Будинок Сиротк?на

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Будинок Сиротк?на
Будинок у 2013 роц?

50°26′57″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д.  /  50.44917° пн. ш. 30.51528° сх. д.  / 50.44917; 30.51528 Координати : 50°26′57″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д.  /  50.44917° пн. ш. 30.51528° сх. д.  / 50.44917; 30.51528
Тип пам'ятка арх?тектури [d]
Кра?на   Укра?на
Розташування Ки?в
Тип буд?вл? прибутковий будинок
Арх?тектурний стиль неоренесанс, еклектика
Арх?тектор К. Шиман [к 1]
Буд?вник О. Г?левич
Побудовано на кошти П. Григоровича-Барського, О. Сиротк?на
Прийнято р?шення про буд?вництво 1899
Буд?вництво 1900 ? 1902
В?дом? мешканц? О. Химиченко
Стан на реконструкц??
Адреса Володимирська вулиця , 39/24
Будинок Сироткіна. Карта розташування: Київ
Будинок Сироткіна
Будинок Сиротк?на (Ки?в)
Мапа

CMNS:  Будинок Сиротк?на у В?к?сховищ?

Будинок Сиротк?на  ? колишн?й прибутковий будинок , пам'ятка арх?тектури, ?стор?? та монументального мистецтва [1] , одна з найкрасив?ших буд?вель ?сторичного центру Ки?ва [2] [3] , на момент спорудження (1902 р?к) ? найвищий житловий будинок Ки?ва. Розташований на роз? вулиць Володимирсько? та Прор?зно? (оф?ц?йна адреса ? Володимирська вулиця, 39/24 [1] [4] , у деяких джерелах ? Прор?зна вулиця, 24/39 [3] ).

Зведений у 1899?1902 роках арх?тектурною ф?рмою Шимана та Г?левича у стил? неоренесансу з елементами раннього модерну [5] . Першим замовником був Павло Григорович-Барський, п?сля його банкрутства будинок перейшов у власн?сть до Олександра Григоровича Сиротк?на [4] .

Наказом М?н?стерства культури Укра?ни в?д 21 жовтня 2011 року № 912/0/16-11 внесений до перел?ку пам'яток м?сцевого значення п?д номером 144-Кв [1] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Д?лянка, де розташований сучасний будинок, у середин? XIX стол?ття належала дружин? надв?рного радника Олен? Попов?й. Зг?дно арх?вних даних за 1864 р?к, тут ?снував одноповерховий мурований будинок, критий зал?зом. Арх?ви 1871 року б?льш детально описують садибу, яка була досить типовою для тогочасного Ки?ва: одноповерховий будинок на тринадцять к?мнат, дерев'яний фл?гель , господарське подв?р'я стайнею , каретнею ? коморою , два пал?садники , дерев'яна купальня та фруктовий сад ?з альтанкою. У грудн? 1878 року садибу продали пом?щику Андр?ю Петровичу Тарновському, представнику родини меценат?в ? колекц?онер?в укра?нських старожитностей Тарновських [3] .

Наприк?нц? 1899 року садибу за 125 тисяч рубл?в придбав Микола Олександрович Григорович-Барський, правнук арх?тектора ?вана Григоровича-Барського та власник сус?днього будинку № 17 по вулиц? Прор?зн?й, а в лютому наступного, 1900 року, подарував ?? сво?му синов? Павлу [3] . Останн?й бажав спорудити на ц?й д?лянц? найвищий та найрозк?шн?ший прибутковий будинок у Ки?в? [6] . Для проведення буд?вельних роб?т, як? почалися того ж року, запросили арх?тектора Карла Шимана та цив?льного ?нженера Олександра Г?левича, перший з яких розробив проект будинку, а другий мав керувати буд?вництвом [7] . Однак, арх?тектурн? амб?ц?? Павла Григоровича-Барського йшли всупереч його ф?нансовим можливостям: власних кошт?в не вистачало на буд?вництво, тому в?н п?д заставу майбутнього будинку взяв к?лька позик: у кредитн?й сп?лц?, у купця Олександра Сиротк?на та у генерала В?ктора Саранчова [8] .

