Атлас Idurar n le?les ???? ??????
Джебель-Тубкаль
Кра?на	Марокко , Алжир , Тун?с
Пер?од	300 млн рок?в тому
Гороутворення	З?штовхнення ?враз?йсько? та Африкансько? плит
Довжина	2 400 км
Найвища точка	Джебель-Тубкаль
- висота	4167 м
Топограф?чна мапа Атлас
Атлас у В?к?сховищ?

Атласьк? гори  ? г?рський хребет у Магриб? , що в?докремлю? узбережжя Середземного моря ? Атлантичного океану в?д пустел? Сахара. В?н простяга?ться приблизно на 2500 км через Марокко , Алжир та Тун?с . Найвища вершина хребта ? Тубкаль , що знаходиться в центр? Марокко, з висотою 4167 м. ^[1] Атласьк? гори переважно населен? берберами . ^[2] У деяких берберських мовах терм?ни для ≪гори≫ ? adrar ? ??adras. Ймов?рно, що ц? терм?ни спор?днен? з топон?мом Атлас. Гори також ? домом для низки тварин ? рослин, як? здеб?льшого зустр?чаються в Африц?, але деяк? з них можна знайти в ?вроп?. Багато з цих вид?в знаходяться п?д загрозою зникнення, а деяк? вже вимерли.

Атласьк? гори простягнулися на 2400 км в?д Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тун?с? ? розташован? м?ж Середземним морем на п?вноч? ? Сахарою на п?вдн?. ?дино? назви для вс??? г?рсько? системи у м?сцевого населення не ?сну?, ? лише назви окремих г?рських хребт?в ? плато. Довжина близько 2000 км. Найб?льш? висоти ? у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середн?й Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ?н.), внутр?шн?ми останцевими плато (Висок? Плато, Марокканська Месета), денудац?йними ? акумулятивними р?внинами. Середня висота хребт?в 2000?2500 м, найвищ? ? у Високому Атлас? (г. Тубкаль , 4165 м). В зон? Алжиру Атлас звужу?ться ? знижу?ться, в Тун?с? представлений системою пагорб?в Тун?ського Атласу та низьких г?р, як? розбит? скидами.

Гори Атлас були п?днят? на значну висоту найнов?шими тектон?чними рухами , що сталися переважно в к?нц? палеогену ? неогену  ? тут ? дотепер част? землетруси . Атласьк? гори складен? переважно вапняками , мергелями , строкатими глинами, зустр?чаються древн? вулкан?чн? породи . ? родовища зал?зних , свинцево-цинкових , кобальтових (род. Бу-Аззер ) та ?н. руд, а також поклади фосфорит?в , нафти . Атлас розташований у субтроп?чному пояс? , кл?мат середземноморський поблизу узбережжя, нап?впустельний у ?нших районах. В Атлас? починаються довг?, але маловодн? р?чки Драа ? Шел?ф .

Рослинн?сть Атлаських г?р ? в?д чагарниково?, до л?с?в. Ландшафти п?вн?чних район?в Атласу сильно зм?нен? людиною. На п?вн?чних схилах зарост? в?чнозелених чагарник?в , кам'яного ? коркового дуба , зм?шаних ? хвойних л?с?в , внутр?шн? хребти ? плато нап?впустельн?.

До центрально? частини Високого Атласу примика? Середн?й Атлас. Це один ?з найволог?ших район?в Атлаських г?р. Вл?тку тут бува? жарко ? до +30 С. Взимку, головним чином уноч?, в?дчува?ться легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо св?тить сонце, загалом досить теплий. Сн?г швидко тане.

В?ков?чн? кедров? л?си ? одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри ? в горах Ер-Рифу, але там част?ше трапляються середземноморська сосна ? кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедров? л?си Атлаських г?р, уявля?ш т?нистий г?рський шлях у Середньому Атлас?, сонячн? галявини, як? заросли м'ятою , лавандою , шавл??ю , прозор? г?рськ? р?чки, що утворюють каскади водоспад?в , блакитн? озера, в яких водиться форель .

Найпоширен?ша в Атлаських горах деревна порода ? кам'яний дуб, за ним ?дуть арган ? берберська туя. У Високому Атлас? розселилися ? спор?днен? з ту?ю кипариси ? запашний кедр.

• Ер-Риф
• Тель-Атлас
• Високий Атлас
• Сахарський Атлас
• Середн?й Атлас
• Антиатлас

• Марокканська Месета
• Орано-Алжирська Месета

• Умм-ер-Рб?я
• Себу
• Мулуя
• Шел?ф
• Драа

Марокко:

• Нац?ональний парк сх?дного Високого Атласу (490 км²)
• Нац?ональний парк ?фран (500 км²)
• Нац?ональний парк ?р?к? (1230 км²)
• Нац?ональний парк Хен?фра (2027 км²)
• Нац?ональний парк Тазекка (137 км²)
• Нац?ональний парк Тубкаль (380 км²)

Алжир:

• Нац?ональний парк Белезма (262,5 км²)
• Нац?ональний парк Шреа (260 км²)
• Нац?ональний парк Джебель-Айса (244 км²)
• Нац?ональний парк Джурджура (185 км²)
• Нац?ональний парк Таза (3,807 км²)
• Нац?ональний парк Тен??т-ель-Хад (36,16 км²)
• Нац?ональний парк Тлемсен (82,25 км²)

Тун?с:

• Нац?ональний парк Джебель-Бу-Хедма (164,88 км²)
• Нац?ональний парк Букорн?н (19,39 км²)
• Нац?ональний парк Шамб? (67,23 км²)
• Нац?ональний парк Дхомес (80 км²)
• Нац?ональний парк Ель-Фейя (26,32 км²)
• Нац?ональний парк Джебель-Орбата (57,46 км²)
• Нац?ональний парк Джебель-Мг?лла (162,49 км²)
• Нац?ональний парк Джебель-Серж (17,2 км²)
• Нац?ональний парк Джебель-Загдод (17,92 км²)
• Нац?ональний парк Джебель-Загуан (20,4 км²)

• Atlas Mountains (MOUNTAINS, AFRICA) [ Арх?вовано 30 кв?тня 2017 у Wayback Machine .]  // ≪Encyclopaedia Britannica≫ (англ.)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Atlas Mountains

• Мала г?рнича енциклопед?я  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Донбас , 2004. ? Т. 1 : А ? К. ? 640 с. ? ISBN 966-7804-14-3 .

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames Тематичн? сайти Edition humboldt digital · Wolfram Language Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · BabelNet · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · WordNet · MANTO · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  13319258b · FAST :  1240731 · Freebase :  /m/0crpc · GND :  4003394-6 · J9U :  987007295068705171 · LCCN :  sh85009230 · NKC :  ge311219 · VIAF :  315125605