Будапештська операц?я

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Будапештська операц?я
Друга св?това в?йна
Будапешт, жовтень 1944 року
Будапешт, жовтень 1944 року

Будапешт, жовтень 1944 року
Дата: 29 жовтня 1944  ? 13 лютого 1945
М?сце: Будапешт та п?вн?чно-сх?дна Угорщина
Результат: перемога Альянт?в
Сторони
  СРСР
Румунське королівство Румунське корол?вство
  Трет?й Рейх
Угорське королівство (1920—1946) Угорщина
Командувач?
Союз Радянських Соціалістичних Республік Род?он Малиновський
Союз Радянських Соціалістичних Республік Фед?р Толбух?н
Союз Радянських Соціалістичних Республік ?ван Афон?н
Союз Радянських Соціалістичних Республік ?ван Манагаров
Третій Рейх Ганс Фр?снер
Третій Рейх Отто Велер
Угорське королівство (1920—1946) Карой Берегф?
В?йськов? формування
Втрати
Радянськ?:
80,026 загиблих та зниклих безв?сти
240,056 поранених ? хворих
Загальн? втрати:
320,082 чолов?к
1,766 танк?в знищено
4,127 гармат та м?номет?в
293 л?так?в
135,100 стр?лецько? збро? [1] [2] [3]
48,000 загиблих
26,000 поранених
51,000 захоплен?
Загальн? втрати:
125,000 чолов?к [1]
76 000 цив?льних загинули [4]
38 000 цив?льних загинули п?д час облоги (7 000 страчен?)
38,000 загинули у трудових таборах та таборах для в?йськовополонених

Будапе?штська опера?ц?я ( 29 жовтня 1944  ? 13 лютого 1945 ) ? стратег?чна наступальна операц?я п?вденного крила радянських в?йськ на Сх?дному фронт? Друго? св?тово? в?йни . Головною метою операц?? було здобуття Будапешта й прилеглих район?в. Операц?ю було проведено силами 2-го та 3-го Укра?нського фронт?в та Дунайсько? в?йськово? флотил?? .

Операц?я тривала 108 дн?в. В?йськам Червоно? арм?? вдалось просунутись вглиб територ?? на 250?400 км, захопити центральн? райони Угорщини та столицю Будапешт . Однак штурм добре укр?пленого м?ста без оперативно? паузи, одразу п?сля Дебреценсько? операц?? перетворив Будапештську операц?ю на одну з найб?льших та найкровопролитних битв в ?стор?? Друго? св?тово? в?йни.

Напередодн? битви

[ ред. | ред. код ]

Восени 1944 року Червона Арм?я усп?шно виконала завдання з розгрому н?мецьких в?йськ на територ?? Румун?? ? Болгар??. Кр?м суто в?йськових, було досягнуто ? значних пол?тичних усп?х?в: радянськ? в?йська не т?льки вивели ц? кра?ни з в?йни на боц? Н?меччини , а й змусили ?х при?днатись до антиг?тлер?всько? коал?ц?? . Таким чином, ?диним союзником Н?меччини на ?вропейському континент? залишалась лише Угорщина.

Радянськими в?йськами було створено сприятлив? умови для охоплення н?мецьких в?йськ в Угорщини ? П?вн?чн?й Трансильван??. 2-й Укра?нський фронт маршала Р. Я. Малиновського просувався до кордон?в Угорщини з п?вденного сходу. В район? ≪карпатського виступу≫ д?яв 4-й Укра?нський фронт генерала арм?? ?. Ю. Петрова . З п?вдня, на територ?? Югослав?? , д?яв 3-й Укра?нський фронт маршала Ф. ?. Толбух?на.

