Будапештська операц?я
|
Друга св?това в?йна
|
Будапешт, жовтень 1944 року
|
|
|
Сторони
|
СРСР
Румунське корол?вство
|
Трет?й Рейх
Угорщина
|
Командувач?
|
Род?он Малиновський
Фед?р Толбух?н
?ван Афон?н
?ван Манагаров
|
Ганс Фр?снер
Отто Велер
Карой Берегф?
|
В?йськов? формування
|
|
|
Втрати
|
Радянськ?:
80,026 загиблих та зниклих безв?сти
240,056 поранених ? хворих
Загальн? втрати:
320,082 чолов?к
1,766 танк?в знищено
4,127 гармат та м?номет?в
293 л?так?в
135,100 стр?лецько? збро?
[2]
[3]
|
48,000 загиблих
26,000 поранених
51,000 захоплен?
Загальн? втрати:
125,000 чолов?к
|
76 000 цив?льних загинули
38 000 цив?льних загинули п?д час облоги (7 000 страчен?)
38,000 загинули у трудових таборах та таборах для в?йськовополонених
|
Будапе?штська опера?ц?я
(
29 жовтня
1944
?
13 лютого
1945
) ?
стратег?чна наступальна операц?я
п?вденного крила
радянських в?йськ
на
Сх?дному фронт? Друго? св?тово? в?йни
. Головною метою операц?? було здобуття Будапешта й прилеглих район?в. Операц?ю було проведено силами
2-го
та
3-го Укра?нського фронт?в
та
Дунайсько? в?йськово? флотил??
.
Операц?я тривала 108 дн?в. В?йськам Червоно? арм?? вдалось просунутись вглиб територ?? на 250?400 км, захопити центральн? райони Угорщини та столицю
Будапешт
. Однак штурм добре укр?пленого м?ста без оперативно? паузи, одразу п?сля
Дебреценсько? операц??
перетворив Будапештську операц?ю на одну з найб?льших та найкровопролитних битв в ?стор?? Друго? св?тово? в?йни.
Восени
1944
року
Червона Арм?я
усп?шно виконала завдання з розгрому
н?мецьких в?йськ
на територ?? Румун?? ? Болгар??. Кр?м суто в?йськових, було досягнуто ? значних пол?тичних усп?х?в: радянськ? в?йська не т?льки вивели ц? кра?ни з в?йни на боц?
Н?меччини
, а й змусили ?х при?днатись до
антиг?тлер?всько? коал?ц??
. Таким чином, ?диним союзником Н?меччини на ?вропейському континент? залишалась лише Угорщина.
Радянськими в?йськами було створено сприятлив? умови для охоплення н?мецьких в?йськ в Угорщини ? П?вн?чн?й Трансильван??.
2-й Укра?нський фронт
маршала
Р. Я. Малиновського просувався до кордон?в Угорщини з п?вденного сходу. В район?
≪карпатського виступу≫
д?яв
4-й Укра?нський фронт
генерала арм??
?. Ю. Петрова
. З п?вдня, на територ??
Югослав??
, д?яв
3-й Укра?нський фронт
маршала Ф. ?. Толбух?на.
Ще в серпн?
1944
року при наближенн? Червоно? Арм?? до кордон?в кра?ни
регент
Угорщини
М?клош Горт?
зм?стив прон?мецький уряд
Стоя?
, а
15 жовтня
оголосив про
перемир'я
з
СРСР
. З огляду на стратег?чну важлив?сть для н?мецько? в?йськово? промисловост? угорських нафтових родовищ та поклад?в марганцю ? боксит?в вже
16 жовтня
н?мецьке командування
?н?ц?ювало
в Будапешт? державний переворот. Силами загону
СС
сина
адм?рала
Горт? було взято в заручники, а самого регента змусили передати владу л?деру
парт?? схрещених стр?л
Ференцу Салаши
.
Тим часом радянськ? в?йська внасл?док
Дебреценсько? операц??
