в того часу, а вм?сту ? нав?ть оформленню газети прид?ляв багато уваги. У лютому 1936 в?дряджався парт??ю за кордон для перекупки арх?ву Карла Маркса ? Фр?др?ха Енгельса, що належав Н?мецьк?й соц?ал-демократичн?й парт?? та був вивезений в низку кра?н ?вропи п?сля приходу до влади в Н?меччин? нацист?в.

З ?м'ям Бухар?на були пов'язан? над?? частини ?нтел?генц?? того часу на пол?пшення пол?тики держави у в?дношенн? до не?. Тепл? стосунки пов'язували Бухар?на з Максимом Горьким (згодом Бухар?на звинуватять на суд? в причетност? до вбивства Горького); його допомогою в конфл?ктах з властями користувалися Йосип Мандельштам ? Борис Пастернак. У 1934 Бухар?н виступив на I з'?зд? радянських письменник?в з промовою, де виключно високо ставив Пастернака, а також критикував ≪комсомольських поет?в≫:

≪Це поет-сп?вець старо? ?нтел?генц??, що стала ?нтел?генц??ю радянською, Пастернак ориг?нальний… У цьому його сила, тому що в?н неск?нченно далекий в?д шаблону, трафаретност?, римовано? прози… Таким ? Борис Пастернак, один з чудових майстр?в в?рша у наш час, що нанизав на нитц? сво?? творчост? не лише ц?лу низку л?ричних перлин, але ? привн?с ряд глибоку щир?сть революц?йних речей.≫

Парт?я, проте, незабаром в?дмежувалася в?д цього виступу. В той же час ран?ше Бухар?н активно брав участь в посмертн?й кампан?? проти ?сен?на ? ≪?сен?нщини≫, причому його участь в н?й багато в чому визначалася тод?шньою внутр?парт?йною боротьбою з Троцьким (який виступав з позитивними оц?нками творчост? ?сен?на). У 1927 роц? в газет? ≪Правда≫ Бухар?н опубл?кував статтю ≪Зл? зам?тки≫, видану п?зн?ше окремою книгою, де писав, що:

≪?сен?нськая поез?я по сут? сво?й ? мужик, який наполовину перетворився на ?ухаря-купця“: у лакових чоб?тках, з шовковим шнурком на вишит?й сорочц?, з?рвиголова, що припада? сьогодн? до н?жки ?государин?“, завтра лиже ?кону, п?слязавтра мастить н?с г?рчицею трактирному в корчм?, а пот?м ?душевно“ засмучу?ться, плаче, готовий об?йняти пса ? внести вклад до Тро?це-Серг??вську лавру ?на помин душ?“. В?н нав?ть може пов?ситися на горищ? в?д внутр?шньо? порожнеч?. ?Мила“, ?знайома“, ??стинно рос?йська“ картина!≫

≪?дейно ?сен?н представля? найнегативн?ш? риси рос?йського села ? так званого ?нац?онального характеру“: мордоб?й, велику внутр?шню недисципл?нован?сть, обожнювання найв?дстал?ших форм сусп?льного життя взагал?.≫

Згодом, в допов?д? на першому з'?зд? радянських письменник?в Бухар?н в?д?звався про ?сен?на як про ≪дзв?нкого п?сенника-гусляра, талановитого л?ричного поета≫, хоча ? критично, але набагато тепл?ше, поставивши в один ряд з Блоком ? Брюсовим як ≪старих≫ поет?в, що в?добразили революц?ю в сво?й творчост?.

Бухар?н був талановитим шаржистом, який намалював багатьох представник?в радянсько? ел?ти. Багато його шарж?в ун?кальн?. Його шарж? Стал?на вважаються ?диними портретами вождя, виконаними з натури, а не за фотограф??ю.

