Бароко ? необароко
У темах
Бароко В?йни Л?тература бароко Арх?тектура бароко Живопис бароко Барокова музика Театр бароко Сейченто Академ?я Святого Луки Товариство ≪Перел?тн? птахи≫ Бароко в Укра?н? Барокова ф?лософ?я Необароко
Пер?одизац?я
Ранн? бароко Розвинене бароко П?зн? бароко

Поняття барокова музика або музика бароко опису? стиль ?вропейсько? музики в пер?од приблизно м?ж 1600 та 1750 роками ^[1] . Барокова музика насл?ду? музику епохи В?дродження й переду? класичн?й музиц? , ?? вершинами зазвичай вважають творч?сть Й. С. Баха , ?. Ф. Генделя та А. В?вальд? .

Слово ≪бароко≫ ймов?рно походить в?д португальського perola barroca - перлина химерно? форми ^[2] .

В ?стор?? музики терм?н ≪бароко≫ вперше використав н?мецький музикознавець Курт Закс 1919 року. До 1960 -х рок?в правом?рн?сть застосування ?диного терм?на для твор?в таких р?зних композитор?в, як, наприклад, Якопо Пер? , Домен?ко Скарлатт? та Й. С. Бах була предметом суперечки. Деяк? музикознавц? вважають, що необх?дно розд?ляти бароко на безпосередньо пер?од бароко ? на пер?од мань?ризму , з метою узгодження з под?лом, що застосову?ться в образотворчих мистецтвах. Радянська музикознавча традиц?я розгляда? бароко, як стиль, що сп?в?снував з класицизмом, частково у протистоянн?, частково у вза?мод??. ^[3] .

Витоки барокового стилю припадають на к?нець XVI стол?ття , коли оптим?стичний гуман?зм епохи В?дродження зм?ню?ться траг?чним св?тосприйняттям, пов'язаного з усв?домленням економ?чних ? пол?тичних проблем, що призвели до буржуазних революц?й XVII ст. З виникненням стилю бароко музика вперше продемонструвала сво? можливост? заглибленого ? багатостороннього вт?лення св?ту душевних переживань людини, хоча в музично-теоретичних працях епохи ще переважають схоластичн? погляди ^[3] .

Пров?дне м?сце в бароков?й музиц? пос?дають музично театральн? жанри, насамперед опера . Це було пов'язано з прагненням до драматично? виразност? та синтезу мистецтв. Серед автор?в барокових опер так? майстри, як Алессандро Скарлатт? (1660?1725), Георг Фр?др?х Гендель , Клауд?о Монтеверд? та ?нш?. Перш? опери писалися переважно на геро?ко-м?фолог?чн? чи легендарно-?сторичн? сюжети з ч?тким розпод?лом сцен?чно? д?? ? музики. ?тал?йська опера продемонструвала ? в?д переважання зовн?шньо? декоративност? до глибокого драматизму (М. А. Чест?) та реал?стичних тенденц?й (п?зн?й К. Монтеверд?). ?тал?йська опера культивувалася ? в ?нших кра?нах ?вропи, проте вже у XVII стол?тт? вид?лилися як нац?ональн? явища н?мецька опера (Р. Кайзер) та французька л?рична опера ( Жан Бат?ст Люлл? ).

Серед ?нших монументальних жанр?в ? жанр оратор?? , що досяг п?ку свого розвитку в роботах Й. С. Баха та Генделя. Опери та оратор?? часто використовували схож? музичн? форми, як, наприклад, ар?я da capo . У сфер? культово? музики значне м?сце збер?гали так? жанри як меси та пас?они , менш популярними стали мотети. Водночас ц?кав?стю користувалися протестантськ? кантати. Серед ?хн?х автор?в був ? Й.С.Бах .