взяли п?д контроль л?вобережжя
Тиси
та
П?вн?чну Трансильван?ю
. Пол?тична нестаб?льн?сть в кра?н? надавала шанс на швидке виведення Угорщини з в?йни. З ц??? причини
Йосип Стал?н
вимагав негайного проведення наступально? операц?? на Будапешт. Великою м?рою такий посп?х був зумовлений надто оптим?стичними допов?дями ком?сара 4-го Укра?нського фронту
Льва Мехл?са
про деморал?зован?сть угорських в?йськ. Так в особист?й телеграм? Стал?ну в?д
28 жовтня
1944
року в?н писав:
≪…частини 1-? угорсько? арм?? знаходяться в процес? розкладу ? деморал?зац??. Щодня в?йська беруть по 1000?1500-2000 ? б?льше полонених. 25 жовтня 1944 18-та арм?я взяла 2500 полонених, причому здавалися в полон ц?лими п?дрозд?лами …≫
[5]
П?сля ц??? допов?д? Стал?н поц?кавився у Генерального штабу, як? ? можливост? для штурму
Будапешта
. Там в?дпов?ли, що найкраща позиц?я для удару ? л?вий фланг 2-го Укра?нського фронту, оск?льки в?йськам не доведеться форсувати р?чки ? на ц?й д?лянц? ворог мав найменшу к?льк?сть сил. О 10-й годин? вечора
28 жовтня
Стал?н зателефонував Малиновському ?, незважаючи на прохання командувача фронту надати 5 д?б на п?дготовку, в категоричн?й форм? наказав негайно розпочати наступальну операц?ю.
[6]
До складу 2-го Укра?нського фронту входили так? з'?днання:
Кр?м цього 2-му Укра?нському фронту п?дпорядковувались 2 румунськ? п?хотн? арм??:
Бойов? д?? на територ?? Угорщини з? сторони Вермахту зд?йснювала
група арм?й ≪П?вдень≫
п?д командуванням
Ганса Фр?снера
. До складу групи арм?й входили:
Найб?льш? сили Вермахту, переважно н?мецьк?, д?яли на нь?редьхазько-мишкольцькому напрямку, проти в?йськ правого крила ? центру 2-го Укра?нського фронту. Тут було зосереджено 21 див?з?ю ? 3 бригади, з них 11 з'?днань у першому ешелон?. ?нш? в?йська, головним чином угорськ?, тримали оборону перед л?вим крилом радянського фронту.
З метою п?дготовки Будапешта до штурму н?мцями була побудована система
фортиф?кац?йних споруд
, яка складалась з трьох п?дковопод?бних
оборонних рубеж?в
: м?ж озером
Балатон
? Будапештом ?
≪Л?н?я Маргарити≫
, на сх?д в?д столиц? ?
≪Л?н?я Атт?ли≫
, яка переходила в
≪Л?н?ю Кароля≫
, що пролягала м?ж горами
Черхат
,
Матра
та
Земплен
. Перша смуга оборони розташовувалась на в?дстан? 25 ? 30 км на сх?д в?д Дунаю.
Зг?дно ?з записом у щоденнику бойових д?й 10-? угорсько? див?з?? в?д
25 жовтня
, оборону угорсько? столиц? тримали:
26 жовтня
1944
року до Будапешта додатково прибув угорський
парашутно-десантний батальйон
.
Сл?д зазначити, що Фр?снера непоко?ла низька
бо?здатн?сть
та моральний дух угорських в?йськ.
27 жовтня
в лист? начальнику генштабу
Гейнцу Гудер?ану
командувач групи арм?й ≪П?вдень≫ нав?ть зазначав, що без посилення 3-? угорсько? арм?? щонайменше одн??ю н?мецькою п?хотною див?з??ю йому не вдасться втримати п?дступи до Будапешта.
[7]
Сп?вв?дношення сил в Будапештськ?й операц??
(станом на 29 жовтня 1944 року)
СРСР
[8]
|
Сп?вв?дношення
|
Трет?й Рейх
та
Угорщина
[9]
|
Особовий склад
|
719 500
|
3,8 : 1
(за п?хотою ?
2 : 1
)
|
190 000
|
Особовий склад
|
2-й Укра?нський фронт
(сд ? 39, пдд ? 4, кд ? 9, мк ? 4, тк ? 3, сабр ? 1, отбр ? 1, УР ? 2)
|
712 000
|
190 000
|
Група арм?й ≪П?вдень≫
(35 див?з?й, в тому числ? тд ? мд ? 9, бр ? 3)
|
Дунайська в?йськова флотил?я
(бригада морсько? п?хоти ? 1)
|
7 500
|
Артилер?я ? м?номети
|
4-4,5 : 1
|
Артилер?я ? м?номети
|
Танки ? САУ
|
1,9 : 1
|
Танки ? САУ
|
Л?таки
|
2,6 : 1
|
Л?таки
|
сд
?
