Битва б?ля Тель-ель-Кеб?р

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Битва б?ля Тель-ель-Кеб?р
Картина Альфонса де Невіля
Картина Альфонса де Нев?ля

Картина Альфонса де Нев?ля
Координати : 30°40′ пн. ш. 31°55′ сх. д.  /  30.667° пн. ш. 31.917° сх. д.  / 30.667; 31.917
Дата: 13 вересня 1882 року
М?сце: Тель-ель-Кеб?р
Результат: Перемога англ?йц?в
Сторони
?гипетський хедиват Сполучене Корол?вство Велико? Британ?? та ?рланд??
Командувач?
Ораб?-паша Гарнет Волслей
В?йськов? сили
15 000 солдат

60 гармат

13 000 солдат

60 гармат

Втрати
1 396 убитих

681 поранених

57 убитих

380 поранених 22 зникло

Битва б?ля Тель-Ель-Кеб?р м?ж ?гипетською арм??ю на чол? з Ахмедом Ораб? та британськими в?йськовими б?ля Тель-Ель-Кеб?р . П?д час повстання Ораб? влада Велико? Британ?? в рег?он? була послаблена. 1882 року Сполучене Корол?вство в?дреагувало на захист сво?х ?нтерес?в у кра?н?, зокрема Суецькому канал? .

Передумови

[ ред. | ред. код ]

Бомбардування та вторгнення в Олександр?ю

[ ред. | ред. код ]

20 травня 1882 р. до Александр?? прибув об'?днаний франко-британський флот. У той же час ?гипетськ? в?йська п?дсилювали берегову оборону м?ста в оч?куванн? нападу. Це створило напругу в Александр??, ? врешт? спровокувало бунти ?з вбитими з боку ?вропейського населення м?ста. [1] В результат? заворушень ?вропейц? над?слали ультиматум з вимогою наказати оф?цер?в Ораб? в Александр?? та демонтувати сво? прибережн? батаре?. ?гипетський уряд в?дмовився. Тим часом м?ж Британ??ю та Франц??ю зросла напружен?сть, оск?льки б?льш?сть загиблих були не французами. Уряд Франц?? в?дмовився п?дтримати цей ультиматум ? виступив проти збройного втручання.

Коли ультиматум про?гнорували, адм?рал Сеймур в?ддав розпорядження Корол?вському флоту бомбардувати ?гипетськ? вогнев? позиц?? в Александр??. 11 липня о 7:00 ранку Форт-Адд? обстр?ляв HMS Alexandra (1875) ? до 7:10 весь флот обстр?лював м?сто. Прибережна оборона теж в?дкрила вогонь з м?н?мальними жертвами для британського флоту. Жоден британський корабель не затонув. 13 липня в м?сто висадилися штурмов? загони. Попри сильний оп?р з боку гарн?зону протягом дек?лькох годин, приголомшлива перевага менших за розм?ром британських в?йськ змусила ?гипетськ? в?йська в?д?йти в?д м?ста.

Фотограф?я HMS Alexandra

Генерал-лейтенант Гарнет Волслей був призначений для управл?ння великими силами з метою знищення режиму Ораб? та в?дновлення ном?нально? влади Хедива Тауф?ка. Загальна к?льк?сть британських в?йськ становила 24 000 чолов?к, як? зосереджувалися на Мальт? та К?пр? , ? 7000 ?нд?йських в?йськ, що проходили через Аден .

Волслей спочатку намагався д?статися до Ка?ра прямо з Александр??. Ораб? розм?стив сво? в?йська в Кафр-ель-Давгар м?ж Ка?ром та Олександр??ю ? п?дготував дуже м?цну оборону. Там атаки британських в?йськ були в?дбит? у битв? при Кафр-ель-Давгар. [2]

Гарнет Волслей

Тод? Волслей вир?шив п?д?йти до Ка?ра ?ншим маршрутом. В?н вир?шив атакувати з Суецького каналу. "Ораб? знав, що ?диний ?нший п?дх?д до Ка?ра ? в?д каналу, ? в?н хот?в перекрити його. Фердинанд де Лессепс , знаючи про нам?ри Ораб?, запевнив його, що британц? н?коли не ризикнуть пошкодити канал ? в?н нав?ть ≪дав чесне слово Ораб? не дозволить висаджувати британськ? в?йська в зон? Каналу, а Ораб? пов?рив де Лессепсу. Тим самим Ораб? допустив серйозну в?йськову та пол?тичну помилку≫. Ораб? прислухався до його порад ? не перекрив канал, залишивши його в?дкритим для вторгнення британських в?йськ.

Коли Волслей 15 серпня прибув до Александр??, в?н негайно почав орган?зовувати рух в?йськ через Суецький канал до ?сма?л?? . ?зма?л?я була окупована 20 серпня без опору. [3] :67

?сма?л?я була швидко п?дкр?плена 9 тис. в?йськовослужбовц?в, ?нженери почали ремонтувати зал?зничну л?н?ю в?д Суеца. Невелика сила вирушила Пр?сноводним каналом ?сма?л?я до Кассасс?на.

