Бойова частина ( головна частина , бо?головка ) ? частина бо?припасу (ракети, бомби або артилер?йського снаряду), призначена для безпосереднього ураження ц?л?.

Загальний опис [ ред. | ред. код ]

Конструктивно бойова частина склада?ться з корпусу , заряду , детонатору з механ?змом п?дриву, ?нод? м?стить пристро? наведення. Здеб?льшого, розм?щу?ться у головн?й частин? бо?припасу, що й визнача? ?? назву. Як заряд бойово? частини може використовуватися вибухова речовина , ядерний , запальний або х?м?чний заряд .

Розр?зняють суц?льн? (моноблочн?) та под?лен? (багатозарядн?) бо?головки. На ракетах мало? дальност? та кал?бру використовують моноблочн? бо?головки з одним зарядом, найчаст?ше не в?докремлюван? в?д корпусу ракети.

На б?льшост? бал?стичних ? деяких крилатих ракетах моноблочн? бо?головки в?докремлюються в?д ракети та наводяться на ц?ль самост?йно, що ускладню? ?х виявлення та перехоплення.

У деяких протичовнових ? протикорабельних ракет, бо?головки являють собою самонав?дну торпеду, що запуска?ться п?сля пад?ння ракети в район? ц?л?. Така схема дозволя? доправляти торпеду на значно б?льш? в?дстан?, н?ж при постр?л? з торпедного апарату. Ряд ракет для ураження ц?лей на велик?й площ? оснащен? касетними бо?головками .

Класиф?кац?я за типом вражального впливу [ ред. | ред. код ]

Ударно-к?нетична БЧ [ ред. | ред. код ]

Ударно-к?нетичн? бойов? частини ? клас бойових частин, основний спос?б д?? яких заснований на прямому влучанн? бо?припас?в у ц?ль, з подальшим ?? руйнуванням. Призначен? для ураження захищених броньованих ц?лей (бронетехн?ка, корабл?), супутник?в ? ядерних бо?головок бал?стичних ракет. Под?бн? бойов? частини под?ляються на:

• бронеб?йн?;
• к?нетичного ураження.

Бронеб?йна БЧ [ ред. | ред. код ]

Бронеб?йна БЧ призначена для ураження ц?лей, захищених бронею. Пробиття брон? в таких снарядах забезпечу?ться винятково за рахунок твердого корпусу або сердечника снаряду, ? його високо? швидкост?. Залежно в?д конструктивних особливостей так? снаряди можуть бути кал?берними та п?дкал?берними (останн? ? з в?дд?льним або з нев?дд?льним п?ддоном), гостроголов? й тупоголов?, з бал?стичними наконечниками або без них, безкоморними (суц?льними) ? коморними ? з бойовим зарядом у хвостов?й частин? ракети, що забезпечу? додаткову до ударно? заброньову д?ю (яка може бути осколковою, фугасною, запальною або по?днанням фактор?в).

Вкрай близькими за будовою до коморних бронеб?йних, ? проникн? та бетоноб?йн? БЧ , у яких м?цний корпус призначений для пробиття перешкоди, а основну руйн?вну д?ю нада? заряд високобризантно? вибухово? речовини у хвостов?й частин? корпуса.

П?дкал?берна БЧ не ма? заряду вибухово? речовини, ?? бронеб?йна д?я зумовлена к?нетичною енерг??ю м?цного снаряду високо? щ?льност?. Зазвичай використовуються сердечники з вольфраму та зб?дненого урану .

Представники бо?припас?в:

• п?дкал?берн? снаряди ( ОБПС ) / ≪Манго≫ 3БМ-44 · ≪Свинець≫ 3БМ-48 · ≪Лекало≫ 3БМ-44; М829А1 · М829А2 · М829А3 ; DM-33 · DM-43 · DM-53
• ракети MGM-166, LOSAT/KEM

БЧ к?нетичного ураження [ ред. | ред. код ]

Бойова частина, призначена для ураження високошвидк?сних ц?лей типу бал?стичних ракет ? супутник?в. Конструктивно явля? собою к?нетичний перехоплювач з системою самонаведення ? двигунами керування. Основним уражальним чинником ? висока к?нетична енерг?я перехоплювача при прямому попаданн? (зустр?чн? швидкост? до 10 км/с). Кр?м перехоплювач?в прямого влучання, ?снують бойов? частини зонтичного типу (як на ракет? Петр?от PAC-3 ). Принцип д?? схожий з к?нетичним перехопленням, але тут використову?ться бойова частина у вигляд? скр?плених в одн?й точц? м?цних стрижн?в (як спиц? парасольки), з якою ? в?дбува?ться з?ткнення ц?л?.

Представники бо?припас?в: Петр?от PAC-3 · THAAD · RIM-161 SM-3 · GMD

Запалювальна БЧ [ ред. | ред. код ]

Запалювальн? бойов? частини, призначен? для ураження живо? сили супротивника, знищення його озбро?ння ? в?йськово? техн?ки, запас?в матер?альних засоб?в, а також для створення пожеж у районах бойових д?й за рахунок згоряння заряду ? запалювально? сум?ш?. Уражальна д?я ? вид?ля?ться теплова енерг?я ? токсичн? продукти згоряння.

