| Артур Сес?л П?гу
|
|---|
| англ.
Arthur Cecil Pigou
|
|---|
 |
| Народився
|
18 листопада
1877
(
1877-11-18
)
[3]
[4]
[…]
Райд
d
,
Остр?в Вайт
,
П?вденно-Сх?дна Англ?я
,
Англ?я
,
Сполучене Корол?вство
[1]
|
|---|
| Помер
|
7 березня
1959
(
1959-03-07
)
[1]
[2]
[…]
(81 р?к)
Кембридж
,
Англ?я
,
Велика Британ?я
[1]
|
|---|
| Кра?на
|
Велика Британ?я
|
|---|
| Д?яльн?сть
|
економ?ст
,
парамедик
,
викладач ун?верситету
|
|---|
| Галузь
|
економ?ка
|
|---|
| Alma mater
|
Корол?вський коледж, Кембр?дж
,
Кембриджський ун?верситет
?
Школа Герроу
|
|---|
| Науковий кер?вник
|
Альфред Маршалл
|
|---|
| Вчител?
|
Альфред Маршалл
|
|---|
| Знання мов
|
англ?йська
[2]
|
|---|
| Заклад
|
Кембриджський ун?верситет
|
|---|
| Членство
|
Американська академ?я мистецтв ? наук
?
Н?дерландська корол?вська академ?я наук
|
|---|
| Magnum opus
|
Some Aspects of the Housing Problem
d
|
|---|
| Батько
|
Clarence George Scott Pigou
d
[6]
|
|---|
| Мати
|
Nora Frances Sophia Lees
d
[6]
|
|---|
| Нагороди
|
|
|---|
|
А?ртур Се?с?ль П???у
(
англ.
Arthur Cecil Pigou
;
18 листопада
1877
,
Рейд
,
Айл-оф-Вайт
?
7 березня
1959
,
Кембридж
,
Велика Британ?я
) ? англ?йський економ?ст, видатний представник
Кембриджсько? неокласично? школи
, учень ? посл?довник засновника ц??? школи
Альфреда Маршалла
, автор концепц?? економ?ки добробуту. В ?стор?ю ?м'я економ?ста ув?йшло разом з в?дкритим ним
≪ефектом П??у≫
, коли при зростанн? грошово? маси в?дсутн?сть ?нфляц?йних оч?кувань ?
гнучка система ц?н
та процентних ставок можуть призвести не до п?двищення, а до зниження р?вня ц?н
[7]
.
Головна праця ? Концепц?я економ?ки добробуту
[
ред.
|
ред. код
]
Суть концепц?? економ?ки добробуту поляга? в тому, що Артур П??у розгляда?
соц?альний добробут
як суму добробуту окремих ?ндив?д?в. Основою соц?ального добробуту ?
економ?чний добробут
, що тракту?ться як к?льк?сть задоволення, котре можна виразити в грошовому екв?валент?. Розвиваючи свою ?дею, П??у стверджував, що ≪економ?чн?≫ причини д?ють на економ?чний добробут будь-яко? кра?ни не прямо, а через створення й використання об'?ктивного додаткового економ?чного добробуту, що його економ?сти називають нац?ональним доходом.
Нац?ональний дох?д
, так само як економ?чний добробут, ? частиною загального добробуту, що прямо чи опосередковано зв'язу?ться з грошовим вираженням, ? т??ю частиною об'?ктивного доходу, що вим?рю?ться грошима.
[8]
- В прац?
≪Економ?чна теор?я добробуту≫
(1924) П??у розвинув принцип ≪найб?льшого блага для найб?льшо? к?лькост? людей≫. Найвищого р?вня добробуту можна досягти б?льш р?вном?рним розпод?лом доход?в, хоча це може негативно вплинути на нагромадження кап?талу й виробничу енерг?ю.
