Булгарська мова

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Булгарська
Поширена в була поширена в Центральн?й Аз?? , в степах П?вн?чного Кавказу , Волги ? Дунаю
Рег?он Мертва мова
Писемн?сть Болгарськ? руни , грецька абетка ? арабська абетка
Класиф?кац?я Алтайська
  Тюркська
   Булгарська
   
Оф?ц?йний статус
Коди мови
ISO 639-1 none
ISO 639-3 xbo

Булгарська мова (або праболгарська мова ) ? мова булгар , зараз мертва. ?? класиф?кац?я суперечлива, б?льш?сть досл?дник?в вважа? ?? тюркською мовою [1] [2] [3] , але деяк? болгарськ? ?сторики пов'язують ?? з ?ранською групою мов (особливо з пам?рськими мовами ) [4] [5] [6] [7] . ?нш? болгарськ? ?сторики т?льки п?дкреслюють певн? риси ?ранського впливу без конкретних висновк?в [8] (з л?нгв?стичних досл?джень витриму? перев?рку т?льки ?ранське походження ?мен? Аспарух  ? заявив См?т [ який? ] у 1985 на м?жнародному з'?зд? ?ран?ст?в [9] ). ?нш? сприйняли пром?жну позиц?ю [10] або д?йсно активно опонують ?ранський теор?? [11] . Вважа?ться, що була наступна череда: Велика Булгар?я , п?зн?ше Волзька Булгар?я , ? Дунайська Булгар?я . Булгарська мова щезла в Дунайськ?й Булгар?? у 9-му стор?чч? , оск?льки булгарська аристократ?я стала поступово слов'ян?зуватись через шлюби булгар ?з слов'янською б?льш?стю. У Волзьк?й Булгар??, праболгарська мова збер?галась довше (зг?дно з поширеною теор??ю ?? тюркського походження) ? нарешт? дала початок сучасн?й чуваськ?й мов? [1] [2] .

Дунайська Болгар?я [ ред. | ред. код ]

Мова дунайських болгар заф?ксована в нечисленних записах, як? знайдено, в перш?й столиц? Дунайсько? Болгар?? Пл?сц? ? в кам'яних церквах б?ля села Мурфатлар у Румун?? . Записи були зроблен? орхонською та грецькою абетками . Б?льш?сть з них, були приватними паперами, ?нш? ? записами ком?рника. Хоча спроби в дешифровц? були зроблен?, жодна з спроб не мала усп?ху. Ц? записи дунайських болгар збер?гаються поруч з ?ншими паперами, написаними грецькою. Правител? Першого Болгарського царства до 9-го стор?ччя вживали за державну мову грецьку, коли ?? було зам?нено на давньоболгарську мову .

Мова дунайських болгар також в?дома в?д нечисленност? запозичених сл?в у слов'янську давньоболгарську мову. А також 12-р?чний цикл?чний календар посадово? особи (який використову?ться наприклад в ?меннику болгарських хан?в ).

Волзька Булгар?я [ ред. | ред. код ]

Розмовна мова населення Волзько? Булгар??, в?дома як волзько-булгарська  ? ? ряд запис?в арабською абеткою , що супроводжу?ться тюркськими рунами . Записи ? в значн?й м?р? розб?рлив?. Ця мова збер?галася до 13-го або 14-го стор?ччя. Мова сприйняла ряд сл?в ? конструкц?й кипчацько? мови ?, нарешт?, дала початок сучасн?й чуваськ?й мов? . Чуваська класиф?ку?ться, як ?дина сучасна мова окремого в?дд?лу ≪тюрксько-огурських мов≫  ? г?лки тюркських мов, що характеризуються звуковими в?дпов?дниками як, наприклад, болгарський r проти загальнотюркського z ? болгарський l проти загальнотюркського ? [12] . Давньотатарська мова, незважаючи на те, що не належить до т??? ж г?лки, що чуваська ? болгарська, поглинула елементи болгарсько? мови; тому, розмовна мова сучасних волзьких татар ? сум?шшю кипчацько? ? булгарсько?.

Посилання [ ред. | ред. код ]

  1. а б Encyclopaedia Britannica Online ? Bolgar Turkic [ Арх?вовано 23 червня 2008 у Wayback Machine .]
  2. а б Campbell, George L. Compendium of the World's Languages . Routledge, 2000. page 274 [ Арх?вовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine .]
  3. Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics . Blackwell Publishing Limited, 2002. page 25 [ Арх?вовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine .]
  4. Добрев, Петър, 1995. ≪Езикът на Аспаруховите и Куберовите българи≫ 1995
  5. Бакалов, Георги. Малко известни факти от историята на древните българи Част 1 [ Арх?вовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] част 2 [ Арх?вовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine .]
  6. Димитров, Божидар, 2005. 12 мита в българската история
  7. Милчева, Христина. Българите са с древно-ирански произход. Научна конференция ≪Средновековна Рус, Волжка България и северното Черноморие в контекста на руските източни връзки≫, Казан, Русия, 15.10.2007
  8. Бешевлиев, Веселин. Ирански елементи у първобългарите. Античное Общество, Труды Конференции по изучению проблем античности, стр. 237?247, Издательство ≪Наука≫, Москва 1967, АН СССР, Отделение Истории.
  9. Rudiger Schmitt (Saarbrucken). IRANICA PROTOBULGARICA: Asparuch und Konsorten im Lichte der Iranischen Onomastik. Academie Bulgare des Sciences, Linguistique Balkanique, XXVIII (1985), l, 13-38
  10. Rasho Rashev. On the origin of the Proto-Bulgarians, p. 23-33 in: Studia protobulgarica et mediaevalia europensia. In honour of Prof. V. Beshevliev, Veliko Tarnovo, 1992.
  11. Йорданов, Стефан. Славяни, тюрки и индо-иранци в ранното средновековие: езикови проблеми на българския етногенезис. В: Българистични проучвания. 8. Актуални проблеми на българистиката и славистиката. Седма международна научна сесия. Велико Търново, 22-23 август 2001 г. Велико Търново, 2002, 275?295.
  12. Формирование болгарской (древнечувашской) народности ? web page [ Арх?вовано 2 с?чня 2014 у Wayback Machine .]

Джерела [ ред. | ред. код ]