Bellona

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Беллона
Bellona
Тип б?знес ? фонд
Орган?зац?йно-правова форма господарювання STI [d]
Галузь Захист прав людини
Засновано 16 червня 1986
Засновник(и) Frederic Hauge d ? Rune Haaland d
Штаб-квартира Осло
Ключов? особи

Фредер?к Хауге (президент м?жнародного об'?днання ≪Bellona≫)

Олександр Н?к?т?н (голова правл?ння СПб ГО ЕПЦ ≪Беллона≫)
Виторг 764 898 € ( 2020 )
Сп?вроб?тники Помилка Lua у Модуль:Wikidata/number у рядку 55: attempt to compare number with nil.
bellona.no (норв.)
Нагороди
CMNS:  Bellona у В?к?сховищ?

Беллона ( англ. Bellona Foundation ) ? м?жнародне еколог?чне об'?днання. Центральний оф?с об'?днання знаходиться в столиц? Норвег?? ? Осло . Об'?днання ≪Bellona≫ розпочало свою роботу як неурядова орган?зац?я 16 червня 1986 року.

Д?яльн?сть

[ ред. | ред. код ]

Некомерц?йна сусп?льна орган?зац?я ≪Беллона≫ була утворена 16 червня 1986 року. Оф?ц?йне назва ? еколог?чне об'?днання ≪Bellona≫.

На прик?нц? 1980-х рок?в ≪Bellona≫ здобула популярн?сть завдяки видовищним акц?ям, як? були орган?зован? проти низки норвезьких промислових компан?й. З 1996 року назва ≪Bellona≫ зустр?чалося у ЗМ? РФ п?сля публ?кац?? докладу про небезпеку на П?вн?чному Заход? Рос??, який викликав невдоволення рос?йських спецслужб. За п?дозрою в шпигунств? був заарештований сп?вроб?тник орган?зац?? ≪Bellona≫, колишн?й оф?цер флоту Олександр Н?к?т?н . Справа Н?к?т?на зак?нчилося повним зняттям вс?х звинувачень. Ця Справа зробила орган?зац?ю впливовою силою, хоча й дос? продовжу? зазнавати сильн?й критиц? у себе в Норвег?? за комерц?ал?зац?ю ? ≪в?дсутн?сть демократичних заслуг≫ [1] [2] :107 , та незважаючи на критику, в?дкрила ?й шлях до грант?в норвезького М?н?стерства закордонних справ [2] :143 . Еколог?чне об'?днання ≪Беллона≫ працю? з проблемами навколишнього середовища Арктики та п?вн?чно-зах?дного рег?ону Рос?? починаючи з 1989 року.

Перспективи

[ ред. | ред. код ]

Одним ?з завдань, як? ≪Беллона≫ ставить перед собою, ? встановлення конструктивних зв'язк?в м?ж сусп?льством, зац?кавленим у захист? свого права на сприятливе навколишн? середовище, досл?дниками, як? спрямовують зусилля на розвиток чистих технолог?й, ? урядами ? б?знесом, чи?ю метою ? п?дтримка ефективно функц?онуючо? економ?ки.

П?дрозд?ли

[ ред. | ред. код ]
  • Bellona Foundation ( Осло , Норвег?я ). Основний оф?с ≪Беллоны≫ знаходиться в центральному район? Осло, який назива?ться Грюнелокка.
  • Bellona USA ( Вашингтон , США )

Рада директор?в американського в?дд?лення ≪Беллоны≫ представлений експертами з областей, що належать до пол?пшення св?тово? еколог??, як впровадження технолог?й водневого палива, забезпечення ядерно? безпеки, проблеми глобально? зм?ни кл?мату та використання газових ? вуг?льних ресурс?в без виробництва викид?в парникових газ?в. ≪Беллона≫ стала членом м?жнародно? коал?ц?? US Climate Action Network, яка об'?дну? б?льш ста кл?матичних громадських орган?зац?й, а також М?жнародного форуму з уловлювання та збер?гання викид?в вуглекислого газу (Carbon Sequestration Leadership Forum).

  • Bellona Europe ( Брюссель , Бельг?я ). Це п?дрозд?л бере участь у формуванн? ?вропейсько? пол?тики за такими важливими напрямками:
    • захват, збер?гання ? конструктивне використання викид?в вуглекислого газу
    • забруднення водного простору ? морських екосистем
    • утил?зац?я та оброблення суден
    • питання ядерно? та рад?ац?йно? безпеки в Рос??
    • збер?гання, зб?р ? переробка в?дход?в електричного та електронного обладнання (директива WEEE, прийнята радою м?н?стр?в ?вропейського союзу в 2002 роц?).
  • ≪Беллона-Мурманськ≫ ( Мурманськ , Рос?я ).