Розр?зняють наступн? сполуки запалювальних сум?шей:

• на основ? нафтопродукт?в ( напалм?в ). Температура гор?ння 1000?1200 °C
• метал?зован? запалювальн? сум?ш? ( п?рогел? ) ? з нафтопродукт?в ?з добавками стружки магн?ю або алюм?н?ю. Мають п?двищену температуру гор?ння ? 1600?1800 °C. У склад можуть додаватися окислювач? ? тод? для п?дтримки гор?ння не потр?бен кисень з пов?тря
• терм?ти ? терм?тн? сполуки. Складаються з металевих оксид?в, метал?в ? окислювача з? зв'язувальною речовиною. Найб?льш поширен? зал?зоалюм?н??в? терм?тн? сполуки, з температурою гор?ння близько 3000 °C. Горять без доступу пов?тря
• б?лий фосфор ? пластиф?кований б?лий фосфор. Температура гор?ння ? 1200 °C. При гор?нн? вид?ля?ться ?дкий отруйний дим ^[1] .

Уламкова та Уламково-фугасна БЧ [ ред. | ред. код ]

Осколкова ( англ. fragmentation warhead ) ? осколково-фугасна ( англ. blast fragmentation warhead ) бойов? частини, призначен? для ураження ц?лей високошвидк?сним потоком осколк?в, який форму?ться при п?дрив? заряду вибухово? речовини . Осколки можуть бути природного та заданого дроблення, а також складатися з готових уражальних елемент?в (ГУЕ). Осколки рухаються ?з високою швидк?стю (у раз? використання ГУЕ ? близько 2 км/с). Як видно з назви, в першому випадку при п?дрив? оболонки заряду формуються осколки дов?льно? форми. У другому випадку використовуються оболонки з попередньою нас?чкою (п?дпилами) для формування осколк?в задано? форми. Перший вар?ант характерний для снаряд?в ? бомб. При використанн? ГУЕ осколки виготовляються заздалег?дь (як правило, з високом?цних метал?в) ? пом?щаються у заряд. Цей вид, як правило, застосову?ться як бойов? частини ракет.

Осколково-фугасна бойова частина по?дну? у соб? два уражальних впливи ? уламковий ? фугасний. Оск?льки в уламкових частинах для п?дриву завжди використову?ться вибухова речовина, будь-яка осколкова БЧ ма? фугасний вплив ? може вважатися осколково-фугасною. Суворо? загальноприйнято? методики под?лу на осколков? та осколково-фугасн? бойов? частини нема?. Одн? й т? ж бойов? частини в р?зн?й л?тератур? можуть називатися як осколковими, так ? осколково-фугасними. Як правило, вс? вони називаються осколково-фугасними бойовими частинами.

Вони ? одним з найб?льш поширених тип?в бойових частин. Застосовуються для ураження практично вс?х вид?в ц?лей, кр?м п?дводних, п?дземних ? сильно броньованих ц?лей ^[2] .

Недол?ки:

• неможлив?сть застосування проти п?дводних, п?дземних ? сильно броньованих ц?лей,
• у силу в?дносно невелико? швидкост? осколк?в ? недостатня ефективн?сть при використанн? проти високошвидк?сних ц?лей типу г?перзвукових крилатих ? бал?стичних ракет.

Представники бо?припас?в:

• ракети Пов?тря-пов?тря (П-П): Р-37 , Р-98 , Р-4 , Р-23 , Р-40 ;
• ракети Земля-пов?тря (З-П): 9К317 ≪Бук-М2≫

Осколково-фугасна БЧ з круговим полем розльоту осколк?в [ ред. | ред. код ]

Для зб?льшення щ?льност? формованого поля осколк?в була розроблена схема осколково? частини з круговим полем розльоту осколк?в. Конструктивно БЧ явля? собою оболонку з ув?гнутою тв?рною, на як?й розм?щен? ГУЕ, ? внутр?шн?м зарядом вибухово? речовини . П?дрив вибухово? речовини зд?йсню?ться детонаторами, розм?щеними на торцях заряду, або дек?лькома осьовими детонаторами. В результат? п?дриву утворю?ться поле осколк?в типу ≪р?зальний диск≫. Цей тип БЧ ? найб?льш поширеним для ракет П-П ? П-З , оск?льки ма? високий коеф?ц??нт використання енерг?? вибухово? речовини та забезпечу? ураження ц?л? при будь-як?й сторон? промаху. Як правило, маса БЧ не перевищу? 10 % маси ракети.

Залежно в?д кута розльоту осколк?в розр?зняють вузьк? та широк? поля (для формування широкого поля розльоту осколк?в використовуються оболонки цил?ндрично? або бочкопод?бно? форми).

Переваги:

• велика щ?льн?сть осколк?в пор?вняно з? звичайними осколковими БЧ.

Недол?ки:

• створювано? щ?льност? уламк?в недостатньо для ефективного ураження малорозм?рних ц?лей типу бал?стичних ? крилатих ракет ^[2] .

Уламково-фугасна БЧ з осьовим полем розльоту скалок [ ред. | ред. код ]

Бойова частина даного типу сконструйована таким чином, що при п?дрив? форму?ться поле осколк?в, спрямоване уперед, за ходом руху засобу ураження.

Переваги:

• висока швидк?сть зустр?ч? ГУЕ ? ц?л? (при використанн? проти л?тальних апарат?в на зустр?чних курсах швидкост? ц?л? та ГУЕ сумуються),
• висока щ?льн?сть сформованого поля осколк?в.

