Антонович Володимир Бон?фат?йович
?м'я при народженн?	Володимир-Стан?слав-Йосип Бон?фат?йович Антонович [1]
Народився	6 (18) с?чня 1834 [1] [2] Махн?вка , Ки?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я або Чорнобиль , Радомисльський пов?т , Ки?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер	8 (21) березня 1908 [3] (74 роки) Ки?в , Рос?йська ?мпер?я · пневмон?я [4]
Поховання	Байкове кладовище
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я
Д?яльн?сть	етнолог , ?сторик
Alma mater	?сторико-ф?лолог?чний факультет Ки?вського ун?верситету [d] ( 1860 ) Р?шель?вський л?цей Медичний факультет Ки?вського ?мператорського ун?верситету Святого Володимира ( 1855 )
Галузь	?стор?я
Заклад	Петербурзька академ?я наук ?мператорський ун?верситет Святого Володимира
Вчене звання	професор , статський радник
Науковий ступ?нь	докторський ступ?нь
В?дом? учн?	Доманицький Василь Миколайович
Асп?ранти, докторанти	Багал?й Дмитро ?ванович Данилевич Василь Юхимович Дашкевич Микола Павлович Доманицький Василь Миколайович Добровольський Леон?д Павлович
Членство	Стара громада Тройницька сп?лка
У шлюб? з	Антонович-Мельник Катерина Микола?вна
Д?ти	Антонович Дмитро Володимирович
Нагороди
Автограф
Роботи у В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Антонович Володимир Бон?фат?йович у В?к?сховищ?

Антоно?вич Володи?мир Бон?фа?т?йович ( 6   [18] с?чня 1834 ( 18340118 ) ^[5] , Махн?вка Махн?вського пов?ту Ки?всько? губерн??  ? 8   [21] березня 1908 , Ки?в ) ? укра?нський ?сторик , археолог , етнограф , археограф ; статський радник , доктор наук , професор Ки?вського ун?верситету (з 1878 ), член-кореспондент Рос?йсько? АН (з 1901 ); сп?ворган?затор Ки?всько? громади , член Ки?вського товариства старожитностей ? мистецтв .

Народився в м?стечку Махн?вц? ^[6] Махн?вського пов?ту Ки?всько? губерн?? (тепер Козятинський район , В?нницько? област? ), у родин? зубож?лих, безземельних польських шляхтич?в , генеалог?чно спор?днених з Правобережною Укра?ною ^[7] .

Найб?льший вплив на формування його демократичних переконань та схильност? до ?дей французьких просв?тител?в мав його р?дний батько Янош Джидай ? син угорського революц?онера, який виступав за в?докремлення Угорщини в?д Австр?йсько? ?мпер?? та запровадження республ?канського ладу. Формальний батько ? Бон?фат?й Антонович, литвин з В?ленщини , випускник кременецького л?цею ? гувернер. Мати ? Мон?ка Гурська (з роду Любомирських), служила гувернанткою, добре знала французьку мову, багато читала.

У 1834?1840 рр. мешкав з бабусею Карол?ною Гурською у ма?тку Махн?вка. 1840?1844 рр. навчався разом з д?тьми пан?в Цибульських у ма?тку Горишк?вка (нин? село Томашп?льського району В?нницько? област? ) п?д кер?вництвом сво?? матер?. Повторний курс домашнього навчання пройшов у родин? шляхтича- укра?ноф?ла Оттона Абрамовича з його д?тьми п?д кер?вництвом Бон?фат?я Антоновича.

Навчався в Р?шель?вському л?це? (1844?1848) та 2-й г?мназ?? (1848?50) Одеси .

Зак?нчив медичний ( 1855 , до якого вступив за наполяганням матер?) та ?сторико-ф?лолог?чний (1860) факультети Ки?вського ун?верситету з? ступенем кандидата ?сторико-ф?лолог?чного факультету . П?д час навчання входив у та?мну орган?зац?ю польсько? молод? в ун?верситет? ? Тройницьку сп?лку ^[8] . Ще в студентськ? роки Антонович читав козацьк? рукописи, твори Тараса Шевченка , Пантелеймона Кул?ша , Аполлона Скальковського , етнограф?чн? зб?рки , як? вплинули на його житт?ву та наукову ор??нтац?ю.

