Будва
(
чорн.
Budva
) ? м?сто в
Чорногор??
, адм?н?стративний центр
общини Будва
. Розташоване в центральн?й частин?
адр?атичного
узбережжя кра?ни. Будва, заснована близько 2500 рок?в тому, ? одним з найдавн?ших поселень на берегах Адр?атичного моря. Разом з околицями утворю?
Будванську рив'?ру
? найб?льший туристичний центр Чорногор??, знаменитий сво?ми п?щаними пляжами, н?чним життям ? прекрасними зразками середземноморсько? арх?тектури.
Округ Будва займа? площу 122 км². Узбережна смуга швидко зм?ню?ться г?рським ландшафтом. Гори, що складаються з осадових пор?д, покрит? р?дким колючим чагарником.
Остр?в святого Николи
Нове м?сто розташоване уздовж берег?в невелико? бухти. На п?вноч? бухта зак?нчу?ться мисом, на якому розташована стара фортеця. Недалеко в?д Будви, у межах прямо? видимост?, знаходиться остр?в Святого Николи, один з небагатьох остров?в на узбережж? Чорногор??. Через м?сто проходить так званий Адр?атичний тракт (Ядранський шлях) ? шосе, що зв'язу? м?ж собою численн? населен? пункти в Грец??, Албан??, Чорногор??, Босн??, Хорват??.
Точний час виникнення Будви нев?домий. Легенда назива? засновником м?ста
Кадма
?
ф?н?к?йського
царевича та володаря грецького м?ста
Ф?ви
, який н?бито в?дмовився в?д влади на Ф?вами на користь свого онука ? разом з дружиною
Гармон??ю
вирушив до волод?нь ?лл?р?йц?в. Про ф?н?к?йське походження Будви св?дчить ? ?? розташування ? ф?н?к?йц? часто засновували сво? колон?? на невеличких остр?вцях б?ля узбережжя. Зрештою, сама назва м?ста може походити в?д ф?н?к?йського
? ≪д?м≫
[5]
. Спроба вивести ?? з грецько? βου? ? ≪бик≫, ≪в?л≫ ? швидше за все п?зн?шою етимолог?чною легендою.
Стефан В?зант?йський
не вважав ?м'я м?ста грецьким ? взагал? пов'язував його з назвою ?гипетського м?ста
Буто
. Перша згадка про Будву як про населений пункт Бутоу дату?ться V стол?ттям до Р. Х. У XX стол?тт? при буд?вництв? одного з готел?в були виявлен? залишки
давньогрецького
?
давньоримського
некропол?в
, найстародавн?ш? фрагменти яких, мабуть, в?дносяться до середини
I тисячол?ття до Р. Х.
.
Будва перебувала у склад?
Римсько? держави
, а згодом
В?зант?йсько? ?мпер??
. З початком переселення на Балкани слов'ян певний час мала назву
Старий град
. В
841
роц? була спалена
сарацинами
, але швидко в?дбудована
[6]
.
За середньов?ччя Будва перетворилася на самоврядну м?ську громаду, мала власний статут та кер?вника ? ректора, якого обирали з? свого кола представники найзаможн?ших купецьких родин. Водночас верховну владу над м?стом збер?гали за собою володар? сус?дньо?
Дукл?
та
Зети
. В
1385
роц? нам?сник Будви
Микола Захар?я
оголосив себе незалежним володарем, але за три роки ?? повернув соб? князь Джурадж II Балшич. З
1420
року м?сто перебувало п?д владою
Венец??
[7]
, з
1797
? Австр?? (з невеликою ≪перервою≫ на французьке панування).
В
1914
роц? Будву зайняли чорногорськ? в?йська, але австр?йц? вже невдовз? повернули соб? контроль над м?стом. П?сля першо? св?тово? в?йни Будва опинилася в склад?
Югослав??
, п?д час друго? була окупована ?тал?йцями. З остаточним розпадом Югослав?? залишилася за Чорногор??ю.
Сьогодн? Будва ? сучасне м?сто, що склада?ться з? Старо? та Ново? частин. Стара оточена високими фортечними ст?нами, спорудженими у
XV стол?тт?