Ще в серпн? 1944 року при наближенн? Червоно? Арм?? до кордон?в кра?ни регент Угорщини М?клош Горт? зм?стив прон?мецький уряд Стоя? , а 15 жовтня оголосив про перемир'я з СРСР . З огляду на стратег?чну важлив?сть для н?мецько? в?йськово? промисловост? угорських нафтових родовищ та поклад?в марганцю ? боксит?в вже 16 жовтня н?мецьке командування ?н?ц?ювало в Будапешт? державний переворот. Силами загону СС сина адм?рала Горт? було взято в заручники, а самого регента змусили передати владу л?деру парт?? схрещених стр?л Ференцу Салаши .

Тим часом радянськ? в?йська внасл?док Дебреценсько? операц?? взяли п?д контроль л?вобережжя Тиси та П?вн?чну Трансильван?ю . Пол?тична нестаб?льн?сть в кра?н? надавала шанс на швидке виведення Угорщини з в?йни. З ц??? причини Йосип Стал?н вимагав негайного проведення наступально? операц?? на Будапешт. Великою м?рою такий посп?х був зумовлений надто оптим?стичними допов?дями ком?сара 4-го Укра?нського фронту Льва Мехл?са про деморал?зован?сть угорських в?йськ. Так в особист?й телеграм? Стал?ну в?д 28 жовтня 1944 року в?н писав:

≪…частини 1-? угорсько? арм?? знаходяться в процес? розкладу ? деморал?зац??. Щодня в?йська беруть по 1000?1500-2000 ? б?льше полонених. 25 жовтня 1944 18-та арм?я взяла 2500 полонених, причому здавалися в полон ц?лими п?дрозд?лами …≫ [5]

П?сля ц??? допов?д? Стал?н поц?кавився у Генерального штабу, як? ? можливост? для штурму Будапешта . Там в?дпов?ли, що найкраща позиц?я для удару ? л?вий фланг 2-го Укра?нського фронту, оск?льки в?йськам не доведеться форсувати р?чки ? на ц?й д?лянц? ворог мав найменшу к?льк?сть сил. О 10-й годин? вечора 28 жовтня Стал?н зателефонував Малиновському ?, незважаючи на прохання командувача фронту надати 5 д?б на п?дготовку, в категоричн?й форм? наказав негайно розпочати наступальну операц?ю. [6]

Сили стор?н

[ ред. | ред. код ]

СРСР та Румун?я

[ ред. | ред. код ]

До складу 2-го Укра?нського фронту входили так? з'?днання:

Кр?м цього 2-му Укра?нському фронту п?дпорядковувались 2 румунськ? п?хотн? арм??:

Н?меччина та Угорщина

[ ред. | ред. код ]
Йоханес Фр?снер

Бойов? д?? на територ?? Угорщини з? сторони Вермахту зд?йснювала група арм?й ≪П?вдень≫ п?д командуванням Ганса Фр?снера . До складу групи арм?й входили:

Найб?льш? сили Вермахту, переважно н?мецьк?, д?яли на нь?редьхазько-мишкольцькому напрямку, проти в?йськ правого крила ? центру 2-го Укра?нського фронту. Тут було зосереджено 21 див?з?ю ? 3 бригади, з них 11 з'?днань у першому ешелон?. ?нш? в?йська, головним чином угорськ?, тримали оборону перед л?вим крилом радянського фронту.

З метою п?дготовки Будапешта до штурму н?мцями була побудована система фортиф?кац?йних споруд , яка складалась з трьох п?дковопод?бних оборонних рубеж?в : м?ж озером Балатон ? Будапештом ? ≪Л?н?я Маргарити≫ , на сх?д в?д столиц? ? ≪Л?н?я Атт?ли≫ , яка переходила в ≪Л?н?ю Кароля≫ , що пролягала м?ж горами Черхат , Матра та Земплен . Перша смуга оборони розташовувалась на в?дстан? 25 ? 30 км на сх?д в?д Дунаю.

Зг?дно ?з записом у щоденнику бойових д?й 10-? угорсько? див?з?? в?д 25 жовтня , оборону угорсько? столиц? тримали:

26 жовтня 1944 року до Будапешта додатково прибув угорський парашутно-десантний батальйон .

