Ачехський конфл?кт Pemberontakan di Aceh
Ж?нки-повстанц? Руху за свободу Ачеха. 1999
Дата: 4 грудня 1976  ? 15 серпня 2005 М?сце: Ачех , ?ндонез?я Результат: перемога ?ндонез??; Гельс?нський меморандум про вза?морозум?ння Ачеху надано особливу автоном?ю Роззбро?ння GAM К?нець претенз?? GAM на незалежн?сть В?дх?д основно? маси ?ндонез?йських в?йськ з рег?ону, залишення лише 25 000 солдат?в у пров?нц?? Мон?торингова м?с?я Ачех В?дбулися рег?ональн? вибори
Сторони
?ндонез?я За п?дтримки:   США [1]	Рух за свободу Ачеха За п?дтримки: Л?в?йська Арабська Джамах?р?я
Командувач?
Сухарто Бухаруддин Юсуф Хаб?б? Абдуррахман Вах?д Мегават? Сукарнопутр? Сус?ло Бамбанг Юдойоно	Хасан д? Т?ро Зейн? Абдулла Абдулла Сяфе?  † Музак?р Манаф Соф'ян Дауд Аях Мун?  †
В?йськов? сили
12 000 (1990) [2] 30 000 (2001) [2] 35 000 [3] ?50 000 (2003) [2]	25 (1976) [4] 200 (1979?1989) [4] 15 000?27 000 (1999) [4] 3 000 (2005) [5]
Втрати
< 100 загиблих [6]	Загиблих в?йськових та цив?льних: 100 (1976?79) [4] 2 000?10 000 (1991?1992) [4] 393 (1993) [4] 1 041 (2000) [4] 1 700 (2001) [4] 1 230 (2002) [4] Загалом: 15 000 вбитих [7]

Не варто плутати з Ачехською в?йною (1873?1904)

Ачехський конфл?кт ( ?ндонез. Pemberontakan di Aceh ) ? збройний конфл?кт , що в?вся Рухом за свободу Ачеха (GAM) проти ?ндонез?йського уряду м?ж 1976 ? 2005 роками з метою створення пров?нц?? Ачех незалежною в?д ?ндонез?? . Насл?дки потужного ?ндонез?йського в?йськового наступу в 2003 роц? та землетрусу в ?нд?йському океан? в 2004 роц? привели до укладення мирно? угоди та припинення спротиву повстанц?в.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Передумови [ ред. | ред. код ]

Конфл?кт в Ачеху спричинений к?лькома основними факторами, включаючи ?сторичне жорстоке поводження, розб?жност? щодо ?сламського права , невдоволення розпод?лом багатства природних ресурс?в Ачеха та зб?льшення к?лькост? яванц?в у Ачеху ^[8] .

?сну? культурна та рел?г?йна р?зниця м?ж Ачехом та рештою ?ндонез??. В Ачеху спов?ду?ться б?льш консервативна форма ?сламу , н?ж в решт? ?ндонез??. Св?тська пол?тика режиму Нового порядку Сухарто (1965?1998) була особливо непопулярною в Ачеху, де багато хто обурювався пол?тикою центрального уряду щодо сприяння ?дин?й ≪?ндонез?йськ?й культур?≫. Кр?м того, враховуючи розташування пров?нц?? в п?вн?чн?й частин? ?ндонез??, в рег?он? поширене в?дчуття, що л?дери в далек?й Джакарт? не розум?ють проблем Ачеха ? не мають або зовс?м не сп?вчувають м?сцевим потребам ? звичаям Ачеха.

Переб?г под?й [ ред. | ред. код ]

Централ?стичн? тенденц?? уряду Сухарто разом з ?ншими образами змусили Хасана д? Т?ро сформувати 4 грудня 1976 року Рух за свободу Ачеха (GAM) та проголосити незалежн?сть Ачеха. Основними загрозами для ачехсько? рел?г?? та культури були ≪неоколон?альний≫ уряд ? зростання к?лькост? яванських м?грант?в до Ачеха. Ще одним предметом протистояння став несправедливий розпод?л доход?в в?д значних природних ресурс?в Ачеха. Перша операц?я GAM у 1977 роц? була зд?йснена проти Mobil Oil Indonesia , яка була акц?онером PT Arun , компан??, яка керувала газоконденсатним родовищем Арун .