Недол?ки:

• необх?дн?сть високо? точност? наведення на ц?ль (малоефективн? проти маневрових ц?лей),
• обмеження по кутах зустр?ч? з ц?ллю (фактично, т?льки ≪лоб у лоб≫),
• необх?дн?сть розташування БЧ у головн?й частин? бо?припас?в або скидання головних в?дс?к?в перед п?дривом ^[2] .

Уламково-фугасна БЧ з направленим полем розльоту осколк?в [ ред. | ред. код ]

Р?зновид осколково? частини, в як?й для зб?льшення щ?льност? поля осколк?в основну масу осколк?в намагаються направити в обрану сторону (як правило в площин?, нормальн?й до тра?ктор??). Це досяга?ться за допомогою наступних метод?в:

• поворот снаряду перед п?дривом БЧ навколо повздовжно? ос? в б?к ц?л?;
• поворот перед п?дривом БЧ навколо поздовжньо? ос?;
• багатоточкове ковзне ?н?ц?ювання;
• вибухове деформування БЧ перед п?дривом;
• розкриття сегментовано? БЧ у б?к ц?л?.

У перших двох вар?антах БЧ вже ма? спрямоване поле розльоту осколк?в. Перед п?дривом напрямок розльоту осколк?в БЧ ор??нту?ться у б?к ц?л?. У першому випадку поверта?ться сам снаряд. У другому вар?ант? снаряд залиша?ться у тому ж положенн?, а поверта?ться сама БЧ. Недол?ками даних метод?в ? ускладнення конструкц?? та невелика швидкод?я, оск?льки неможливо забезпечити митт?вий поворот.

При багатоточковому ?н?ц?юванн? в заряд? вибухово? речовини рад?ально розташовуються к?лька детонатор?в. П?дрива?ться детонатор, найб?льш в?ддалений в?д ц?л?. Цей метод ма? найб?льшу швидкод?ю, але волод?? ?стотним недол?ком ? невеликим перерозпод?лом потоку осколк?в.

У раз? БЧ з вибуховим деформуванням, ГУЕ вмонтован? в оболонку з гуми або пластично? стал?. По тв?рним оболонки розташован? детонац?йн? подовжен? заряди мало? потужност?. П?сля отримання направлення на ц?ль зд?йсню?ться детонац?я заряду, найближчого до ц?л?, а пот?м зд?йсню?ться ?? п?дрив основним детонатором з формуванням спрямованого потоку осколк?в.

У випадку сегментовано? бойово? частини, що розкрива?ться, цил?ндричний заряд розбитий на к?лька сегмент?в, як правило чотири квадранти. У момент п?дриву вони розкриваються у б?к ц?л?, а пот?м п?дриваються. Недол?ком ? швидкод?я, обмежена часом на розкриття БЧ. Через це под?бна конструкц?я не отримала поширення ^[2] .

Стрижнева БЧ [ ред. | ред. код ]

Стрижнева бойова частина ( англ. high explosive continuous rod ) призначена для ураження л?тальних апарат?в. Уражальним елементом ? стрижн? квадратного або круглого перер?зу. Стрижн? можуть бути не пов'язан? один з одним, або з'?днан? (зварен?) поперем?нно верхн?ми або нижн?ми к?нцями. При п?дрив? вони розл?таються у сторони в?д напрямку польоту ракети, утворюючи при пов'язаних стрижнях суц?льне к?льце, а при не пов'язаних ? переривчасте з перекриттям. Стрижн? ≪перер?зають≫ обшивку та силовий наб?р л?тального апарату, призводячи до митт?вого руйнування його конструкц??.

Переваги:

• компактн?сть, пор?вняно з осколковими або уламково-фугасними головними частинами;
• митт?ве руйнування ц?л? в пов?тр?.

Недол?ки:

• невисока швидк?сть розширення к?льця (при ?? зб?льшенн? к?льце може бути передчасно зруйновано);
• невеликий рад?ус ураження (обмежений рад?усом розкриття стрижневого к?льця);
• недостатня р?зальна здатн?сть стрижн?в проти д?? деяких м?цних ц?лей ^[2] .

Представники бо?припас?в:

• ракети П-П: Р-27 , Р-60 , Р-73 ; AIM-7C/E/F , AIM-9D/G/H ;
• ракети З-П: ≪Стр?ла-10≫ (ракети 9М37 ? 9М333), ЗРК Кортик (ракета 9М311К); RIM-24 Tartar, RIM-66A Standard-1MR, RIM-67A Standard-1ER.

Фугасна БЧ [ ред. | ред. код ]

Фугасна бойова частина явля? собою тонкост?нну оболонку, що м?стить усередин? вибухову речовину . Уражальний вплив обумовлений фугасним ? бризантним впливом ? руйн?вною силою газ?в вибухового заряду ? виниклою в мить вибуху ударною хвилею. Переважно застосовуються для ураження живо? сили противника ? слабозахищених ц?лей. Рад?ус ураження пор?вняно невеликий (для бомби ФАБ-500 ?з зарядом ВР масою 223 кг рад?ус суц?льного ураження 40 метр?в ^[3] ). Найчаст?ше даний вид бойово? частини застосову?ться у ав?абомбах .

При п?дрив? у вод? фугасно? БЧ утворю?ться ударна хвиля величезно? руйн?вно? сили. Тому даний вид бойово? частини став основним у торпедах , морських м?нах ? глибинних бомбах .