У студентськ?й корпорац?? , що, в основному, складалася з польсько? молод?, наприк?нц? 50-х рок?в XIX стол?ття Антонович висловлю? думку про те, що дивно жити в краю, не знаючи н? його ?стор?? , н? людей. Щоб побачити народ , яким в?н ?, Антонович з товаришами на кан?кулах подорожу? по Волин? , Под?ллю , Холмщиною , Ки?вщиною , Катеринославщиною , Херсонщиною .

П?сля зак?нчення навчання на медичному факультет? у 1855?1856 рр. працював л?карем в Чорнобил? та в Бердичев? .

У 1860 р. захистив кандидатську дисертац?ю ≪О торговле неграми≫ (кер?вник ? професор В. Шульгин.

У 1861 р. перейшов у православ'я, взяв шлюб з Варварою ?ван?вною М?хельс ? почав працювати викладачем латинсько? мови в 1-й ки?вськ?й г?мназ?? .

У 1861 роц? при?днався до так званих ≪хлопоман?в≫ . Один з орган?затор?в Ки?всько? громади , очолю? в н?й ≪хлопоманський≫ гурток , члени якого вважали, що укра?нський народ ма? право на сво? нац?ональне в?дродження. Сам Антонович згадував на стор?нках ≪Украинськой жизни≫ 1913 року про свою ? його товариш?в духовну ситуац?ю:

Нам здавалося, що ми зум??мо повол? навернути ?м?ну на укра?нство. Але довелося т??? думки зректися. З одного боку, ворожнеча з шляхтою ставила нас дуже в трудну позиц?ю, з другого боку, з року 1860 -го почала серед польського сусп?льства розвиватися консп?рац?я , що приготовляла повстання . Було очевидно, що культурний напрямок, який ми розвивали, не вдержить б?льшост? ? так чи ?накше може заплутати нас в ?нсурекц?йну справу. З?бравшись т?сним гуртком, ми поклали стати на ясну точку. Вс?м товаришам свого гуртка запропонували вибрати одно з двох : або зоставатися дал? при сво?й робот?, ? в так?м раз? виписатись ?з ?м?ни ? заснувати свою справд?-таки укра?нську громаду, або ? кому трудно зробити цей р?шучий крок ? зоставатись у ?м?н? ? роз?рвати з нами зв'язки…

Як зазнача? ?гор Шаров , становлення В. Антоновича як пол?тичного л?дера в?дбувалося досить складно ? почалось перш за все з визначення себе як укра?нця та в?дкритого конфл?кту з друзями-поляками, з розум?ння обов'язку перед укра?нським народом. Так виник ≪хлопоманський рух≫, ор??нтований на романтично-народницьк? ?деали, а в 1861 р. ? укра?нське культурно-просв?тницьке товариство ? Ки?вська громада. Продовжуючи просв?тницьк? традиц?? кирило-мефод??вц?в, В. Антонович ? його однодумц? стояли вже на позиц?ях якщо не в?двертого матер?ал?зму, то в усякому раз? еволюц?он?зму ? позитив?зму. Критичне ставлення до чинних у царськ?й Рос?? порядк?в, засудження самодержавства, спов?дування принцип?в конституц?онал?зму, парламентаризму ? федерал?зму спонукало громад?вц?в до просв?тницько? д?яльност? ? пропаганди наукового св?тогляду. Саме ц? чинники, за переконанням Антоновича, повинн? зм?нити сусп?льство ^[9] .

З метою пропагування сво?х погляд?в громад?вц? в?дкривали нед?льн? школи. Там навчали читання, письма ? арифметики.

