Булгарська мова
(або
праболгарська мова
) ? мова
булгар
, зараз мертва. ?? класиф?кац?я суперечлива, б?льш?сть досл?дник?в вважа? ??
тюркською мовою
[1]
[2]
[3]
, але деяк?
болгарськ?
?сторики пов'язують ?? з
?ранською групою мов
(особливо з
пам?рськими мовами
)
[4]
[5]
[6]
[7]
. ?нш? болгарськ? ?сторики т?льки п?дкреслюють певн? риси ?ранського впливу без конкретних висновк?в
[8]
(з л?нгв?стичних досл?джень витриму? перев?рку т?льки ?ранське походження ?мен?
Аспарух
? заявив См?т
[
який?
]
у 1985 на м?жнародному з'?зд? ?ран?ст?в
[9]
). ?нш? сприйняли пром?жну позиц?ю
[10]
або д?йсно активно опонують ?ранський теор??
[11]
. Вважа?ться, що була наступна череда:
Велика Булгар?я
, п?зн?ше
Волзька Булгар?я
, ?
Дунайська Булгар?я
. Булгарська мова щезла в Дунайськ?й Булгар?? у
9-му стор?чч?
, оск?льки булгарська
аристократ?я
стала поступово
слов'ян?зуватись
через шлюби булгар ?з слов'янською б?льш?стю. У Волзьк?й Булгар??, праболгарська мова збер?галась довше (зг?дно з поширеною теор??ю ?? тюркського походження) ? нарешт? дала початок сучасн?й
чуваськ?й мов?
[1]
[2]
.
Мова дунайських болгар заф?ксована в нечисленних записах, як? знайдено, в перш?й столиц? Дунайсько? Болгар??
Пл?сц?
? в кам'яних церквах б?ля села
Мурфатлар
у
Румун??
. Записи були зроблен?
орхонською
та
грецькою абетками
. Б?льш?сть з них, були приватними паперами, ?нш? ? записами ком?рника. Хоча спроби в дешифровц? були зроблен?, жодна з спроб не мала усп?ху. Ц? записи дунайських болгар збер?гаються поруч з ?ншими паперами, написаними грецькою. Правител?
Першого Болгарського царства
до 9-го стор?ччя вживали за державну мову грецьку, коли ?? було зам?нено на
давньоболгарську мову
.
Мова дунайських болгар також в?дома в?д нечисленност? запозичених сл?в у слов'янську давньоболгарську мову. А також 12-р?чний цикл?чний календар посадово? особи (який використову?ться наприклад в
?меннику болгарських хан?в
).
Розмовна мова населення Волзько? Булгар??, в?дома як
волзько-булгарська
? ? ряд запис?в
арабською абеткою
, що супроводжу?ться
тюркськими рунами
. Записи ? в значн?й м?р? розб?рлив?. Ця мова збер?галася до 13-го або 14-го стор?ччя. Мова сприйняла ряд сл?в ? конструкц?й
кипчацько? мови
?, нарешт?, дала початок сучасн?й
чуваськ?й мов?
. Чуваська класиф?ку?ться, як ?дина сучасна мова окремого в?дд?лу
≪тюрксько-огурських мов≫
? г?лки тюркських мов, що характеризуються звуковими в?дпов?дниками як, наприклад, болгарський
r
проти загальнотюркського
z
? болгарський
l
проти загальнотюркського
?
[12]
. Давньотатарська мова, незважаючи на те, що не належить до т??? ж г?лки, що чуваська ? болгарська, поглинула елементи болгарсько? мови; тому, розмовна мова сучасних
волзьких татар
? сум?шшю кипчацько? ? булгарсько?.
- ↑
а
б
Encyclopaedia Britannica Online ?
Bolgar Turkic
[
Арх?вовано
23 червня 2008 у
Wayback Machine
.]
- ↑
а
б
Campbell, George L.
Compendium of the World's Languages
. Routledge, 2000.
page 274
[
Арх?вовано
12 листопада 2012 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Marcantonio, Angela.