Вт?ленням над?й Бухар?на на демократизац?ю ? в?дмову в?д жорстко? диктатури одн??? парт?? стала Конституц?я СРСР 1936 , проект яко? Стал?н, за численними св?дченнями, доручив написати практично одноос?бно Бухар?ну (за участю Радека). Конституц?я м?стила перел?к основних прав ? свобод, л?кв?довувала т?, що ?снували доти до СРСР в?дм?нност? громадян в правах за соц?альним походженням ? ?нших положень, що знаменують завершення революц?? ? становлення ?диного радянського сусп?льства. Формально вона була найдемократичн?шою конституц??ю у св?т?. Проте в умовах того часу багато демократичних положень ц??? конституц??, що отримала ?м'я ≪Стал?нсько?≫, залишилися лише на папер?.

У 1936 роц?, в ход? Першого московського процесу (над Каменевим, З?нов'?вим ? ?н.), п?дсудн? дали св?дчення (негайно ж опубл?кован?) на Бухар?на, Рикова ? Томського, як? н?бито створювали ≪правий блок≫. Томський того ж дня застрелився. Бухар?н д?знався про в?дкриту проти нього справу, знаходячись у в?дпустц? в Середн?й Аз??. В?дразу п?сля процесу, 1 вересня 1936 , Бухар?н писав Ворошилову: ≪Цин?к-вбивця Каменев наймерзенн?ший з людей, падло людське. Що розстр?ляли собак ? страшено радий≫ (можливо з розрахунком на показ цього листа Стал?ну). Але 10 вересня 1936 ≪Правда≫ пов?домила, що Прокуратура СРСР припинила розсл?дування в?дносно Бухар?на та ?нших.

У с?чн? 1937 , п?д час Другого московського процесу, проти Бухар?на знов були висунут? звинувачення в приналежност? до змовницько? д?яльност?, ? йому була влаштована очна ставка з арештованим Радеком. У лютому 1937 оголосив голодування на знак протесту проти звинувачень його в причетност? до змовницько? д?яльност?, але п?сля сл?в Стал?на: ≪Кому ти висува?ш ультиматум, ЦК?≫ ? припинив ??. На Пленум? ЦК в лютому 1937 був виключений з парт?? ? 27 лютого арештований. Наполягав на сво?й невинност? (у тому числ? в листах до Стал?на); написав в?дкритий лист до парт??, що д?йшов до нас наприк?нц? 1980-х, записаний його дружиною з пам'ят?. В ув'язненн? (у внутр?шн?й в'язниц? на Луб'янц?) працював над книгами ≪Деградац?я культури при фашизм?≫, ≪Ф?лософськ? арабески≫, над автоб?ограф?чним романом ≪Часи≫, а також писав в?рш?. Нин? ц? тексти видан?(Н. И. Бухарин. Тюремные рукописи, т. 1-2, М., 1996)

Щоб не було жодних непорозум?нь, я ?з самого початку говорю тоб?, що для св?ту (сусп?льства) я 1) н?чого не збираюся брати назад з того, що я понаписував; 2) я н?чого в цьому сенс? (? у зв'язку з цим) не маю нам?ру у тебе н? просити, н? про що не хочу благати, що б зводило справу з тих рейок, якими воно котиться. Але для тво?? особисто? ?нформац?? я пишу. Я не можу п?ти з життя, не написавши тоб? цих останн?х рядк?в, бо мене охоплюють муки, про як? ти повинен знати

1. Стоячи на краю пр?рви, з яко? нема? вороття, я даю тоб? передсмертне чесне слово, що я невинен в тих злочинах, як? я п?дтвердив на сл?дств?…

…? якась велика ? см?лива пол?тична ?дея генерально? чистки) у зв'язку з передво?нним часом, b) у зв'язку з переходом до демократ??. Ця чистка захоплю? а) винних, b) п?дозр?лих ? с) потенц?йно п?дозр?лих. Без мене тут не могли об?йтися. Одних знешкоджують так-то, ?нших ? по-?ншому, трет?х ? по-третьому. Страхувальним моментом ? ? те, що люди неминуче говорять один про одного ? назавжди вселяють один до одного недов?ру (суджу по соб?: як я озлився на Радека який на мене наговорив! а пот?м ? сам п?шов ц??ю дорогою…). Таким чином, в кер?вництва створю?ться повна гарант?я. Ради бога, не зрозум?й так, що я тут приховано докоряю, нав?ть в роздумах з самим собою. Я наст?льки вир?с з дитячих пелюшок, що розум?ю, що велик? плани, велик? ?де? ? велик? ?нтереси перекривають все, ? було б др?б'язковим ставити питання про свою власну персону поряд з? всесв?тньо-?сторичними завданнями, лежачими перш за все на тво?х плечах.