Одночасно з'явля?ться тенденц?я до в?дд?лення музики в?д слова. Виникають масштабн? цикл?чн? форми ? концерти , сю?ти , сонати . Концерти писалися як для одного ?нструмента з оркестром, так ? concerto grosso , в якому невелика група ?нструмент?в соло контрасту? з повним ансамблем. ?нструментальн? сонати та сю?ти були написан? як для окремих ?нструмент?в, так ? для камерних оркестр?в. У сю?тах чергуються увертюри театрального характеру, фуги, ?мпров?зац?йн? п'?си та танцювальн? жанри.

Твори для клав?шних досить часто писалися композиторами для власно? розваги або як навчальний матер?ал. Такими роботами ? зр?л? твори Й. С. Баха, загальновизнан? ?нтелектуальними шедеврами ери бароко: ≪Добре темперований клав?р≫ , ≪Гольдбер?-Вар?ац??≫ ? ≪Мистецтво фуги≫ .

Основним музичним ?нструментом бароко став орган у духовн?й та камерн?й св?тськ?й музиц?. Також широкого поширення набули клавесин , щипков? ? смичков? струнн? ? в?оли , барокова г?тара , барокова скрипка , в?олончель , контрабас , а також дерев'ян? духов? ?нструменти: флейти , кларнет , гобой , фагот .

В епоху бароко функц?? такого поширеного щипкового струнного ?нструменту, як лютня були значною м?рою зведен? до акомпанементу basso continuo , ? поступово вона була вит?снена у ц?й рол? клав?шними ?нструментами. Кол?сна л?ра , що втратила в попередню епоху ренесансу свою популярн?сть ? ставши ?нструментом жебрак?в, отримала друге народження; аж до к?нця XVIII стол?ття кол?сна л?ра залишалася модною ?грашкою французьких аристократ?в, що захоплювалися с?льським побутом.

Якщо за час?в Ренесансу гармон?я ?рунтувалася на посл?довност? консонанс?в , що виникали у пол?фон?чному рус? голос?в ? мала другорядне значення, то саме в епоху бароко гармон?я отриму? ??рарх?чну схему функц?онально? тональност? . Близько 1600 року визначення, що таке тональн?сть, було значною м?рою неточним, суб'?ктивним. Прим?ром, деяк? бачили в кадансах мадригал?в деякий тональний розвиток, у той час як насправд? в ранн?х монод?ях тональн?сть все ж таки була ще дуже невизначеною.

До тонально? гармон?? ?снувала так звана модальна гармон?я , заснована на ладах, що не мають в?дм?нностей у звуковому склад?, позбавлених централ?зованого тонального тяж?ння. Музикознавець Роберт В. В??нпал ( англ. Robert W. Wienpahl ) пров?в досл?дження понад 5000 твор?в пер?оду з 1500 по 1700 р?к, ? склав таблицю, яка показу? перех?д композитор?в в?д модально? до тонально? гармон??.

В?дсоток твор?в, написаних у певному вид? гармон?? [4] .
Вид гармон??\роки	1500?1540	1540?1580	1580?1620	1620?1660	1660?1700
Модальна гармон?я	61,5	34,4	7,9	1,4	3,9
Мональний мажор	16,7	15,5	18,9	6,9	4,8
Мональний м?нор	12,7	23,5	24,7	7,9	8,5
Мажор	6,9	11,9	25,9	48,1	50,7
М?нор	2,2	14,7	22,6	35,7	32,1

Т? частини твор?в, де не можна ч?тко в?докремити модальн?сть в?д тональност?, в?н позначав як зм?шаний мажор , або зм?шаний м?нор (п?зн?ше для цих понять в?н вв?в терм?ни ≪мональний мажор≫ ? ≪мональний м?нор≫ в?дпов?дно) ^[5] . З таблиц? видно, як тональна гармон?я вже в пер?од раннього бароко практично вит?сня? гармон?ю попередньо? ери.