Працю? з 1990 року, вивча? ситуац?ю з д?яльн?стю об'?кт?в використання атомно? енерг?? на п?вн?чно-заход? Рос??. У 1994 роц? в Мурманську був надрукований допов?дь ≪Джерела рад?оактивного забруднення в Мурмансько? ? Архангельсько? областях≫. У 1998 роц? була утворена Мурманська рег?ональна громадська орган?зац?я ≪Беллона-Мурманськ≫, яка отримала оф?ц?йний статус рос?йсько? громадсько? орган?зац??. ≪Беллона-Мурманськ≫ активно займа?ться пропагандою розвитку в?дновлювано? енергетики на Кольському п?востров? , особливо в?троенергетики. Проведено к?лька конференц?й, присвячених ц?й тем?.

У березн? 2015 року р?шенням М?н?стерства Юстиц?? РФ була внесена до ре?стру орган?зац?й, що виконують функц?? ?ноземних агент?в, в зв'язку з чим було прийнято р?шення про л?кв?дац?ю орган?зац??. 8 жовтня 2015 року орган?зац?я оф?ц?йно припинила сво? ?снування.

У друг?й половин? 1990-х рок?в актив?ст?в орган?зац?? стали звинувачувати в р?зних злочинах, так виникли справи ≪Федорова ? Мирзоянова≫, ≪Миколи Щура≫, ≪Олександра Н?к?т?на≫ та ?н., що призвело до ?н?ц?ативи створення правозахисно? орган?зац??. Серед прихильник?в цього р?шення були правозахисники Борис Пустынцев ? Юр?й Вдов?н, адвокат Юр?й Шм?дт ? еколог?чний журнал?ст В?ктор Терешк?н. У кв?тн? 1998 року була заснована Санкт-Петербурзька громадська орган?зац?я ≪Еколог?чний Правозахисний Центр ?Беллона“≫, яка ? петербурзьким оф?сом м?жнародного екологичного об'?днання ≪Беллона≫.

Критика

[ ред. | ред. код ]

Орган?зац?я ? прихильником захоплення та захоронення вуглецю (поховання вуглекислоти, CSS) [3] , критикованого б?льш?стю еколог?чних орган?зац?й, наприклад, Greenpeace [4] . Технолог?я уловлювання та захоронення вуглецю≫ розглядалася М?журядовою групою експерт?в ООН з? зм?ни кл?мату в спец?альн?й допов?д? [5] , за даними якого при захопленн? вуглецю, що викида?ться вуг?льними станц?ями, зб?льшу?ться викид ?нших забруднювач?в; питання викликають ? еколог?чн? ризики при ?золяц?? вуглецю, наприклад, у морях або п?дземних свердловинах. Як пропагандист CSS ≪Беллона≫ зац?кавлена у сп?вроб?тництв? з рос?йською нафто-газово? ?ндустр??ю та застосування CSS на Печорському родовищ?, оск?льки ≪при використанн? CO2 можна отримати ще б?льше нафти з вже ?снуючих свердловин≫ [6] . З 2005 по 2008 р?к ≪Беллона≫ отримала не менше 500,000 NOK (близько €55,000) в?д норвезько? нафтово? компан?? ≪Стато?л≫ [7] . Президент ≪Беллони≫ ? ряд ?? сп?вроб?тник?в займаються [8] просуванням CSS у склад? Zero emissions platform (ZEP платформа [9] ), скандальн?сть д?яльност? яко? дода? той факт, що ця структура частково ф?нансу?ться за ?вропейськ? грош? платник?в податк?в [10] [11] .

У лютому 2001 року газета Aftenposten звинуватила кер?вник?в ≪Беллони≫ в тому, що вони збагачуються за рахунок створення консультац?йних ф?рм, переводячи ≪за консультац?йн? послуги≫ на рахунок цих ф?рм грош?, пожертвуван? ≪Беллон?≫ прихильниками, а також пропонуючи заплатити на рахунок цих ф?рм тим п?дпри?мствам, проти яких ≪Беллона≫ протесту? [12] . Зокрема, зазначалося, що пов'язан? з ≪Беллоною≫ ф?рми пропонували ≪консультац?йн? послуги≫ компан?? Sande Рарег Mill, проти яко? орган?зац?я протестувала [13] .