Сл?д зазначити, що Фр?снера непоко?ла низька бо?здатн?сть та моральний дух угорських в?йськ. 27 жовтня в лист? начальнику генштабу Гейнцу Гудер?ану командувач групи арм?й ≪П?вдень≫ нав?ть зазначав, що без посилення 3-? угорсько? арм?? щонайменше одн??ю н?мецькою п?хотною див?з??ю йому не вдасться втримати п?дступи до Будапешта. [7]

Сп?вв?дношення стор?н

[ ред. | ред. код ]

Сп?вв?дношення сил в Будапештськ?й операц??
(станом на 29 жовтня 1944 року)

СРСР [8] Сп?вв?дношення Трет?й Рейх та Угорщина [9]
Особовий склад 719 500 3,8 : 1
(за п?хотою ? 2 : 1 )
190 000 Особовий склад
2-й Укра?нський фронт
(сд ? 39, пдд ? 4, кд ? 9, мк ? 4, тк ? 3, сабр ? 1, отбр ? 1, УР ? 2)
712 000 190 000 Група арм?й ≪П?вдень≫
(35 див?з?й, в тому числ? тд ? мд ? 9, бр ? 3)
Дунайська в?йськова флотил?я
(бригада морсько? п?хоти ? 1)
7 500
Артилер?я ? м?номети 4-4,5 : 1 Артилер?я ? м?номети
Танки ? САУ 1,9 : 1 Танки ? САУ
Л?таки 2,6 : 1 Л?таки

Планування операц??

[ ред. | ред. код ]
План Будапештсько? операц?? (29 жовтня 1944 року)

28 жовтня 1944 року Ставка Верховного Головнокомандування директивою № 220251 [10] п?дтвердила усний наказ Стал?на не п?зн?ше 29 жовтня силами 46-? арм?? генерал-лейтенанта ?. Т. Шльом?на ? 2-го гвард?йського механ?зованого корпусу генерал-лейтенанта К. В. Свиридова перейти у наступ в межир?чч? Тиси та Дунаю.

В?дпов?дно до плану операц??, 46-та арм?я силами двох стр?лецьких ? одного механ?зованого корпус?в мала завдати удар в загальному напрямку на Кечкемет . До середини дня 29 жовтня частини Червоно? Арм?? повинн? були вийти на руб?ж Надькереш  ? Лайошм?же  ? ?жак . Головною метою було знищити оборону супротивника на зах?дному берез? Тиси ? тим самим забезпечити переправу сюди 7-? гвард?йсько? арм??. П?сля цього 46-та арм?я, посилена 4-м гвард?йським механ?зованим корпусом, мала рушити на Будапешт.

7-ма гвард?йська арм?я одержала завдання з ранку 30 жовтня перейти в наступ з району на сх?д в?д Сольнока , форсувати Тису ? на к?нець дня вийти на руб?ж Тосег  ? Надькереш. 6-та гвард?йська танкова арм?я з резерву фронту призначалася для п?дтримки наступальних д?й на Будапешт у смуз? 7-? гвард?йсько? арм??.

?нш? арм?? фронту (за винятком 40-? ? 4-? румунсько?) повинн? були форсувати Тису та захопити плацдарми на ?? зах?дному берез?.

4-й Укра?нський фронт наступом в глиб Чехословаччини мав скувати 1-шу н?мецьку танкову арм?ю , не допустивши ?? просування на будапештський напрямок.

3-й Укра?нський фронт продовжував перегрупування ? зосередження головних сил у югославському Банат? , одночасно передовими частинами планувалось захопити плацдарми на правобережж? Дунаю ? п?дтримати загальний наступ на територ?? Угорщини.

До 3 листопада планувалося завершити операц?ю та вийти на руб?ж ?шасег  ? Будакес?  ? Ерд .