Представники бо?припас?в:

• бомби: ФАБ-50 · ФАБ-100 · ФАБ-250 · ФАБ-500 · ФАБ-1500 · ФАБ-5000; Мк.81 · Мк.82 · Мк.83 · Мк.84
• торпеди: УРЕТ-80 · УГСТ; Mark-48

Кумулятивна БЧ [ ред. | ред. код ]

( англ. Shaped charge warhead ). Бойова частина, основна уражальна д?я яко? базу?ться на кумулятивному ефект? . При вибуху утворю?ться струм?нь металу або ударне ядро, яке з високою швидк?стю (до 10 км/с) спрямову?ться у б?к ц?л?. Застосову?ться для ураження захищених бронею або бетоном ц?лей (танки, ДОТи ). Кумулятивний струм?нь, продавлюючи перешкоду, проника? усередину та створю? за перешкодою зону п?двищеного тиску й температури, уражаючи живу силу та обладнання.

Переваги:

• дозволя? при мал?й ваз? бойово? частини пробивати велику товщину перепони.

Недол?ки:

• уражальн? фактори кумулятивного струменя дуже залежать в?д кута зустр?ч? бо?припас?в ?з ц?ллю (при кутах зустр?ч?, що в?др?зняються б?льше н?ж на 30 градус?в в?д нормал?, можливе в?дбиття струменю в?д перешкоди);
• при утворенн? струменю не допуска?ться обертання бо?припас?в навколо ос?;
• застосування можливе т?льки по ц?лях з обмеженим внутр?шн?м об'?мом за перешкодою (бронетехн?ка ? ДОТи ). У раз? великого обсягу простору, за перешкодою уражальна д?я майже в?дсутня. Через це, проти ц?лей типу корабл?в не використову?ться.

Представники бо?припас?в:

• ПТРК : ≪Малютка≫ · 2К8 ≪Фаланга≫; BGM-71 TOW
• П-З : Maverick AGM-65A/B/D·

Тандемна кумулятивна БЧ [ ред. | ред. код ]

Кумулятивна бойова частина стала дуже ефективним засобом ураження броньовано? техн?ки. Однак, по-перше, у не? був один сутт?вий недол?к: бронеб?йн?сть сутт?во залежала в?д довжини формованого струменю металу, а в?н, сво?ю чергою, в?д д?аметра заряду. Практично величини бронеб?йност? лежать у межах 1,5-4 д?аметри заряду. Тому бронеб?йн?сть одним кумулятивним зарядом, здеб?льшого, не перевищу? 500?600 мм брон?. По-друге, в?дразу почалися пошуки захисту в?д кумулятивних заряд?в.

Основними способами захисту, стали по?днане бронювання та динам?чний захист . У першому випадку, броня явля? собою дв? броньових плити з розташованим усередин? жаром?цним матер?алом. В?дбува?ться збурення кумулятивного струменя на б?льш?й в?дстан? в?д основно? брон?, й струм?нь гаситься при з?ткненн? з верхн?ми шарами. Тим самим н?би зб?льшу?ться ефективна товщина брон? (понад 500 мм). Основний принцип динам?чного захисту ? руйнування кумулятивного струменю в?дстр?люваною металевою пластиною.

Тому для протид?? такому захисту та зб?льшення бронеб?йност?, була вигадана подв?йна кумулятивна частина. Фактично, це дв?, розташован? одна за одною, звичайн? кумулятивн? бойов? частини. В?дбува?ться посл?довне утворення двох кумулятивних струмен?в, тим самим зб?льшу?ться бронеб?йн?сть. Зменшу?ться потр?бний д?аметр заряду та компенсуються зусилля з пасивного зб?льшенню товщини брон? (бронеб?йн?сть тандемно? бойово? частиною досяга? 1200?1500 мм). У раз? динам?чного захисту в?дбува?ться руйнування ? ослаблення першого кумулятивного струменя, а другий не втрача? сво?? руйн?вно? здатност?.

Деяк? представники бо?припас?в:

• Рефлекс (ПТРК) · 9М120 Атака-В ; BGM-71D/F TOW-2 · AGM-114F/K/L Hellfire · FGM-148 Javelin .

Ядерна БЧ [ ред. | ред. код ]

П?д ядерною бойовою частиною розум?ють бойову частину з використанням ядерного заряду. При цьому маються на уваз? заряди вс?х тип?в: атомний (з використанням урану та плутон?ю ), термоядерний ? ?х пох?дн? ( нейтронний , рентген?вський заряд). Основними уражальними чинниками ядерних бо?заряд?в ? ударна хвиля , св?тлове випром?нювання , ?он?зац?йна рад?ац?я , електромагн?тний ?мпульс ? рад?оактивне зараження . Ц? БЧ волод?ють найпотужн?шим руйн?вним впливом ? ? збро?ю масового знищення . Величезним недол?ком ? рад?оактивне зараження, через це ядерна зброя, на даний момент, розгляда?ться у рамках доктрини ядерного стримування .

Можуть застосовуватися проти ц?лей р?зних тип?в, тому розроблялися для ракет р?зних клас?в (У США та Рос?? ракети середньо? дальност? на даний час не стоять на озбро?нн? ). У силу вищезазначених причин на сьогодн? застосування ядерних БЧ обмежене стратег?чними ядерними силами (бо?головки мало? або зм?нно? потужност? можуть застосовуватися ? проти тактичних ц?лей). Бо?головки МБР/БРПЧ мають швидк?сть до першо? косм?чно? (близько 6,8 км/с) у космос?, тра?ктор?я бал?стична, але при вход? в щ?льн? шари атмосфери так? об'?кти значно гальмуються ? на висотах 10-20 км падають з? швидк?стю близько 300 м/с ^{[4] [5] [6] [7] [8]} .