З критикою ≪Беллони≫ регулярно виступа? працював у ЕЦП ≪Беллона≫ у 2000?2005 роках Серг?й Харитонов, прац?вник Лен?нградсько? атомно? електростанц?? , зв?льнений у 2000 роц? за публ?чне виявлення порушень на АЕС, в даний час ? незалежний досл?дник проблем м?ста Сосновий Бор [14] [15] [16] . Харитонов ? автор опубл?кованого ≪Беллоною≫ в 2004 роц? допов?д? про Лен?нградську АЕС [17] .

У кв?тн? 2023 року рос?йська Генеральна прокуратура визнала ≪небажаною≫ д?яльн?сть ≪Белони≫ в Рос?? [18] [19] .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Grendstad, Gunnar; Selle, Per; Strømsnes, Kristin; Bortne, Øystein (2006). Unique environmentalism: a comparative perspective . Springer. с.  125 . ISBN   0387305246 . Critics of the Bellona Foundation… [which] to the largest extent has cooperated with market actors, have said that this organization has no credibility left because it serves as a consultant company for the business sector… there seems to be a clear trade-off between an organization's cooperation with market actors and its environmental credibility.
  2. а б Dryzek, John S.; Downes, David; Hunold, Christian та ?н. (2003). Green States and Social Movements: Environmentalism in the United States, United Kingdom, Germany, and Norway . Oxford. ISBN   0199249024 . {{ cite book }} : Явне використання ≪та ?н.≫ у: |last3= ( дов?дка )
  3. How to Combat Global Warming ? Bellona . Арх?в ориг?налу за 18 березня 2011 . Процитовано 31 березня 2018 .
  4. Гринпис. Захоронение углекислоты ? ложная надежда! [ недоступне посилання ]
  5. UN IPCC report ≪Carbon dioxide capture and storage≫ (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 10 лютого 2010 . Процитовано 31 березня 2018 .
  6. Эхо Москвы в Петербурге. Актуальные экологические проблемы в мире: Фредерик Хауге, президент Международного экологического объединения BELLONA
  7. Snøhvit ? Unlocking resources in the frozen North . Арх?в ориг?налу за 5 березня 2016 . Процитовано 31 березня 2018 .
  8. Президент ≪Беллоны≫ назначен на должность вице-председателя органа ЕС . Арх?в ориг?налу за 19 с?чня 2015 . Процитовано 31 березня 2018 .
  9. ZEP ? Zero Emissions Platform ? Home . Арх?в ориг?налу за 23 березня 2018 . Процитовано 31 березня 2018 .
  10. Public funds used to lobby for fossil fuel in Copenhagen [ недоступне посилання з червня 2019 ]
  11. Крупные российские лоббисты вокруг климатических переговоров . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2018 . Процитовано 31 березня 2018 .
  12. Aftenposten. Fra aksjonister til aksjonærer. 24 feb 2001 . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2018 . Процитовано 31 березня 2018 .
  13. ≪Беллона≫ играет нечисто. А. Смирнов. ≪Новые известия≫, 27 лютого 2001 р . Арх?в ориг?налу за 31 березня 2018 . Процитовано 31 березня 2018 .
  14. Сергей Харитонов. О Беллоне ? что норвежцу здорово, то русскому смерть . Арх?в ориг?налу за 16 жовтня 2013 . Процитовано 31 березня 2018 .
  15. Сергей Харитонов. О Беллоне ? что норвежцу здорово, то русскому смерть-2 . Арх?в ориг?налу за 16 жовтня 2013 . Процитовано 31 березня 2018 .
  16. Виктор Терёшкин. Последний сигнальщик России [ Арх?вовано 31 березня 2018 у Wayback Machine .] (опубликовано у журнал? ≪Посев≫, № 3, 2005 р?к): Стаття про Харитонова колишнього сп?вроб?тника ≪Беллони≫ журнал?ста В?ктора Терьошк?на з критикою ≪Беллони≫ за розвал д?ла Харитонова в суд?
  17. Сергей Харитонов. Ленинградская АЭС как зеркало атомной энергетики России . Арх?в ориг?налу за 6 с?чня 2011 . Процитовано 31 березня 2018 .
  18. Генпрокуратура РФ признала ≪нежелательным≫ норвежский экологический фонд ≪Беллона≫ . Meduza (рос.) . 18 кв?тня 2023. Арх?в ориг?налу за 19 кв?тня 2023 . Процитовано 20 кв?тня 2023 .
  19. Генпрокуратура признала экологический фонд ≪Беллона≫ нежелательным в России . Коммерсантъ (рос.) . 18 кв?тня 2023 . Процитовано 27 травня 2024 .

Посилання

[ ред. | ред. код ]