Антонович часто ?здив до Санкт-Петербурга , щоб налагодити зв'язки з редакц??ю журналу ≪Основа≫ . Там в?н уперше опубл?кував дв? сво? розв?дки полем?чного характеру. Особливу реакц?ю укра?нсько? ? польсько? громадськост? викликала його стаття ≪Моя спов?дь≫ ( 1862 ).

Становленню Антоновича як ?сторика сприяло його знайомство з Михайлом Максимовичем та Миколою ?ван?шевим .

У 1862 ? 1865 роках викладав загальну ?стор?ю в Ки?вському кадетському корпус? .

Одночасно з 1863 року ? секретар, а в 1864 ? 1880 роках ? головний редактор ≪Тимчасово? ком?с?? для розгляду давн?х акт?в≫ при канцеляр?? Ки?вського, Под?льського ? Волинського генерал-губернатора .

Першу ?сторичну працю Антонович написав 1863  року. Це була вступна розв?дка ≪О происхождении казачества≫ до ≪Архива Юго-Западной России≫ .

1870 року за дисертац?ю ≪Последние времена казачества на правом берегу Днепра по актам 1679 ? 1716 гг.≫ Антонович д?ста? титул маг?стра русько? ?стор??, його призначають штатним доцентом на кафедр? рос?йсько? ?стор?? Ун?верситету Св. Володимира .

1871 року його в?дряджають на два тижн? до Санкт-Петербурга як депутата в?д ун?верситету на II Археолог?чний з'?зд .

У 1873 ? 1876 роках ? член П?вденно-зах?дного в?дд?лу Рос?йського географ?чного товариства , а в 1875 ? 1876 роках ? його голова.

1874  року брав участь у Третьому Археолог?чному з'?зд? та був його секретарем.

З 1874 року став д?йсним членом Московського археолог?чного товариства , ?мператорського одеського товариства ?стор?? та старожитностей та Церковно-археолог?чного товариства при Ки?вськ?й духовн?й академ?? .

1875 року його в?дряджають на в?с?м м?сяц?в до Москви та Санкт-Петербурга для роботи в арх?вах та ?мператорськ?й публ?чн?й б?бл?отец? .

1877 року в?н отримав в?дрядження до Казан? як депутат в?д Ун?верситету Св. Володимира на IV Археолог?чний з'?зд .

Працював Антонович ? на теренах Зах?дно? Укра?ни п?сля обрання його 1877  року д?йсним членом Льв?вського археолог?чного товариства .

1878  року п?сля захисту прац? ≪Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда≫ йому присво?ли ступ?нь доктора рос?йсько? ?стор??, в?н ста? д?йсним професором рос?йсько? ?стор?? Ки?вського ун?верситету, яким лиша?ться по 1890 р?к. Того року йде Антонович на пенс?ю й прожива? в Ки?в? до смерт?.

Володимир Бон?фат?йович також зав?дував в Ун?верситет? Св. Володимира мюнц-каб?нетом ^[10] ( нум?зматичний , виник п?сля передач? в 1834 роц? колекц?й з В?ленського ун?верситету , Уманського, Луцького та Поча?вського училищ ) та музе?м старожитностей (З?брання старожитностей ун?верситету, згодом перетворилося на перший у Ки?в? археолог?чний музей, що на початку ХХ стол?ття мав б?льш як 11 тисяч одиниць збер?гання).

1880  року Антоновича в?дрядили за кордон на один р?к, ? того ж року в?н бере участь як депутат в?д ун?верситету Св. Володимира ? як член Московського археолог?чного товариства в IX археолог?чному з'?зд? в Л?сабон? .

1880  року Антоновича обирають на декана ?сторико-ф?лолог?чного факультету, на ц?й посад? в?н залиша?ться до 1883  року. Мав чин статського радника .

Його лекц?? з ?стор?? Галицько? Рус? , Великого княз?вства Литовського , укра?нського козацтва , джерелознавства та допом?жних дисципл?н, разом з апробованими в ун?верситет? ?сторичними сем?нарами , сприяли широкому залученню на ниву досл?дницько? роботи молодих ?сторик?в .