Сп?вв?дношення сил в на л?вому крил? 2-го Укра?нського фронту
(станом на 31 жовтня 1944 року)

СРСР [11] Сп?вв?дношення Трет?й Рейх та Угорщина [12]
Особовий склад 52 000 3 : 1 17 400 Особовий склад
2-й гвард?йський механ?зований корпус 6 000 2 000 10-та п?хотна див?з?я (угор.)
4-й гвард?йський механ?зований корпус 12 000 3 600 23-тя резервна див?з?я (угор.)
10-й гвард?йський стр?лецький корпус 8 000 3 700 1-ша гусарська див?з?я (угор.)
23-й стр?лецький корпус 10 000 700 1-ша танкова див?з?я (угор.)
31-й гвард?йський стр?лецький корпус 8 000 3 300 5-та ? 8-ма резервн? див?з?? (угор.)
37-й стр?лецький корпус 8 000 1 500 2-га п?хотна див?з?я
1 000 23-тя танкова див?з?я
1 600 24-та танкова див?з?я
Артилер?я ~ 470 2,5 : 1 188 Артилер?я
Танки ? САУ 321 3,3 : 1 97 Танки ? САУ

Початок операц??

[ ред. | ред. код ]

Будапештська операц?я розпочалася 29 жовтня 1944 року, у друг?й половин? дня. В?йська л?вого крила 2-го Укра?нського фронту перейшли в наступ та прорвали оборону 3-? угорсько? арм?? в межир?чч? Тиси ? Дунаю. На к?нець другого дня 46-та арм?я просунулася вперед на 20 ? 40 км. 7-ма гвард?йська арм?я тим часом захопила плацдарм на правобережж? Тиси. Спроби н?мецьких в?йськ втримати Кечкемет силами 24-? танково? див?з?? не принесли бажаних результат?в. 15-та п?хотна та 8-ма резервна угорськ? див?з?? залишили сво? позиц??. Ситуац?я була наст?льки критичною, що змусила н?мецьке командування звернутись до угорсько? жандармер?? з вимогою перекрити ус? дороги на Будапешт та затримати в?йська, як? в?дступали. До ранку 1 листопада Кечкемет був повн?стю взятий п?д контроль Червоно? Арм??.

Зважаючи на низьку бо?здатн?сть угорських в?йськ, з? свого оборонного рубежу на Тис? була знята 6-та н?мецька арм?я. На ?? основ? було утворено арм?йську групу ≪Фреттер-П?ко≫ з п?дпорядкуванням вс?х угорських та н?мецьких в?йськ, як? д?яли в межир?чч? Тиси ? Дунаю. Основною задачею новостворено? арм?йсько? групи була оборона Будапешта.

2 листопада 2-й ? 4-й гвард?йськ? механ?зован? корпуси Червоно? арм?? просунулися ще на 75 км, а 3 листопада зайняли м?сто Альшонемед? на в?дстан? 15 км в?д угорсько? столиц?. На п?вдень в?д Сольнока Тису форсувала к?нно-механ?зована група генерал-лейтенанта ?. О. Пл??ва .

Але до того часу Вермахту вдалося перекинути п?д Будапешт 4 див?з??: 13-ту танкову, 8-му кавалер?йську СС ≪Флор?ан Гайер≫ та 22-гу добровольчу кавалер?йську СС ≪Мар?я Терез?я≫ , а також панцергренадерську (мотоп?хотну) ≪Фельдхернхалле≫ . Залишки розбитих п?д Кечкеметом угорських в?йськ були частково в?дведен? на остр?в Чепель , а частково в Будапешт, де були включен? до складу н?мецьких частин ? брали участь в оборон? м?ста. Вже 4 листопада наступ Червоно? Арм?? було в?дбито, а в район? м?ста Пилиш н?мецьк? танков? частини перейшли в контратаку. Станом на 6 листопада радянськ? в?йська змушен? були в?д?йти на руб?ж Такшонь  ? Монор .