ще до турецького вторгнення. Ст?ни укр?плен? дек?лькома баштами ? фортецею Кастел. У Старе м?сто веде дек?лька вор?т, як? в давнину добре охоронялися ? закривалися на н?ч. Сьогодн? ц? ворота в?дкрит? навст?ж. За фортечними ст?нами ? вузеньк? крив? вулиц? та середньов?чн? площ?, буд?вл?, побудован? з тесаного каменю.
Над м?стом п?дноситься церква св. ?вана з величною дзв?ницею ? будова
VII стол?ття
. У Старому ? Новому м?ст? на кожному кроц? зустр?чаються кав'ярн?, ресторани та крамниц?.
Св?т?-Стефан
поблизу Будви
Будва ? центром однойменно? общини/громади, що включа? окр?м безпосередньо само? Будви, так? населен? пункти як
Бечич?
,
Радженов?ч?
,
Свет? Стефан
,
Петровац на Мору
та ?нш. Населення округу становить 15 909 (
за даними перепису 2003 року
), з них населення само? Будви ? 10 918.
Населення
м?ста динам?чно росте: так, якщо в 1981 роц? чисельн?сть мешканц?в м?ста становила 4684, то у 1991 роц? вона зб?льшилася до 7178, а ще за десятил?ття зб?льшилося практично в п?втора раза.
Етн?чний склад Будви також зазна? значн? зм?ни: стр?мко зб?льшу?ться число серб?в в частц? м?ського населення. Конфес?йний склад Будви практично однор?дний: переважна б?льш?сть в?рян складають
православн? християни
.
У м?ст? ? його околицях розташована безл?ч православних
храм?в
, а також
монастир?
П?дострог, Режев?чи, Станев?чи, Град?ст?.
Католицька
громада Будви також нал?чу? тривалий пер?од ?стор??, у м?ст? ? католицьк? храми, зокрема й знаменита церква Святого ?вана.
Основу економ?ки м?ста склада? туризм. Кр?м готел?в ? панс?онат?в багато апартамент?в, що здаються туристам.
Народний герой Марко Станишич
Культурне життя м?ста багате под?ями, тут в?дбуваються численн? театральн? та музичн? фестивал?, а з початку липня ? до 20 серпня в Будву з? вс??? кра?ни з'?жджаються поети. Д?ють археолог?чний ? етнограф?чний музе?. М?сцев? др?бногалечн? пляж? (Слов'янський пляж, Могрен) ? п?щаний Яз (4 км в?д Будви) користуються популярн?стю серед турист?в. У м?ст? також проводяться м?жнародн? спортивн? турн?ри.
Будву часто називають столицею чорногорського туризму: лише за л?то 2005 року м?сто в?дв?дали 250 000 турист?в. Головним чином це жител?
Серб??
?
Рос??
, а також
Н?меччини
,
Ф?нлянд??
тощо. Турист?в привертають численн? пляж? курорту, загальна протяжн?сть яких становить 11 310 метр?в, а також безл?ч ?сторичних визначних пам'яток.
Будва оточена пляжами, б?льш?сть з яких або крупноп?щан?, або др?бногальков?:
- Могрен
? одним з найв?дом?ших пляж?в Будви. Мальовничо розташований б?ля п?дн?жжя достатньо крутих скель, в?н знаходиться всього лише за 500 метр?в в?д ?сторичного центру Будви ? Старого м?ста.
- П?зана
- Слов'янський пляж
(Словенска плажа) ? найпротяжн?шим пляжем Будви. Розташований на сх?д в?д Старого м?ста.
- Гуванце
Пляж? продовжуються ? в околицях Будви.
Пляж Яз
поблизу Будви
- Пляж Яз
? не т?льки один з найкрасив?ших пляж?в на чорногорському узбережж?, належить до групи будванських пляж?в. Всього в Чорногор?? нал?чу?ться 16 оф?ц?йних п?щаних пляж?в Чорногор??. Яз ? один з них. За як?стю п?ску належить до пляж?в першо? категор??, довжина його ? 1200 м, а загальна площа ? 22500 м², в?д туристично? столиц? Чорногор?? Будви його в?дд?ляють всього 2,5 км. Пляж склада?ться з двох частин: великий (довжиною 700 м) ? маленько? (довжиною 400 м), яку вподобали нудисти. За пляжем розкинулось Мрчево поле, з двох стор?н його обрамляють гори Грбаль ? Стража, ховаючи його в?д повсякденно? су?ти. Через пляж прот?ка? р?чка Дреновст?ца, що впада? в море, так що на пляж? ? джерело питно? води. Пляж Яз гальковий, як ? дно на м?лководд?, але якщо зайти у воду глибше, галька поступово переходить в др?бний п?сок, що нада? вод? б?рюзовий кол?р. Яз ?деально п?дходить для любител?в в?дпочинку на природ? ? тут ви можете поставити намет, а неподал?к знаходиться автокемп?нг на 2000 м?сць, паркування п?д охороною.
