Бахмач
Герб Бахмача Прапор Бахмача
Зал?знична станц?я Бахмач-Пасажирський
Основн? дан?
Кра?на	Укра?на
Рег?он	Черн?г?вська область
Район	Н?жинський район
Рада	Бахмацька м?ська рада
Засноване	1147
Перша згадка	1147 (877 рок?в) перша згадка
Статус м?ста	в?д 1938 року
Населення	▼ 16 862 (01.01.2022) [1]
- повне	▼ 16 862 (01.01.2022) [1]
Площа	18,9 км²
Поштов? ?ндекси	16500?16505
Телефонний код	+380-4635
Координати	51°10′32″ пн. ш. 32°49′38″ сх. д.  /  51.17556° пн. ш. 32.82722° сх. д.  / 51.17556; 32.82722
Висота над р?внем моря	144  м
Водойма	р?чка Борзенка
Назва мешканц?в	бахмача?нин бахмача?нка бахмача?ни
День м?ста	9 вересня
В?дстань
Найближча зал?знична станц?я	Бахмач-Ки?вський , Бахмач-Пасажирський , Бахмач-Гомельський
До обл./респ. центру
- зал?зницею	153 км
- автошляхами	145 км
До Ки?ва
- зал?зницею	196 км
- автошляхами	219 км
М?ська влада
Адреса	16501, Черн?г?вська обл., Н?жинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборност?, буд. 42
Бахмач у В?к?сховищ? Мапа Бахмач Бахмач

Ба?хмач ( МФА :  [?b?xm?t??]  ( прослухати ) ) ? м?сто в Черн?г?вськ?й област? Укра?ни. З 17 липня 2020 року входить до Н?жинського району. Через м?сто проходять так? автотраси: автошлях Т 2514 , Т 2523 , Т 2531 . Розташоване на р?чц? Борзенка (притоц? р?чки Борзна ).

В?дпов?дно до розпорядження Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни № 730-р в?д 12 червня 2020 року ≪Про визначення адм?н?стративних центр?в та затвердження територ?й територ?альних громад Черн?г?всько? област?≫ , ув?йшло до складу Бахмацько? м?сько? громади . ^[2]

Населення [ ред. | ред. код ]

Назва [ ред. | ред. код ]

Кра?знавець О. Зойко поясню? назву м?ста:

Слово Бахмач належить до давн?х тюркських сл?в, як? вживали в Укра?н? до татарського нашестя. "Бахмач" по-тюркськи означа? "баштан", воно св?дчить про те, що тут, мабуть, наприк?нц? першого тисячол?ття нашо? ери Ки?вськ? та Черн?г?вськ? княз? поселяли полонених печен?г?в та ?нших вих?дц?в з тюркських орд, як? й назвали сво? поселення

Вт?м, найавторитетн?ший ?сторик м?ста Бахмач Володимир ?вфимовський вказу? на те, що поселення засноване над р?чкою Бахмач, а, отже, бере св?й початок в?д г?дрон?ма.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Давньоукра?нська доба [ ред. | ред. код ]

Давн? оборонне м?сто ? одним з найдавн?ших сх?днослов'янських поселень. Вперше згаду?ться 1147 року у ≪Пов?ст? Временних Л?т≫ у ?пат??вському списку ? належало Черн?г?вському княз?вству, проте невдовз? було зруйноване разом з м?стами Виволож, Б?ла Вежа , Унежем (тепер села Сиволож, Б?ловеж? та м?сто Н?жин) п?д час феодальних м?жусобиць м?ж князями Ольговичами Черн?г?вськими та Мстиславовичами Ки?вськими.

Польська й Козацька доба [ ред. | ред. код ]

У перш?й половин? XVII стол?ття на м?сц? стародавнього Бахмача в?дроджу?ться м?сто з ц??ю ж назвою (в цей пер?од виникли чи були в?дбудован? навколишн? м?ста Н?жин, Конотоп, Батурин, Борзна, ?чня).

У 1648 роц? п?д час Визвольно? в?йни п?д кер?вництвом Б.Хмельницького з жител?в Бахмача було утворено сотню в склад? Черн?г?вського полку. Тож Бахмач став сотенним м?стечком.

