Бахчисара?й
(
крим.
Ba?casaray
,
Багчасарaй
) ?
м?сто
в
Укра?н?
, адм?н?стративний центр
Бахчисарайського району
Автономно? Республ?ки Крим
. Назва в переклад? з
кримськотатарсько? мови
означа? ≪сад-палац≫ (
ba?ca
? сад,
saray
? палац).
М?сто розташоване у
внутр?шньому пасм? Кримських г?р
, у долин?
р?чки Чюрюк-Сув
, за 30 км в?д
С?мферополя
(автошлях
Н06
).
Давн? м?сто-фортеця
Кирк-Ор
У традиц?йних татарських будинках верхн?й поверх був ширшим за перший. Така арх?тектура зустр?ча?ться в Бахчисара? ? в наш час
Ханський палац
вл?тку. Р?чка
Чурук-Су
висохла та поросла травою
Велика ханська мечеть
. В роки Кримського ханства у двор? палацу була площа, на як?й проводили огляд в?йськ. В наш час тут розбитий парк
В V?VI стол?тт? на околиц? сучасного Бахчисарая виникло
печерне м?сто
Кирк-Ор
. У 30-х роках XV стол?ття Кирк-Ор став резиденц??ю кримського хана
Хадж? ? Герая
, який в?в боротьбу за незалежн?сть
Кримського ханства
в?д
Золото? Орди
. 1449 року Кримське ханство здобуло незалежн?сть.
Син Хадж? Герая
Мен?л? Герай
у 1485 роц? побудував новий палац Девлет-Сарай у п?дн?жж? Кирк-Ор, у поселенн?
Салачик
(зараз м?сцев?сть назива?ться Старос?лля, ? частиною старого м?ста Бахчисарая). Палацовий комплекс Девлет-Сарай в наш час не збер?гся. Поруч з палацом 1500 року збудовано
Зинджирли-медресе
?
дюрбе Хадж? ?ерая
, де п?сля смерт? поховано також ? Мен?л? ?ерая.
На початку XVI стол?ття розпочато буд?вництво нового
ханського палацу
, у б?льш широкому м?сц?, н?ж вузька ущелина Салачика. Цей палац отримав назву Бахчисарай (в переклад? з татарського ≪палац в саду≫), а п?зн?ше ця назва поширилася на м?сто, яке швидко виростало навколо палацу та стало столицею Кримського ханства. 1532 року резиденц?я хана оф?ц?йно перенесена до Бахчисарайського палацу, тому цей р?к вважа?ться роком заснування м?ста.
У XVII?XVIII стол?ттях Ханський палац будувався та перебудовувався неодноразово. Найдавн?ш? буд?вл? палацового комплексу ?
Велика ханська мечеть
? лазн? Сари-?юзель ? датован? 1532 роком. 1736 року в ход?
рос?йсько-турецько? в?йни
Ханський палац поруч з ус?м м?стом був спалений рос?йськими в?йськами п?д головуванням
фельдмаршала М?н?ха
. У 1740-х палац був в?дбудований та перебудований. Його споруди, що збереглися до нашого часу, значною м?рою побудован? в той пер?од.
У 1783 Бахчисарай разом з? вс?м Кримом ув?йшов до складу Рос?йсько? ?мпер?? (фактично Крим контролювався рос?йськими в?йськами з 1771). В ?мперський пер?од м?сто втрача? столичне значення та ста? пров?нц?йним маленьким поселенням з переважно татарським населенням.
1794 року, за даними ≪Камерального опису Криму≫, у Бахчисара? було 5 млин?в, 20 пекарень, 13 шк?ряних майстерень, 6 кузень, збройн? майстерн?, 2 винних ряди (грузинський та молдовський), 17
караван-сара?в
для при?жджих.
М?сто було збудовано у турецьких традиц?ях. Вулиц?, кр?м центрально?, що вела до палацу, б?льше нагадували стежки. Вони були прокладен? терасами на схилах, багато будинк?в л?пилися одн??ю чи двома ст?нами до скель. Традиц?йн? татарськ? будинки мали низьку стелю, два поверхи, причому другий був ширше першого. За сх?дною арх?тектурною традиц??ю на сторону вулиц? робили неприваблив? фасади, часто з глухими ст?нами, а зсередини облаштовувалися затишн? дворики.
Кожен район мав свою
мечеть
, зв?дси догори спрямовувалися м?нарети.
В м?ст? ?снував водопров?д, зроблений з глиняних труб. Нал?чувалося близько 70 фонтан?в (джерел) у дворах, в 47 м?сцях знаходилися придорожн? джерела води
[2]
.
Кр?м татар, у м?ст? проживали греки, в?рмени, ?вре?.