9 липня
2007
року в?н служив сценою для знаменито? групи
Rolling Stones
, а
25 вересня
2008
року для
Мадонни
.
- Пляж Трстено
За 2,5 км в?д пляжу Яза ? маленький пляж Трстено, в?н для мандр?вник?в, як? при?хали на в?дпочинок з маленькими д?тьми. Це пляж з др?бним п?ском, по якому можна ходити, як по килиму, перш? 50 метр?в в?д берега др?бно, ? т?льки пот?м почина?ться глибина. Це ?деальне м?сце для малюк?в, тут вони можуть в?д?гравати у вод? та вчитися плавати.
- Пляж Плоче Дал?
. За 2 км в?д пляжу Трстено, знаходиться ще одне привабливе м?сце для купання ? кам'яний пляж Плоче. Пляж займа? мис що виступа? в море. М?сце пляжу ун?кальне, в?дкрите море, виступаючий мис, скельний ?рунт, частково насипн? спуски в море. Висока чистота води, прозор?сть яко? перевищу? 35 метр?в. Кафе, ресторани, недоторкана природа. Як?сть морсько? води не можна пор?вняти з ?ншими пляжами. Обладнаний паркуванням, рестораном, з лежаками та парасольками в?д сонця. ? басейни для д?тей ? дорослих, велик? парк?нги.
Б?льш?сть пам'яток ?стор?? сконцентрована в Старому м?ст? Будви. Розташоване на п?востров?, який пом?тно р?зко виступа? в море. ? куточком типово венец?йсько? й середземноморсько? арх?тектури. Попри руйн?вн? насл?дки землетрусу
1979
року, до
1987
року Старе м?сто було повн?стю в?дновлене. Старе м?сто оточу? могутн?й фортечний мур ? пронизують вузьк? звивист? вулиц?, як? ведуть до м?сько? цитадел?, де нин? розташований музей.
-
Старе м?сто
-
Фортечний мур
-
Цитадель
-
Вулиця Старого м?ста
-
Б?ля цитадел? знаходяться чотири старовинн? церкви (а також залишки фундамент?в ранньохристиянсько? церкви):
- церква Святого ?вана (зведена в
VII стол?тт?
, з подальшими перебудовами) з дзв?ницею ? арх?тектурною дом?нантою м?ста.
- церква Свято? Мар?? ≪?н Пунта≫ (зведена в
840
роц?) ? ?дина будова, що збереглася, в?д того монастиря, що ?снував тут колись.
- церква Святого Сави (
XII стол?ття
).
- церква
Свято? Тр?йц?
(побудована в
1804
роц?) ? православний храм, зведений в типово в?зант?йському стил?.
У сам?й цитадел? знаходиться церква Свято? Мар?? ≪д? Кастелло≫.
Пам'ятки ?стор?? розташован? ? в околицях Будви. Це перш за все ансамбль
Св?т?-Стефан
, що збер?гся, а також православн?
монастир?
та
фортец?
.
Кл?мат у Будв? ? типовий
середземноморський
, з теплим л?том ? м'якою зимою. Будва ? одне з найтепл?ших м?ст
Середземномор'я
: середня температура
с?чня
становить 8 °C,
липня
? 23,9 °C, середня
л?тня
температура ? 23,1 °C,
зимова
? 9,3 °C. Температура морсько? води вл?тку п?дн?ма?ться до 24,7 °C, а восени ? 18 °C ? 19 °C.
|
|---|
| | М?ста
|
|
|---|
| | Особистост?
|
|
|---|
| | Мова та письмо
|
|
|---|
| | Рел?г?я
|
|
|---|
| | Р?зне
|
|
|---|
| | В?йськова справа
|
|
|---|
|