?нша в?дм?нн?сть м?ж музичною гармон??ю бароко ? Ренесансу полягала в тому, що в ранньому пер?од? зм?щення тон?ки в?дбувалося част?ше по терц?ях , у той час як у бароковому пер?од? дом?нувала модуляц?я по квартах або кв?нтах (позначилася поява поняття функц?онально? тональност?). До того ж, барокова музика використовувала б?льш протяжн? мелод?йн? л?н?? ? сувор?ший ритм. Основна тема розширювалася або сама, або з допомогою акомпанементу basso continuo . Пот?м вона виникала в ?ншому голос?. П?зн?ше, головна тема стала виражатися ? через basso continuo, не т?льки за допомогою основних голос?в. Розмивалася ??рарх?я мелод?? та акомпанементу.

?ншим досягненням епохи бароко стало введення й поширення р?вном?рно? темперац?? . За словами Шермана, вперше запропонував ? вв?в у практику органно-клав?рного виконавства систему р?вном?рно? темперац?? у 1533 роц? ?тал??ць Джованн? Мар?я Ланфранко ^[6] . Щоправда, поширення р?вном?рно? темперац?? йшло довол? пов?льно. ?? широке розповсюдження почалося вже п?сля створення в 1722 роц? ?-го тому ≪Добре темперованого клав?ру≫ Й. С. Баха .

Епоху бароко в музиц? умовно розд?ляють на три пер?оди ? ранн?й, зр?лий ? п?зн?й. Ранн? бароко почина?ться в?д появи жанру опери, цьому пер?оду властиве становлення барокових жанр?в ? поступовий перех?д в?д модально? гармон?? до тонально?. Зр?ле бароко характеризу?ться повсюдним поширенням стилю ? розгалуженням музичних жанр?в. П?зн? бароко характеризу?ться остаточним ствердженням тонально? системи.

Умовною точкою переходу м?ж епохами бароко ? ренесансу можна вважати створення ?тал?йським композитором Клауд?о Монтеверд? (1567?1643) його речитативного стилю ? посл?довний розвиток ?тал?йсько? опери . Початок оперних вистав у Рим? ? особливо у Венец?? означало вже визнання ? поширення нового жанру по кра?н? ^[7] .

Центром нового стилю ста? ?тал?я . Значну роль у його поширенн? в?д?грав католицизм . В епоху боротьби з реформац??ю , католицька церква прид?ляла значну увагу розширенню свого культурного впливу. Католицизм приваблював пишнотою, величчю ? складн?стю арх?тектури, образотворчих мистецтв ? музики, як би сперечаючись з аскетичним протестантизмом . В област? духовно? музики основна вимога церкви полягала в тому, щоб тексти у творах з вокалом були розб?рлив?. Це зажадало в?дходу в?д пол?фон?? до музичних прийом?в, де слова виходили на передн?й план. Вокал став складн?ший, вит?ювато в пор?внянн? з акомпанементом. Так отримала розвиток гомофон?я . Значною ф?гурою пер?оду раннього бароко, позиц?я якого була на боц? католицизму, був Джованн? Габр?ел? , найб?льше його вплив проявився нововведеннями в област? ?нструментування .

Серед св?тських музичних жанр?в пров?дне м?сце займа? опера. Найпом?тн?шим серед покол?ння композитор?в, як? в?дчули значення зм?н для св?тсько? музики вважають Клауд?о Монтеверд?. У 1607 його опера ≪Орфей≫ стала в?хою в ?стор?? музики, яка продемонструвала безл?ч прийом?в ? техн?к, як? згодом стали асоц?юватися з новою композиторською школою, названою seconda pratica , на противагу стар?й школ? prima pratica . Монтеверд? також ? автором мотет?в, написаних в старому стил? в традиц?ях Луки Маренц?о ? Жьяша де Верта , однак саме твори, написан? ним у новому стил?, в?дкрили безл?ч прийом?в, вп?знаваних нав?ть в епоху п?знього бароко. Основоположником багатьох жанр?в н?мецько? музики став Генр?х Шютц , зокрема йому належить перша н?мецька опера ? ≪Дафна≫, музика яко?, однак, загублена.

Зр?ле бароко в?др?зня?ться в?д раннього повсюдним поширенням нового стилю ? посиленням под?лу музичних форм, особливо в опер?. Як ? в л?тератур? , що з'явилася можлив?сть потокового друку музичних твор?в привела до розширення аудитор??; посилився обм?н м?ж центрами музично? культури.