стр?лецька див?з?я
,
пдд
?
пов?трянодесантна див?з?я
,
кд
?
кавалер?йська див?з?я
,
тд
?
танкова див?з?я
,
мд
?
моторизована див?з?я
,
мк
?
механ?зований корпус
,
тк
?
танковий корпус
,
сабр
?
самох?дно-артилер?йська бригада
,
отбр
? окрема
танкова бригада
,
бр
? бригада,
УР
?
укр?плений район
28 жовтня
1944
року
Ставка Верховного Головнокомандування
директивою № 220251
[10]
п?дтвердила усний наказ Стал?на не п?зн?ше
29 жовтня
силами 46-? арм??
генерал-лейтенанта
?. Т. Шльом?на
?
2-го гвард?йського механ?зованого корпусу
генерал-лейтенанта
К. В. Свиридова
перейти у наступ в межир?чч? Тиси та Дунаю.
В?дпов?дно до плану операц??, 46-та арм?я силами двох стр?лецьких ? одного механ?зованого корпус?в мала завдати удар в загальному напрямку на
Кечкемет
. До середини дня
29 жовтня
частини Червоно? Арм?? повинн? були вийти на руб?ж
Надькереш
?
Лайошм?же
?
?жак
. Головною метою було знищити оборону супротивника на зах?дному берез? Тиси ? тим самим забезпечити переправу сюди 7-? гвард?йсько? арм??. П?сля цього 46-та арм?я, посилена 4-м гвард?йським механ?зованим корпусом, мала рушити на Будапешт.
7-ма гвард?йська арм?я одержала завдання з ранку
30 жовтня
перейти в наступ з району на сх?д в?д
Сольнока
, форсувати Тису ? на к?нець дня вийти на руб?ж
Тосег
? Надькереш. 6-та гвард?йська танкова арм?я з резерву фронту призначалася для п?дтримки наступальних д?й на Будапешт у смуз? 7-? гвард?йсько? арм??.
?нш? арм?? фронту (за винятком 40-? ? 4-? румунсько?) повинн? були форсувати Тису та захопити
плацдарми
на ?? зах?дному берез?.
4-й Укра?нський фронт наступом в глиб
Чехословаччини
мав скувати
1-шу н?мецьку танкову арм?ю
, не допустивши ?? просування на будапештський напрямок.
3-й Укра?нський фронт продовжував перегрупування ? зосередження головних сил у югославському
Банат?
, одночасно передовими частинами планувалось захопити плацдарми на правобережж? Дунаю ? п?дтримати загальний наступ на територ?? Угорщини.
До
3 листопада
планувалося завершити операц?ю та вийти на руб?ж
?шасег
?
Будакес?
?
Ерд
.
Сп?вв?дношення сил в на л?вому крил? 2-го Укра?нського фронту
(станом на 31 жовтня 1944 року)
Будапештська операц?я розпочалася
29 жовтня
1944
року, у друг?й половин? дня. В?йська л?вого крила 2-го Укра?нського фронту перейшли в наступ та прорвали оборону 3-? угорсько? арм?? в межир?чч? Тиси ? Дунаю. На к?нець другого дня 46-та арм?я просунулася вперед на 20 ? 40 км. 7-ма гвард?йська арм?я тим часом захопила плацдарм на правобережж? Тиси. Спроби
н?мецьких в?йськ
втримати
Кечкемет
силами 24-? танково? див?з?? не принесли бажаних результат?в. 15-та п?хотна та 8-ма резервна угорськ? див?з?? залишили сво? позиц??. Ситуац?я була наст?льки критичною, що змусила н?мецьке командування звернутись до угорсько? жандармер?? з вимогою перекрити ус? дороги на Будапешт та затримати в?йська, як? в?дступали. До ранку
1 листопада
Кечкемет був повн?стю взятий п?д контроль Червоно? Арм??.
Зважаючи на низьку бо?здатн?сть угорських в?йськ, з? свого
оборонного рубежу
на Тис? була знята 6-та н?мецька арм?я. На ?? основ? було утворено
арм?йську групу ≪Фреттер-П?ко≫
з п?дпорядкуванням вс?х угорських та н?мецьких в?йськ, як? д?яли в межир?чч? Тиси ? Дунаю. Основною задачею новостворено? арм?йсько? групи була оборона Будапешта.
