Культури?зм , також бодиб?лдинг ( англ. bodybuilding  ? ≪побудова т?ла, будування т?ла≫) ? культура людського т?ла, спрямована на пропорц?йний розвиток скелетних м'яз?в , що досяга?ться завдяки ?хн?й г?пертроф?? ? водночас зменшенню жирово? тканини т?ла. Г?пертроф?я м'яз?в забезпечу?ться систематичними тренуваннями , що полягають у виконанн? р?зноман?тних вправ з обтяженнями (тренажери, штанги, гантел? , гир? тощо), та в?дпов?дним харчуванням, що стимулю? нарощування м'яз?в, а також да? можлив?сть мати невисокий процент п?дшк?рного жиру.

Культуризм бере св?й початок у Стародавн?й Грец?? . Високий престиж переможц?в Ол?мп?йських ?гор спричинив появу профес?йних спортсмен?в . Отримуючи грош? за свою спортивну д?яльн?сть, спорсмени могли регулярно ф?зично тренуватися в г?мнас?? . Г?мнас?? були поширеним явищем для ел?нського св?ту .

У часи Стародавнього Риму престиж спорту занепав ? ф?зичн? вправи залишилися уд?лом лег?онер?в чи глад?атор?в , людей ?з низьким соц?альним р?внем.

Культуризм в?дродився в XIX стол?тт? , до того часу зм?нився погляд на ф?зичний розвиток. Спорт став важливою частиною життя аристократ?? . Одначе культуризм сформувався в середовищ? профес?йних борц?в ? циркових атлет?в. Творцем сучасного культуризму вважа?ться Фр?др?х В?льгельм Мюллер , що виступав борцем на арен? цирку .

Основн? принципи культуризму:

1. Систематичн?сть тренувань.
2. Посл?довн?сть нарощування навантажень.

До к?нця 20 стол?ття у св?т? культуризму (особливо профес?йному) дом?нували стиль, який популяризував Джо В?дер ( Joe Weider ). Особлив?стю цього стилю було надзусилля ? що б?льш? й що ?нтенсивн?ш? тренування, то б?льш? досягнення в царин? культуризму. Тренування треба проводити не менш н?ж трич? на тиждень, ? кожне тренування може складатись нав?ть ?з к?льканадцяти вправ.

У 1989 роц? Стюарт МакРоберт (Stuart McRobert) почав видавати журнал ≪Hardgainer≫ ^[1] , ? в такий спос?б почав пропагувати новий п?дх?д.

МакРоберт критикував систему В?дера, стверджуючи, що вона ма? сенс лише для генетично обдарованих людей. Для тих, кому не пощастило з ≪геном чемп?она з культуризму≫ МакРоберт радить сутт?во зменшити ?нтенсивн?сть пор?вняно з профес?йними культуристами. Частота тренувань зменшу?ться до двох ? нав?ть одного тренування на тиждень. Так? тренування, що складаються з одно? чи к?лькох базових вправ, можуть давати в?дчутний прогрес. Одначе МакРоберт не заперечу? основних принцип?в культуризму, наголошуючи на конкретному п?дход? в кожному випадку.

Р?ст м'яз?в ? реакц??ю на стрес , спричинений ф?зичним навантаженням. Та для цього росту потр?бний в?дпочинок , бо м'яз росте т?льки коли в?дпочива?. Як насл?док потр?бний збалансований тренувальний цикл ? пром?жок м?ж тренуваннями повинен тривати ст?льки, щоб т?ло могло в?дпочити (3-4 дн?, декому корисн?ше буде в?дпочивати й б?льше, лише генетично обдарованим вистача? двох, а нав?ть одного дня).

Щоб досягти стресу м'яз?в, використовують метод к?лькох п?дход?в ? вправу розбивають на к?лька частин (в?д двох до п'яти), в кожн?й частин? виконують в?д 8 до 20 повторювань, у пром?жку м?ж сер?ями повторень ? в?дпочинок. У такий спос?б можна виконати б?льший обсяг прац? н?ж при спроб? виконати вс? повторення в одн?й сер??.