Серед сотник?в Бахмацько? сотн? в?дом?:

• Б?лоцерк?вець Панько Омелянович (?-1649-?),
• Тищенко Павло Семенович (?-1654.01.-?),
• Гродецький ?ван Семенович (?-1661-?),
• Тищенко Павло Семенович (?-1662.10.-1666-?),
• Гродецький ?ван Семенович (?-1669.02.-?),
• Пащенко Як?в (?-1672-?),
• Б?лоцерк?вець Михайло Омелянович (?-1676-?),
• Б?ляк Фед?р Леонт?йович (?-1682.07.-?),
• (можливо, Страшний Данило, ран?ше 1689),
• Романович Степан (1695?1700)
• Савицький Сам?йло (1700-?),

Ставленики московських в?йськ

• Гелега Степан (?-1709),
• Боровський Семен (1709?1710),
• Троцький Кирило Трохимович (1710?1713),
• Боровський Семен (1716?1722),
• Галищенко Андр?й (1722?1723),
• Налетовський Данило (1723?1727, нак.),
• Покотило Василь (1728?1743),
• Покотило Кирило (1731, нак.),
• Риба Тим?ш (1733, нак.),
• Страшний Василь Данилович (1737, нак.),
• Поповський ?ван (1736, нак.),
• Покотило Як?в (1737, 1738, 1742, нак.),
• Барановський Андр?й ?ванович (1743.14.08.-1752),

Ставленики Гетьмана Кирила Розумовського

• Заб?ла Кирило Васильович (1752?1757.12.),
• Янович Михайло (1757.12.12.-1783.7.11.),
• Хильчевський Тим?ш ?ванович (1768, нак.)

Сподвижники Гетьмана Мазепи [ ред. | ред. код ]

Бахмацька та сус?дня Гол?нська сотн? були сво?р?дною гвард??ю ?вана Мазепи, як? були особливо в?ддан? Гетьману та п?дтримали його союз ?з Швец??ю ? супроти московських узурпатор?в та руйн?вник?в Батурина.

Наприк?нц? XVII ? початку XVIII стол?ття неподал?к Бахмача гетьман Мазепа ≪проф?нансував≫ буд?вництво палацу ? насадження парку. У ц?й зам?ськ?й резиденц?? подовгу гостювали ≪тайные друзья гетьмана, которых неудобно было показывать другим≫. Сюди Пилип Орлик привозив ?зу?та Зеленського з ун?версалом польського короля. У жовтн? 1708 року Мазепа з цього палацу в?д?слав до Карла Х?? Бистрицького ?з заявою: ≪прибывший до Бахмача сам публично на Евангелии Святом присягал, … что не для приватной своей пользы, но для общего добра целой отчизны и войска принял протекцию короля шведского≫.

З 1781 року Бахмач ? волосне м?стечко Конотопського пов?ту Черн?г?всько? губерн??. Оф?ц?йно статус м?ста Бахмач отримав у 1938 роц?.

У склад? Рос?йсько? ?мпер?? [ ред. | ред. код ]

У XIX ст. Бахмач був в?домий чумацькими корпорац?ями, як? тримали торг?влю ?з Кримом (с?ллю) та Черкасами (рибою).

За даними на 1866 р?к у казенному та власницькому м?стечку Конотопського пов?ту Черн?г?всько? губерн?? мешкало 5270 ос?б (2399 чолов?чо? стат? та 2550 ? ж?ночо?), нал?чувалось 601 дворове господарство, ?снували 2 православн? церкви, с?льська розправа , в?дбувались базари та ярмарок ^[3] .

Бурхливий розвиток Бахмача почався п?сля завершення буд?вництва 1869 Курсько?Ки?всько? та Л?баво?Роменсько? (1873) зал?зниць. Тод? ж було збудовано станц?ю ? селище зал?зничник?в, яке поклало початок сучасному м?сту.

Станом на 1885 р?к у колишньому державному та власницькому сел? Бахмацько? волост? мешкала 4741 особа, нал?чувалось 888 дворових господарств, ?снували 3 православн? церкви,2 школи, поштове в?дд?лення, постоялий дв?р, 10 постоялих будинк?в, лавка, в?тряний млин, в?дбувались базари та щор?чний ярмарок, ^[4] .

За переписом 1897 року к?льк?сть мешканц?в зросла до 6844 ос?б (3355 чолов?чо? стат? та 3489 ? ж?ночо?), з яких 6623 ? православно? в?ри ^[5] .

Зал?зничн? селища ?снували в?докремлено:

• при станц?? Ки?во-Ворон?зько? зал?зниц? : За переписом 1897 року к?льк?сть мешканц?в становила 839 ос?б (449 чолов?чо? стат? та 390 ? ж?ночо?), з яких 617 ? православно? в?ри, 170 ? юдейсько?
• при станц?? Л?баво-Роменсько? зал?зниц?: За переписом 1897 року к?льк?сть мешканц?в становила 1047 ос?б (532 чолов?чо? стат? та 515 ? ж?ночо?), з яких 624 ? православно? в?ри, 321 ? юдейсько?