2 листопада
2-й ? 4-й гвард?йськ? механ?зован? корпуси Червоно? арм?? просунулися ще на 75 км, а
3 листопада
зайняли м?сто
Альшонемед?
на в?дстан? 15 км в?д угорсько? столиц?. На п?вдень в?д Сольнока Тису форсувала
к?нно-механ?зована група
генерал-лейтенанта
?. О. Пл??ва
.
Але до того часу Вермахту вдалося перекинути п?д Будапешт 4 див?з??: 13-ту танкову,
8-му кавалер?йську СС ≪Флор?ан Гайер≫
та
22-гу добровольчу кавалер?йську СС ≪Мар?я Терез?я≫
, а також
панцергренадерську (мотоп?хотну) ≪Фельдхернхалле≫
. Залишки розбитих п?д Кечкеметом угорських в?йськ були частково в?дведен? на остр?в
Чепель
, а частково в Будапешт, де були включен? до складу н?мецьких частин ? брали участь в оборон? м?ста. Вже
4 листопада
наступ Червоно? Арм?? було в?дбито, а в район? м?ста
Пилиш
н?мецьк? танков? частини перейшли в контратаку. Станом на
6 листопада
радянськ? в?йська змушен? були в?д?йти на руб?ж
Такшонь
?
Монор
.
4 листопада
1944
року з метою уникнути великих втрат Ставкою ВГК була видана директива № 220256
[10]
про припинення наступу на Будапешт та п?дготовку ново? операц??. Фронтальний удар вир?шили зам?нити на охоплення м?ста з двох стор?н. Командувач 2-м Укра?нським фронтом Р. Я. Малиновський отримав наказ сконцентрувати сили правого крила ? центру фронту у склад? 7-? гвард?йсько?, 53-?, 27-? ? 40-? арм?й на зах?дному берез? Тиси та п?дготувати наступ на столицю Угорщини з п?вн?чного та п?вн?чно-сх?дного напрямку. 46-та арм?я в новому наступ? повинна була п?дтримати загальний наступ на Будапешт з п?вдня.
Вранц?
11 листопада
1944
року п?сля потужно?
артп?дготовки
танков? частини Червоно? Арм?? в район? м?ста
Це?леда
перейшли в наступ. На ц?й д?лянц? фронту ?м протистояла н?мецька
арм?йська група ≪Фреттер-П?ко≫
. П?сля запеклих бо?в радянськ? в?йська прорвали оборону на д?лянках
46-? п?хотно? див?з??
та
4-? пол?цейсько? див?з?? СС
? просунулися в район на п?вдень в?д
Тап?осент
?
Мартон
. Червоною Арм??ю були взят? п?д контроль населен? пункти
Тап?оселе
,
Тап?одьердь?
?
Ясладань
. В?йська 57-го корпусу Вермахту були змушен? в?д?йти на руб?ж
?лле
?
Гомбо
?
Тап?ошаг
?
Фармош
?
Яск?шер
?
Пель
.
12 листопада
на д?лянц? м?ж
Мезокерештешом
? р?чкою
Хейе
7-й механ?зований корпус
?
5-й гвард?йський кавалер?йський корпус
Червоно? Арм?? розпочали наступ у загальному напрямку на
М?школьц
.
18 листопада
к?нно-механ?зована група Пл??ва
захопила важливий транспортний вузол
Дьйондьйош
. Бо? за утримання м?ста продовжувалися ?
19 листопада
.
20 листопада
силами восьми див?з?й ? двох танкових бригад за п?дтримки артилер?? ?
штурмово? ав?ац??
радянськ? в?йська розпочали наступ з району
Ужгорода
.
В район? м?ста М?школьц
Червона Арм?я
зустр?ла потужний оп?р н?мецьких в?йськ. Проти 11 радянських стр?лецьких див?з?й ? 1 механ?зованого корпуса оборону тримали 1 г?рська ? 2 п?хотних див?з?? Вермахту. Коли бойов? д?? перейшли в передм?стя М?школьца, розпочалося повстання понад 20-ти тисяч роб?тник?в м?сцевих промислових п?дпри?мств. Повстал?, переважно в н?чний час, зд?йснювали напади на н?мецьк? позиц?? в м?ст?. Загалом бо? за М?школьц тривали 11 дн?в.