Зведення цього будинку, який мав стати на той час найвищим у Ки?в?, викликало жвавий ?нтерес у м?сцево? преси, яка пильно сл?дкувала за переб?гом буд?вництва. Так, газета ≪Киевлянин≫ у серпн? 1900 року пов?домила, що спорудження коробки будинку вже завершу?ться, а ор??нтовний кошторис роб?т становить близько 300 000 рубл?в. П. Григорович-Барський почав нав?ть перемовини ?з низкою п?дпри?мц?в щодо здач? в оренду торговельних прим?щень на першому поверс? будинку [7] .

Проте, на х?д буд?вництва вплинули зовн?шн? фактори: наприк?нц? 1900 ? на початку 1901 рок?в ≪буд?вельний бум≫, який почався 1898 року, досяг свого максимуму, внасл?док чого п?днялися ц?ни на буд?вельн? матер?али та робочу силу. Кошти, узят? в кредит для буд?вництва, зак?нчилися, а поки власник проводив перемовини щодо повторного кредитування, за ≪п?ком≫ ≪буд?вельного бума≫ у середин? 1901 року почався ц?лком законом?рний спад, ринок нерухомост? перенасичився, ц?ни на нерухом?сть ?, в?дпов?дно, рентабельн?сть буд?вництва впали [9] . Зведення будинку Григоровича-Барського припинилося, сам власник, щоб розрахуватися по векселях, був змушений наприк?нц? 1901 року виставити садибу ?з недобудованим будинком, на аукц?он [10] . Переможцем аукц?ону став Олександр Сиротк?н, який, волод?ючи одним з трьох вексел?в, виданих Григоровичу-Барському, р?шуче п?дняв ц?ну [11] . Сиротк?н був купцем 2-? г?льд?? та власником св?чкового заводу на Подол?. Маючи достатньо кошт?в, в?н у 1902?1903 роках завершив спорудження, зовн?шн? та внутр?шн? оздоблення будинку, пров?в у ньому електричне осв?тлення та спорудив л?фт [8] .

З будинком Сиротк?на пов'язаний вельми гучний скандал. Почалося з того, що у 1902 роц? О. Сиротк?н вир?шив додатково спорудити у подв?р'? триповерховий фл?гель, доручивши роботи Карлу Шиману ? арх?тектору, який будував головний будинок [2] . П?д час буд?вництва, через прос?дання старо? пожежозахисно? ст?ни ? брандмауера , у новобудов? з'явилися значн? тр?щини, це випадково пом?тила ?нспекц?йна ком?с?я у склад? губернського ?нженера Володимира Безсмертного , м?ського арх?тектора Олександра Кривоше?ва та молодшого ?нженера губернського буд?вельного в?дд?лення Костянтина Сроковського . У липн? 1902 року ком?с?я провела досл?дження буд?вельних роб?т ? виявила, що фактично керував ус?ма буд?вельними роботами ?з спорудження як фл?геля, так ? житлового будинку, арх?тектор Карл Шиман, який не мав права цього робити, адже не мав необх?дного для цього св?доцтва техн?ка-буд?вника [12] . Натом?сть ?нженер Олександр Г?левич, який оф?ц?йно мав потр?бну квал?ф?кац?ю та мусив безпосередньо контролювати процес буд?вництва, на м?сц? буд?вництв? не з'являвся, про що св?дчить в?дпов?дний акт перев?рки, п?дписаний В. Безсмертним ? О. Кривоше?вим [10] .

