Боян , Янь , ?оанн ( 1016 ? 1106 ^[1] ) ? поет-сп?вець Рус? , в?домий за згадкою в ≪Слов? о полку ?горев?м≫ , де його ?м'я зустр?ча?ться с?м раз?в. ?м'я Бояна виявлено також в одному з напис?в у Соф?йському собор? в Ки?в? ^[2] . ?сну? г?потеза, що п?д ?менем ≪Янь≫ в?н згаду?ться у ≪Пов?ст? врем'яних л?т≫ , ≪Ки?во-печерський патерик≫ назива? його ?оанном ^[3] Боян, без сумн?ву, власна назва . Хоча ?м'я Боян справд? ?снувало на Рус? , багато досл?дник?в вважали, що в цьому випадку це п?днесений до власного ?мен? загальний ?менник ≪баян≫ (в?д ≪баяти≫), що означало сп?вця, тобто р?внозначний за значенням словам ≪скальд≫ , ≪бард≫ .

Сказане про Бояна автором ≪Слова о полку ?горев?м≫ дозволя? скласти дос? не ясне уявлення про нього. На думку багатьох досл?дник?в, Боян ? княз?вський, придворний сп?вак, що жив у XI  ? поч. XII  ст. й пов'язаний ?з черн?гово-тмутороканськими князями. Ця думка ?рунту?ться на вказ?вц? в ≪Слов? о поку ?горев?м≫ ?мен тих княз?в, яким складав сво? хвалебн? п?сн? Боян. В?н сп?вав славу ≪старому Ярославу , храброму Мстиславу, ?же зар?за Редедю перед полки касожьскими, красному Романов? Святславличю≫. Кр?м того, автор ≪Слова≫ наводить дв? присп?вки Бояна, одна з яких була просп?вана на адресу Всеслава Полоцького , а друга дружин? Олега Святославича . У ≪Слов?≫ вказу?ться також, що Боян був п?снетворцем Святослава Ярославича .

Анал?зуючи ц? зв?стки, Б. О. Рибаков д?йшов висновку, що Боян спочатку був пов'язаний з черн?г?вським ? тмутороканським князем Мстиславом Хоробрим , пот?м ?з великим князем ки?вським Ярославом, до якого перейшли черн?г?вське та тмутороканське волод?ння померлого безд?тним Мстислава, пот?м ?з сином Ярослава ? Святославом, ?, нарешт?, ?з синами останнього ? Романом ? Олегом.

На думку Рибакова, ≪гусл? Бояна≫ звучали ще до 1036 року (р?к смерт? Мстислава) ? продовжували рокотати слави князям аж до 1083 (р?к повернення Олегом Тмуторокан? ). На думку ?нших досл?дник?в, Боян продовжував д?яти принаймн? до 1101  ? року смерт? Всеслава Полоцького. Саме з приводу його смерт?, як вважають досл?дники, була складена Бояном присп?вка про те, що

...н? хитру, н? горазду… суда бож?я (тобто смерт?) не минути.

Таким чином, виходить, що Боян, уже як досв?дчений поет-сп?вець, сп?вав б?льш н?ж 80 рок?в, що навряд чи можливо. Зда?ться, варто з б?льшою дов?рою поставитися до прямо? вказ?вки автора ≪Слова≫, що Боян був княз?вським сп?ваком Святослава, який восп?вав, зокрема, ? старий (тобто минулий) час Ярослава:

Р?к Боян ? Ходина, Святславля п?снотворця старого времен? Ярославля…

Як придворний сп?вець Святослава, Боян осп?вував не т?льки його самого, а й батька Святослава ? Ярослава, ? син?в Святослава ? Романа й Олега, а також й ?нших княз?в цього роду. Очевидно, творч?сть Бояна не обмежувалося осп?вуванням черн?гово-тмутороканських княз?в, про що св?дчить, зокрема, присп?вка з приводу Всеслава Полоцького.