The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics
. Blackwell Publishing Limited, 2002.
page 25
[
Арх?вовано
13 листопада 2012 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Добрев, Петър, 1995. ≪Езикът на Аспаруховите и Куберовите българи≫ 1995
- ↑
Бакалов, Георги. Малко известни факти от историята на древните българи
Част 1
[
Арх?вовано
24 вересня 2015 у
Wayback Machine
.]
част 2
[
Арх?вовано
1 грудня 2007 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Димитров, Божидар, 2005. 12 мита в българската история
- ↑
Милчева, Христина. Българите са с древно-ирански произход. Научна конференция ≪Средновековна Рус, Волжка България и северното Черноморие в контекста на руските източни връзки≫, Казан, Русия, 15.10.2007
- ↑
Бешевлиев, Веселин. Ирански елементи у първобългарите. Античное Общество, Труды Конференции по изучению проблем античности, стр. 237?247, Издательство ≪Наука≫, Москва 1967, АН СССР, Отделение Истории.
- ↑
Rudiger Schmitt (Saarbrucken). IRANICA PROTOBULGARICA: Asparuch und Konsorten im Lichte der Iranischen Onomastik. Academie Bulgare des Sciences, Linguistique Balkanique, XXVIII (1985), l, 13-38
- ↑
Rasho Rashev. On the origin of the Proto-Bulgarians, p. 23-33 in: Studia protobulgarica et mediaevalia europensia. In honour of Prof. V. Beshevliev, Veliko Tarnovo, 1992.
- ↑
Йорданов, Стефан. Славяни, тюрки и индо-иранци в ранното средновековие: езикови проблеми на българския етногенезис. В: Българистични проучвания. 8. Актуални проблеми на българистиката и славистиката. Седма международна научна сесия. Велико Търново, 22-23 август 2001 г. Велико Търново, 2002, 275?295.
- ↑
Формирование болгарской (древнечувашской) народности ?
web page
[
Арх?вовано
2 с?чня 2014 у
Wayback Machine
.]
|
---|
|
| | Булгарська група
|
|
---|
| Якутська група
1
|
|
---|
|
| | Карлуцька група
|
|
---|
| Кипчацька група
|
давньокипчацька †
•
киргизько-кипчацьк?
1
: фергансько-киргизьк? (
киргизька
, •
фергансько-кипчацька (†)
, •
п?вденноалтайський
(д?ал.:
телеутська
)
•
ногайсько-кипчацьк?
:
алабугатська
, •
астраханська
2
•
казахська
, •
каракалпацька
, •
ногайська
, •
степовий д?алект кримськотатарско?
, •
узбецько-ногайська ‡
2
•
юртовська
•
поволзько-кипчацьк?
:
башкирська
,
сиб?рсько-татарська
2
•
татарська
(д?ал.:
м?шарський
)
•
половецько-кипчацьк?
:
половецька †
, кара?мсько-кримськотатарськ?
1
• (
кара?мська
, •
кримський д?алект
2
•
кримськотатарська (л?тературна)
,
кримчацька
2
•
середн?й д?алект кримськотатарсько?
, •
урумська (приазовська) ? кипчацьк? говори
)
2
, • кумицько-карача?во-балкарськ?
1
• (
в?рмено-кипчацька †
,
карача?во-балкарська
,
кумицька
,
мамлюксько-кипчацька †
)
|
---|
| Огузька група
|
|
---|
| П?вн?чноалтайська група
1
|
|
---|
| Тюркськ? л?тературн?
надд?алектн? мови
|
|
---|
|
| | Мови рун?чних напис?в
|
|
---|
|
| | Карлуцько-уйгурськ? мови
1
|
|
---|
| Саянськ? мови
|
|
---|
|
| | Хакаськ? мови
|
|
---|
|
1
класиф?кац?я мови або мовно? групи сп?рна;
2
застосування терм?ну ≪мова≫ суперечливо (див.
Проблема ≪мова чи д?алект≫
); † мертв?, як? розд?лились чи зм?нились; (†) можливо вимерл? мови; ‡ зм?шан? мови
|
|