Представники бо?припас?в:

• МБР : УР-100Н · МР УР-100 · Р-36М · РТ-23УТТХ РС-24; LGM-25C Titan II · LGM-30G Minuteman-III · LGM-118A Peacekeeper (MX)
• БРПЧ: Р-39 · Р-29РМ · Р-29РМУ2 · Р-30 Булава ; UGM73A Посейдон C3 · UGM-96A Трайдент I С4 · UGM-133A Трайдент II (D5)
• КР : AGM-69 SRAM · AGM-86 ALCM · RGM/UGM-109A Tomahawk · AGM-129 ACM;
• Тактичн? БР: PGM-11 Redstone · MGM-29 Sergeant · MGM-31 Першинг-1 · MGM-52 Lance
• П-П, П-З та З-З: RIM-8 Talos · CIM-10 Bomarc · MIM-14 Nike-Hercules · AIM-26 Falcon · UUM-44 Subroc · AGM-48 Skybolt · LIM-49 Nike Zeus/Spartan · AGM-62 Walleye

Об'?много вибуху (термобарична БЧ) [ ред. | ред. код ]

Волод?? одним ?з найб?льш руйн?вних не ядерних уражальних ефект?в. Основна уражальна д?я виника? при утворенн? ударно? хвил? в?д п?дриву попередньо сформовано? аерозольно? хмари (под?бно до вибуху побутового газу). Сила ударно? хвил? , що виника?, у 5-8 раз?в перевищу? таку у звичайно? вибух?вки. Основна схема роботи проста. Зас?б ураження спуска?ться на парашут?. На висот? близько 10 метр?в за допомогою вишибного заряду проводиться розпилення р?дко? ВР . Пот?м, за допомогою детонатора, в?дбува?ться п?дрив сформовано? паливо-пов?тряно? сум?ш?.

Незважаючи на колосальн? переваги, дан? БЧ волод?ють низкою ?стотних недол?к?в:

• через обмеження у час? та умовах спрацьовування, його важко використовувати по швидк?сним моб?льним ц?лям (рухом? автомоб?л? та бронетехн?ка, л?тальн? апарати);
• обмежен?сть уражально? д?? ударно? хвил? по сильно захищеним ц?лям (як ? фугасна БЧ застосову?ться в основному для ураження живо? сили та слабо захищених ц?лей);
• низька бризантна д?я  ? так як при вибуху в?дбува?ться не детонац?я, а гор?ння, об'?кти не руйнуються, а в?дкидаються;
• для гор?ння потр?бен зовн?шн?й окислювач ? пов?тря. Тому використання бо?припас?в об'?много вибуху неможливе у вод?, безпов?тряному простор? та ?рунт?;
• п?дда?ться надм?рному впливу погодних фактор?в. При дощ? та сильному в?тр? паливо-пов?тряна хмара розс?ю?ться, що зменшу? силу вибуху;
• у силу специф?чност? конструкц?? неможливе та недоц?льне створення бо?припас?в об'?много вибуху малих кал?бр?в ^[1] .

Касетна бойова частина [ ред. | ред. код ]

Ця бойова частина явля? собою контейнер, споряджений б?льш др?бними бо?припасами (касетн? бойов? елементи, так зван? ≪суббо?припаси≫) р?зних тип?в (в основному осколков?). Маса одного суббо?припасу, зазвичай, не перевищу? 10 кг.

З касети вони розкидаються вибивним або розривним зарядом, запалюваним (вибуховим) дистанц?йним п?дривником на певн?й висот? в?д ц?л?; у нескидуван?й бомбов?й касет? ? в?дстр?люються п?ропатроном.

Представники бо?припас?в:

• Ракети З-З: Точка · ?скандер ; MGM-52 ≪Ланс≫
• Ракети П-З: AGM-12E Bullpup

Х?м?чна бойова частина [ ред. | ред. код ]

Х?м?чна БЧ м?стить, як заряд, токсичну отруйну речовину . Основний вплив ц??? БЧ заснований на уражальних факторах х?м?чно? збро? , що впливають на живу силу та природне оточення.

Комб?нован? [ ред. | ред. код ]

Фугасно-кумулятивна БЧ [ ред. | ред. код ]

Бойова частина, що по?дну? у соб? два типи уражально? д?? ? фугасний ? кумулятивний. Заряд такого типу застосову?ться на протикорабельних ракетах, призначених для ураження двох тип?в ц?лей ? корабл?в ? площинних ц?лей. Велика маса бойово? частини (500?1000 кг) забезпечу? потужний фугасний вплив.