П?д час огляду ком?с??ю садиби Сиротк?на, був присутн?м пан на пр?звище Шиман, який заявив, що в?н ? особою, яка спостер?гала та керувала ходом буд?вництва...Однак, через те, що в?н, п. Шиман, прав на проведення буд?вельних роб?т не ма?, то оф?ц?йним в?дпов?дальним техн?ком на цьому буд?вництв? ? ?нженер шлях?в сполучення п. Г?левич, який ? надав управ? в?дпов?дну п?дписку. Те саме п?дтвердив ? власник будинку, п. Сиротк?н. Ан? п. Сиротк?н, ан? будь-хто ?з присутн?х на буд?вництв?, ? п. Г?левича на даному буд?вництв? не бачили, адже його нагляд був ф?ктивним. [к 2]

Ориг?нальний текст (рос.)
Во время осмотра комиссией усадьбы Сироткина присутствовал некто г. Шиман, который заявил, что он является лицом, наблюдавшим и руководившим постройкой... Но т.к. он, г. Шиман, прав на производство строительных работ не имеет, то официальным ответственным техником на данной постройке является инженер путей сообщения г. Гилевич, который и дал управе соответствующую подписку. То же подтвердил и хозяин дома г. Сироткин. Ни г. Сироткин, ни кто-либо из находящихся на постройке, ? г. Гилевича на данной постройке не видели, ибо наблюдение его являлось фиктивным

Виявилося, що це був не перший випадок, коли Шиман, прикриваючись ?м'ям Г?левича (а до нього ? ?м'ям арх?тектора Стефана Рикачова ), незаконно керував буд?вництвом [11] . Вт?м, карати за це н?кого не стали, лише призначили Костянтина Сроковського наглядачем за буд?вельними роботами. Ц?каво, що Сроковський напрочуд в?дпов?дально ставився до сво?х нових обов'язк?в, контролюючи кожен крок буд?вництва, ? це викликало обурення власника, О. Сиротк?на, який, не маючи змоги сперечатися з оф?ц?йною особою, помстився Сроковському, написавши в допов?дн?й записц? про усунення недол?к?в його пр?звище (начебто, помилково) як Сраковський [13] . А Карл Шиман згодом заснував приватне арх?тектурне бюро, на ф?рмових бланках якого, у ≪шапц?≫-брифкопф?, розм?стив зображення будинку Сиротк?на як рекламу [14] [15] [16] .

У новозбудованому будинку розм?стилися р?зноман?тн? магазини, аптека, мебльован? к?мнати ≪Палермо≫ та окрем? розк?шн? квартири. У нар?жн?й частин? не п?зн?ше 1906 року в?дкрилася кондитерська ≪Марк?за≫, назва яко? заплуту? досл?дник?в ?стор??: на вив?сц? назва була написана як ≪Marquise≫ ( фр. ≪марк?за≫ ), проте у дов?дниках початку XX стол?ття вона вказувалася у чолов?чому род? ? рос. дореф. ≪Марк?зъ≫ [17] [15] .

П?сля смерт? О. Сиротк?на у 1910 роц? буд?влю успадкувала його вдова, ?рина Петр?вна Сиротк?на [15] . П?сля встановлення у Ки?в? радянсько? влади буд?влю нац?онал?зували. У 1930-х роках у нар?жному прим?щенн?, де було кафе ≪Марк?за≫, м?стився ресторан ≪Спартак≫, наприк?нц? 1940-х рок?в тут в?дкрився перший у Ки?в? бар ≪Коктейль-хол≫ [18] , перетворений у 1950-х роках, у рамках боротьби ?з космопол?тизмом , на кафе ≪Чайка≫ [4] . П?зн?ше, коли почав розвиватися рух пор?днених м?ст ≪Чайку≫ перейменували на ≪Лейпциг≫, на честь м?ста-побратима Ки?ва , та зробили з нього ресторан н?мецько? кухн? [19] [20] .

Натом?сть, житлова частина будинку у друг?й половин? XX стол?ття поступово руйнувалася ? у 1985?1986 роках мешканц?в виселили для проведення кап?тального ремонту будинку. Вт?м, через складну економ?чно-пол?тичну ситуац?ю в кра?н? ремонт довго не починався, будинок стояв незаселений. У 1992 роц? у ньому спалахнула пожежа, яка знищила частину ?нтер'?ру. Зрештою, в 1997?1999 роках провели реконструкц?ю фасад?в, в?дновили нар?жну вежу, зруйновану у 1950-х роках, зовн?шн? оздоблення та фарбування ст?н.