Антонович був також одним ?з засновник?в товариства Нестора-л?тописця при ун?верситет? Св. Володимира, а 1881  року очолив це товариство.

1882  року в?н брав участь у створенн? журналу ≪Киевская старина≫ . У цьому журнал? Антонович опубл?кував ? свою пов?сть ≪Уманский сотник Иван Гонта≫ ( 1882 ).

1883  року Антоновича обирають почесним членом Товариства любител?в природознавства, антрополог?? та етнограф?? при ?мператорському московському ун?верситет? . Також в?н був членом Ки?вського юридичного товариства у в?дд?л? звича?вого права .

1885 року Володимир Бон?фат?йович розробив програму видання багатотомно? ≪Русько? ?сторично? б?бл?отеки≫ . Фактично в?н першим серед укра?нських ?сторик?в нових час?в ч?тко ? ясно, без нац?онально? роздво?ност?, властиво? його попередникам ? сучасникам, виступив з концепц??ю споконв?чност? укра?нсько? самобутност? й нав?ть ув?в у науковий об?г терм?н ≪Укра?на-Русь≫ .

Орган?затор археолог?чних з'?зд?в в Укра?н?.

У друг?й половин? 1890-х рок?в Володимир Антонович разом ?з в?домим письменником ? громадським д?ячем Олександром Кониським заснував всеукра?нську пол?тичну орган?зац?ю , що мала об'?днати укра?нц?в ус??? Рос?йсько? ?мпер?? . 1897  року в?дбувся установчий з'?зд ц??? орган?зац??, до яко? 1901  року при?дналася й ки?вська ≪Громада≫ . Сама орган?зац?я про?снувала до ?? перетворення 1904  року на ≪Укра?нську демократичну парт?ю≫ . ^[11]

До к?нця життя науков? заслуги Антоновича були визнан? повною м?рою.

Його обрали членом-кореспондентом Рос?йсько? академ?? наук .

Останн? роки життя Володимир Антонович працював у Ватиканському арх?в? , де знаходив багато матер?ал?в з ?стор?? Укра?ни , збирав документальн? в?домост? для ?сторико-географ?чного словника Укра?ни (залишився невиданим), продовжував активно займатися археолог?чними досл?дженнями . За р?к до смерт? почав диктувати Дмитров? Дорошенку (згодом в?домому укра?нському ?сториков? ) автоб?ограф?чн? ≪Спомини≫.

Мешкав у Ки?в? за адресою Жилянська вулиця, 20 (з 1880 -х до 1908 року; будинок не збер?гся).

Помер Антонович 8   (21) березня 1908  року, похований у Ки?в? на Байковому кладовищ? (д?лянка № 7). У кв?тн? 1967 року на могильн?й плит? зроблено напис ≪Антонович Володимир. 1834 ? 1908 . Укра?нський ?сторик≫ .

Перша дружина ? дочка майора Йогана фон М?хеля, двоюр?дна сестра Павла Чубинського Варвара. Друга дружина ? курсистка, у яко? Антонович був викладачем, Катерина Антонович-Мельник.

Сам В. Антонович д?тьми не займався, лише зр?дка грався з молодшим сином Дмитром (Мухою), який згодом став в?домим громадським д?ячем, пере?хав ? жив у Праз?, де й помер. Старший син ?ван обрав кар'?ру в?йськового ветеринарного л?каря; донька Галя вийшла зам?ж за ?нженера Л. Геркена; друга дочка ?рина мешкала в дом? батька ? певний час працювала у ВУАН.

• Орден Святого Стан?слава 2 ступеня (1870)
• Орден Свято? Анни 2 ступеня (1874)
• Орден Святого Володимира 3 ступеня (1882)

Михайло Брайчевський так схарактеризував його постать у науц?:

Ор??нтац?я на ?вропейську культуру, зокрема й ?стор?ограф?ю, вир?зняла Володимира Антоновича з-пом?ж переважно? б?льшост? його попередник?в ? сучасник?в, як? звикли озиратися на рос?йську ? польську л?тератури. В?н був перший справжн?й ?вропе?ць у в?тчизнян?й ?стор?ограф??, що п?дн?с ?? над тим пров?нц?ал?змом, в якому вона потерпала дос?.