Представники бо?припас?в:

• П-З: КС-10С · Х-15С · Х-22
• З-З: П-15 · П-6 · П-35 · П-70 Аметист

Уламково-кумулятивна БЧ [ ред. | ред. код ]

Комб?ну? у соб? два типи впливу ? осколковий ? кумулятивний. Бува? дек?лькох тип?в. До першого типу в?дносяться заряди з кумулятивними ви?мками для формування ударних ядер  ? мультикумулятивн? БЧ. Конструктивно представляють собою цил?ндр з ви?мками на б?чн?й поверхн?. Застосовуються, як ? осколков? бойов? частини, для ураження живо? сили, легко? бронетехн?ки та л?тальних апарат?в. До другого типу в?дносяться об'?днан? частини, що мають два вар?анти п?дриву ? для формування кумулятивного струменю або осколкового впливу. Конструкц?я бойово? частини явля? собою заряд вибухово? речовини у вигляд? цил?ндра з кон?чною облицьованою ви?мкою на одному з торц?в. На ?ншому торц? розташовано детонатор. Усередин? заряду розташований ще один детонатор ? ГУЕ. При п?дрив? торцевого детонатора виходить кумулятивна бойова частина. При п?дрив? центрального детонатора та поширенн? ГУЕ ефект виходить, як в?д осколково-фугасно? БЧ. Застосовуються у тому випадку, коли необх?дне ураження двох тип?в ц?лей ? бронетехн?ки та л?тальних апарат?в. ?снують вар?анти з одночасним спрацьовуванням кумулятивного та осколкового бо?припасу. Цей вар?ант застосову?ться у основному для некерованих бо?припас?в (НКР, суббо?припаси снаряд?в ? ракет з касетною бойовою частиною).

Представники бо?припас?в:

• мультикумулятивн?: ПЗРК Стр?ла 2 ^[9] / ракета ЗРК ≪Роланд≫
• два вар?анти п?дриву: НКРС С-8 · ПТРК 9К121 ≪Вихор≫; снаряд М712 Копперхед; ракета комплексу ADATS

Проникна БЧ [ ред. | ред. код ]

Вид бойових частин, як? призначен? для п?дриву ц?лей захищених бронею, бетоном або шаром ?рунту. Конструктивно являють собою м?цний корпус, з розм?щеним усередин? зарядом (фугасним або осколково-фугасним). При з?ткненн? з перешкодою, завдяки м?цному корпусу, заряд пробива? перешкоду ? вибуха? за нею. Основними ц?лями ? корабл? та поглиблен? бункери й бомбосховища. В залежност? в?д типу ц?лей розр?зняють наступн? типи бойових частин:

• Нап?вбронеб?йна БЧ ? Призначена для ураження корабл?в.
• БЧ ? пенетратор ? призначена для ураження бункер?в.
• бетоноб?йна бомба ? парашутна в?льнопадаюча (некерована) бомба з реактивним прискоренням на к?нцевому етап? тра?ктор??, призначена для ефективного руйнування бетонних ЗПС ? зал?зобетонних укритт?в.

Представники бо?припас?в:

• Нап?вбронеб?йна БЧ: ПКР 3М-80 ≪Моск?т≫ · П-500 ≪Базальт≫ · П-700 Гран?т · П-1000 Вулкан; A/U/RGM-84A/B/C/D · BGM-109C Томагавк; ММ-38/SM-39/АМ-39/ММ-40
• БЧ ? пенетратор: КБ GBU-28 · GBU-37; КР AGM-86D (CALCM Block II)

Класиф?кац?я головних частин бал?стичних ракет [ ред. | ред. код ]

Бал?стична ракета ? засобом доставки до ц?л? бойових частин р?зних тип?в: ядерного, касетного, осколково-фугасного, х?м?чного або б?олог?чного. Ц? бойов? частини розм?щуються у головн?й частин? ракети. В залежност? в?д к?лькост? бойових частин, що доставляються ? способу ?х стикування з ракетою, розр?зняють так? головн? частини:

Нев?д'?днувана головна частина [ ред. | ред. код ]

На перших одноступеневих бал?стичних ракетах ( Фау-2 та ?? клони) головна частина не в?докремлювалася в?д ракети. Тому на ц?ль разом з БЧ падала й сама ракета. Дана схема, в силу простоти конструкц??, часто застосову?ться на сучасних бал?стичних ракетах мало? дальност?.

Переваги:

• простота конструкц??;
• наявн?сть на ракет? аеродинам?чного керма дозволя? на к?нцев?й д?лянц? зд?йснювати керований пол?т.

Недол?ки:

• на атмосферн?й д?лянц? ракета схильна до зносу. Через це знижу?ться точн?сть влучання або виника? необх?дн?сть керувати польотом ракети на к?нцев?й д?лянц? тра?ктор??;
• при наявност? ПРО великий корпус ракети явля? собою зручну м?шень.

Представники бо?припас?в:

• Фау-2
• Р-11 (Скад) · Точка · ?скандер

В?докремлювана головна частина [ ред. | ред. код ]

Даний тип головно? частини в?докремлю?ться в?д ракети в к?нц? активно? д?лянки. В?докремлення в?дбува?ться за допомогою п?роболт?в або спец?альних подовжених п?дривних заряд?в. У склад головно? частини входять система управл?ння ? наведення, ? бойова частина у вигляд? так званого блоку.

Бойовий блок [ ред. | ред. код ]

( англ. RV - re-entry vehicle )

Бойовий блок (ББ) ? в?докремлюваним у польот? складовим елементом головно? частини бал?стично? ракети та призначений для доправлення бойово? частини (БЧ) до ц?л?. Склада?ться з корпусу, БЧ ? систем, що забезпечують функц?онування бойового блоку при пуску ракети, п?д час польоту у склад? головно? частини та п?сля в?дд?лення в?д не? при автономному польот? й п?дрив БЧ в задан?й точц? тра?ктор??.

