Бунти в Лос-Анджелес?  ? масов? заворушення, що в?дбувалися в Лос-Анджелес? з 29 кв?тня по 4 травня 1992 року , що призвели до загибел? 53 ос?б ^{[1] [2]} ? запод?яння шкоди на суму в 1 м?льярд долар?в.

Заворушення почалися 29 кв?тня ? в день, коли суд присяжних вин?с виправдувальний вирок чотирьом б?лим пол?цейським, як? побили чорношк?рого Родн? К?нга за те, що той чинив шалений оп?р при арешт? за перевищення швидкост? 3 березня 1991 року . П?сля винесення вироку тисяч? темношк?рих американц?в, в основному чолов?к?в, вийшли на вулиц? Лос-Анджелеса ? влаштували демонстрац??, як? переросли незабаром в безлади ? погроми, в яких брали участь крим?нальн? елементи. Злочини, ско?н? протягом шести дн?в масових заворушень, носили расове п?д?рунтя.

Мером м?ста Томом Бредл? була створена спец?альна Ком?с?я Кр?стофера для розсл?дування д?й ? оперативно? д?яльност? представник?в Пол?цейського управл?ння Лос-Анджелеса п?д час затримання Родн? К?нга.

Р?шення суду ? масов? заворушення в м?ст? отримали широкий резонанс в сусп?льств? ? привели до повторного суду над пол?цейськими, на якому основним п?дсудним був винесений обвинувальний вирок.

Наймасов?шими заворушеннями в США до под?й 1992 року були ≪Повстання в Уоттс?≫ ? ≪Бунт в Детройт?≫ 1967 року.

Причини масових заворушень [ ред. | ред. код ]

Як причини масових заворушень можуть називатися к?лька обставин ? факт?в пер?оду початку 1990-х рок?в. Серед них:

• надзвичайно високий в?дсоток безроб?ття в П?вденному Лос-Анджелес?, викликаного економ?чною кризою;
• тверде переконання громадськост? в тому, що при затриманнях пол?ц?я Лос-Анджелеса вибира? людей за расовою ознакою ? застосову? надм?рну силу;
• побиття темношк?рого Родн? К?нга б?лими пол?цейськими;
• особливе роздратування чорношк?рого населення Лос-Анджелеса з приводу вироку, винесеного американц? корейського походження, що застрелила 16 березня 1991 року у власному магазин? 15-р?чну чорношк?ру д?вчину Латаш Харл?нс (Latasha Harlins). Незважаючи на те, що присяжн? визнали Сун Я Ду (Soon Ja Du) винною в умисному вбивств?, суддя вин?с м'який вирок ? 5 рок?в випробувального терм?ну.

Затримання Родн? К?нга [ ред. | ред. код ]

3 березня 1991 року пол?цейський патруль п?сля 8-мильно? погон? зупинив автомоб?ль Родн? К?нга, в якому, кр?м К?нга, перебували ще дво? чорношк?рих ? Байрант Аллен (Byrant Allen) ? Фредд? Хелмс (Freddie Helms). Першими п'ятьма пол?цейськими, як? опинилися на м?сц? затримання, були Стейс? Кун (Stacey Koon), Лоуренс Пауелл (Laurence Powell), Т?мот? В?нд (Timothy Wind), Теодор Бр?с (Theodore Briseno) ? Роландо Солано (Rolando Solano). Патрульний Т?м С?нгер (Tim Singer) наказав К?нгу ? двом його пасажирам вийти з автомоб?ля ? лягти на землю обличчям вниз. Пасажири п?дкорилися наказу ? були заарештован? ^[3] , а К?нг, як ? ран?ше, залишався в машин?. Коли ж в?н нарешт? вийшов з салону, то став вести себе досить ексцентрично: см?явся, тупав ногами по земл? ? показував рукою на пол?цейський вертол?т, що кружляв над м?сцем затримання ^[4] . Пот?м в?н став заводити свою руку за пояс, що дало п?дстави патрульному пол?цейському Мелан? С?нгер вважати, що К?нг збира?ться д?стати п?столет ^[5] . Тод? Мелан? С?нгер д?стала св?й п?столет ? направила його на К?нга, наказуючи йому лягти на землю. К?нг п?дкорився. С?нгер п?д?йшла до К?нга, не в?дводячи в?д нього п?столета, готуючись над?ти на нього наручники. У цей момент сержант пол?цейського департаменту Лос-Анджелеса Стейс? Кун наказав Мелан? С?нгер зачохлити зброю, тому що, зг?дно з ?нструкц??ю, пол?цейськ? не повинн? наближатися до затриманого з вийнятим з кобури п?столетом ^[6] . Сержант Кун вир?шив, що д?? Мелан? С?нгер представляють загрозу безпец? К?нга, самого Куна, а також ?нших пол?цейських ^[3] . Пот?м Кун наказав ?ншим чотирьом пол?цейським ? Пауеллу, У?нду, Бр?су ? Солано ? одягти на К?нга наручники. Як т?льки пол?цейськ? спробували це зробити, К?нг почав активно чинити оп?р ? схопився на ноги, скинувши з? сво?? спини Пауелла ? Бр?с. Дал? К?нг вдарив Бр?с в груди. Бачачи це, Кун наказав вс?м пол?цейським в?д?йти назад. П?зн?ше оф?цери п?дтвердили, що К?нг в?в себе так, н?би знаходився п?д впливом фенциклидину ? синтетичного наркотичного препарату, розробленого як знеболюючий зас?б для ветеринар?? ^[7] ; вт?м, результати токсиколог?чно? експертизи показали, що в кров? К?нга фенциклидину не було (зате були виявлен? алкоголь ? сл?ди марихуани) ^[8] . Пот?м сержант Кун застосував до К?нга електрошокер . К?нг застогнав ? тут же впав на землю, але пот?м знову встав на ноги. Тод? Кун використав електрошокер ще раз, ? К?нг знову впав ^[9] , а пот?м знову почав п?дн?матися, зробивши випад в сторону Пауелла ^{[3] [10]} , який вдарив його пол?цейською палицею, поваливши К?нга на землю. У цей час те, що в?дбува?ться, почав записувати на в?деокамеру громадянин Аргентини Джордж Холл?дей, який проживав неподал?к в?д перехрестя, б?ля якого в?дбувалося побиття К?нга (запис почина?ться з моменту, коли К?нг робить випад в сторону Пауелла). П?зн?ше Холл?дей надав в?деозапис в розпорядження ЗМ?.