На цьому етап? к?льк?сть добровольц?в GAM була вкрай обмеженою. Незважаючи на значне невдоволення та, можливо, симпат?? жител?в Ачеху до справи Руху за свободу Ачеха, це не призвело до масово? активно? участ?. За словами самого д? Т?ро, лише 70 ос?б при?дналися до нього, ? в основному вони походили з району П?д? ? особливо з власного села д? Т?ро, причому деяк? з них при?дналися через особисту в?ддан?сть родин? д? Т?ро, а ?нш? через розчарування в центральному уряд?. Багато л?дер?в GAM були молодими та високоосв?ченими профес?оналами, як? належали до вищого та середнього клас?в ачехського сусп?льства.

Друга фаза [ ред. | ред. код ]

У 1985 роц? д? Т?ро заручився п?дтримкою Л?в??, скориставшись пол?тикою Муаммара Каддаф? щодо п?дтримки нац?онал?стичних повстань через його так звану ≪Матабу проти ?мпер?ал?зму, расизму, с?он?зму та фашизму≫. Нев?домо, чи згодом Л?в?я ф?нансувала GAM, але вона точно забезпечила притулок, у якому новобранц? Руху могли отримати таку необх?дну в?йськову п?дготовку. Рахунки розходяться щодо к?лькост? б?йц?в, навчених Л?в??ю в пер?од з 1986 по 1989 або 1990 р?к. Вербувальники GAM стверджували, що ?х було приблизно в?д 1000 до 2000 во?н?в, тод? як зв?ти преси, як? спиралися на допов?дь ?ндонез?йських в?йськових, стверджували, що ?х к?льк?сть становила в?д 600 до 800 п?дготовлених повстанц?в. Серед л?дер?в GAM, як? при?дналися на цьому етап?, були Соф'ян Дауд та ?шак Дауд.

?нциденти на другому етап? почалися в 1989 роц? п?сля повернення стажер?в з Л?в??. Операц?? Руху включали рейди за збро?ю, напади на пол?цейськ? та в?йськов? бази, п?дпали та ц?леспрямован? вбивства пол?цейських ? в?йськових, урядових ?нформатор?в та ?нших ос?б.

Попри тому, що д?? в такий спос?б не отримали широко? п?дтримки, д?? повстанц?в змусили ?ндонез?йський уряд вжити репресивних заход?в. Пер?од м?ж 1989 ? 1998 роками став в?домий як ≪зона в?йськових операц?й≫, оск?льки ?ндонез?йськ? в?йськов? посилили сво? заходи проти повстанц?в. Ц? контрд??, хоча тактично усп?шно знищили GAM як партизанську силу, в?дштовхнули м?сцевих жител?в Ачеху, що допомогло Руху в?дновити себе, коли ?ндонез?йськ? в?йська були майже повн?стю виведен? з Ачеха за наказом президента Хаб?б? наприк?нц? 1998 року. Важлив? командири GAM були або вбит? (командувач району Пасе Юсуф Ал? та старший командир GAM Кеуч?к Умар), захоплен? (Л?гадинсях ?браг?м) або втекли (Роберт, Арджуна та Дауд Канданг).

Третя фаза [ ред. | ред. код ]

У 1999 роц? хаос на Яв? та неефективн?сть правл?ння центрального уряду п?сля пад?ння Сухарто дали перевагу Руху за свободу Ачеха ? призвели до друго? фази повстання, цього разу за значно? п?дтримки народу Ачеху. У 1999 роц? було оголошено про виведення в?йськ, але пог?ршення ситуац?? з безпекою призвело до повторного введення нових в?йськових контингент?в. Вважа?ться, що п?д час перебування на посад? президента Мегават? Сукарнопутр? (2001?2004) чисельн?сть в?йськ зросла приблизно до 15 000 до середини 2002 року. GAM вдалося контролювати 70 % с?льсько? м?сцевост? в усьому Ачеху.

У 1999 роц? також почався перший в ?стор?? процес д?алогу м?ж урядом ?ндонез?? та GAM. Цей процес був ?н?ц?йований Центром гуман?тарного д?алогу (HD), приватною дипломатичною орган?зац??ю, яка до 2003 року сприяла мирним переговорам м?ж двома сторонами протистояння.