У 1892 роц? було в?дкрито земську школу для д?тей зал?зничник?в. У Бахмач? д?яв паровий млин (1894), спиртовий завод (1894).

У 1903 ? 1905 роках в?дбулися страйки зал?зничник?в.

М?сто в 1917 роц? [ ред. | ред. код ]

10 листопада 1917 у Бахмач? зд?йснено спробу оголосити владу комун?ст?в, але невдало. В?йськове командування Центрально? Ради швидко в?дновило укра?нську владу на важливому зал?зничному пункт?. Штаб бахмацьких п?дрозд?л?в Синьо? див?з?? УНР розташувався у м?сцев?й семир?чн?й школ?.

15 с?чня 1918 року загони московських й петроградських б?льшовик?в та полк Червоного козацтва розбили п?д Бахмачем значн? в?йськов? частини Центрально? ради й захопили зал?зничний вузол.

Бо? за Бахмач були перед з?ткненням п?д Крутами, ?х вважають б?льш стратег?чними з в?йськово? точки зору. Оборонц? м?ста затримали наступ б?льшовик?в на Ки?в на чотири дн?.

На оборону Бахмача мали 500 багнет?в та в?йськових полку ?мен? Петра Дорошенка, Куреню Смерт?, 1-шу Укра?нську в?йськову школу ?мен? Хмельницького, Загони в?льного козацтва, два бронепотяги. Проти них виставили 1300 радянських багнет?в.

Основн? бо? в?дбулися на м?сц? тепер?шньо? станц?? Бахмач-Ки?вський. Вони почалися ще в темряв? ранком 25 с?чня. До вечора оборонц? Бахмача завдали потужн?х втрат ворогу, з?рвавши ус? лобов? атаки. Але 26 с?чня з боку Б?лорус? над?йшло п?дкр?плення ? плюс 1000 багнет?в на користь б?льшовик?в. Тому цей день став найтяжчим у оборон? Бахмача. Але все ж м?сто не взяли.

27 с?чня Бахмач атакували з п?вденного фронту ? ув?рвались б?йц? Муравйова, вступивши у рукопашну з козаками Куреня Смерт?. Цього дня загинув комадир полку ?мен? Дорошенка.

За цих критичних обставин укра?нськ? п?дрозд?ли сформували орган?зований в?дступ до станц?? Крути п?д прикриттям бронепотяг?в. 28 с?чня противник витратив на переформатування загон?в. П?д Крутами був наступний б?й ? 29 с?чня.

За оц?нками ?сторик?в, у Бахмач? загинули 300 рос?йських вояк?в, ще 300 ? були поранен?. Укра?нська сторона втратила близько 120 оборонц?в, 150 ? у т? дн? поранили.

М?сто в 1918 роц? [ ред. | ред. код ]

28-29 кв?тня 1918 гетьманом Укра?ни став Павло Скоропадський . Один з гетьманських полк?в був розм?щений у Бахмач?. Штаб гетьманського полку розташовувався у прим?щенн? школи села Бахмач. Гетьманських козак?в розм?стили харчуватися (квартирувати) за рахунок власник?в по м?сцевих садибах ? по два козаки на дв?р.

Була оголошена тотальна моб?л?зац?я до лав гетьмансько? арм??. Але ця моб?л?зац?я проходила мляво ? народ стомився в?д в?йни та революц??, й молод? хлопц? дезертирували з арм??.

Вл?тку 1918 року почався масовий вив?з з Укра?ни продукт?в харчування. Якщо ран?ше укра?нських селян грабували б?льшовики, то тепер з навколишн?х с?л до станц?? Бахмач зганяли худобу та привозили птицю для в?дправки наживо й для загот?вл? в ?нтересах н?мецького союзника. Пункти забою худоби були облаштован? на станц?ях Бахмач-Ки?вський та Бахмач-Гомельский.

19 липня в?дбувся страйк бахмацьких зал?зничник?в.

У друг?й половин? листопада в?йська Рос?? почали нову ?нтервенц?ю в Укра?ну, 20 с?чня 1919 Бахмач вчергове був окупований б?льшовиками. Потягнулися страшн? часи злидн?в, терору, руйнування церков ? депортац?й населення. Через систематичний оп?р окупац??, червона Москва вдалася до генерально? в?йськово? операц?? проти укра?нського народу ? геноциду 1932?1933 року, який поклав край орган?зованому опору рос?йськ?й окупац??. ^[6] .