В теор?? музики зр?лого бароко визнача?ться фокусуванням композитор?в на гармон?? та на спробах створити струнк? системи музичного навчання. У подальш? роки це призвело до появи безл?ч? теоретичних праць. Чудовим зразком под?бно? д?яльност? може служити робота пер?оду п?знього бароко ? ≪Gradus ad Parnassum≫ , опубл?кована в 1725 роц? Йоганном Йозефом Фуксом ( н?м. Johann Joseph Fux ) (1660?1741), австр?йським теоретиком ? композитором. Цей тв?р, систематизувавши теор?ю контрапункту, практично до к?нця XIX стол?ття було найважлив?шим пос?бником для вивчення контрапункту ^[8] . На цей пер?од припада? ? творч?сть укра?нського композитора Миколи Дилецького , автора ≪Грамматика п?н?я мусикийского≫ ( 1677 ), що стала першим з музично-теоретичних трактат?в, як? докладно пояснили техн?чну суть л?н?йно?, нотно? системи, партесного сп?ву ? партесно? композиц??.

Серед найб?льш значимих композитор?в зр?лого бароко:

• Француз Жан Бат?ст Люлл? (1632?1687), що вважа?ться творцем л?рично? французько? опери. Люлл? часто використовував контраст м?ж величним звучанням оркестрово? секц?? ? простим речитативом ? ар?ями. Музична мова Люлл? в?др?зня?ться ясн?стю гармон??, ритм?чною енерг?ю, ч?тк?стю членування форми, чистотою фактури, що ставлять його в ряд новатор?в сво?? епохи ^[7] .
• ?тал??ць Арканджело Корелл? (1653?1713), що вважа?ться одним з основоположник?в жанру кончерто гросо . Корелл? був одним з перших композитор?в, чи? твори публ?кувалися ? виконувалися по вс?й ?вроп?. Як ? опери Люлл?, кончерто гросо побудован? на сильних контрастах ? в оркестр? вид?ля?ться група сол?ст?в.
• В Англ?? найяскрав?шою ф?гурою зр?лого бароко вважа?ться Генр? Перселл , автор близько 800 твор?в р?зних жанр?в, ?, зокрема першо? опери англ?йською мовою ? ≪Д?дона ? Еней≫
• Н?мецький композитор ? орган?ст Д?тр?х Букстегуде (1637?1707) ? автором численних органних твор?в. Його музика побудована на масштабност? задум?в, багатств? ? свобод? фантаз??, схильност? до патетики, драматизму та ораторськ?й ?нтонац?? ^[7] ? справила значний вплив на майбутн?х композитор?в ? Н. Брунса , Й. С. Баха ? Г. Ф. Телемана

Точна грань м?ж зр?лим ? п?зн?м бароко ? предметом обговорення; вона лежить десь м?ж 1680 ? 1720. Складн?сть ?? визначення поясню?ться тим, що в р?зних кра?нах стил? зм?нювалися несинхронно; нововведення, вже прийнят? за правило в одному м?сц?, в ?ншому були св?жими знах?дками. ?тал?я, завдяки Арканджело Корелл? ? його учням Франческо Джем?н?ан? та П'?тро Локателл? ста? першою кра?ною, в як?й бароко переходить з зр?лого в п?зн?й пер?од. Важливою в?хою можна вважати практично абсолютне верховенство тональност?, як структуротворчого принципу написання музики. Це особливо пом?тно в теоретичних роботах Жана Ф?л?па Рамо , який зайняв м?сце Люлл?, як головного французького композитора. У той же час, з появою роб?т Фукса , пол?фон?я ренесансу дала базис для вивчення контрапункту. Комб?нац?я модального контрапункту з тональною лог?кою зумовила сп?в?снування двох стил?в ? гомофонного ? пол?фон?чного, з прийомами ?м?тац?? ? контрапунктом.