3 грудня
1944
року Червон?й Арм?? вдалося повн?стю оволод?ти м?стом.
Таким чином, станом на початок грудня радянськ? в?йська змогли вийти на п?дступи до Будапешта з? сходу, а на правому крил? фронту ? в район г?р
Бюкк
?
Матра
, але основна задача оволод?ти угорською столицею обходом з п?вноч? залишилася не виконаною.
5 грудня
радянськ? в?йська розпочали другу спробу оволод?ти столицею Угорщини. План операц?? полягав у тому, щоб об?йти Будапешт з п?вноч? та з п?вденного заходу. В?йська, як? повинн? були зд?йснити обх?дний маневр, прикривала
артилер?я
. ?? вогонь мали скеровувати з тилу ворога спец?ально створен? розв?дгрупи.
Хоча наступ був добре спланований та мав усп?х, однак повн?стю
Будапешт
оточити не вдалося. Другий ? Трет?й Укра?нськ? фронти на п?вноч? та п?вденному заход? прорвали оборону ворога. Н?мецьке командування направило на
контратаку
51 н?мецьку та угорську див?з??, 2
бригади
, 13 танкових та моторизованих
див?з?й
.
Зав'язалися кривав? танков? бо? в
межир?чч?
?пеля
та
Грона
.
26 грудня
силами Третього Укра?нського фронту та п?дрозд?лами 7?? гвард?йсько? ? 6?? гвард?йсько? танково? арм?й, б?ля
м. Естергом
, було оточено та знищено 188-тисячне будапештське угруповання.
З
29 грудня
проводилися переговори м?ж обома ворогуючими сторонам, але компром?су сторони не знайшли ? нав?ть б?льше. Було вбито парламентера в?д Будапешта, а п?зн?ше ? в?д радянсько? сторони, кап?тана ?. А. Остапенко.
1 с?чня
було розпочато генеральний
штурм
м?ста. Бо? велися за кожний будинок, за кожну вулицю, за кожний крок.
13 с?чня
? м?сто Будапешт було здобуте. На честь ц??? перемоги у
Москв?
був даний салют з трьохсот двадцяти чотирьох артилер?йських гармат.
Будапештом та центральними районами Угорщини оволод?ли в?йська
РСЧА
. Знищена 188-тисячна арм?я
Вермахту
.
В ц?й операц?? Червона Арм?я втратила 80026 солдат убитими та 240056 пораненими. Було знищено 1766 танк?в.
Н?меччина
та
Угорщина
втратила близько 125000 чолов?к, ?з них 26000 пораненими.
В?йська 2-го ? 3-го фронт?в змогли усп?шно розвивати наступ на
В?день
та
Чехословаччину
.
- ↑
Glantz, David M., and
Jonathan House
. When Titans Clashed: How the Red Army Stopped Hitler. (Lawrence, Kansas: University Press of Kansas, 1995.
ISBN
0-7006-0899-0
) p. 298
- ↑
Krivosheev, G. F. Soviet casualties and combat losses in the Twentieth Century. (London: Greenhill Books, 1997.
ISBN
1-85367-280-7
) p. 152
- ↑
Штеменко С. М.
Генеральный штаб в годы войны. ? Книга вторая. Глава 7.
В центре Европы
[
Арх?вовано
13 червня 2011 у
Wayback Machine
.]
- ↑
а
б
Васильченко А. В.
100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫? ? Глава 2.
≪Они идут!≫ ? первое советское наступление на Будапешт
[
Арх?вовано
20 жовтня 2011 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Фриснер Г.
Проигранные сражения. ?
Глава девятая. Сражение за Будапешт.
[
Арх?вовано
30 серпня 2010 у
Wayback Machine
.]
- ↑
На основ?: Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. ?
Будапештская стратегическая наступательная операция
[
Арх?вовано
5 травня 2008 у
Wayback Machine
.]
- ↑
На основ?: История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941?1945 гг. Том 4. Изгнание врага из пределов Советского Союза и начало освобождения народов Европы от фашистского ига (1944 год) ? с. 390?391
- ↑
а
б
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВГК: Документы и материалы. 1944?1945. ? Т. 16 (5-4)
[
Арх?вовано
29 червня 2012 у
Wayback Machine
.]