П?сля
анекс?? Криму Рос?йською ?мпер??ю
Бахчисарайський палац потрапив у в?дання м?н?стерства внутр?шн?х справ. У перш?й половин? XIX стол?ття бул? проведен? невдал? реставрац?йн? роботи (за оц?нкою
Олександра Пушк?на
, який в?дв?дав палац 1820, ≪нап?в'?вропейськ? переробки≫). Були знесен? гарем, банний комплекс, зимовий палац.
В роки
Кримсько? в?йни
в Ханському палац? розташовувався
лазарет
, який часто в?дв?дував л?кар
Микола Пирогов
.
П?сля Кримсько? в?йни у 1860?1862 у ход? друго? хвил? ем?грац?? з Криму з м?ста ви?хало багато кримських татар. Тим не менше, на початку XX стол?ття Бахчисарай був одним з трьох м?ст Криму, у якому кримськ? татари становили б?льш?сть населення (?ншими м?стами з татарською б?льш?стю були
Карасубазар
та
Алушта
).
У 1875 п?д час буд?вництва зал?зниц? до Севастополя у Бахчисарая з'явилася
власна зал?знична станц?я
.
Наприк?нц? XIX стол?ття п?д впливом
?сма?ла Гаспринського
в Бахчисара? зароджу?ться рух джадидизму, тобто оновлення культури кримських татар. Форму?ться татарська писемн?сть, з 1883 почина? виходити газета
≪Терджиман≫
. В осв?тн?х програмах
медресе
, що до того часу мали середньов?чний характер, з'являються нов? сучасн? дисципл?ни.
1935 року на околицях м?ста завершено спорудження водосховища
Егиз-Оба
[3]
.
В травн? 1944 татарське населення м?ста
було депортовано
. Ця трагед?я дуже серйозно зм?нила м?сто, адже до 1944 б?льш?сть населення складали кримськ? татари.
П?сля Друго? св?тово? в?йни в м?ст? з'являються нов? райони: Бахчисарай поглина?
Еск?-Юрт
, на п?вдень з'явля?ться нове м?сто з багатоповерховою забудовою.
1959?1963 в Бахчисара? буду?ться цементний завод, який з часом розширю?ться до комб?нату ≪Буд?ндустр?я≫.
У 1961?1964 роках проводилася наукова реставрац?я розпис?в ? арх?тектурних деталей Ханського палацу, якою займалося укра?нське науково-реставрац?йне управл?ння Держбуду УРСР. П?д час ц??? реставрац?? були виправлен? помилки минулих реставрац?й та зовн?шн?й вигляд палацу було наближений до первинного.
1989 року розпочина?ться повернення до Криму кримських татар. Вони будують в Бахчисара? нов? райони з обох стор?н в?д старого м?ста (5-й, 6-й та 7-й м?крорайони). Райони забудован? приватними будинками, з прямими вулицями.
П?сля розпаду СРСР в?дновлюються багато рел?г?йних пам'яток: на початку 90-х в?дновили роботу
Успенський монастир
,
Велика ханська мечеть
, мечеть
Тахтали-Джам?
. У 2000-х в?дновлен?
Зинджирли-медресе
, мечеть
Орта-Джам?
.
Старе м?сто Бахчисарая ста? туристичним центром: будуються численн? кафе та ресторани, маленьк? готел?.
Ханський палац
,
Успенський монастир
,
Чуфут-Кале
стають найпопулярн?шими пам'ятками серед кримських турист?в.
У 2013 на м?сц? занедбаного центрального парку м?ста створений
Бахчисарайський парк м?н?атюр
.
У лютому-березн? 2014 м?сто
окуповано в?йськами Рос?йсько? Федерац??
.
Станом на 1 с?чня 2014 в Бахчисара? проживало 26 651 чолов?к. Нац?ональний склад: 49 % ?
рос?яни
, 25 % ?
кримськ? татари
, 23 % ?
укра?нц?
, 3 % ? ?нш?.
Кл?мат
нап?впосушливий, теплий, ?з м'якою зимою. Звичайна температура пов?тря
с?чня
+0,3 °C,
липня
+21,7 °C. Опад?в ? 500 мм на р?к.
Водоспад б?ля Старос?лля
Кам'ян? сф?нкси Бахчисарая
Вид на гори з? схилу старого м?ста
Водосховище Егиз-Оба та вид на
≪Качинськ? ворота≫
Бахчисарай розташований у
внутр?шньому пасм? Кримських г?р
. Райони м?ста в?др?зняються за рель?фом: старе м?сто збудовано у вузький долин? р?чки
Чурук-Су
, що ближче до Старос?лля ста? под?бним ущелин?;
Еск?-Юрт
та нове м?сто, що виникло у п?зньорадянськ? роки ? в широк?й р?вн?й долин?; нов? 5-й, 6-й та 7-й м?крорайони, що виникли п?сля повернення кримських татар до Криму, збудован? на г?рських
плато
, що височ?ють по обидва боки понад старим м?стом, на висот? близько 300 метр?в понад морем.