Форми, в?дкрит? попередн?м пер?одом, досягли зр?лост? ? велико? вар?ативност?; концерт , сю?та , соната , concerto grosso , оратор?я , опера та балет вже не мали р?зко виражених нац?ональних особливостей. Повсюдно устоялися загальноприйнят? схеми твор?в: повторювана двочастинна форма (AABB), проста трьохчастинна форма (ABC) ? рондо .

Серед найб?льш вагомих композитор?в п?знього бароко:

• Антон?о В?вальд? , зробив значний внесок у розвиток ?нструментального барокового концерту ? барокових сонат тр?о-сонат. В його творчост? викристал?зувалася тричастинна форма concerto grosso. В?н ? автором понад 500 твор?в.
• Домен?ко Скарлатт? , ? автором близька 500 клав?рних сонат, як? вважаються зразком старосонатно? форми. Його клав?рний стиль справив вплив на багатьох майбутн?х композитор?в.
• Георг Фр?др?х Гендель , ?мов?рно був найзнаменит?шим придворним композитором свого часу. Його стиль вважа?ться перех?дним в?д барокового до класичного. Гендель ? розвинув жанр оратор??, надавши йому драматург?чно? ц?льност?, а також започаткував ?нструментальн? концерти на в?дкритому пов?тр?, як? ?нод? вважають предтечею т. зв. ≪популярно? музики≫.
• Йоганн Себастьян Бах , найб?льш майстерний пол?фон?ст сво? епохи, узагальнив досягнення музичного мистецтва перех?дного пер?оду в?д бароко до класицизму.
• Карлуш де Сейшаш , видатний португальський композитор 18 стол?ття.

Перех?дна фаза м?ж п?зн?м бароко ? ранн?м класицизмом наповнена суперечливими ?деями ? спробами об'?днати р?зн? погляди на св?т. ?? називають ≪галантним стилем≫ , ≪Рококо≫ , ≪передкласичним пер?одом≫ або ≪ранньокласичним пер?одом≫. У ц? к?лька десятил?ть композитори, продовжують працювати майстри епохи бароко (Г. Ф. Гендель, Д. Скарлатт? ) ? виходять на арену композитори, яких традиц?йно зараховують до класицизму ? К. В. Глюк , Й. Гайдн . Перех?дне положення займа? творч?сть син?в Й. С. Баха, зокрема Карла Ф?л?ппа Емануеля  ? в?н чудово волод?в старим стилем, але багато працював над тим, щоб поновити його. Його клав?рн? сонати чудов? свободою в будов?, см?ливою роботою над структурою твору.

У цей перех?дний момент зб?льшилася р?зниця м?ж духовною та св?тською музикою. Духовн? твори залишалися переважно в рамках бароко, в той час як мирська музика тяж?ла до нового стилю.

Особливо в католицьких кра?нах центрально? ?вропи, бароковий стиль був присутн?й в духовн?й музиц? до к?нця в?с?мнадцятого стол?ття, так само як свого часу stile antico епохи в?дродження збер?гався до першо? половини с?мнадцятого стол?ття. Меси ? оратор?? Гайдна ? Моцарта, класичн? у сво?й оркестровц? та орнаментац?? , м?стили в соб? безл?ч барокових прийом?в контрапунктично? та гармон?чно? техн?к. Занепад бароко супроводжувався тривалим пер?одом сп?льного ?снування старо? ? ново? техн?ки. У багатьох м?стах Н?меччини барокова практика виконання збереглася до 1790-х рок?в, наприклад, в Лейпцигу , де наприк?нц? свого життя працював ?. С. Бах.

В Англ?? ст?йка популярн?сть Генделя забезпечила усп?х менш в?домим композиторам, що складали у бароковому стил?: Чарльзу Ейв?сону , В?льяму Бойсу ? Томасу Августину Арну . У континентальн?й ?вроп? цей стиль вже став вважатися старомодним; волод?ння нею було потр?бно лише для твору духовно? музики та зак?нчення з'являлися тод? в безл?ч? консерватор?й .