Але тут-то у мене ? головна мука, ? головний бол?сний парадокс. 5) Якби я був абсолютно упевнений, що ти саме так ? дума?ш, то у мене на душ? було б багато спок?йн?ше. Ну, що ж! Потр?бно, так потр?бно. Але пов?р, у мене серце облива?ться гарячим струменем кров?, коли я подумаю, що ти можеш в?рити в мо? злочини ? в глибин? душ? сам дума?ш, що я у вс?х жахах д?йсно винен. Тод? що ж виходить? Що я сам допомагаю позбавлятися ряду людей (починаючи з себе самого!), тобто роблю явне зло! Тод? це н?чим не виправдано. ? все плута?ться у мене в голов?, ? хочеться на крик кричати ? битися головою об ст?нку: адже я стаю причиною загибел? ?нших. Що ж робити? Що робити?…

…8) Дозволь, нарешт?, перейти до останн?х мо?х невеликих прохань: а) мен? легше тисячу раз?в померти, н?ж пережити майбутн?й процес: я просто не знаю, як я оволод?ю сам собою ? ти зна?ш мою природу; я не ворог н? парт??, н? СРСР, ? я все зроблю, що в мо?х силах, але сили ц? в так?й обстановц? м?н?мальн?, ? тяжк? в?дчуття п?д?ймаються в душ?; я б, забувши сором ? горд?сть, на кол?нах благав би, щоб не було цього. Але це, ймов?рно, вже неможливо, я б просив, якщо можливо, дати мен? можлив?сть померти до суду, хоча я знаю, як ти суворо дивишся на так? питання; в) якщо мене чека? смертний вирок, то я заздалег?дь тебе прошу, заклинаю прямо вс?м, що тоб? дороге, зам?нити розстр?л тим, що я сам вип'ю в камер? отруту (дати мен? морф?ю, щоб я заснув ? не пробуджувався). Для мене цей пункт украй важливий, я не знаю, як? слова я повинен знайти, щоб благати про це, як про мил?сть: адже пол?тично це н?чому не перешкодить, та н?хто цього ? знати не буде. Але дайте мен? провести останн? секунди так, як я хочу. Згляньтеся! Ти, знаючи мене добре, зрозум??ш. Я ?нколи дивлюся ясними очима в обличчя смерт?, точно так, як ? ? знаю добре ? що здатний на хоробр? вчинки. А ?нколи той же я буваю такий сум'ятний, що н?чого в мен? не залиша?ться. Так якщо мен? призначена смерть, прошу про морф?йну чашу. Благаю про це… с) прошу дати попрощатися з дружиною ? сином. Дочц? не потр?бно: шкода ?? дуже буде, важко, так само, як Над? ? батьку. А Анюта ? молода, переживе, та ? мен? хочеться сказати ?й останн? слова. Я просив би дати мен? з нею побачення до суду. Аргументи так?: якщо мо? домашн? побачать, в чому я з?знався, вони можуть накласти на себе руки в?д неспод?ванки. Я якось повинен п?дготувати до цього. Мен? зда?ться, що це на користь справи ? в його оф?ц?йн?й ?нтерпретац??…

(З листа Бухар?на Стал?ну в?д 10.12.1937 [1] [ Арх?вовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine .] )