1948 р?к можна вважати початком бодиб?лдингу в СРСР ^[2] - саме тод? в Москв? в Концертному зал? ?мен? П. ?. Чайковського проводилися змагання, п?д час яких жур? оц?нювало статуру ? мускулатуру спортсмен?в. Переможцем конкурсу став акробат , артист Радянського цирку Олександр Ширай. Завдяки пропорц?йн?й естетичн?й статур? ? добре розвиненим м'язам всього т?ла, Ширай позував багатьом радянським художникам ? скульпторам, яким слугувала зразком уявних роб?тник?в, г?рник?в ? колгоспник?в. ?ншими словами, Олександр Ширай, нав?ть не думаючи про це став першим культуристом СРСР.

Першими спортсменами, як? зм?нили св?й стиль тренувань з важкоатлетичного на бодибилдерський, були з?рки радянського спорту - ол?мп?йськ? чемп?они з важко? атлетики та згодом володар? св?тових рекорд?в у жим? лежачи , Юр?й Власов ? Леон?д Жаботинський . Перший став зразком для насл?дування для самого Арнольда Шварценеггера , який бачив Власова наживо на чемп?онат? св?ту з важко? атлетики в 1961 роц?, будучи 14-р?чним хлопчиком. Власов тод? справив на нього сильне враження ? став його кумиром все життя.

У сучасн?й ?ндустр?? культуризму профес?оналом зазвичай називають культуриста, який перем?г у квал?ф?кац?йних змаганнях, як любитель, ? п?сля цього отримав картку профес?онала IFBB . Власники ц??? карти отримують право виступати на профес?йних турн?рах, наприклад, ≪Арнольд Клас?к≫ та ≪Н?ч Чемп?он?в≫ . У свою чергу висок? результати, показан? в таких змаганнях дають ?м можлив?сть брати участь у конкурс? ≪М?стер Ол?мп?я≫ . Титул ≪М?стер Ол?мп?я≫ ? вищою нагородою в галуз? профес?йного культуризму.

?снують орган?зац??, що пропагують так званий ≪натуральний≫ культуризм. До них належать:

• ≪North American Natural Bodybuilding Federation≫ (NANBF);
• ≪The International Natural Bodybuilding & Fitness Federation≫ (INBFF);
• ≪Australasian Natural Bodybuilding Association≫ (ANBA);
• ≪International Natural Bodybuilding Association≫ (INBA);
• ≪Natural Physique Association≫ (NPD).

Ц? асоц?ац?? пропагують культуризм без вживання анабол?чних стеро?д?в ? фармаколог?чних засоб?в. Прихильники культуризму ≪без х?м??≫ вважають, що ?хн?й метод б?льш ор??нтований на здоровий спос?б життя ? природну конкуренц?ю.

Перший американський ж?ночий нац?ональний чемп?онат ≪Phisique≫, був проведений в м?ст? Кантон штат Огайо в 1978 роц? за сприяння Генр? МакГ?. Це був перший у св?т? ж?ночий конкурс, де учасниць судили виключно за мускулатурою. В?дтод? проводиться безл?ч ж?ночих конкурс?в, найпрестижн?шим з яких вважа?ться ≪М?с Ол?мп?я≫. Першою переможецею конкурсу, що в?дбувся в 1980 роц?, стала Рейчел Макл?ш.

Медицина визна?, що вс? люди однаков? в анатом?чному ? ф?з?олог?чному сенс?. Щодо культуризму ф?з?олог?я людей не зм?ню?ться. Принципи ефективних методик трен?нгу незм?нн? та науково точн? для вс?х. Плюрал?зм з приводу множинност? метод?в нарощування мускулатури не завжди об?рунтований ? може бути шк?дливий для здоров'я. Хоча люди однаков? у ф?з?олог?чному та анатом?чному сенс?, в?домо, що до складу м'яз?в входять ≪червон?≫ ? ≪б?л?≫ м'язов? волокна (м'язов? кл?тини). Перш? в?дпов?дають за можлив?сть тривало? роботи ( ста?ри ), друг? ? за короткочасну потужну роботу ( спринтери ). Оск?льки до складу м'язи входять ? т?, й ?нш? волокна, м'язи р?зних людей в?др?зняються за сп?вв?дношенням цих волокон.