Голодомор [ ред. | ред. код ]

Бахмач та весь Бахмацький район був занесений комун?стичною владою на так звану ≪Чорну дошку≫. Це призвело до масово? смерт? д?тей та л?тн?х людей, а також спровокувало доросле населення Бахмача до в?критого опору окупац?йним органам влади. Цим скористалися каральн? спецп?дрозд?ли НКВД, як? розстр?лювали бахмачан.

Б?льш?сть мешканц?в Бахмача стала жертвою голодомору 1932?1933 рок?в, зд?йсненого урядом СРСР. Засв?дчен? факти масово? голодно? смерт? малол?тн?х д?тей та ?х батьк?в у м. Бахмач та його околицях:

	У Бахмач? п?д час голоду 1933 року людей збирали, як дрова, клали на в?з ? везли закопувати. Одного разу зайшов у наш дв?р якийсь чолов?к, попросив ?сти, з'?в трохи хл?ба ? на м?сц? помер. Б?ля старо? бан? жила с?м'я Швед?в, у як?й було 6 д?тей. Ус? д?ти, кр?м З?ни, померли в?д голоду. Якось бачила двох д?ток, б?лих, схожих на великих черв'як?в. Вони весь час пересл?дували мене в пам'ят?. Батьки, як? не могли прогодувати сво?х д?тей, залишали ?х на станц??. Зв?дти вони потрапляли в дитячий притулок станц?? Бахмач-1, а зв?дти ?х в?дправляли в ?нш? м?сця. М?й батько помер у 1926 роц?. У нас п?сля його смерт? залишились деяк? персн?, ср?бло ? все це ми здали в золотоскупку (знаходилась на нин?шн?й площ? Перемоги), щоб купити борошно. При вип?канн? хл?ба до борошна добавляли лузгу проса. Так пережили голод...
? Дудко Ганна Федот?вна, 1918 року народження, Черн?г?вська ОДА

М?сто й вузлова зал?знична станц?я стала м?сцем втеч? людей з навколишн?х с?л в?д терору голодом. Т?, кому не вдалося отримати землю п?д город чи тимчасов? зароб?тки, гинули в?д дистроф?? та ?нших форм враження голодом. Поширилася практика п?дкидання неповнол?тн?х д?тей на зал?зничну станц?ю Бахмач, зв?дки частина доставлялася у так зван? дитяч? розпод?льники НКВД СССР ? пот?м була вивезена за меж? Укра?ни.

	Ми жили в сел? Бахмач-II, а на цьому м?сц?, де ми зараз живемо, був у нас город. Ми жили на Фаранках, де була д?дова земля ? десятина. Д?д працював кондуктором, а батько телеграф?стом. Нас розкуркулили. У с?м'? було 6 д?тей ? 4 дорослих. Як вигнали нас ?з хати в 1933 роц?, жили де прийдеться. В м?сто Бахмач ми ходили оброблять город. Ми робили пампушки, галети з проса, ? вс? вижили. Я бачила, як у нас на город? в Бахмач?, на клубнику, померла одна ж?нка. Зайшла, на?лася ? померла. На дорогах лежали трупи людей. Бачила, як ?х звозили та хоронили в одну яму на кладовищ? по вул. Гоголя...
? ?ванько Л?д?я Пилип?вна, 1921 року народження, Черн?г?вська ОДА

У м?ст?, поблизу новозбудованого храму св. Георг?я Переможця (УПЦ МП), установлено мемор?ал пам'ят? земляк?в ? жертв голоду 1932?1933 рок?в.

Розвиток м?ста в 30-т? роки [ ред. | ред. код ]

1938 Бахмач отримав категор?ю м?ста. ^{[7] [8]} Окр?м промислового буд?вництва, у м?ст? розвивалася соц?ально-культурна сфера ?з комун?стичним ухилом. Розширилася мережа медичних заклад?в. Було збудовано новий корпус райл?карн? на 25 л?жок, в?дкрита пол?кл?н?ка ? зал?знична л?карня (в район? станц?? Бахмач-Ки?вський). Почали д?яти медпункти в МТС та бурякорадгосп?. Медичну допомогу жителям м?ста надавали 10 л?кар?в та 50 прац?вник?в середнього медперсоналу. Побудували дитячий садок та ясла. Розвивалися осв?та й культура. 1932 обидв? семир?чн? школи перетворили на середн?, одну початкову школу ? на семир?чну, а другу в зв'язку з цим закрили. Однак працювали школи в цей час нерегулряно ? б?льш?сть д?тей мучилося голодом, орган?зованим владою СРСР.