Бухар?н був одним з головних обвинувачених (поряд з Риковим) на показовому процес? у справ? ≪Антирадянського правотроцьк?стського блоку≫. Як майже вс? ?нш? обвинувачен?, визнав провину ? частково дав оч?куван? св?дчення. У сво?му останньому слов?, проте, зробив спробу спростувати зведен? на нього звинувачення. Хоча Бухар?н все ж ? заявив: ≪Жахлив?сть мо?х злочин?в безм?рна≫, н? в одному конкретному еп?зод? в?н прямо не з?знався. 13 березня 1938 В?йськова колег?я Верховного суду СРСР визнала Бухар?на винним ? засудила його до страти. Клопотання про помилування було в?дхилене, ? в?н через два дн? був розстр?ляний в селищ? Коммунарка Московсько? област?, там же ? похований.

13 кв?тня 1956 Презид?я ЦК КПРС ухвалила р?шення ≪Про вивчення в?дкритих судових процес?в у справ? Бухар?на, Рикова, З?нов'?ва, Тухачевського та ?нших≫, п?сля чого 10 грудня 1956 спец?альна ком?с?я винесла ухвалу в?дносно зловживань Стал?на, проте в?дмовилася реаб?л?товувати Бухар?на, Рикова, З?нов'?ва ? Каменева на п?дстав? ≪?х багатол?тньо? антирадянсько? боротьби≫. Микола Бухар?н, як ? б?льш?сть засуджених на цьому процес?, окр?м Генр?ха Ягоди (взагал? не реаб?л?тованого), був реаб?л?тований лише в 1988 роц? ( 4 лютого ) ? в тому ж роц? посмертно в?дновлений в парт?? (21 червня 1988 ) ? в АН СРСР ( 10 травня 1988 ).

• Першим шлюбом Бухар?н був одружений з Над??ю Лук?ною (сво?ю двоюр?дною сестрою), яка в 1938 була заарештована ? незабаром загинула в таборах.
• Другий раз ( 1921 ? 1929 ) був одружений з Есф?р'ю Гурв?ч (народилася в 1895 ). В?д цього шлюбу ? дочка Св?тлана (1924?2003). Не зважаючи на зречення ц??? с?м'? в?д Бухар?на ще в 1929  р., ? мати, ? дочка потрапили в табори, зв?дки вийшли лише п?сля смерт? Стал?на.
• Трет?й раз (з 1934 ) був одружений з дочкою парт?йного д?яча Ю. Лар?на Анною, яка також пройшла табори ? була в?домою мемуаристкою; вона дожила до реаб?л?тац?? чолов?ка. Син Бухар?на в?д Анни Лар?но? ? Юр?й (н. 1936 ), художник; вир?с в дитячому будинку п?д ?м'ям Юр?й Борисович Гусман, н?чого не знаючи про батьк?в. Нове пр?звище отримав по прийомн?й матер? ?д? Гусман, т?тц? справжньо? матер?. Зараз носить пр?звище Лар?н ? по батьков? Микола?вич.

• Заявление XIV Московской губпартконференции // Правда. ? 1925. 13 декабря.
• Синдикализм и коммунизм // Правда. ? 1921. 25 января.
• Заметки экономиста // Правда. ? 1928. 30 сентября.
• (в соавторстве с Е.Преображенским) Азбука коммунизма: популярное объяснение программы Российской коммунистической партии (большевиков) . ? М., 1919.
• Избр. произведения. ? М., 1988.
• Проблемы теории и практики социализма. ? М., 1989.
• Борьба за новых людей. Роль кадров в переходный период (из доклада в Ленинграде 5 февраля 1923 г.) // Бухарин Н. Борьба за кадры. М.-Л.: Молодая гвардия, 1926.
• О мировой революции, нашей стране, культуре и прочем (Ответ академику И.Павлову). Л.: Госиздат, 1924.