4 листопада 1944 року з метою уникнути великих втрат Ставкою ВГК була видана директива № 220256 [10] про припинення наступу на Будапешт та п?дготовку ново? операц??. Фронтальний удар вир?шили зам?нити на охоплення м?ста з двох стор?н. Командувач 2-м Укра?нським фронтом Р. Я. Малиновський отримав наказ сконцентрувати сили правого крила ? центру фронту у склад? 7-? гвард?йсько?, 53-?, 27-? ? 40-? арм?й на зах?дному берез? Тиси та п?дготувати наступ на столицю Угорщини з п?вн?чного та п?вн?чно-сх?дного напрямку. 46-та арм?я в новому наступ? повинна була п?дтримати загальний наступ на Будапешт з п?вдня.

Друга спроба радянського наступу

[ ред. | ред. код ]
Гренадери Ваффен-СС на марш? (Угорщина, 14.11.1944)

Вранц? 11 листопада 1944 року п?сля потужно? артп?дготовки танков? частини Червоно? Арм?? в район? м?ста Це?леда перейшли в наступ. На ц?й д?лянц? фронту ?м протистояла н?мецька арм?йська група ≪Фреттер-П?ко≫ . П?сля запеклих бо?в радянськ? в?йська прорвали оборону на д?лянках 46-? п?хотно? див?з?? та 4-? пол?цейсько? див?з?? СС ? просунулися в район на п?вдень в?д Тап?осент  ? Мартон . Червоною Арм??ю були взят? п?д контроль населен? пункти Тап?оселе , Тап?одьердь? ? Ясладань . В?йська 57-го корпусу Вермахту були змушен? в?д?йти на руб?ж ?лле  ? Гомбо  ? Тап?ошаг  ? Фармош  ? Яск?шер  ? Пель .

12 листопада на д?лянц? м?ж Мезокерештешом ? р?чкою Хейе 7-й механ?зований корпус ? 5-й гвард?йський кавалер?йський корпус Червоно? Арм?? розпочали наступ у загальному напрямку на М?школьц .

18 листопада к?нно-механ?зована група Пл??ва захопила важливий транспортний вузол Дьйондьйош . Бо? за утримання м?ста продовжувалися ? 19 листопада .

20 листопада силами восьми див?з?й ? двох танкових бригад за п?дтримки артилер?? ? штурмово? ав?ац?? радянськ? в?йська розпочали наступ з району Ужгорода .

В район? м?ста М?школьц Червона Арм?я зустр?ла потужний оп?р н?мецьких в?йськ. Проти 11 радянських стр?лецьких див?з?й ? 1 механ?зованого корпуса оборону тримали 1 г?рська ? 2 п?хотних див?з?? Вермахту. Коли бойов? д?? перейшли в передм?стя М?школьца, розпочалося повстання понад 20-ти тисяч роб?тник?в м?сцевих промислових п?дпри?мств. Повстал?, переважно в н?чний час, зд?йснювали напади на н?мецьк? позиц?? в м?ст?. Загалом бо? за М?школьц тривали 11 дн?в. 3 грудня 1944 року Червон?й Арм?? вдалося повн?стю оволод?ти м?стом.

Таким чином, станом на початок грудня радянськ? в?йська змогли вийти на п?дступи до Будапешта з? сходу, а на правому крил? фронту ? в район г?р Бюкк ? Матра , але основна задача оволод?ти угорською столицею обходом з п?вноч? залишилася не виконаною.

Оточення Будапешта

[ ред. | ред. код ]
Мапа розвитку под?й п?д час Будапештсько? операц??

5 грудня радянськ? в?йська розпочали другу спробу оволод?ти столицею Угорщини. План операц?? полягав у тому, щоб об?йти Будапешт з п?вноч? та з п?вденного заходу. В?йська, як? повинн? були зд?йснити обх?дний маневр, прикривала артилер?я . ?? вогонь мали скеровувати з тилу ворога спец?ально створен? розв?дгрупи.

Хоча наступ був добре спланований та мав усп?х, однак повн?стю Будапешт оточити не вдалося. Другий ? Трет?й Укра?нськ? фронти на п?вноч? та п?вденному заход? прорвали оборону ворога. Н?мецьке командування направило на контратаку 51 н?мецьку та угорську див?з??, 2 бригади , 13 танкових та моторизованих див?з?й .