Загальна к?льк?сть волокон в одному м'яз? р?зних людей неоднакова. Але це суттево вплива? на ?х розвиток, бо б?цепс, наприклад (оск?льки в ньому б?льше б?лих м'язових волокон) треба тренувати з великою (12-15) к?льк?стью повторень при виконанн? вправи, а трицепс, навпаки, у силовому (7-9) стил?. Прокачка так званих "впертих" м'яз?в - це особлива тема. Щоб накачати м'язи преса [ Арх?вовано 19 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] , а також, м'язи ш?? , передпл?ччя , литки та трапец?? ?х треба навантажувати у великому обсяз? та у незвичному для них стил?. До цього всього треба враховувати ? особливост? статури. В?дом? й конституц?ональн? типи статури:

• ендоморф (з народження багато жиру ? багато м'яз?в),
• ектоморф (в?д народження мало м'яз?в),
• мезоморф (оптимальне сп?вв?дношення).

Тому методики тренувань можуть ? повинн? бути р?зними, адже людина, захот?вши стати профес?йним культуристом, не зна?, ск?льки у не? тих або ?нших м'язових волокон. Саме методом проб, помилок ? самоспостереження вона виявля? в?дпов?дн? для себе вар?анти навантажень для росту м'язово? маси. ? вже не важливо, б?л? або червон? у не? волокна переважають: головне, щоб ц? дом?нантн? волокна напружувались ? росли. Хоча, звичайно, з б?лими волокнами нарощувати масу легше ? швидше, адже ефективн?сть ?хньо? роботи залежить в?д ?хньо? товщини (числа скорочувальних б?лк?в), а у червоних волокон ? в?д ?нших чинник?в (наприклад, к?льк?сть м?тохондр?й у м'язовому волокн?).

У спортивн?й ф?з?олог?? ?нколи виокремлюють категор?ю ос?б, як? не в?дгукуються (точн?ше кажучи, в?дгукуються надто слабо) на силов? навантаження адаптац??ю у вигляд? г?пертроф?? скелетних м'яз?в ( докладн?ше : Хардгейнер ).

Висок? темпи в?дновлення ? росту м'яз?в вимагають в?д культурист?в дотримання спец?ал?зовано? д??ти. Культуристу потр?бно б?льше калор?й, н?ж звичайн?й людин? т??? ж ваги, щоб забезпечити себе б?лком й енерг??ю, як? активно витрачаються на тренування, в?дновлення ? власне р?ст м'яз?в. Зменшення р?вня одержувано? харчово? енерг?? в по?днанн? з серцево-судинними вправами дозволяють культуристам втрачати зайвий жир, що актуально в рамках п?дготовки до р?зних змагань. Сп?вв?дношення харчово? енерг??, отримано? з вуглевод?в, б?лк?в ? жир?в може вар?юватися залежно в?д ц?лей культуриста.

Для правильно? побудови харчування недостатньо визначити т?льки калор?йн?сть ?ж?, необх?дно знати також як? харчов? речовини та в як?й к?лькост? можуть забезпечити цю калор?йн?сть, тобто визначити як?сний склад ?ж?. При окисленн? в орган?зм? 1 грама б?лк?в або вуглевод?в утворю?ться 4,1 ккал, а при окисленн? 1 грама жиру ? 9,3 ккал. У раз? необх?дност? вуглеводи та жири частково можуть зам?няти один одного; що стосу?ться б?лкових речовин, то вони не можуть бути зам?нен? жодними ?ншими харчовими речовинами.

