Бей ( тур. bey , ≪князь≫; в?д давньотюрк. : ≪b?q/b?y≫ ? вождь ) ? загальнотюркський титул , в?йськове та адм?н?стративне звання. Також ? бег , бек , б?й .

Початково терм?н означав вождя роду в склад? племен? , тобто самост?йного родового ? нав?ть пол?тичного (державного) територ?ального п?дрозд?лу (головою всього племен?/держави виступав хан ). Бей очолював родове ополчення в загальноплем?нному/державному в?йську. У ??рарх?? давньотюркських титул?в був другим п?сля хана .

У Хазарському каганат? беки з династ?? Булан?д?в  ? де-юре друг? особи в держав? (п?сля кагана ), де-факто нос?? реально? влади.

У Codex Cumanicus титули половецьких правител?в бег ( полов . beg ) ? бей ( bey ) перекладаються латиноюю як princeps (князь) ^[1] .

У османськ?й титулатур? посл?довн?сть за спаданням була наступною (хоча ? не протягом усього ?снування ?мпер?? ): паша , бей, ага , ефенд? .

Бей у Османськ?й ?мпер??  ? (1) князь, правитель незалежного княз?вства; (2) управитель округи.

Титул бея в ?ндив?дуальному порядку могли носити християни ? господар? Молдови та Волощини , князь острова Самос . Також в?н надавався вождям кочових племен (сам? османи були нащадками таких плем?нних вожд?в) ? синам паш?в , ?ноземним послам, правителям ≪пров?нц?й≫ (у XVII стол?тт? в Османськ?й ?мпер?? було 22 ≪пров?нц??≫ ( бейлербейлики ), як? керувалися бейлербеями ). Внасл?док цього титул отримав багато р?зновид?в: ал?бей  ? ≪полковник≫, бейлербей  ? ≪губернатор≫ ≪пров?нц??≫- бейлербейлика (досл?вно бей всех бе?в ), бейзаде  ? досл?вно син бея тощо.

У сучасних Туреччин? , Азербайджан? та Криму слово ≪бей≫ перетворилося на форму вв?чливого звернення до шановано? особи (аналог ?вропейських терм?н?в пан, м?стер, мсь?, сеньйор тощо).

• Тугай-Бей
• Бейлик
• Маг
• Смертник

• Бей // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

Це незавершена стаття про урядування . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

1. ↑ Codex Cumanicus . Magyar Tudomanyos Akademia, Budapest, 1880, p. 300.