На ц? десятил?ття припада? ? пер?од рання творч?сть укра?нських композитор?в ? Дмитра Бортнянського та Максима Березовського . Зазвичай ?х музична творч?сть розгляда?ться в контекст? укра?нського бароко . Опанувавши композиторську техн?ку ≪латинського≫ духовного концерту ?, схрестивши ?? з нац?ональними традиц?ями, ц? композитори створили укра?нську барокову церковну музику без ?нструментального супроводу. ^[9]

Оск?льки багато чого в музиц? бароко стало основою музично? осв?ти, вплив барокового стилю збер?гся ? п?сля в?дходу бароко як виконавського ? композиторського стилю. Прим?ром, попри те, що практика генерал-басу вийшла з ужитку, вона залишилася частиною музично? нотац?? . У XIX стол?тт? партитури майстр?в бароко друкувалися повними виданнями, що призвело до в?дновлення ?нтересу до контрапункт ≪строгого письма≫ (прим?ром, рос?йський композитор С. ?. Тан??в вже наприк?нц? XIX стол?ття пише теоретичну роботу ≪Рухомий контрапункт строгого письма≫ ).

XX стол?ття дало пер?оду бароко ?м'я. Почалося системне вивчення музики т??? епохи. Бароков? форми ? стил? вплинули на таких несхожих композитор?в, як Арнольд Шенберг , Макс Регер , ?гор Страв?нський та Бела Барток . Початок двадцятого стол?ття ознаменувався в?дродженням ?нтересу до композитор?в зр?лого бароко, таким як Генр? Перселл та Антон?о В?вальд? .

Деяку к?льк?сть роб?т сучасних композитор?в було опубл?ковано як ≪загублен?, але знов знайден?≫ роботи майстр?в бароко. Прим?ром, концерт для в?оли, складений Анр? Казадезюсом , але приписаний ним Генделю. Або к?лька твор?в Фр?ца Крейслера , приписаних ?м малов?домим бароковим композиторам Гаетано Пуньян? ? падре Март?н? . ? на початку XXI стол?ття ?снують композитори, як? пишуть виключно у бароковому стил?, наприклад, Джордж?о Пакьон? .

У XX стол?тт? безл?ч праць було складено в стил? ≪необароко≫ , сфокусовано? на ?м?тац?? пол?фон??. Це твори таких композитор?в, як Джач?нто Шельс? , Пауль Х?ндем?т , Пол Крестон та Богуслав Март?ну . Музикознавц? роблять спроби дописати незавершен? роботи композитор?в епохи бароко (найв?дом?ший з таких твор?в ? ≪Мистецтво фуги≫ Й. С. Баха). Оск?льки музичне бароко було прикметою ц?ло? епохи, то сучасн? твори, написан? ≪п?д бароко≫, часто з'являються в ц?лях використання на телебаченн? ? в к?но. Прим?ром, композитор П?тер Ш?келе парод?ю? класичний ? барочний стил? п?д псевдон?мом П. Д. К. Бах .

Музика бароко ? джаз мають деяк? точки дотику. Музика бароко, як ? джаз, в основному написана для невеликих ансамбл?в (на той час не ?снувало реально? можливост? з?брати оркестр з сотн? музикант?в), що нагадують джазовий квартет . Також, твори бароко залишають широке поле для виконавсько? ?мпров?зац??. Прим?ром, безл?ч барокових вокальних твор?в м?стить дв? вокальн? частини: перша частина програ?ться так, як вказано композитором, а пот?м повторю?ться, але вокал?ст ?мпров?зац?йно прикраша? основну мелод?ю трелями , грейсами та ?ншими прикрасами. Однак, на в?дм?ну в?д джазу, зм?ни ритму ? основно? мелод?? не в?дбува?ться. ?мпров?зац?я в бароко лише доповню?, але н?чого не зм?ню?.