У середньому звичайна людина вжива? ?жу трич? на день. Культуристи ж намагаються ?сти 5-7 раз?в на день (кожн? 2-3 години). Цей метод ма? дв? мети: зб?льшення швидкост? обм?ну речовин, а також запоб?гання зайв?й секрец?? ?нсул?ну, викликано? занадто великим одноразовим вживанням ?ж?. Багато культурист?в завжди ма? при соб? пластмасовий контейнер з ?жею, для м?н?м?зац?? порушення режиму вживання ?ж?.

П?д час активних тренувань орган?зм потребу? не лише особливого харчування, але й достатнього вживання води, бо на фон? п?двищено? ф?зично? активност? наше т?ло втрача? значний в?дсоток р?дини, а з н?ю важлив? м?кро?лементи: кал?й , натр?й та магн?й . Найкраще в?д зневоднення ряту? звичайна вода. Фах?вц? з Американського коледжу спортивно? медицини ^[3] наголошують: що пити п?д час тренування ^[4] не лише можна, але й вкрай потр?бно, тому що запаси води в орган?зм? треба поповнювати. Фах?вц? з? спортивно? медицини рекомендують випивати 250 мл маленькими ковтками кожн? 20 хвилин п?д час активних аеробних навантажень та 130-180 мл за той самий час п?д час силових тренувань. П?д час тренування у тренажерному зал? сл?д уникати газованих напо?в ^[5] , бо вони дратують слизову оболонку шлунка. Остер?гатися варто ? солодких напо?в, бо вони лише прискорюють виведення р?дини з орган?зму. Напо? з сечог?нною д??ю, наприклад, трав'ян? насто? та ча? не можуть бути хорошим тренувальним напо?м.

Б?лок ? головним буд?вельним матер?алом орган?зму, необх?дним для росту м'язових волокон ? ?хнього в?дновлення, а тому його вживанню культуристи прид?ляють особливу увагу. Культуристов? потр?бно б?льше б?лка, н?ж звичайн?й людин?. За р?зними оц?нками йому необх?дно вживати 1,5-2 ? б?льше грам?в б?лка на к?лограм ваги, при цьому на б?лок ма? припадати до 25-30 % в?д загально? калор?йност? харчування. Основними джерелами б?лка для культурист?в продукти з високим вм?стом б?лка, а також деяк? гор?хи та бобов?. Кр?м цього, багато культурист?в доповнюють св?й рац?он р?зними б?лковими добавками, такими як: казе?н або сироватковий б?лок .

Загальну енергетичну ц?нн?сть рац?ону п?драховують, складаючи разом енергетичн? компоненти б?лк?в, вуглевод?в ? жир?в. Енергетична ц?нн?сть 1 грама б?лк?в ? 4 ккал, вуглевод?в ? 4 ккал, жир?в ? 9 ккал. Характер обм?ну речовин припуска? використання як джерела енерг?? вуглевод?в ? жир?в. Б?лки для орган?зму в першу чергу буд?вельний матер?ал; з них можуть синтезуватися вуглеводи при недол?ку харчування. Головними джерелами енерг?? для орган?зму залишаються вуглеводи та жири. Б?льш того, в залежност? в?д виду ф?зично? активност? орган?зм б?льшу перевагу в?дда? або жирам, або вуглеводам. Що ж до культуризму, то тут безконкурентним джерелом енерг?? ? вуглеводи. Саме вони зумовлюють загальний ф?з?олог?чний тонус культуриста ? в п?дсумку усп?шн?сть його тренувань.