?гипетська атака на Кассасс?н

[ ред. | ред. код ]

Ораб? намагався в?дбити наступ ? 28 серпня атакував британськ? в?йська поблизу Кассасс?на. Британськ? в?йська були захоплен? зненацька, оск?льки вони не оч?кували нападу. Бойов? д?? були ?нтенсивними, але два британськ? батальйони з? сво?ми 4 артилер?йськими частинами утримували сво? позиц??.

Британська важка к?ннота знаходилася за 6,4 км. Коли к?ннота прибула, англ?йц? перейшли в наступ ? завдавши великим жертвам ?гиптянам, змусивши ?х в?дступити на 8 км. [3]

Подальша атака ?гипетських сил на Кассасс?н була в?дбита, ? ?гиптяни в?д?йшли до сво?х рубеж?в, щоб побудувати оборону. [3] :68

Битва

[ ред. | ред. код ]
Тель-ель-Кеб?р художника Анр? Лу? Дупрая

Ораб? передислокував в?йська на захист Ка?ра . Його основна сила окопалася в Тель-ель-Кеб?р, на п?вн?ч в?д зал?зниц? та Пр?сноводного каналу ?сма?л?я , що пов'язували Ка?р з ?сма?л??ю . Оборона, яка була посп?шно п?дготовлена, включала транше? та редути. В?йська Ораб? мали на озбро?нн? 60 гармат ? гвинт?вки. Волслей зд?йснив к?лька особистих розв?док ? визначив, що ?гиптяни вноч? не виставляють форпости перед головними оборонними силами, що дало змогу атакуюч?й сил? наблизитися до оборони п?д покровом темряви. Зам?сть того, щоб зд?йснити фланговий обх?д оборони Ораб?, який передбачав би тривалий марш через безводну пустелю, Волслей задумав наблизитися до позиц?? вноч? та атакувати фронтально на св?танку, спод?ваючись досягти неспод?ванки.

Волслей розпочав св?й наступ з ?сма?л?? в н?ч на 12 вересня, з двома п?хотними див?з?ями та кавалер?йською бригадою. Бригада ?нд?йських в?йськ накрила фланг на п?вденному берез? Пр?сноводного каналу ?сма?л?я . Марш основних сил був простий, тому що пустеля на зах?д в?д Кассас?на була майже р?вна без перешкод. Британськ? в?йська досягли ?гипетських позиц?й призначений час.

Тель-ель-Кеб?р

О 5.45 ранку в?йська Волслей знаходилися за ш?сть сотень ярд?в в?д траншей, ? на св?танку, коли ?гипетськ? вартов? побачили ?х ? почали стр?ляти залпами ?з траншей та артилер??. [3] Британськ? в?йська на чол? з Високогорною бригадою на л?вому фланз? та 2-? бригадою на правому фланз? разом з Гвард?йською бригадою (якою командував трет?й син королеви В?ктор??, принц Артур ) п?шли в атаку з багнетами.

Британський наступ закрило димом ?гипетсько? артилер?? та гвинт?вки. Британц? прорвалися в транше? одночасно, по вс?й л?н??, в результат? б?й зак?нчився за годину. [3] Б?льш?сть ?гипетських солдат?в були втомлен? в?д того, щоб стояти ц?лу н?ч. Через посп?х, з якими сили Ораб? готували оборону, перед ними не було перешкод, щоб зупинити нападник?в. Частина ввязалася в б?й, головним чином суданськ? в?йська на фронт?, а т?, хто не потрапив у перш? лави битви, були змушен? в?дступити. Зрештою, це було нищ?вною поразкою для ?гиптян. Оф?ц?йно визнають 57 вбитих британських в?йськових та близько дв? тисяч? ?гиптян. Британська арм?я мала б?льше жертв через тепловий удар, н?ж через д?? противника. [4]

Британська кавалер?я пересл?дувала розбитого ворога в б?к Ка?ра, який залишився незахищеним. Влада знову перейшла до хед?ва, в?йна зак?нчилася, ? б?льш?сть британсько? арм?? по?хали до Александр?? ? вирушили на корабл? додому, залишивши лише окупац?йну арм?ю. [3] :69

Лейтенант В?льям Мордаун Марш Едвардс був нагороджений Хрестом В?ктор?? за хоробр?сть п?д час бою.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Pakenham, Thomas. The Scramble for Africa: White Man's Conquest of the Dark Continent from 1876 to 1912 Harper Collins, 1992. p. 114
  2. Kafr el Dawwar surrender . Арх?в ориг?налу за 26 липня 2020 . Процитовано 31 травня 2020 .
  3. а б в г д е Porter, Maj Gen Whitworth (1889). History of the Corps of Royal Engineers Vol II . Chatham: The Institution of Royal Engineers.
  4. Kochanski, Halik. Sir Garnet Wolseley: Victorian Hero . ISBN   9781852851880 .