У липн? 2004 року Ки?врада продала земельну д?лянку з будинком п?дпри?мству ≪Гранд Плаза≫, доч?рн?й компан?? корпорац?? ≪Gelegen Inc.≫ (США) [21] . Нов? власники, залучивши ?нвестиц?? в?д корпорац?? ≪?ндустр?альний союз Донбасу≫ , планували створити у будинку п'ятиз?рковий готель ≪Лейпциг≫ на 209 номер?в [22] , проте ц? плани так ? не були вт?лен? у життя. Наприк?нц? 2009 року будинок придбала компан?я ≪ISTIL Real Estate≫, яка також планувала в?дкрити готель на 180 номер?в (п?зн?ше ?х запланована к?льк?сть скоротилася до 173 [23] ) навесн? 2012 року [21] до чемп?онату ?вропи з футболу [24] . З ц??ю метою новий власник нав?ть уклав угоду ?з м?жнародною мережею готел?в Marriott International про управл?ння новим готелем п?д назвою Renaissance Kiev Hotel [23] [25] . При цьому з?рков?сть готелю скоротилася з п'яти з?рок до чотирьох, адже у будинку не можна було за м?стобуд?вними нормами влаштовувати басейн, передбачений стандартами п'ятиз?ркового готелю [24] . Вт?м, у 2015 роц? власник ≪ISTIL Real Estate≫, британський б?знесмен Мохаммад Захур через проблеми ?з ф?нансуванням заморозив реконструкц?ю будинку [25] [26] .

Опис [ ред. | ред. код ]

Будинок Г-под?бний у план?, трисекц?йний, ма? чотири поверхи. На першому поверс? розташовувалися торговельн? прим?щення, на ?нших ? п'яти- та шестик?мнатн? квартири.

Фасади мають симетрично-осьову композиц?ю та оздоблен? в еклектичному стил? з елементами неоренесансу, бароко та раннього модерну . Центральн? ос? та фланги фасад?в акцентован? ускладненими завершеннями у вигляд? ф?гурних аттик?в ? дахових вежок. Розкр?повки фасад?в завершен? мансардними в?кнами у стил? раннього модерну, завершеними фронтонами цибулястими мак?вками . Особлив?стю будинку ? пишний, багатий декор ?з рель?фними деталями, скульптурами та орнаментом. На балконах частково збереглися ориг?нальн? лит? та кован? ?рати.

Нар?жну частину будинку у перв?сному план? ув?нчувала баня у стил? ренесансу, ?з л?хтариком ? шпилем, втрачена у 1950-х роках, ймов?рно, п?д час боротьби з так званими арх?тектурними надлишками, ? в?дновлена у 1990-х роках. ≪Родзинкою≫ оздоблення нар?жно? частини ? скульптурна композиц?я з двох нап?влежачих ж?ночих постатей п?д карнизом.

Ориг?нальний ?нтер'?р будинку, втрачений у друг?й половин? XX стол?ття, в?др?знявся розк?шною л?пниною, грубами ?з рель?фними кахлями.

Визначн? люди [ ред. | ред. код ]

У 1900?1910 роках у цьому будинку проживав музикант, сол?ст оркестру ки?всько? опери, професор Ки?всько? консерватор?? Олександр Химиченко [1] [4] .

У 90-х роках ХХ стол?ття у будинку п?д час реконструкц?? мешкав письменник Олесь Ульяненко.

Згадки в мистецтв? [ ред. | ред. код ]

Кафе ≪Марк?з≫, яке розташовувалося на першому поверс? будинку, згаду?ться у роман? М. Булгакова ≪Б?ла гвард?я≫ [4] (як цукерниця ≪Марк?за≫ ).