Наприк?нц? 1934 л?кв?дували неписьменн?сть серед дорослих. 1936 вс? школи Бахмача стали зал?зничними, ? в них запровадили пол?техн?чне навчання. Цього ж року на баз? веч?рнього роб?тфаку, який створили 1930, в?дкрили веч?рню середню школу. Сво? дозв?лля жител? райцентру проводили у 4 клубах: 2 зал?зничних ? ?мен? 1-го Травня та ?мен? Т. Г. Шевченка, при фабриц? ?мен? Петровського та при бурякорадгосп?. Водночас були закрит? та зруйнован? православн? церкви, рел?г?йн? погляди людей нещадно висм?ювалися, а сам? священнослужител? пересл?дувалися.

1934 почала д?яти районна б?бл?отека, напередодн? в?йни у Бахмач? було 7 б?бл?отек з книжковим фондом близько 40 тис. прим?рник?в ? б?льш?сть рос?йською мовою та так?, що с?яли класову та нац?ональну ненависть. У м?ст? виходила районна газета ≪Прапор комуни≫, газета пол?тв?дд?лу Бахмацько? МТС ≪Б?льшовицький шлях≫ та газета бурякорадгоспу ≪За соц?ал?стичний врожай≫. Вс? вони обслуговували владу п?д час геноциду укра?нського народу 1932?1933 рок?в, старанно приховуючи факти масово? мученицько? смерт? людей в?д недо?дання. Станом на 1939 р?к населення м?ста Бахмача становило 10340 ос?б, при чому значна частина ? вт?кач? ?з с?л, знищених голодомором. Вони працювали на низькооплачуваних та неквал?ф?кованих роботах, що було виг?дно комун?стичному режиму.

Друга св?това в?йна [ ред. | ред. код ]

Друга св?това в?йна одразу ж позначилася на житт? м?ста. При м?ськрад? було встановлене ц?лодобове чергування. Була утворена й ком?с?я з надання допомоги евакуйованим, яких ешелонами вивозили на сх?д.

Через Бахмацький зал?зничний йшли ешелони з б?женцями, пораненими солдатами РСЧА , в?йськовою техн?кою. Йшли ешелони, навантажен? заводським устаткуванням, призначеним для евакуац??. Таких ешелон?в було довол? на станц?ях Бахмач-Гомельський та Бахмач-Пасажирський . Ешелони не могли вирватися з вузла оск?льки частина кол?й на об'?зних шляхах була пошкоджена нищ?вними ав?анальотами н?мецько? ав?ац??.

14 липня 1941 року в?льних кол?й на станц?? Бахмач-Ки?вський не було. Зранку тут скупчилися ешелони з в?йськовими, пальним. По?зди з евакуйованими, б?женцями, з заводським обладнанням, чекали в?дправки в тил. О друг?й годин? н?мецька ав?ац?я розбомбила це скупчення по?зд?в, перетворивши станц?ю Бахмач-Ки?вський у ру?ни. Цистерни з пальним на рейках не гор?ли, а зривалися з? сво?х кол?сних пар, гор?ла земля навкруги, м?сцями шпали кол?й повигорали вщент. П?д час цього, пам'ятного для Бахмача, бомбардування постраждали й навколишн? вулиц?. На вулиц? комун?ста Петровського (зараз Даньк?вський Шлях), яка проходила паралельно з кол?ями станц?? Бахмач-Ки?вський не збереглася жодна оселя, ус? будови вигор?ли вщент. Так само постраждала й вулиця Поштова, з ?ншого боку станц?? ? було знищено поштове в?дд?лення, базарна площа й прилегл? садиби (приватн? та державн?).

П?д час нальоту були розбит? також й ?нш? м?ськ? прим?щення: м?сько? ради, електростанц??, ?дальн?, деяк? житлов? будинки.

Вдруге н?мецька ав?ац?я бомбардувала м?сто 21 серпня 1941 року. Цього разу бомбували станц?ю Бахмач-Пасажирський й прилегл? вис?лки.

П?д час цього ав?анальоту також постраждали державн? та приватн? об'?кти. Але втрати були набагато меншими, н?ж в?д бомбування 14 липня. Так прямим попаданням бомби було знищено щойно збудоване двоповерхове прим?щення зал?знично? пошти, згор?ли три велик? державн? будинки, як? стояли навпроти станц?? Бахмач-Пасажирський. Бомба влучила також у автостоянку в?йськового м?стечка, де вивела з ладу чотири автомашини ? вбила двох солдат батальйону. Були поранен? й убит? мешканц?.