Намагайтеся планувати св?й рац?он так, щоб у ньому були присутн? не лише вуглеводи, але ще й були р?зн? джерела енерг??: це дозволить п?двищити поживну ц?нн?сть вашого щоденного меню. Кр?м утворення енерг??, вуглеводи виконують ряд важливих функц?й: входять до складу гормон?в, тканин ? кл?тин, позитивно впливають на роботу центрально? нервово? системи, захисний ефект на орган?зм. ^[6]

Якщо ран?ше основним джерелом ?нформац?? з бодиб?лдингу та ф?тнесу були книги та журнали, то з розвитком цифрових технолог?й виникло безл?ч спортивних мережевих ресурс?в. Оск?льки весь силовий спорт трима?ться на реклам?, нер?дко спортсмени-початк?вц? стають жертвами недобросов?сного маркетингу, зароб?тку на шарлатанських методиках ? даремних добавках.

Бодиб?лдинг ? ф?тнес  ? це складна б?знес-система, яка включа? к?лька складових:

• Федерац?я бодиб?лдингу Укра?ни , в?дпов?дальна за орган?зац?ю змагань
• ?нформац?йн? ресурси: журнали, л?тература ? сайти
• Атлети, серед яких багато ? тренерами та блогерами
• Продавц?: магазини спортивного харчування, ?нвентарю, ек?п?ровки тощо.

Також у сфер? бодиб?лдингу процв?та? мережевий маркетинг з продажу добавок ? просуванню методик, наприклад таких як Кроссф?т .

• Лу Ферр?ньйо
• Ст?в Р?вз
• Майк Ментцер
• Кейс? Ваятор
• Арнольд Шварценеггер
• Франко Коломбо
• Дор?ан ?йтс
• Гюнтер Шл??ркамп
• Джей Катлер
• Свенд Карлсен
• Ронн? Коулмен
• Р?чард Сандрак
• Кай Гр?н
• Власов Юр?й Петрович
• Жаботинський Леон?д ?ванович
• [1] [ Арх?вовано 12 травня 2021 у Wayback Machine .]

• Кор? Еверсон ^[en]
• Ленда Мюрей ^[en]
• К?м Чижевськи ^[en]
• Айрис Кайл ^[en]
• Жюль?та Бергман ^[en]
• Лора Креваль
• Т?на Локвуд
• Мар'я Лехтонен
• Деб? Лашевськи
• Джоана Томас
• Сюзана Кор?нкова
• Н?кк? Фуллер
• Джоан Мар? Лаурер (Чайна)
• Чеп?га Валентина Олександр?вна
• С?дих Натал?я Юр??вна
• Оксана Гришина [ Арх?вовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine .]
• Ал?ша Янг
• Василь ?ванович Безпаленко

• Анабол?чн? стеро?ди
• Класичний бодиб?лдинг

• Арнольд Клас?к
• М?стер Ол?мп?я
• Нью-Йорк Про
• Н?ч Чемп?он?в
• Шеру Клас?к
• Норд?к Про
• Сан-Франциско Про
• М?стер Всесв?т

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Bodybuilding

• Нац?ональна федерац?я бодиб?лдингу Укра?ни [ Арх?вовано 30 с?чня 2014 у Wayback Machine .]
• Стор?нка, присвячена п?онерам сучасного культуризму [ Арх?вовано 1 липня 2006 у Wayback Machine .] (англ.)

• Атлетизм: навч. пос?б. / О. ?. Пуцов, ?. О. Капко, В. Г. Олешко ; Нац. ун-т ф?з. виховання ? спорту Укра?ни. ? К. : Ки?в. ун-т, 2007. ? 231 с. : ?л., табл., портр. ; 29 см. ? Б?бл?огр.: с. 225?227 (113 назв). ? ISBN 966-594-965-9
• Особливост? тренувального процесу висококвал?ф?кованих бод?б?лдер?в у змагальному пер?од? п?дготовки: навч. пос?б. / О. А. Тихорський, В. Ю. Джим, М. ?. Галашко, ?. С. Джим. ? Харк?в: ФОП Бров?н О. В., 2018. ? 158 с. ? ISBN 617-7555-75-8 .

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) · Сабредд?т · X topic Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/01ddm · GND :  4069572-4 · J9U :  987007282665005171 · LCCN :  sh85015263 · NKC :  ph122012