• Л. Нагорна . Бухар?н Микола ?ванович // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? 808 с. ISBN 978-966-611-818-2 .
• Павлов Н. В., Федоров М. Л. Николай Иванович Бухарин // Вопросы истории КПСС. ? 1988.10.
• Бордюгов Г., Козлов В. Николай Бухарин. Эпизоды политической биографии // Коммунист. ? 1988.13.
• Коэн Стивен. Николай Бухарин: Страницы жизни // За рубежом. ? 1988.16.
• Резолюция Х пленума ИККИ о тов. Бухарине // Правда. ? 1929. 21 августа.
• Цакунов С. В. Развитие экономических взглядов Н. И. Бухарина после перехода к нэпу // Бухарин: Человек, политик, ученый. ? М., 1990.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Бухар?н Микола ?ванович

• В. ?. Марочко . Бухар?н Микола ?ванович [ Арх?вовано 1 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 418. ? ISBN 966-00-0734-5 .
• Работы Бухарина [ Арх?вовано 15 грудня 2005 у Wayback Machine .]
• ≪Будущему поколению руководителей партии≫ (политическое завещание)
• Stephen F. Cohen, Bukharin and the Bolshevik Revolution: A political biography, 1888?1938, Knopf, 1973, hardcover, 495 pages, ISBN 0-394-46014-6 ; trade paperback, Oxford University Press, 1980, ISBN 0-19-502697-7 ; trade paperback, Vintage Books, ISBN 0-394-71261-7
• А. М. Ларина (Бухарина). Незабываемое.
• Ю. Г. Фельштинский. Разговоры с Бухариным. Комментарий к воспоминаниям Лариной-Бухариной ≪Незабываемое≫ [ Арх?вовано 24 грудня 2007 у Wayback Machine .]
• Артем Кречетников (Би-би-си): ≪Любимец партии≫ или Звезда и смерть Николая Бухарина [ Арх?вовано 17 березня 2008 у Wayback Machine .]
• Письма Бухарина, написанные перед арестом и из тюрьмы [ Арх?вовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine .]
• Показания Бухарина на следствии от 1.06.37 г. [ Арх?вовано 25 грудня 2007 у Wayback Machine .]
• Стенограмма процесса [ Арх?вовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine .]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Родов?д · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · Goodreads · Index Theologicus · LibraryThing · Online Books Page · Open Library · Open Library · openMLOL.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти SNAC · Дипломатичн? документи Швейцар?? · Wolfram Language Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Загальний каталог Diamond · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · LIMIS · NNDB · SNAC Нормативний контроль Autoritats UB :  a1310431 · BanQ :  0000098956 · BIBSYS :  90057124 · BLBNB :  000622538 · BNC :  a1032110x · BNCHL :  000030435 · BNE :  XX867017 · BNF :  12592126m · CANTIC :  981058518263806706 · CiNii :  DA01317603 · CONOR.BG :  9132133 · CONOR.SI :  36177763 · CONOR.SR :  35017063 · ERRR :  a11143551 · FAST :  1802025 · Freebase :  /m/05j_4 · GND :  118516574 · GR-AtACA :  28048 · ICCU :  CFIV022789 · ISNI :  0000000117034790 · J9U :  987007259383505171 · KANTO :  000113569 · KRNLK :  KAC199603876 · LCCN :  n79125702 · LIBRIS :  rp355xt91cxc0q1 · LIH :  LNB:V*318384;=BN · LNB :  000066348 · MAK :  9810600748005606 · Museo Galileo :  74164 · N6I :  vtls000299004 ,  vtls001104893 · NCF :  ncf10804713 · NDL :  00434761 · NKC :  jn20020211014 · NLA :  797475 · NLG :  275988 · NLP : a0000001735455 · NSK :  000002468 · NTA :  069263175 · NUKAT :  n96403089 · PTBNP :  18019 · PUSC :  11763 · PUST :  62067 · RERO :  02-A000023600 · SELIBR :  179589 · SHARE :  173898 · SUDOC :  027463214 · UCAL :  16821 · UIY :  000007763 · ULAN :  500315097 · VcBA :  495/13881 · VIAF :  9966991 · РНБ :  7768909 ,  77115422