З цього дня Бахмач бомбували майже щодня. Мешканц? пере?хали з м?ста до найближчих с?л та хутор?в. М?сто стало пусткою, як п?д час комун?стичного Голодомору. Було спалено буд?влю зал?зничного вокзалу Бахмач-Пасажирський, житловий масив кооперативних будинк?в, як? стояли у Гойденковому саду (за винятком одного, дивом вц?л?лого), були пошкоджен? банно-пральний комб?нат, в?йськове м?стечко стал?н?ст?в, спалена ткацька фабрика й нас?нн?вий завод, склади ≪Заготзерно≫, птахокомб?нат. ^[9] Через бажання командування Червоно? арм?? будь-якою ц?ною зупинити н?мц?в, Бахмач зазнав величезних руйнувань. Н?мецька адм?н?страц?я працювала у м?ст? понад два роки ? 1941?1943. 9 вересня 1943 року в?йська 75-? гвард?йсько? стр?лецько? див?з?? зв?льнили м?сто в?д н?мецько? окупац??. П?сля повернення ЧА, органи НКВД СРСР почали терор проти м?сцевого населення. Також почалася примусова моб?л?зац?я.

XXI стол?ття [ ред. | ред. код ]

Рос?йське вторгнення [ ред. | ред. код ]

П?д час Рос?йського вторгнення в Укра?ну 26 лютого 2022 року через Бахмач рухалося щонайменше 65 одиниць рос?йсько? техн?ки, ще близько сотн? ? на околицях. М?сцев? жител? намагалися самотужки зупинити колону, блокуючи гусениц? танк?в п?дручними предметами, ? переконати рос?йських в?йськових не рухатися в б?к Ки?ва. Один ?з чолов?к?в намагався видертися на танк ? перекрити дорогу сво?м т?лом (не постраждав). Однак техн?ка продовжила рух, в?йськов? РФ зд?йснили к?лька постр?л?в в пов?тря ^{[10] [11]} .

Сучасний стан [ ред. | ред. код ]

Сьогодн? Бахмач ? важливим зал?зничним вузлом п'яти напрямк?в: московського, харк?вського, дн?провського, ки?вського, м?нського.

Соц?ально-культурн? та осв?тн? заклади м?ста: три середн? денн? та одна веч?рня загальноосв?тн? школи, л?цей , школа мистецтв, ?сторико-кра?знавчий музей , 8 б?бл?отек, центральна районна л?карня, три пол?кл?н?ки, районний Будинок культури, клуб зал?зничник?в, Будинок школяра, молод?жний центр. Також в?домий парк в?дпочинку ?з дитячою зал?зницею.

Спорт [ ред. | ред. код ]

У м?ст? ?снувала футбольна команда ≪Агрод?м≫, матч? приймала на м?сцевому стад?он? ≪Колос≫. Команда вигравала Чемп?онат Черн?г?всько? област? у 2017 та 2020 роц?.

2021 року на баз? ФК ≪Агрод?м≫ було створено ФК ≪Голд Нафта≫ , який у цьому ж роц? пос?в 3 м?сце в чемп?онат? Черн?г?всько? област? .

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

• ТОВ ≪СП ?АГРОД?М“≫ ^{[12] [13]}

В?дом? особи [ ред. | ред. код ]

У Бахмач? народилися ^[14] :

