Бернгард III (герцог Саксен-Майн?нгенський)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Бернгард III
н?м. Bernhard III.
Бернгард III
Бернгард III
Св?тлина Бернгарда, зроблена Отто Вебером, дата нев?дома
11-й герцог Саксен-Мейн?нгену
Початок правл?ння: 25 червня 1914
К?нець правл?ння: 10 листопада 1918

Попередник: Георг ??
Наступник: Ернст (титулярно)

Дата народження: 1 кв?тня 1851 ( 1851-04-01 )
М?сце народження: Майн?нген , Саксен-Майн?нген
Дата смерт?: 16 с?чня 1928 ( 1928-01-16 ) (76 рок?в)
М?сце смерт?: Майн?нген , Веймарська республ?ка
Поховання Бад-Л?бенштайн
Дружина: Шарлотта Прусська
Д?ти: Феодора
Династ?я: Ернестинська л?н?я Ветт?н?в
Батько: Георг ??
Мати: Шарлотта Прусська
Нагороди:
Залізний хрест 2-го класу
Зал?зний хрест 2-го класу
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллерн?в
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Вірності (Баден)
Орден В?рност? (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Бертольда ? (Велике герцогство Баден)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернест?не
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Б?лого Сокола
Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт)
Орден Людв?га (Гессен-Дармштадт)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фр?др?ха-Людв?га
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Рутової корони
Орден Рутово? корони
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Корол?вського угорського ордена Святого Стефана
Лицар Великого хреста ордена Лазні Вищий орден Хризантеми
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Цер?нгенського лева
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест В?йськового ордена Святого Генр?ха
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андр?я Первозванного

Бернгард III ( н?м. Bernhard III. ), повне ?м'я Бернгард Фр?др?х В?льгельм Альбрехт Георг ( н?м. Bernhard Friedrich Wilhelm Albrecht Georg ), ( 1 кв?тня 1851  ? 16 с?чня 1928 ) ? останн?й герцог Саксен-Майн?нгену у 1914?1918 роках, син попереднього герцога Саксен-Майн?нгену Георга ?? та пруссько? принцеси Шарлотти . Ф?лолог, перекладач.

Зробив кар'?ру у прусськ?й арм??, дослужившись до чина фельдмаршала (11 вересня 1909). В?д 1912 року ? у в?дставц?.

Успадкував герцогство у в?ц? б?льше 60 рок?в, напередодн? Першо? св?тово? в?йни . Через консервативн? пропрусськ? погляди був непопулярним правителем.

Зр?кся престолу наступного дня п?сля кайзера В?льгельма II . Надал? в?в життя приватно? особи, мешкаючи у Великому палац? Майн?нгена та замку Альтенштайн.

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Бернхард з'явився на св?т 1 кв?тня 1851 у Майн?нген? . В?н став перв?стком в родин? кронпринца Саксен-Мейн?нгену Георга та його першо? дружини Шарлотти Пруссько? , народившись за десять з половиною м?сяц?в п?сля ?хнього вес?лля та за день до батьк?вського 25-р?ччя. Згодом у нього з'явилась молодша сестра Мар?я ?лизавета та брат Георг Альбрехт, який прожив лише три роки. Правителем герцогства в той час був ?хн?й д?д Бернхард II . Мешкало с?мейство переважно у Берл?н? та Потсдам? , ?нколи повертаючись до Майн?нгену.

Бернхард в дитячому в?ц?, з мат?р'ю, братом та сестрою

Незадовго до 4 дня народження Бернхарду, п?сля четверто? ваг?тност? померла його мати. Батько дуже сумував за нею ? у 1858 роц? знову одружився. Мачухою д?тей стала Феодора Гогенлое-Лангенбурзька . В?д цього союзу батька Бернхард мав двох ?динокровних брат?в, Фр?др?ха та Ернста .