Зав'язалися кривав? танков? бо? в межир?чч? ?пеля та Грона . 26 грудня силами Третього Укра?нського фронту та п?дрозд?лами 7?? гвард?йсько? ? 6?? гвард?йсько? танково? арм?й, б?ля м. Естергом , було оточено та знищено 188-тисячне будапештське угруповання.

З 29 грудня проводилися переговори м?ж обома ворогуючими сторонам, але компром?су сторони не знайшли ? нав?ть б?льше. Було вбито парламентера в?д Будапешта, а п?зн?ше ? в?д радянсько? сторони, кап?тана ?. А. Остапенко.

Штурм Будапешта

[ ред. | ред. код ]

1 с?чня було розпочато генеральний штурм м?ста. Бо? велися за кожний будинок, за кожну вулицю, за кожний крок.

13 с?чня  ? м?сто Будапешт було здобуте. На честь ц??? перемоги у Москв? був даний салют з трьохсот двадцяти чотирьох артилер?йських гармат.

Результат

[ ред. | ред. код ]

Будапештом та центральними районами Угорщини оволод?ли в?йська РСЧА . Знищена 188-тисячна арм?я Вермахту .

В ц?й операц?? Червона Арм?я втратила 80026 солдат убитими та 240056 пораненими. Було знищено 1766 танк?в.

Н?меччина та Угорщина втратила близько 125000 чолов?к, ?з них 26000 пораненими.

В?йська 2-го ? 3-го фронт?в змогли усп?шно розвивати наступ на В?день та Чехословаччину .

Нагороди

[ ред. | ред. код ]
Медаль ≪За взяття Будапешта≫

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Frieser та ?н., 2007 , с. 922.
  2. Glantz, David M., and Jonathan House . When Titans Clashed: How the Red Army Stopped Hitler. (Lawrence, Kansas: University Press of Kansas, 1995. ISBN  0-7006-0899-0 ) p. 298
  3. Krivosheev, G. F. Soviet casualties and combat losses in the Twentieth Century. (London: Greenhill Books, 1997. ISBN  1-85367-280-7 ) p. 152
  4. Ungvary, 2003 , с. 330.
  5. Штеменко С. М. Генеральный штаб в годы войны. ? Книга вторая. Глава 7. В центре Европы [ Арх?вовано 13 червня 2011 у Wayback Machine .]
  6. а б Васильченко А. В. 100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫? ? Глава 2. ≪Они идут!≫ ? первое советское наступление на Будапешт [ Арх?вовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine .]
  7. Фриснер Г. Проигранные сражения. ? Глава девятая. Сражение за Будапешт. [ Арх?вовано 30 серпня 2010 у Wayback Machine .]
  8. На основ?: Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. ? Будапештская стратегическая наступательная операция [ Арх?вовано 5 травня 2008 у Wayback Machine .]
  9. На основ?: История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941?1945 гг. Том 4. Изгнание врага из пределов Советского Союза и начало освобождения народов Европы от фашистского ига (1944 год) ? с. 390?391
  10. а б Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВГК: Документы и материалы. 1944?1945. ? Т. 16 (5-4) [ Арх?вовано 29 червня 2012 у Wayback Machine .] (рос.)
  11. Васильченко А. В. 100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫? ? Глава 2. ≪Они идут!≫ ? первое советское наступление на Будапешт [ Арх?вовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine .] (Таблица 1. Венгерские силы, сосредоточенные между Дунаем и Тиссой, по состоянию на 31 октября 1944 года )
  12. Васильченко А. В. 100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫? ? Глава 2. ≪Они идут!≫ ? первое советское наступление на Будапешт [ Арх?вовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine .] (Таблица 2. Советские силы, располагавшиеся между Дунаем и Тиссой, по состоянию на 31 октября 1944 года )

Мемуари

[ ред. | ред. код ]

Документи

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]

К?нохрон?ка

[ ред. | ред. код ]