Фраза ≪Боян бо в?щий, аще кому хотяше п?снь творити, то растекашется мисл?ю по древу, с?рим волком по земли, шизим орлом под облаки≫, на думку деяких досл?дник?в, висловлю? уявлення про Бояна як людину, що волод??, под?бно шаманов?, надприродною силою, здатн?стю перевертництва, до подорож? по трьох сферах космосу: по небу ? в образ? орла, по земл? в образ? вовка, по з'?днуючому ?х св?товому древу в образ? б?лки (мис?). Таке тлумачення дано? фрази п?дтверджу?ться тим, що в?ршована ?мпров?зац?я в стародавност? сприймалася як маг?чний обряд, що супроводжу?ться м?стичними перетвореннями. Правда, дал? автор ≪Слова≫ да? зрозум?ти, що не под?ля? уявлення про м?стичний характер творчост? Бояна.

З ≪Слова≫ ясно також, що Боян, як ? скальди, що продовжували традиц?? поганських сп?вц?в, сп?вав щось ц?лком визначене, однозначне за зм?стом: або славу, або огуду, керуючись сво?м ≪замисленням≫, тобто задумом, не прагнучи при цьому неодм?нно додержуватися ?сторично? правди. М?ркуючи про те, як би просп?вав Боян про пох?д ?горя, автор ≪Слова≫ склада? ≪п?д Бояна≫ дв? п?сн?: одна з них ? огуда, у як?й полки ?горя пор?внюються з чередами галок, що б?жать на свою погибель через поля широк? до Дону, а друга ? слава, що ≪в?щий≫ Боян, усемогутн?й ≪Велесов онук≫, зм?г би просп?вати ?горю, незважаючи на його поразку.

З погляду жанру твори Бояна були, ц?лком ймов?рно, л?ро-еп?чними п?снями, що м?стять не розпов?дь про под?ю, а л?ричний в?дгук на нього, оц?нку ц??? под??, прославляння або осуд учасник?в ц??? под??. П?сн? Бояна не можна зараховувати до усно? народно? творчост?. У стад?ально-типолог?чному в?дношенн? ?х можна з?ставляти з творч?стю скальд?в, а також ?з творч?стю давньо?рландських ф?л?в, кельтських бард?в та ?н.

Однак з погляду поетики п?сн? Бояна навряд чи можна з?ставляти з п?снями скальд?в, для яких характерн? суворе сл?дування схем?, ускладнена образн?сть, зокрема численн? перифрази- кенн?н?и , ≪темний≫ стиль. Як можна судити по двох присп?вках Бояна, наведеним у ≪Слов?≫, ? двох фрагментах, складених автором ≪Слова≫ ≪п?д Бояна≫, останн?й використовував у сво?й творчост? традиц?йн? образотворч? засоби русько? поез??, у тому числ? й народно?. Характеристикою стилю п?сень-прославлень Бояна може служити друга п?сня ≪п?д Бояна≫, особливо похвала курянам-кметям з ?? бравурн?стю, швидким, енерг?йним ритмом й, ?мов?рно, ст?йкими, трафаретними висловами дружинно? поез??.

Таким чином, можна говорити про Бояна як про представника дружинно? поез?? з ?? тематичною задан?стю й однозначн?стю (або слава, або огуда), суб'?ктивним в?дображенням под?й, трафаретн?стю й афористичн?стю висловлювань, бравурн?стю п?сень-прославлень, з? зм?нним ритмом.

Автор ≪Слова о полку ?горев?м≫ наводить дв? присп?вки Бояна, що мають характер афоризм?в . Одна з них, наведена вище, була вимовлена на адресу Всеслава Полоцького, а друга була звернена до дружини Олега Святославича , тмутороканського ≪кагана≫ : ≪Тяжко ти голови кроме плечю; зло ти т?лу кроме голови≫.

Деяк? досл?дники вважають що в ≪Слов?≫ ?, кр?м того, прихован? цитати з п?сень Бояна. Однак нема? н?яких п?дстав приписувати Бояну що-небудь ?з тексту ≪Слова≫, кр?м двох фрагмент?в, атрибутованих йому автором ≪Слова≫. Якщо прийняти г?потезу Вельтмана ? Чепи ^[4] , що Боян ? л?тописний Ян одна й та сама особа, то застосувавши процедури контент-анал?зу до тексту ≪Пов?ст? врем'яних л?т≫ ^{[5] [6]} , можна визначити, як? слова Яня були вписан? у л?тописець, про що сказано у л?тописн?й статт? п?д 1106 роком ^[7] . За попередн?ми п?драхунками, атрибутовано 37 фрагмент?в тексту, як? записан? з вуст Яня ^[8] .