У ББ головних частин стратег?чних ракет , як правило, використову?ться БЧ з термоядерним зарядом. Корпус ББ визнача? його аеродинам?чну форму ? призначений для розм?щення ? захисту в?д зовн?шн?х вплив?в у ход? збер?гання ? бойового застосування ББ; склада?ться з силово? конструкц??, теплозахисного (як правило абляц?йного ) або багатофункц?онального покриття, а також пристро?в, що забезпечують необх?дний склад газового середовища в корпус? бойового блоку. Силова конструкц?я ББ сприйма? основну частину механ?чних навантажень, д?ючих на ББ при наземн?й експлуатац?? та бойовому застосуванн?; склада?ться ?з силово? оболонки, шпангоут?в та ?нших п?дкр?плювальних елемент?в, днища тощо.

Класиф?куються бойов? блоки за типом бойово? частини (ядерного, звичайного та ?нших вид?в спорядження), по керованост? при автономному польот? (некерован? та керован? ББ). Також вид?ляють спец?альн? бойов? блоки  ? призначен? для вир?шення спец?альних завдань, наприклад:

• проникний ББ
• ББ, призначений для ураження РЛС системи ПРО (наводяться на РЛС за ?? випром?нюванням)
• ББ з п?двищеною ст?йк?стю до д?? засоб?в ураження
• ББ косм?чного базування

Зг?дно з договором СНО-2 ≪бойовий блок≫ назива?ться ≪бо?головкою≫ .

Маневровий бойовий блок [ ред. | ред. код ]

( англ. MaRV - maneuverable re-entry vehicle )

У ряд? випадк?в, для п?двищення точност? та при необх?дност? подолання ПРО , роблять маневров? бойов? блоки. На к?нцев?й (як правило, вже атмосферн?й) д?лянц? польоту такий бойовий блок здатний маневрувати, в?дхиляючись в?д бал?стично? тра?ктор??. Для можливост? зд?йснення маневру бойовий блок додатково комплекту?ться органами управл?ння ? власною системою управл?ння. В?дхилення бойового блоку зд?йсню?ться за рахунок застосування двигун?в поперечного управл?ння або засоб?в аеродинам?чного керування ? рул?в, б?кон?чного корпусу, здатного згинатися тощо. Для п?двищення точност? в маневруючому бойовому блоц? може використовуватися система самонаведення. Великого розвитку дан? блоки не отримали, так як ?х виробництво та розробка були зупинен? у зв'язку з набранням чинност? договор?в по обмеженню озбро?нь, припинення холодно? в?йни та розпадом СРСР. У зв'язку з в?дновленням США роб?т з ПРО оф?ц?йн? особи РФ заявили про проведення роб?т у даному напрямку. Зокрема заявлялося, що такими блоками будуть оснащен? ракети Булава та РС-24 .

Г?бридний маневруючий бойовий блок (з аеродинам?чним нос??м) [ ред. | ред. код ]

( англ. MaRV with HSCM - maneuverable re-entry vehicle with hypersonic cruise missile )

У 2005?2008 роках кер?вництво Рос?? заявляло про наявн?сть у МБР Тополь-М маневруючо? бо?головки ^[10] , здатно? долати перспективн? системи ПРО. Зокрема, у статт? ≪Непередбачувана зброя генерала Балу?вського≫ ^{[ недоступне посилання з лютого 2019 ]} припуска?ться, що для МБР Тополь-М, яка ма? великий запас об'?му та закидувано? маси пор?вняно з одиничним бойовим блоком ?ндив?дуального наведення, функц?? маневруючого бойового блоку викону? г?перзвукова крилата ракета , тобто МБР закида? КР в район ц?л?, для подальшо? ?? атаки, по складному для перехоплення маловисотному проф?лю. Причому крилата ракета виходить з-п?д обт?чника МБР п?сля зниження швидкост? до аеродинам?чно прийнятних величин. Така г?бридна схема, безумовно, п?дходить для реал?зац?? в?дпов?дно-зустр?чного удару по стратег?? неприйнятних збитк?в ?з одиничним потужним ядерним бо?зарядом, для удару по критичному об'?кту або стратег?чно важливому населеному пункту. Однак, для стратег?? упереджувального (по стратег?чних силах ядерно? тр?ади та розгорнутим з'?днанням ВС, зг?дно сценар??в Major Attack Option [ Арх?вовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine .] -1, 2) або в?дпов?дно-зустр?чного удару по стратег?чних силах ? населеним пунктам агресора) така система не п?дходить. Причиною цього ? мала к?льк?сть таких МБР (та ?х ББ в?дпов?дно), як? будь-яка ядерна держава може дозволити соб? розгорнути. Кр?м того, МБР на моб?льних ?рунтових ракетних комплексах вкрай вразлив? на маршрут? патрулювання, на в?дм?ну в?д МБР з ШПУ .

• 
  Бойовий блок Мк 6 ракети LGM-25C Titan II
• 
  Обгор?лий п?сля проходження щ?льних шар?в атмосфери прототип бойового блоку американсько? МБР
• 
  Бо?головка W85 маневруючого бойового блоку ракети Першинг 2 (знята головна частина з системою рад?олокац?йного наведення по картах м?сцевост?)

Класиф?кац?я в?докремлюваних головних частин бал?стичних ракет [ ред. | ред. код ]

Моноблочна головна частина [ ред. | ред. код ]

Моноблочною назива?ться в?докремлювана головна частина, що оснащу?ться т?льки одним бойовим блоком. ?сторично перш? стратег?чн? ракети були з моноблоковими головними частинами. Пов'язано це було, в першу чергу, з недосконал?стю техн?чного розвитку. Низька точн?сть ракет (параметр, що характеризу? промах ? КВО  ? становив к?лька к?лометр?в) приводила до необх?дност? використання ядерного бо?заряду велико? потужност?. Враховуючи недосконал?сть вже само? конструкц?? бо?заряду, виходив бойовий блок великих розм?р?в ? маси (до 2-3 тонн). Тому б?льше одного бойового блоку на ракету пом?стити було складно.