(рос.)
- ↑
Васильченко А. В.
100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫? ?
Глава 2. ≪Они идут!≫ ? первое советское наступление на Будапешт
[
Арх?вовано
20 жовтня 2011 у
Wayback Machine
.]
(Таблица 1.
Венгерские силы, сосредоточенные между Дунаем и Тиссой, по состоянию на 31 октября 1944 года
)
- ↑
Васильченко А. В.
100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫? ?
Глава 2. ≪Они идут!≫ ? первое советское наступление на Будапешт
[
Арх?вовано
20 жовтня 2011 у
Wayback Machine
.]
(Таблица 2.
Советские силы, располагавшиеся между Дунаем и Тиссой, по состоянию на 31 октября 1944 года
)
- История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг.
Том 4.
Изгнание врага из пределов Советского Союза и начало освобождения народов Европы от фашистского ига (1944 год)
. ? М. : Воениздат, 1962. ? 726 с. ? 178000 прим.
(рос.)
- Мировая война. 1939?1945
. ? М. : ООО ≪Издательство ACT≫, 2000. ? 736 с. ? (Военно-историческая библиотека) ? 6000 прим. ? ISBN 5?17?000339?0.
(рос.)
- Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование
/ Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. ? М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. ? 608 с. ? (Архив) ?
ISBN 5-224-01515-4
.
(рос.)
- Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941?1945
/ М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. ? М. : Воениздат, 1985. ? 598 с.
(рос.)
- Освобождение Юго-Восточной и Центральной Европы войсками 2-го и 3-го Украинских фронтов 1944-1945
. ? М. : Наука, 1970.
(рос.)
- Васильченко А. В.
100 дней в кровавом аду. Будапешт ? ≪дунайский Сталинград≫?
. ? М. : Яуза-Пресс, 2008. ? 448 с. ? (Солдат Третьего Рейха) ? 5000 прим. ?
ISBN 978-5-903339-14-3
.
(рос.)
- Громов М., Мощанский И.
Элитные силы Рейха. Штурм Будапешта (29 октября 1944 года ? 13 февраля 1945 года). ? М. : ООО ≪БТВ-МН≫, 2004. ? 64 с. ? (Военно-историческая серия ≪Армии мира≫. Выпуск 3) ? 300 прим. ?
ISBN 5-94889-005-8
.
(рос.)
- Проэктор Д. М.
Агрессия и Катастрофа. Высшее военное руководство фашистской Германии во второй мировой войне
. ? Издание 2-е, переработанное и дополненное. ? М. : Наука, 1972.
(рос.)
- Пушкаш А. И.
Венгрия в годы второй мировой войны. ? М. : Наука, 1966.
(рос.)
- Скоморохов Н. М., Бурляй Н. Н., Гучок В. М. и др.
17-я воздушная армия в боях от Сталинграда до Вены
. ? М. : Воениздат, 1977.
(рос.)
- Krisztian Ungvary
. Die Schlacht um Budapest 1944/45. Stalingrad an der Donau. ? Herbig, 1999. ?
ISBN 3776621206
.
(н?м.)
Krisztian Ungvary
. Battle for Budapest. One Hundred Days in World War II. ? I.B.Tauris, 2003. ?
ISBN 1860647278
.
(англ.)
- И. А. Дамаскин
. Сто великих операций спецслужб. ? ≪Вече≫, 2003. ? 512 с. ? 12 500 экз. прим. ?
ISBN 5-94538-330-9
.
(рос.)
- Frieser, Karl-Heinz
; Schmider, Klaus; Schonherr, Klaus; Schreiber, Gerhard;
Ungvary, Kristian
; Wegner, Bernd (2007).
Die Ostfront 1943/44 ? Der Krieg im Osten und an den Nebenfronten
[
The Eastern Front 1943?1944: The War in the East and on the Neighbouring Fronts
] (German) . Т. VIII. Munchen: Deutsche Verlags-Anstalt.
ISBN
978-3-421-06235-2
.
- Ungvary, Kristian (2003).
Budapest Ostroma
[
Battle for Budapest
] (Hungarian) . London: I.B. Tauris.
ISBN
1 86064 727 8
.
- David M. Glantz
,
The Soviet?German War 1941?45
: Myths and Realities: A Survey Essay.