Для прикладу наведемо фрагмент, умовно названий ≪Слава книжн?й мудрост?≫:

Велика бо польза бывает челов?ку отъ учения книжнаго; и книгами бо кажеми и учими, есми пути покаянию, и мудрость бо обр?таеми вздержание отъ словес книжных; се бо суть рекы напаяющи вселенную всю, се суть исходяща мудрости; книгамъ бо есть неищетная глубина, сими бо есми в печали ут?шаемы есмы, си суть узда въздеръжанию. Мудрость бо велика есть, яко бо и Соломон хваляше ю глаголаше…

Бачимо, що частка ≪БО≫ у цьому невеликому фрагмент? повторю?ться 8 раз?в. Це тракту?ться як характерна ознака мовця, через яку останн?й (Ян) м?г отримати у сво?му мовному середовищ? пр?звисько ≪бо Ян≫.

На думку М.-Л.Чепи, майже 35 % текст?в Нестора-л?тописця записано з? сл?в Яня (Бояна). Серед них:

1. ?стор?я про трьох брат?в Кия, Щека ? Хорива та сестру ?хню Либ?дь, розселення слов'янських племен.
2. ?стор?я про запровадження грамоти в рус?.
3. ?стор?я про смерть Олега в?д коня.
4. ?стор?я про смерть князя ?горя ? сватання до Ольги древлянського князя Мала.
5. П?сня на честь княгин? Ольги та ?? сина Святослава.
6. Посмертна слава Ольз?.
7. ?стор?я п?дписання Святославом договору у 971 р.; про смерть Святослава в?д рук печен?г?в.
8. ?стор?я про ≪ненаситного у блуд?≫ князя Володимира.
9. ?стор?я про принесення Володимиром у жертву варяга-християнина.
10. ?стор?я про виб?р в?ри князем Володимиром.
11. Роз'яснення три?дност? Бога.
12. Слово про те, як Володимир почав забирати д?тей у ≪нарочитих муж?в сво?х≫ ? в?ддавати ?х на навчання книжне.
13. П?сня про перемогу Кожум'яки над печен?гом.
14. Похвальна п?сня Володимиру Великому.
15. ?стор?я про в?йськову хитр?сть, якою врятувались б?логородц?, коли ?х м?сто обложили печен?ги.
16. Про смерть Володимира та загибель його д?тей Бориса ? Гл?ба.
17. Про вбивство Святослава Володимировича.
18. П?сня Мстиславу, що зар?зав Редедю перед полками косожськими.
19. П?сн? Ярославу ? книжн?й мудрост?.
20. Про Всеслава.
21. Про те, чому Варлаама виведено з ?гуменства Печерського князем ?зяславом.
22. Слово про знамення, як? не на добро бувають.
23. Слово про половц?в, яких Бог наслав на Руську землю за гр?хи ??.
24. Ув?щування, щоб не на словах називатись християнами, живучи по-поганськи.
25. Слово про Хрест Чесний.
26. Слово рол волхв?в, волхвування ? Яневу боротьбу з б?лоозерськими волхвами.
27. Слово про смерть Феодос?я, ?гумена Печерського.
28. Слово про чорноризц?в, якими управляв ?гумен Стефан.
29. Слово про ?сак?я, який був спочатку обдурений б?сами, але з допомогою ?суса Христа ? молитвами Феодос?я перем?г ?х.
30. Слова н?мц?в на похваляння Святослава Ярославовича золотом ? ср?блом.
31. П?сня любов?.
32. Про смерть митрополита ?оанна ? прих?д його наступника, скопця.
33. Слово про Яневу дружину Мар?ю.
34. Слово про битву на р?ц? Стугн? 1093 року.
35. Слово про битву на Желян? ? наступн? б?ди, як? пережив руський люд.
36. Про осквернення половцями могил Феодос?я ? Мар??, дружини Янево?, та про походження половц?в.
37. Слово про мир на Желян? 1097 року ^{[9] [10]} .

• Слово о полку ?горев?м
• Давня укра?нська л?тература .