Пауелл ? тро? ?нших пол?цейських по черз? били К?нга кийками протягом п?втора хвилини.

К?нг на той пер?од часу перебував п?д умовним зв?льненням за звинуваченням у пограбуванн?, ? за ним уже значилися звинувачення в напад?, нанесенн? побо?в ? пограбуванн? ^[11] . П?зн?ше в суд? в?н пояснював сво? небажання п?дкоритися вимогам патрульних боязню повернення до в'язниц?.

Всього пол?цейськ? завдали К?нгу 56 удар?в кийками. В?н був госп?тал?зований з переломом лицьово? к?стки, зламаною ногою, численними гематомами ? рваними ранами ^[12] .

Суд над пол?цейськими [ ред. | ред. код ]

Окружний прокурор Лос-Анджелеса звинуватив чотирьох пол?цейських в застосуванн? надм?рного насильства. Перший суддя у справ? був зам?нений, а другий суддя зм?нив м?сце розгляду справи ? склад присяжних зас?дател?в, процитувавши заяви ЗМ? про те, що жур? присяжних потребу? в?дводу. Новим м?сцем розгляду було обрано м?сто С?м?-Велл? в сус?дньому окруз? Вентура. Суд складався з жител?в цього округу. Расовий склад жур? присяжних був таким: 10 б?лих, 1 латиноамериканець ? 1 аз?атка. Прокурором виступав Терр? Вайт (Terry White), афроамериканець.

29 кв?тня 1992 року жур? присяжних виправдало трьох пол?цейських ? ус?х, кр?м Пауелла ^[3] .

Мер Лос-Анджелеса Том Бредл? заявив:

≪Вердикт присяжних не схова? в?д нас того, що ми бачили на т?й в?деопл?вц?. Люди, як? били Родн? К?нга, недостойн? носити форму Пол?цейського управл?ння Лос-Анджелеса ≫.

Масов? заворушення [ ред. | ред. код ]

Демонстрац?? з приводу виправдання пол?цейських судом присяжних швидко переросли в бунт. Почалися систематичн? п?дпали буд?вель ? згор?ло понад 5500 буд?вель. Було розгромлено к?лька урядових буд?вель, нападу зазнало в?дд?лення газети Los Angeles Times . Були скасован? вильоти л?так?в з Лос-Анджелеського аеропорту, так як м?сто було оповите густим димом.

Першими почали заворушення афроамериканц?. Пот?м безпорядки перекинулися на латинськ? квартали Лос-Анджелеса в п?вденному ? центральному район? м?ста. У сх?дн?й частин? м?ста були сконцентрован? велик? сили пол?ц??, ? тому до не? повстання не д?йшло. 400 ос?б спробували взяти штурмом штаб-квартиру пол?ц??. Заворушення в Лос-Анджелес? тривали ще 2 дн?.