• Бережний Сид?р Петрович  ? командир куреня 4-? Ки?всько? див?з?? Арм?? УНР , Герой Другого Зимового походу
• Бережний Василь Павлович  ? член Сп?лки письменник?в Укра?ни, автор книг ≪Косм?чний гольстр?м≫, ≪П?д крижаним щитом≫, ≪По сп?рал? часу≫ та ?н.;
• Герасим'юк Данило Данилович  ? козак 1-го куреня 1-? бригади 4-? Ки?всько? див?з?? Арм?? УНР , Герой Другого Зимового походу
• Гросман Михайло Якович  ? заслужений зал?зничник, Почесний громадянин м?ста Бахмача;
• Данько Григор?й Володимирович  ? зав?дувач кафедрою спортивних ?диноборств Нац?онального ун?верситету ф?зичного виховання та спорту, заслужений тренер Укра?ни, заслужений майстер спорту, кандидат наук;
• Дзержинський Микола Едуардович  ? доктор б?олог?чних наук, професор, зав?дувач кафедри цитолог??, г?столог?? та б?олог?? розвитку б?олог?чного факультету КНУ ?м. Шевченка
• З?ньковський Серг?й Григорович (1955?2024) ? заслужений тренер Укра?ни з дзюдо ? самбо .
• Кире?нко ?ван Андр?йович  ? укра?нський радянський вчений у галуз? буд?вельних матер?ал?в ? технолог?? бетону.
• Колом?йченко ?. Д. ? полковник, Герой Радянського Союзу;
• Кордобовський Костянтин Олександрович (1902?1988) ? художник-граф?к, педагог, мистецтвознавець.
• Кузьмич Володимир Савич ? (1904?1943) ? укра?нський радянський проза?к , репресований п?д час в?йни.
• Лестуха Володимир Михайлович (1987?2015) ? солдат Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• ?ванько Олександр Петрович (1955) ? заслужений прац?вник культури Укра?ни , директор Бахмацько? школи мистецтв ?мен? Андр?я Розумовського.
• Ломако В?тал?й Петрович  ? заслужений прац?вник культури;
• Малюга В. О. ? генерал-лейтенант, заступник Головнокомандувача ГРВН, ма? понад тридцять державних нагород.
• Михайлова Дарина Борис?вна (* 1989) ? укра?нська б?гунка на довг? дистанц??. Майстер спорту Укра?ни м?жнародного класу.
• Москалець В?л?й Костянтинович , Москалець Костянтин В?л?йович  ? члени Сп?лки письменник?в Укра?ни;
• Нечипоренко Вадим ?ванович (*09.12.1934, м. Бахмач ? 21.12.1998, м. Черн?вц?) ? укра?нський актор. Заслужений артист УРСР (1984).
• ?л?ченко Семен Григорович  ? штаб?ст 4-? Ки?всько? див?з?? Арм?? УНР , Герой Другого Зимового походу
• Пономаренко Семен Васильович (1907?1993) ? радянський та укра?нський сценарист та к?нодраматург.
• Романь К. К. ? Герой Соц?ал?стично? Прац?;
• Рох?н Ернст Серг?йович  ? заслужений юрист Укра?ни ;
• Н?на Сагайдак ? геро?ня Друго? Св?тово? в?йни, п?дп?льниця;
• Сазоненко Ганна Стефан?вна ? директор Укра?нського гуман?тарного л?цею Ки?вського нац?онального ун?верситету ?м. Т. Г. Шевченка, кандидат педагог?чних наук, народний вчитель Укра?ни ;
• Ткаченко ?ван Миколайович  ? заслужений прац?вник с?льського господарства;
• Х?льчевський Володимир Васильович  ? доктор техн?чних наук, професор, заслужений прац?вник осв?ти Укра?ни.
• Шевела Ф. П. ? ком?сар Бахмацького зал?зничного вузла, який загинув в?д рук ден?к?нц?в у 1919 роц?.
• Яременко Гнат Гаврилович (1874?1915) ? укра?нський живописець ? граф?к, учень художник?в М. ?. Мурашка та В. ?. Мановського, зак?нчив Петербурзьку академ?ю мистецтв.
• Кошмал В?ктор Миколайович (*10.8.1953) ? фотограф.

Похован?:

• Арапов Олекс?й Назарович  ? п?дполковник , Герой Радянського Союзу .

ЗМ? [ ред. | ред. код ]

• Бахмацька районна незалежна газета ≪Порадник≫
• Районна газета ≪Голос Присейм?в'я≫

Галерея [ ред. | ред. код ]

• 
  Паровоз сер?? Ем в Бахмач?,встановлений в 1988 роц?.
• 
  Вулиця Бахмача.
• 
  Вулиц? Бахмача.
• 
  Р?чка Борзенка ,у Бахмацькому м?ському парку.
• 
  Бахмацький м?ський парк

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Перел?к населених пункт?в, що постраждали в?д Голодомору 1932?1933 (Черн?г?вська область)
• Зал?зничний вокзал (Бахмач)