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б в г ?нформац?йний зведений перел?к об'?кт?в культурно? спадщини Шевченк?вського району. Станом на 01.01.2017 (в редакц?? на 1.03.2017 р.) (PDF) . www.guoks.gov.ua . Управл?ння збереження ?сторичного середовища та охорони об'?кт?в культурно? спадщини. Арх?в ориг?налу (PDF) за 01.10.2017 . Процитовано 4 липня 2017 року .
  2. а б Кальницький, 2012 , с. 319.
  3. а б в г Прор?зна. Ярослав?в Вал..., 2010 , с. 114.
  4. а б в г д Зв?д..., 1999 , с. 264.
  5. Забудова Ки?ва..., 2012 , с. 391.
  6. Кальницький, 2012 , с. 326.
  7. а б Прор?зна. Ярослав?в Вал..., 2010 , с. 116.
  8. а б Прор?зна. Ярослав?в Вал..., 2010 , с. 117.
  9. Забудова Ки?ва..., 2012 , с. 126.
  10. а б Кальницький, 2012 , с. 327.
  11. а б Кальницький, 2012 , с. 323.
  12. Забудова Ки?ва..., 2012 , с. 76.
  13. Кальницький, 2012 , с. 328.
  14. Кальницький, 2012 , с. 322.
  15. а б в Прор?зна. Ярослав?в Вал..., 2010 , с. 118.
  16. Малаков, 2009 , с. 54.
  17. Адресная и Справочная книга ≪Весь К?евъ≫ на 1906 годъ. ? С. 792.
  18. Однопозов, 2012 , с. 132.
  19. И. Безкоровайная (18 грудня 2013 року). Экскурсия в прошлое: рестораны Киева . gloss.ua . Gloss.ua City Guide. Арх?в ориг?налу за 29 липня 2017 . Процитовано 4 липня 2017 року . (рос.)
  20. Дмитрий Сяржук (3 вересня 2014 року). Съесть, что вспомнить: ТОП-8 легендарных киевских кафе и ресторанов . nashkiev.ua . ≪Наш Киев≫. Арх?в ориг?налу за 28 вересня 2020 . Процитовано 4 липня 2017 року . (рос.)
  21. а б ISTIL придбала за $ 35 млн. готель Лейпц?г . ua.korrespondent.net . Корреспондент . 18 листопада 2009. Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2017 . Процитовано 4 липня 2017 року .
  22. Р?шення Ки?всько? м?сько? ради в?д 31.01.2008 р. N 71/4543 ≪Про затвердження М?сько? ц?льово? програми п?дготовки та проведення в м. Ки?в? ф?нально? частини чемп?онату ?вропи 2012 року з футболу≫ . Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2017 . Процитовано 4 липня 2017 року .
  23. а б Александра Некращук (4 серпня 2015 року). Дом с историей: гостинице Лейпциг ищут нового владельца . biz.liga.net . Л?ГАБ?знес?нформ . Арх?в ориг?налу за 27 серпня 2017 . Процитовано 4 липня 2017 року . (рос.)
  24. а б Стали в?дом? власники головних ?сторичних споруд Ки?ва . tsn.ua . ТСН . 14 с?чня 2011. Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2017 . Процитовано 4 липня 2017 року .
  25. а б Работы по строительству отеля Renaissance Kiev Hotel заморожены . commercialproperty.ua . CommercialProperty. 17 лютого 2016 року. Арх?в ориг?налу за 24 березня 2016 . Процитовано 4 липня 2017 року . (фр.)
  26. Власник ISTIL Group Мохаммад Захур згорта? мед?аактиви в Укра?н? ? ≪заморозив≫ проект у готельному б?знес? . www.interfax.com.ua . ?нтерфакс-Укра?на . 10 лютого 2016 року. Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2017 . Процитовано 4 липня 2017 року .
Коментар?
  1. В енциклопедичному дов?днику ≪Ки?в≫ 1982 року арх?тектором помилково вказано В. Н. Н?кола?ва
  2. Циту?ться по книз? ≪Забудова Ки?ва доби класичного кап?тал?зму або Коли ? як м?сто стало ?вропейським≫, с. 76

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]