Представники бо?припас?в:

• МБР : Р-7 · УР-100 · Р-36  ; HGM-16 Atlas · HGM-25A Titan I · LGM-25C Titan II · LGM-30A Minuteman-I · LGM-30F Minuteman-II
• БРПЧ : Р-21 · Р-27 · Р-29 ; Polaris A1 · Polaris A2

Розд?льна головна частина (РГЧ) [ ред. | ред. код ]

Дуже швидко прогрес у системах управл?ння ( ?нерц?альна нав?гац?я ) ? ядерних бо?заряд?в призв?в до того, що КВО (а в?дпов?дно й потужн?сть заряду) знизився. Також стали б?льш компактними конструкц?? самих бойових блок?в. У результат? маса бойового блоку потужн?стю 200?500Кт стала близько 300?500 кг. Як т?льки з'явилася можлив?сть, в?дразу ж почали опрацьовуватися вар?анти розм?щення дек?лькох бойових блок?в на одн?й ракет?.

РГЧ розс?ювального типу [ ред. | ред. код ]

( англ. MRV - Multiple Reentry vehicle ) При проектуванн? даного типу РГЧ конструктори з?ткнулися з техн?чною складн?стю: для того, щоб бойов? блоки не падали в одну точку, кожен з них ма? виводитись на потр?бну тра?ктор?ю. Найпрост?шим техн?чним р?шенням стала РГЧ розс?ювального типу . В н?й бойов? блоки розштовхувалися бойовим ступенем при в?дстр?л? в р?зн? сторони з певною швидк?стю. Система керування могла забезпечити в такому випадку точне наведення т?льки одного блоку або ?х ≪центру≫. ? блоки при цьому розлучалися на пор?вняно невелику в?дстань. Тому це р?шення було тимчасовим ? застосовувалося недовго.

Представники бо?припас?в:

• БРПЧ : Р-27У ; UGM27C Полар?с A3

РГЧ з блоками ?ндив?дуального наведення (РГЧ ?Н) [ ред. | ред. код ]

( англ. MIRV - Multiple independently targetable reentry vehicle ). Основн? зусилля конструктор?в були скерован? на створення под?люваних головних частин з блоками ?ндив?дуального наведення (РГЧ ?Н). При ц?й схем? в конструкц?? ракети застосовувався спец?альний ступ?нь розведення . В?н складалася з системи управл?ння ? наведення, ? оснащувалася власними маршовими та кермовими двигунами. Основне завдання ступеню розведення ? виведення бойових блок?в на сво? тра?ктор??. Найпрост?шим вар?антом розведення ? ситуац?я, коли вс? ц?л? блок?в лежать на одн?й прям?й ? тод? ?м просто потр?бно надати р?зну швидк?сть. П?сля в?дд?лення останнього маршового ступеню бал?стично? ракети, ступ?нь розведення маневруючи виходить на тра?ктор?ю першого бойового блоку та ?н?ц?ю? його в?дд?лення. Пот?м зд?йсню? маневр, розг?н, ор??нтац?ю ? в?дстр?л другого блоку. Така операц?я повторю?ться для ус?х бойових блок?в.

К?льк?сть бойових блок?в, що розм?щуються у склад? РГЧ ?Н, обмежена, в основному, максимальним корисним навантаженням ракети та часом роботи ступеня розведення. М?н?мально ракета з РГЧ ?Н може нести один бойовий блок (у такому вар?ант? зараз стоять на чергуванн? американськ? LGM-30G Minuteman-III ). Максимальна к?льк?сть бойових блок?в, що може нести американська БРПЧ UGM-133A Трайдент II D5  ? 14 шт W76 /Mk4. П?д час холодно? в?йни найб?льш оптимальним вважалося розм?щення 10 бойових блок?в на одн?й ракет?. На даний момент у результат? договор?в з роззбро?ння к?льк?сть бойових блок?в на сухопутних БР обмежена одним бойовим блоком, а для БРПЧ ? в?сьмома. Реально, з урахуванням обмеження загально? к?лькост? бо?заряд?в на БРПЧ , зараз сто?ть у середньому близько чотирьох бойових блок?в.

Представники бо?припас?в:

• МБР : УР-100Н · МР УР-100 · Р-36М · РТ-23 УТТХ · РС-24 ; LGM-30G Minuteman-III · LGM-118A Peacekeeper (MX)
• БРПЧ : Р-39 · Р-29РМ · Р-29РМУ2 · Р-30 Булава ; UGM73A Посейдон C3 · UGM-96A Трайдент I С4 · UGM-133A Трайдент II D5

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ядерна бо?головка

• Василь Сичов. Бетонобой-баба. Найб?льш поширен? типи глибинних бомб: огляд ≪Ленти.ру≫ . Лента.ру. Арх?в ориг?налу за 29 листопада 2014 . Процитовано 26 лютого 2014 .
• https://web.archive.org/web/20090712083436/http://www.otvaga2004.narod.ru/publ_w4/016_fragment.htm
• http://nvo.ng.ru/printed/88996 ^{[ недоступне посилання з лютого 2019 ]}