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Бахмач

• В. М. Чуйко . Бахмач [ Арх?вовано 28 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
• Оф?ц?йний сайт Бахмача [ Арх?вовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Бахмацька районна незалежна газета ≪Порадник≫. [ Арх?вовано 11 листопада 2010 у Wayback Machine .]
• В. П. Коваленко . Бохмач [ Арх?вовано 14 травня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 359. ? ISBN 966-00-0734-5 .
• БАХМАЧ. Оф?ц?йний вебсайт управл?ння культури ? туризму Черн?г?всько? облдержадм?н?страц?? [ Арх?вовано 17 червня 2008 у Wayback Machine .]
• Бахмацький район. ?сторична дов?дка [ Арх?вовано 10 травня 2008 у Wayback Machine .]
• Цитати з? св?дчень очевидц?в Голодомору 1932?1933 рок?в в Укра?н?
• Бахмацька сотня. 1648?1782 pp. [ Арх?вовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine .]
• Володимир ?вфимовський ? ?сторик Бахмача [ Арх?вовано 30 червня 2014 у Wayback Machine .]
• Бахмацький район. Де можна зупинитись? Заклади розм?щення [ Арх?вовано 14 липня 2009 у Wayback Machine .]
• Бахмацький район. Зелений (с?льський) туризм [ Арх?вовано 7 грудня 2008 у Wayback Machine .]
• Бахмацький район. Що робити? Туристичн? послуги [ Арх?вовано 7 грудня 2008 у Wayback Machine .]
• Бахмацький район. Екскурс?йн? маршрути по пам'ятках Батуринського державного ?сторико ? культурного запов?дника ≪Гетьманська столиця≫ [ Арх?вовано 7 грудня 2008 у Wayback Machine .]
• ВРУ ^{[ недоступне посилання з травня 2019 ]}
• АМУ
• История Станции Бахмач [ Арх?вовано 6 вересня 2013 у Wayback Machine .]
• Бахмацький район. Загальна характеристика
• Сайт м?ста Бахмач. ?нформац?йний портал [ Арх?вовано 6 кв?тня 2022 у Wayback Machine .]
• Фотополювання. Бахмач [ Арх?вовано 27 червня 2012 у Wayback Machine .]
• ?стор?я Бахмача
• Банк даних Державно? служби статистики Укра?ни [ Арх?вовано 31 липня 2014 у Wayback Machine .] (укр.)
• Cities & towns of Ukraine [ Арх?вовано 21 березня 2022 у Wayback Machine .] (англ.) (укр.)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.

п о р Населен? пункти л?кв?дованого Бахмацького району ( 1923 ? 2020 ) М?ста Батурин · Бахмач Смт Дмитр?вка Селища Веселе · Голуб?в · Кац?ри · Лопатин · Нове · Перемога · Прохори · Черемушки · Шумейкине Села Бахмач · Безпечне · Б?ловеж? Друг? · Б?ловеж? Перш? · Бондар? · Варвар?вка · Верб?вка · Веселе · Весел?вка · Вишневе (Фастовецька с?льська рада) · Вишневе (Халимон?вська с?льська рада) · Вишн?вське · Восьме Березня · Гайворон · Глибоке · Гол?нка · Городище · Григор?вка · Груш?вка · Заболоття · Зал?сся · Запор?зьке · Зарукавне · Зелен?вка · Калин?вка · Кальчин?вка · Карпенкове · Ковальове · Кошмал?в · Красил?вка · Красне · Кропивне · Кул?шове · Кур?нь · Л?сова Поляна · Мат??вка · Митченки · Мовчин?в · Мости · Неча?в · Нове Пол?сся · Об?рки · Обмач?в · Олекс??вка · Ополонське · Осин?вка · Ос?ч · Остр?в · Пальчики · Пашк?в · Перше Травня · Пирог?вка · П?ски · Рубанка · Слоб?дка · Смолове · Стр?льники · Тасу?в · Терешиха · Тиниця · Укра?нське · Фаст?вц? · Халимонове · Часник?вка · Шевченка · Шевченкове · Шумейк?в · Шумин · Щуча Гребля

п о р М?ста Черн?г?всько? област? Батурин · Бахмач · Бобровиця · Борзна · Городня · ?чня · Корюк?вка · Мена · Н?жин · Новгород-С?верський · Нос?вка · Остер · Прилуки · Семен?вка · Сновськ · Черн?г?в

п о р Конотопський пов?т Пов?тове м?сто Конотоп М?ста та м?стечка Батурин • Бахмач • Красний Колядин Волост? Батуринська • Бахмацька • Велико-Самб?рська • Гол?нська • Дмитр?вська • Карабут?вська • Конотопська • Кошарська • Красноколядинська • Краснянська • С?м'ян?вська Основн? поселення (в?д 900 мешканц?в на 1866 р?к) Великий Самб?р • Вир?вка • Гайворон • Гир?вка • Гол?нка • Городище • Депт?вка • Дмитр?вка • Карабутове • Кошари • Красне • Кропивне • Кур?нь • Малий Самб?р • Митченки • Обмач?в • Пальчики • П?длипне • Поп?вка • Рубанка • Рябуха • С?м'ян?вка • Сосн?вка • Тиниця • Хижки • Юр?вка

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames · Who's on First Словники та енциклопед?? Енциклопед?я сучасно? Укра?ни Нормативний контроль Freebase :  /m/0dqfm4