На наступний день заворушення почалися ? в Сан-Франциско . Як заявив газет? ≪Сан-Франциско Екземайнер≫ В?лл? Браун, в?домий представник Демократично? парт?? в законодавч?й асамбле? штату Кал?форн?я: ≪Вперше в американськ?й ?стор?? б?льш?сть демонстрац?й, а також велика частина насильства ? злочин?в, особливо грабунк?в, носили багаторасовий характер, в них були залучен? вс? ? чорношк?р?, б?л?, вих?дц? з Аз?? та Латинсько? Америки≫ ^[13] .

55 ос?б було вбито, 2000 поранен?, 12 тисяч зарештован? ^[14] .

Загальний збиток в?д масових заворушень оц?ню?ться сумою понад 1 млрд долар?в ^[15] , але значних втрат було завдано ? престижу США. Економ?ка США тод? подавалася як найефективн?ша, котра здобула перемогу в холодн?й в?йн?. Продемонстрована заворушеннями напружен?сть внутр?шньо? обстановки ? соц?ально-економ?чна криза значно затьмарили картину зовн?шнього американського благополуччя. Як писала газета The New York Times , тиждень насильства ? п?дпал?в, в яких були залучен? чорношк?р?, латиноамериканц? ? б?л?, продемонстрував зростаюче почуття в?дчаю ^[16] .

Повторний суд над пол?цейськими [ ред. | ред. код ]

П?сля завершення заворушень проти пол?цейських, як? побили Родн? К?нга, федеральними владами США були висунут? звинувачення в порушенн? громадянських прав. П?сля зак?нчення процесу, що тривав 7 дн?в, о 7 ранку суботи 17 кв?тня 1993 року було винесено вирок, зг?дно з яким оф?цери пол?ц?? Лоренс Пауел (Lawrence Powell) ? Стейс? Кун (Stacey Koon) були визнан? винними. Вс? четверо пол?цейських, як? брали участь у побитт? Родн? К?нга, були зв?льнен? з лав пол?ц?? Лос-Анджелеса.

Насл?дки для Родн? К?нга [ ред. | ред. код ]

П?сля зак?нчення вс?х судових тяжб Родн? К?нга була виплачена грошова компенсац?я в розм?р? 3 800 000 долар?в. США в?д департаменту пол?ц?? Лос-Анджелеса.

У наступн? роки в?н також мав проблеми з правосуддям ? неодноразово притягувався до в?дпов?дальност? правоохоронними органами з р?зними звинуваченнями ^[17] .

Згадки в масов?й культур? [ ред. | ред. код ]

• У гостросюжетному детективному ф?льм? ≪Проклятий сезон≫ 2002 року з участю Курта Рассела д?? розгортаються на тл? напруженост? в пер?од перед винесенням вердикту, а кульм?нац?я т?сно пов'язана з вищеописаними под?ями. У ф?льм? ? сцени погром?в ? вбивств п?д час заворушень.
• У ф?льм? ≪Три корол?≫ ? сцена, в як?й показу?ться в?деозапис побиття Родн? К?нга.
• У соц?альн?й драм? ≪Лос-Анджелес в вогн?≫ (≪Kings≫) 2017 р показан? вс? вищеописан? под??.
• В к?нц? гри Grand Theft Auto: San Andreas , д?я яко? в?дбува?ться в 1992 роц?, в м?ст? Лос-Сантос? (прототипом якого ? Лос-Анджелес ), присутн?й аналог?чна ситуац?я. У сюжетно? м?с?? ≪Riot≫, яка ? одн??ю з останн?х, оф?церам LSPD Френку Тенпенн? ? Едд? Пуласк? (на момент м?с?? пок?йному), обвинуваченим в корупц??, здирств?, наркоторг?вл?, кришуванн? ? вбивства служител?в закону, виносять виправдувальний вирок, п?сля чого в м?ст? починаються масов? заворушення.
• У художньому ф?льм? ≪Пустоголов?≫ рок-музикант Чез Дарв?н ( Брендан Фрейзер ) вигуку? ?м'я Родн? К?нга ? тим самим заводить натовп.
• У ф?льм? ≪Американська ?стор?я ?кс≫ в сцен? об?ду, куди запрошений ?врейський учитель, головний герой, Дерек В?ньярд, коменту? ?нцидент, що стався з Родн? К?нгом, даючи останньому саму невт?шну характеристику.
• Ф?льм ≪Письменники свободи≫ , д?я якого в?дбува?ться в 1994 роц?, почина?ться з документального в?део вищеописаних под?й, а саме бунту темношк?рих.
• П?сня групи The Offspring ≪LAPD≫ з альбому Ignition присвячена пол?цейсько? жорстокост? в Лос-Анджелес?.
• Под?? надихнули гурт Rage Against the Machine на створення п?сн? Killing in the Name ^[en] , в як?й куплети складаються з багаторазово повторювано? фрази ≪ Some of those that work forces are the same that burn crosses≫ (≪Багато з тих, хто працю? в правоохоронних органах, це т? сам?, хто палить хрести≫).
• Сцена побиття Родн? К?нга представлена на початку ф?льму ≪Малкольм ?кс≫ .
• Сцена побиття Родн? К?нга представлена у ф?льм? ≪Голос вулиць≫ . Також у ф?льм? ?нсценуються под?? ? заворушення, що посл?дували за винесенням виправдувального вироку 4 пол?цейським били Родн? К?нга.
• В опов?данн? Олега Д?вова ≪Закон брухту для замкненого кола≫ сюжет оберта?ться навколо Дня Родн? К?нга ? р?чниц? розправи над К?нгом
• У п?сн? американського репера Тупака Шакура (2PAC) ≪Somethin '2 die 4≫ з альбому ≪Strictly 4 my niggaz≫ згаду?ться ЛАТАШ Харл?нс (Latasha Harlins).
• У сер?ал? "Район Мелроуз" 1 сезон 10 сер?я, одного з персонаж?в Б?лл? пограбували в "джунглях" ? розбили його такс?, але коли в?н розпов?дав про це друзям, одна з них Ронда темношк?ра викладачка ф?тнесу ? танц?в посварилась з Б?лл? через упереджене ставлення до таких як вона.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Вбивство Джорджа Флойда
• Бунт на Хеймаркет
• Б?йня в Ладлоу
• Битва у гори Блер
• Бунт в Детройт? 1967 року
• Розстр?л в Кентскому ун?верситет?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