У рамках стилю кул-джазу в 1950-т? роки з'явилася тенденц?я проведення паралелей у джазових композиц?ях з музикою епохи бароко. Виявивши загальн? гармон?йн? ? мелод?йн? принципи в таких в?ддалених музично ? естетично пер?одах, музиканти виказали ?нтерес до ?нструментально? музики Й. С. Баха. Ц?лий ряд музикант?в та ансамбл?в п?шли шляхом розробки цих ?дей. У ?х числ? Дейв Брубек , Б?лл Еванс , Джерр? Малл?ган , Жак Люсь? , але в першу чергу це в?дноситься до " Модерн Джаз Квартету ", очолюваному п?ан?стом Джоном Лю?сом ^[10] .

Виконання бароково? музики ставить перед сучасним музикантом ряд проблем, пов'язаних з? стил?стичною точн?стю ?? звучання. Найб?льшою проблемою ? те, що ряд барокових ?нструмент?в, таких як поздовжн? флейти, в?оли, лютня, клавесин, бассетгорн та ?нш? ще до початку XX стол?ття вийшли з ужитку, а стандартизован? ?нструменти сучасного оркестру не завжди в?дпов?дають звучанню ?х попередник?в ^[11] . ?нша проблема поляга? в тому, що композитори бароково? епохи не наст?льки приск?пливо споряджали ноти виконавськими вказ?вками, а збережен? спогади ?х сучасник?в не завжди дозволяють зробити правильний висновок.

У середин? XX стол?ття норми академ?чного виконавства, що вимагали максимально? точност? ? вив?реност? виконання спричинили появу теч??, що отримала назву ≪автентизму≫ , або ≪?сторично ?нформованого виконавства≫. Основним принципом автентичного руху ? виконання музики т?льки на ?нструментах епохи ? т?льки в манер? епохи. Зокрема, автентичне виконання передбачало використання струн, зроблених з жил, а не з металу, реконструкц?ю клавесин?в , використання старо? манери звуковидобування ? забутих прийом?в гри.

Так, одн??ю з перших популяризац??ю твор?в Й. С. Баха у клавесинному виконанн? займалась Ванда Ландовська . П?зн?ше вид?лились так? музиканти, як Густав Леонхардт , Н?колаус Арнонкур , Тон Копман , бостонський ансамбль Товариство Гайдна ? Генделя , в Рос?? ? Марк Вайнрот , Олекс?й Любимов , Анатол?й М?лка , ≪ансамбль Hortus musicus≫ , ансамбль ≪Мадригал≫ . В Укра?н? популярн?сть клавесину значною м?рою зобов'язана творч?й д?яльност? Св?тлани Шабалт?но? .

Разом з тим, клав?рн? твори Й. С. Баха звучать ? на сучасних роялях, зокрема записи таких його клав?рних твор?в на сучасних роялях зробили так? п?ан?сти як Глен Гульд , Святослав Р?хтер , Григор?й Соколов та ?нш?.

Нижче пода?ться хронолог?чна таблиця з ?менами ? роками життя ряду композитор?в бароково? епохи.

• Schulenberg, David ≪Music of the Baroque≫. ? New York: Oxford UP, 2001. ISBN 0-19-512232-1
• Шерман Н. С. Формирование равномерно-темперированного строя. ? М., 1964.
• Ливанова Т. Н. ≪История западноевропейской музыки до 1789 года (XVII век)≫, учебник в 2-х тт. ? Т. 1. М., 1983.
• Бронфин Е Ф. ≪Клаудио Монтеверди≫. ? М.,1969.
• Розеншильд К. К. ≪Музыка во Франции XVII ? начала XVIII века≫. ? М., ≪Музыка≫, 1979 г.
• Ilias Chrissochoidis The ≪Artusi-Monteverdi Controversy: Background, Content and Modern Interpretations≫. ? King's College, Лондон, 2004.

• Хронолог?я ренесансу ? бароко
• фонд ≪Орфеон≫, В?день, Австр?я [ Арх?вовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine .]
• baroquemusic.org [ Арх?вовано 8 вересня 2010 у Wayback Machine .]
• Бароков? музичн? ?нструменти
• Vox Saeculorum, Товариство композитор?в, що пишуть у стил? бароко [ Арх?вовано 19 кв?тня 2019 у Wayback Machine .]