Репрес?? сил безпеки в 2001 ? 2002 роках призвели до к?лькох тисяч смертей серед цив?льних. П?д час конфл?кту було вбито близько 15 000 людей. Уряд розпочав наступ , ? в пров?нц?? було оголошено надзвичайний стан . Протягом цього пер?оду GAM був серйозно виведений з ладу: його командир Абдулла Сяфей був убитий в с?чн? 2002 року у зас?дц?, влаштован?й ?ндонез?йськими в?йськовими, а також були вбит? р?зн? рег?ональн? командири, так? як Тенгку Ямайка та ?шак Дауд. За власним визнанням GAM, вона втратила 50 % сво?? сили внасл?док урядового наступу 2003?2004 рок?в. Повстання все ще тривало, коли цунам? 2004 року вразило пров?нц?ю. У листопад? 2003 року во?нний стан було продовжено ще на п?вроку. Зг?дно з? зв?том Human Rights Watch , ?ндонез?йськ? в?йськов? вчиняли масов? порушення прав людини в ход? вторгнення та окупац??, причому понад 100 000 людей були перем?щен? протягом перших семи м?сяц?в во?нного стану, а позасудов? вбивства були звичайним явищем.

П?сля руйн?вного цунам? в грудн? 2004 року GAM оголосила про односторонн? припинення вогню , а члени м?жнародного сп?втовариства знову наголосили на необх?дност? врегулювання конфл?кту. П?сля цунам? ?ндонез?йський уряд в?дкрив рег?он для м?жнародно? допомоги.

Цунам? привернуло увагу м?жнародно? сп?льноти до Ачехського конфл?кту. Попередн? мирн? зусилля зазнали невдач?, але через низку причин, включаючи насл?дки землетрусу, нездатн?сть будь-яко? сторони здобути в?йськову перемогу в конфл?кт? та, зокрема, бажання президента Сус?ло Бамбанг Юдойоно забезпечити мир в ?ндонез??, п?сля 29 рок?в в?йни мирна угода була досягнута в 2005 роц?. ?ндонез?я п?сля Сухарто та пер?од л?берально-демократичних реформ, а також зм?ни в ?ндонез?йськ?й арм?? допомогли створити середовище, сприятлив?ше для мирних переговор?в. Роль новообраного президента Сус?ло Бамбанга Юдойоно та в?це-президента Юсуфа Калли була дуже важливою. У той же час кер?вництво GAM почало переглядати р?зн? вар?анти врегулювання конфл?кту, водночас ?ндонез?йськ? в?йськов? продовжували п?ддавати повстанський рух Ачеху значному тиску, все це спонукало GAM погодитися на певн? умови, поступившись повною незалежн?стю в?д уряду Джакарти. Мирн? переговори велися за сприяння ?н?ц?ативи врегулювання кризових ситуац?й п?д кер?вництвом колишнього президента Ф?нлянд?? Мартт? Ахт?саар? . У результат? мирна угода була п?дписана 15 серпня 2005 року. Зг?дно з угодою Ачех отримував особливу автоном?ю п?д кер?вництвом Республ?ки ?ндонез?я, а урядов? в?йська мали б бути виведен? з пров?нц?? (залишаючи лише 25 000 солдат?в) в обм?н на роззбро?ння GAM. У рамках угоди ?вропейський Союз в?дправив 300 спостер?гач?в. Терм?н ?хньо? м?с?? зак?нчився 15 грудня 2006 року п?сля м?сцевих вибор?в.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Султанат Ачех
• Конфл?кт Моро
• Османськ? експедиц?? в Ачех
• Друга голландська експедиц?я в Ост-?нд?ю
• ?ндонез?йська окупац?я Сх?дного Тимору

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Виноски

Джерела

Посилання [ ред. | ред. код ]

• INDONESIA: THE WAR IN ACEH (HRW report, 2001)

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Aspinall, Edward (2005). The Helsinki Agreement: A More Promising Basis for Peace in Aceh?. Washington: East-West Center Washington. ISBN 978-1-932728-39-2 .
• Aspinall, Edward (2009). Islam and Nation: Separatist Rebellion in Aceh, Indonesia. Singapore: National University of Singapore Press. ISBN 978-9971-69-485-2 .
• Drexler, Elizabeth (2008). Aceh, Indonesia: Securing the Insecure State. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press. ISBN 978-0-8122-4057-3 .
• Kell, Tim (1995). The Roots of Acehnese Rebellion 1989?1992. Ithaca, NY: Cornell Modern Indonesia Project. ISBN 978-6028397179 .
• Schulze, Kirsten E. (2004). The Free Aceh Movement (GAM): Anatomy of a Separatist Organization. Washington: East-West Center Washington. ISBN 1-932728-03-1 .