В?д 1860 року осв?тою принца займався профессор В?льгельм Россман. [1]

У 1866 роц? в?дбулася Австро-прусська в?йна , внасл?док яко? його д?д зр?кся престолу на користь його батька, ? Георг II став герцогом Саксен-Мейн?нгену, а Бернхард ? спадко?мним принцом. Наступного року в?н став другим лейтенантом Саксен-Мейн?нгенського п?хотного полку, а за три роки ? в?д'?хав для здобуття подальшо? осв?ти до Гайдельберзького ун?верситету , де вивчав класичну ф?лолог?ю.

У 1870?1871 роках брав участь у Франко-прусськ?й в?йн? . Служив ординарцем 6-го Тюринзького п?хотного полку № 95. Був присутн?м на проголошенн? Н?мецько? ?мпер?? у Версал?. П?сля цього поновив сво? навчання у Лейпцизькому ун?верситет? . [1] У 1873 роц? продовжив в?йськову п?дготовку у Берл?н?.

В пер?од 1873?1894 рок?в зд?йснював численн? мандр?вки до Грец?? та Мало? Аз??, оск?льки ц?кавився новою грецькою мовою. В?дв?дував р?зноман?тн? археолог?чн? об'?кти та сп?лкувався з в?домими археологами.

Св?тлина ?з нареченою, 1877

У кв?тн? 1877 року заручився ?з прусською принцесою Шарлоттою , онукою правлячого ?мператора В?льгельма I . У в?ц? 26 рок?в побрався з 17-р?чною Шарлоттою, яка доводилась йому також троюр?дною сестрою. В?нчання пройшло 18 лютого 1878 року в Берл?н? . Вес?лля було подв?йними: тод? ж одружувались спадко?мний принц Ольденбурзький Фр?др?х Август ?з прусською принцесою ?лизаветою Анною . Гостями на церемон??, м?ж ?ншими, були принц Уельський , герцог Коннаутський , король Бельг?? з дружиною .

Молодята оселилася в Берл?н? на в?лл? поблизу Нового палацу, яка ран?ше належала Август? фон Гаррах. ?мператор В?льгельм I надав подружжю право користуватися в?ллою поблизу Т?ргартена та перев?в Бернхарда до м?ського полку. Також пара придбала в?ллу у Каннах, де Шарлотта надал? проводила б?льшу частину зими. У тому ж роц? вона заваг?тн?ла й у травн? 1879 року народила доньку, Феодору (1879?1945) ? дружину принца Генр?ха XXX Ройсса, д?тей не мала.

В?дразу зненавид?вши обмеження, як? накладала на не? ваг?тн?сть, Шарлотта в?дмовилася мати ?нших д?тей. П?сля народження доньки вона присвятила св?й час розвагам у Берл?н? та тривалим по?здкам.

У 1882 роц? Бернхард був переведений до Генштабу ? пере?хав ?з Шарлоттою до квартири у Шарлоттенбурзькому палац? .

У 1888 роц? новим ?мператором став В?льгельм II , брат Шарлотти. Надал? у будь-яких суперечках пара зважди ставала на його сторону. В?ктор?я Саксен-Кобург-Готська змальовувала в цей час Бернхарда як зухвалу та грубу людину. [2] У 1889 роц? в?н отримав чин генерал-майору, а у 1891 роц? ? став генерал-лейтенантом.

На початку 1891 року столичне сусп?льство багато говорило про скандал щодо низки анон?мних лист?в, де висм?ювалися придворн?. Автора лист?в знайдено не було. ?снувала думка, що спадко?мна герцогиня Саксен-Мейн?нгенська може бути причетною. В той же час Шарлотта загубила св?й щоденник, де критично висловлювалися з приводу член?в сво?? родини. Щоденник передали В?льгельму ? той був дуже обуреним. Як покарання в?н перев?в Бернхарда в полк, росквартирований у м?стечку Бреслау, що означало в?длучення пари в?д двору. Також Бернхард ? Шарлотта були обмежен? в можливост? залишати кра?ну, якщо вони не були готов? ви?жджати без корол?вських почестей. Бернхард вир?шив залишити арм?ю та оселитися на батьк?вщин?. У грудн? 1893 року ?хн?м пост?йним м?сцем проживання став Великий палац у Майн?нген?.

