Арцрун? Григор

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Арцрун? Григор
в?рм. ?????? ????????
Народився 27 лютого ( 11 березня ) 1845 [2] [1]
Москва , Рос?йська ?мпер?я [2] [1]
Помер 19 (31) грудня 1892 [1] (47 рок?в)
Тифл?с , Рос?йська ?мпер?я [2]
Поховання Пантеон Ходживанка
Кра?на   Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть в?рмени [2] [1]
М?сце проживання В?день [2]
Тб?л?с? [2]
Д?яльн?сть публ?цист , л?тературний критик , громадський д?яч , економ?ст
Alma mater Перша тифл?ська чолов?ча г?мназ?я d ( 1863 ) [2] ? Гайдельберзький ун?верситет Рупрехта-Карла ( 1869 ) [2]
Науковий ступ?нь доктор ф?лософ?? [2] [1] ? doctorate in Political Science and Economics d [1]
Знання мов в?рменська [3]
Заклад St. Gayane Girls' School d [2] ? Мшак d [2] [1]
Посада редактор [2]
Батько Eran Artsruni d
Мати Q29897030 ?
Брати, сестри Андреас Арцрун? [4] , Q16378201 ? ? Sarkis Eremeevich Artsruni d

Григор Арцрун?? ( 27 лютого 1845 , Москва  ? 19 грудня 1892 , Тифл?с, нин? Тб?л?с? ) ? в?рменський л?беральний громадський д?яч , публ?цист .

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Осв?ту здобував у Московському ун?верситет? , Петербурзькому ун?верситет? та за кордоном.

Один ?з кер?вник?в руху за зв?льнення турецьких в?рмен з допомогою Рос?йсько? ?мпер?? .

1875 у Тифл?с? заснував газети ≪Мшак≫ (≪Труд?вник≫). На шпальтах ц??? газети, зокрема, дав високу оц?нку книз? В?ктора Абази ≪?стор?я В?рмен??≫ ( 1888 ).

Арцрун? був прихильником буржуазних реформ, кап?тал?стичного розвитку В?рмен?? .

Творч?сть

[ ред. | ред. код ]

У фейлетонах висм?ював пороки сусп?льно-л?тературного життя. Значну частину його роб?т присвячено захисту реал?зму .

Серед художн?х твор?в Арцрун?:

  • опов?дання ≪Тут ? там≫ ( 1890 ),
  • пов?сть ≪Евел?на≫ ( 1891 ),
  • драма ≪Гюл?зар≫ (опубл?ковано 1912 )

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Калашьян В. А., ≪ Общественные взгляды Григора Арцруни ≫,
  • Учёные записки Ереванского государственного русского педагогического института имени А. А. Жданова ≫, 1949, том I.

Посилання

[ ред. | ред. код ]