[9]
- Запропонував ?дею перерозпод?лення доход?в через активну податкову пол?тику держави. В?н об?рунтував необх?дн?сть прогресивно? системи податк?в, яка передбача? зб?льшення ставки оподаткування пропорц?йно зростанню доходу, а також запровадження значного податку на спадщину. В?н проанал?зував
форми державного втручання в економ?ку
: пряму та опосередковану. Перша передбача?
державний контроль
над ц?нами та обсягами випуску продукц??, друга ? використання податк?в ? субсид?й як ?нструмент?в
регулювання економ?ки
[10]
- П??у вважав, що за умов в?льно? конкуренц?? достатньо опосередкованих метод?в, а з посиленням позиц?й монопол?й в економ?чному житт? виника? необх?дн?сть прямого втручання держави.
- Значну увагу в?н прид?ляв проблем? зайнятост? населення, яку зв'язував з р?внем зароб?тно? плати ? реальним попитом на працю. Якщо
ном?нальна зарплата
скорочу?ться пов?льн?ше, н?ж падають ц?ни, то зроста?
реальна зарплата
, що веде до зб?льшення сукупного попиту й випуску продукц??. Унасл?док цього зроста? зайнят?сть або, як визнача? П??у,
нац?ональний дох?д
? загальний обсяг товар?в та послуг, що виготовляються в сусп?льств? протягом року, тобто та частка матер?ального доходу сусп?льства, яка може бути виражена в грошах, ? товари та послуги для к?нцевого споживання.
[7]
П?сля зак?нчення
К?нгз-коледжу
Кембриджського ун?верситету
, де в?н спец?ал?зувався на вивченн? математики та ?стор??, П??у залишився працювати на кафедр? пол?тично? економ??, а в 1908 зм?нив
Альфреда Маршалла
? залишався ?? беззм?нним кер?вником до 1943. У 1918?1919 П??у був членом Валютного ком?тету, в 1919?1920 ? членом Корол?всько? ком?с?? з прибуткових податк?в, а в 1924?1925 ? членом ком?тету Чемберлена з питань грошового об?гу
[11]
.
Поряд з вивченням практичних питань економ?ки ? розробкою окремих аспект?в економ?чно? ? соц?ально? пол?тики П??у займався теоретичними досл?дженнями ? здобув широку популярн?сть завдяки сво?м роботам з економ?чно? теор?? добробуту. Головна праця П??у ?
Економ?чна теор?я добробуту
(The Economics of Welfare, 1920); серед ?нших його роб?т ?
Економ?ка стац?онарних стан?в
(The Economics of Stationary States, 1935),
Зайнят?сть ? р?вновага
(Employment and Equilibrium, 1949),
Коливання промислово? активност?
(Industrial Fluctuations, 1929).
[12]
Запропонована П??у економ?чна теор?я добробуту, що являла собою спробу об'?днання п?зн?х р?кард?анських вчень з ?деями розвитку
школи гранично? корисност?
, лягла в основу соц?альних реформ, що проводяться
лейбористами
у
Велик?й Британ??
, ? сприяла розвитку численних теор?й держави загального благоденства. Центральне м?сце в дан?й теор?? займа?
концепц?я нац?онального див?денду
, який визнача?ться як частка матер?ального доходу сусп?льства, яка може бути виражена в грошах. Велике значення нада?ться постановц? та розгляду соц?альних проблем, зокрема, питань прац?, зароб?тно? плати ? безроб?ття, вир?шення яких вплива? на величину ? розпод?л нац?онального див?денду, тобто. економ?чного ? загального добробуту, вивченню цикл?чних коливань в економ?ц?, основну причину яких П??у бачив у зм?н? попиту на працю. Разом з тим, визнаючи роль держави у вир?шенн? соц?альних проблем, П??у був прихильником в?льно? конкуренц?? в економ?ц? ? обмежував меж? державного втручання в економ?чне життя, виступав проти державного регулювання ц?н ? розпод?лу ресурс?в.
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|