л?тература [ ред. | ред. код ]

• Cannon, L. Official Negligence   : How Rodney King and the Riots Changed Los Angeles and the LAPD .   ? New York: Basic Books , 2002.   ? ISBN 0-8133-3725-9 .

посилання [ ред. | ред. код ]

• The L.A. Riots: 15 Years after Rodney King (англ.) . Time . 2007. Арх?в ориг?налу за 5 лютого 2019 . Процитовано 16 листопада 2017 .
• Major General (Ret.) James D. Delk. Military operations during the 1992 Los Angeles riots (англ.) . www.militarymuseum.org. Арх?в ориг?налу за 24 лютого 2019 . Процитовано 16 листопада 2017 .
• Lessons in command and control from the L.A. riots . Арх?вовано з джерела 23 лютого 2019. Процитовано 28 с?чня 2019. riots Lessons in command and control from the L.A. riots . Арх?вовано з джерела 23 лютого 2019. Процитовано 28 с?чня 2019.
• Flawed Emergency Response during the L.A. riots .
• Daniel B. Wood (29 кв?тня 2002). L.A.'s darkest days (англ.) . Christian Science Monitor. Арх?в ориг?налу за 2 лютого 2019 . Процитовано 16 листопада 2017 .
• Charting The Hours of Chaos (англ.) . Los Angeles Times. 29 кв?тня 2002. Арх?в ориг?налу за 8 листопада 2017 . Процитовано 16 листопада 2017 .
• Douglas O. Linder. Key Figures in the LAPD Officers' (Rodney King Beating) Trial . Famous Trials (англ.) . UMKC School of Law . Арх?в ориг?налу за 15 с?чня 2019 . Процитовано 16 листопада 2017 .
• 1992: The LA riots . Арх?вовано з джерела 1 травня 2019. Процитовано 28 с?чня 2019.
• The Rebellion in Los Angeles: The Context of a Proletarian Uprising .

фотограф?? [ ред. | ред. код ]

• Aftermath of the rodney king riots (англ.) . www.fragmentsweb.org. Арх?в ориг?налу за 1 травня 2019 . Процитовано 16 листопада 2017 .
• 1992 Los Angeles Riots Photos (англ.) . www.streetgangs.com . Процитовано 16 листопада 2017 .

В?део [ ред. | ред. код ]

• Day 1 [ Арх?вовано 9 травня 2007 у Wayback Machine .]  ? Los Angeles Times /KTLA ^{[ недоступне посилання ]}
• Day 2 (Part 1) [ Арх?вовано 4 листопада 2003 у Wayback Machine .]  ? Los Angeles Times /KTLA ^{[ недоступне посилання ]}
• Day 2 (Part 2)  ? Los Angeles Times /KTLA ^{[ недоступне посилання ]}
• Day 3 [ Арх?вовано 4 листопада 2003 у Wayback Machine .]  ? Los Angeles Times /KTLA ^{[ недоступне посилання ]}

Тематичн? сайти Wolfram Language · Wolfram Language Словники та енциклопед?? Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання BlackPast.org · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/059vvs · J9U :  987007579218905171 · LCCN :  sh2013003597