• Чепа М.-Л. А. Боян-2016: ?сторико-психолог?чна г?потеза Вельтмана-Чепи / Зб?рник наукових праць ?нституту психолог?? ?мен? Г. С. Костюка НАПН Укра?ни ≪Проблеми загально? та педагог?чно? психолог??≫. Том Х???. Частина 4. ? К., 2011. ? С. 413?421
• Чепа М.-Л. А. Чи ? п?дстави в?дзначати 1000-л?ття Бояна? / Слово ? Час. Науково-теоретичний журнал. № 8 (608). Серпень 2011. ? С. 77?87. ISSN 0236-1477.
• Чепа М.-Л. А. П'ять великих та?мниць ?сторично? психолог??. ? К.: Ред. загальнопед.газ., 2005. ? С. 5-29. ? (Б-ка ≪Шк. св?ту≫). ISBN 966-8356-50-0

• Боян [ Арх?вовано 11 березня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1957. ? Т. 1, кн. I : Л?тери А ? Б . ? С. 108. ? 1000 екз.
• Т. Л. В?лкул . Боян [ Арх?вовано 14 травня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 361. ? ISBN 966-00-0734-5 .
• Л?тературознавчий словник-дов?дник  / за ред. Р. Т. Гром’яка , Ю. ?. Ковал?ва , В. ?. Теремка . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? С. 89-90.
• Та?мниця в?щого Бояна ? газета ≪День≫ [ Арх?вовано 25 с?чня 2008 у Wayback Machine .]
• Обговорення г?потези Вельтмана-Чепи на форум? сайту ≪Ф?лолог?чний прост?р≫ ?нституту л?тератури ?мен? Т. Г. Шевченка НАН УКра?ни.

п о р Слов'янська м?фолог?я Головн? боги Велес Дажбог Мокош Перун Сварог Святовит Симаргл Стрибог Триглав Хорс Ярило М?ф?чн? народи Рахмани Фалярони Трип'ястки / Краснолюдки Песиголовц? Амазони М?ф?чн? м?сця Вир?й Китеж Буян Дунай Калиновий м?ст Лиса Гора Хатка на куряч?й лапц? Пучай М?ф?чн? предмети Кв?тка папорот? Латир-кам?нь Меч-кладенець Обер?г Плакун-трава Розрив-трава Жива вода Мертва вода М?ф?чн? ?стоти Алконост Анциболот Анчутка Арись-поле Бабай Баба-Яга Баган Бадняк Ба?чник Банник Берегиня Барабашка Б?лун Б?лодан Б?с Богинки Божич Болотяник Болотник Босоркун Боян Блуд Бродниц? Вирлоок Вихор В?дм?на В?догонь В?дьма В?дьмак В?й В?ла Вовкулака Водяник Водяниця Волосин? Волх Волхви Гамаюн Герман Годованець Горгон?я Гориня Дво?душник Дворовик Денниця Домовик Доньки Мари Др?мота Дубиня Жар-птиця Здухач Злидн? Зм?й Горинич Зм?улан ?ван-Дурень ?ван-Царевич ?ндрик-зв?р ?пабог ?четик Каган Каракон-Джали Кирпа Корочун Кост?й Бездушний Кит-риба Китоврас Кл?тник Кликуша Коргоруш? Коров'яча смерть Кукер Курдуш? Ламя Лядащий Л?савки Л?тавиця Листин Л?совик Лихо Луговик Люди див?я Мавка Марко Пекельний Масляна Межовик Мороз Морок Моховик Нава Заложн? мерц? Недоля Немертв? Нечиста сила Н?чниц? Огуменник Осилки Очеретяник П?чник Перелесник Пов?труля Покутн?й Потерча Полудниця Польовик Планетники Полазник Полоз Похвист Привид Примхи Пущовик Рожаниц? Рарог Русалка Сава Сатана Сирин Скарбник Соловей Розб?йник Стодольник Стопан Страф?ль-птаха Страх Стр?ча Судениц? Суседко Тугарин Упир Усиня Хала Ховала Хухи Цмок Чаклун Чорт Чугайстер Чудинко Чудь Шерстнатий Шишига Шкряток Шул?куни Щезун