Долина Чурук-Су, у як?й розташований старий Бахчисарай, вузька ? скеляста у початку (Старос?лля), п?сля
Ханського палацу
розширю?ться, а схили стають б?льш похилими. Зверху по обом краям висаджений сосновий л?с. Скел? схил?в Бахчисарая мальовнич?, утворюють вигадлив? ф?гури. Найв?дом?шими скелями ? кам'ян? сф?нкси, що навпроти палацу. Тут обладнан? скелелазн? маршрути невелико? важкост?.
Зверху, по обом краям долини р?чки Чурук-Су, обладнан? дор?жки: прогулюючись ними, можна розглядати види старого м?ста та оточуючих його г?р та дихати л?совим пов?трям. В Бахчисара? нема? парку (на м?ст? невеликого центрального парку 2013 року збудований
Бахчисарайський парк м?н?атюр
). Проте наявн?сть великих л?с?в прямо серед м?ста ц?лком компенсу? це.
?ншою природною зоною в?дпочинку ? водосховище
Егиз-Оба
з л?совими посадками та бес?дками. Воно розташову?ться одразу по зак?нченню нового м?ста. Водосховище збудовано 1935 року та отриму? воду з
р?чки Кача
.
Сама р?чка Кача прот?ка? за два к?лометри на п?вдень в?д м?ста. В м?ст? тече ?? притока ?
Чурук-Су
. П?д час дощ?в з? схил?в долини в не? спрямовуються струмки води, та вона ста? бурхливою р?чкою. Але у б?льш?сть часу Чурук-Су сама нагаду? струмок, а к?лька раз?в на р?к нав?ть пересиха? повн?стю.
Ближче до Старос?лля з л?вого борту ущелини ц?лий р?к б'? невеликий водоспад. У його п?дн?жжя збудовано кафе, але прох?д до водоспаду в?льний.
У бахчисарайських л?сопосадках кр?м загально поширених
кримських сосен
та
кримських дуб?в
можна зустр?ти
скумп?ю
(звичайно використову?ться як п?дл?сок),
шипшину
,
кизил
,
ял?вець
. Здичав?л? плодов? дерева створюють л?сов? сади ? ча?ри ? проте зазвичай ?хн? плоди маленьк? та кисл?. В травн? ? червн? численн? луги навколо м?ста вкриваються червоними та син?ми кв?тами ? це час цв?т?ння
мак?в
та
шавл??
.
Пам'ятки та туристичн? об'?кти
[
ред.
|
ред. код
]
Вузьк? вулиц? Бахчисарая зберегли колорит старого сх?дного м?ста
Найб?льшим п?дпри?мством м?ста ? Бахчисарайський комб?нат ≪Буд?ндустр?я≫.
Також д?ють виноробний, хл?бний заводи.
Широко розвинута туристична галузь. Бахчисарай ? одним з найв?дв?дуван?ших м?ст серед турист?в Криму завдяки таким об'?ктам, як
Ханський палац
,
Успенський монастир
,
Чуфут-Кале
,
Бахчисарайський парк м?н?атюр
. Проте б?льш?сть турист?в при?жджають до Бахчисарая для екскурс?й з ?нших м?ст п?вострова та не залишаються в м?сцевих готелях.
К?лька невеликих готел?в зосереджен? переважно у районах старого м?ста. Тут же працюють б?льш?сть ресторан?в та кафе. З Бахчисарая починаються к?лька п?ших багатоденних п?шох?дних маршрут?в
Кримськими горами
.
Мечеть
Орта-Джам?
Свято-Успенський монастир
Бахчисарай у л?тератур?
[
ред.
|
ред. код
]
Бахчисарай описаний, осп?ваний у ряд? художн?х твор?в, зокрема, кримсько-татарських ? укра?нських письменник?в ? поет?в.
Так,
М. М. Коцюбинський
присвятив йому опов?дання ≪П?д м?наретами≫, написане Михайлом Михайловичем у вересн? (в 1905 р . вперше опубл?коване в ≪Киевской старине≫).
Християнськ? монастир? та храми
[
ред.
|
ред. код
]
Бурса
,
Туреччина
Ерзурум
,
Туреччина
Додатков? джерела
[
ред.
|
ред. код
]
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Географ?я та географ?чн? карти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|