Портрет роботи Ф?л?па де Ласло , 1899

В?д 1896 по 1903 принц числився головнокомандуючим VI арм?йського корпусу у Вроцлав?. [3] У вересн? 1903 року принц став генерал-полковником та генерал-?нспектором з? ставкою у Майн?нген?. Разом ?з дружиною багато подорожував ?мпер??ю. Часто виконував представницьк? обов'язки зам?сть стар?ючого батька. 1909 року отримав чин фельдмаршала, а у 1912 роц? ? остаточно вийшов у в?дставку [1] та поселився у Майн?нген?.

У червн? 1914 року перед Сара?вськими под?ями став правлячим герцогом Саксен-Мейн??нгену у в?ц? 63 рок?в. Його консервативн? пропрусськ? погляди не принесли йому популярност? в кра?н?. ?з початком бойових д?й, передавши регентство Шарлотт?, вирушив на фронт для ?нспекц?? майн?нгенських в?йськ. Його брат Фр?др?х загинув у серпн? 1914 року в битв? при Шарлеруа, у тому ж м?сяц? було вбито його внучатого плем?нника Ернста у французькому Мобеж? . Ще дво? син?в його брата Ернста загинуло згодом.

10 листопада 1918 року п?д тиском майн?нгенських роб?тничих рад Бернхард зр?кся престолу. Його спадко?мець Ернст п?дтвердив зречення 12 листопада. Була проголошена В?льна держава Саксен-Мейн?нген, яка про?снувала до 1 травня 1920 року.

30 грудня 1918 року з герцогом була п?дписана угода щодо його власност? та ф?нанс?в. Серед ?ншого, 45211 га л?су та м?сцини з? сланцевими породами у Леестен? ставали власн?стю держави. Як компенсац?ю Бернхард мав отримати 11 м?льйон?в марок, проте ця сума не була сплачена ? герцог отримав лише 4,5 % в?дсотк?в з не? як щом?сячну пенс?ю. В?н продовжував жити у сво?му колишньому герцогств?, мешкаючи у Великому палац? Майн?нгена та замку Альтенштайн. Його дружина померла менш, н?ж за р?к п?сля Листопадово? революц?? , у Баден-Баден? .

П?шов з життя у Майн?нген? за час?в Веймарсько? республ?ки , 16 с?чня 1928 року. Був похований 21 с?чня поруч ?з дружиною у парку Альтенштайна. [4]

Нагороди

[ ред. | ред. код ]

Корол?вство Саксон?я

[ ред. | ред. код ]

Рос?йська ?мпер?я

[ ред. | ред. код ]

?нш? кра?ни

[ ред. | ред. код ]

Генеалог?я

[ ред. | ред. код ]
Георг I
 
Лу?за Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька
 
В?льгельм II
 
Августа Прусська
 
Фр?др?х В?льгельм III
 
Лу?за Мекленбург-Стрел?цька
 
В?ллем I
 
В?льгельм?на Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бернхард II
 
 
 
 
 
Мар?я Фредер?ка Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
Альбрехт Прусський
 
 
 
 
 
Мар?анна Н?дерландська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг ??
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бернхард
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в Friedrich-Christian Stahl: Bernhard III.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 2, Duncker & Humblot, Berlin 1955, ISBN 3-428-00183-4 , стор. 113 [1] [ Арх?вовано 20 грудня 2020 у Wayback Machine .] (н?м.)
  2. Rohl, John C. G. Wilhelm II: The Kaiser's Personal Monarchy, 1888?1900. ? Cambridge University Press, 2004. ? 1287 p. ? ISBN 0521819202  ? стор. 663.
  3. Призначений 21 лютого 1895 року.
  4. Парк Альтенштайна [2] [ Арх?вовано 9 липня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)

Посилання

[ ред. | ред. код ]