Антонович був представником народницько? школи в укра?нськ?й ?стор?ограф??. В?н створив так звану ≪ки?вську школу≫ ?сторик?в, яка завдяки таким в?домим учням Антоновича з Ки?вського ун?верситету ( Дмитро Багал?й , Петро Голубовський , Михайло Грушевський , Митрофан Довнар-Запольський , ?ван Линниченко , В?ктор Гошкевич , ?ван Каман?н , Василь Данилевич , Василь Ляскоронський та ?н.) заклала п?двалини сучасно? ?сторично? науки .

Окр?м ?сторико-археограф?чно? та педагог?чно? д?яльност?, вчений захоплювався археолог??ю та нум?зматикою . На в?дм?ну в?д багатьох тод?шн?х археолог?в, в?н дивився на матер?али розкопок насамперед як на джерело ?сторичних реконструкц?й : в?дтворення господарства , способу життя й побуту давн?х епох . Саме Антонович започаткував на Батьк?вщин? традиц?ю ?сторичних реконструкц?й давнини , спираючись на синтез , вза?модоповнення писемних, археолог?чних ? антрополог?чних матер?ал?в, систематичн? археолог?чн? досл?дження на територ?? Укра?ни ? став родоначальником в?тчизняно? археолог??.

Ц?кавився Володимир Антонович також ?стор??ю культури й етнограф??ю , п?дготував за цими темами к?лька ?рунтовних публ?кац?й. Разом з Михайлом Драгомановим уклав зб?рку ≪Исторические песни малорусского народа≫.

У сво?х працях Антонович уникав синтези, документально досл?джуючи окрем? ?сторичн? явища. Лише в сво?х науково-популярних лекц?ях (≪Бес?ди про часи козацьк? в Укра?н?≫ (1897); ≪Виклади про часи козацьк? в Укра?н?≫ (1912) Антонович дав загальний огляд укра?нсько? ?стор?? в?д час?в сформування козаччини. Антонович був видатним укра?нським громадським д?ячем. Належачи до так званих ≪хлопоман?в≫ , в?н надрукував у в?дпов?дь польському публ?цистов? Зенону Ф?шев? (псевдон?м Падалиця) в?дому статтю ≪Моя исповедь≫ (1862) ^[12] , де подав об?рунтування ?деолог?? ≪хлопоман?в≫. Польський журнал?ст Падалиця назвав Антоновича перевертнем, який зр?кся свого стану й клану. В першому числ? часопису ≪Основа≫ за 1862 р?к Антонович йому в?дпов?в:

Вам добре в?доме, д. Падалице, що перше як в?дважитися роз?йтись ?з шляхтою ? вс?ма ?? моральними достатками, я випробував ус? шляхи замирення; вам в?домо ? те, яка була з вашого боку зустр?ч ус?х спроб урезонити ≪вельможних≫ до людського поводження з селянами , до клопотання про осв?ту народну на власних його нац?ональних основах, до визнання за укра?нське, а не польське того, що ? укра?нське, а не польське; адже ж ви були св?дком, як под?бн? м?ркування викликали спершу посвист та см?шки, пот?м пересердя, глум ? лайку , а нарешт? ? несправедлив? доноси ? натяки на Кол??вщину . П?сля того, певна р?ч, залишилося або зректися сво?? сов?ст? , або покинути наше сусп?льство ; я вибрав останн?, ? покладаю над?ю, що працею та любов'ю зроблю, що укра?нц? коли-небудь визнають мене за сина свого народу через те, що я готовий под?лити з ним… Виходить, д. Падалице, ваша правда! Я ? перевертень ? пишаюсь цим так само, як пишався б в Америц?, якби з плантатора перевернувсь на абол?ц?он?ста, чи в ?тал?? з пап?ста став би чесним працьовитим слугою сп?льно? народно? справи.

.

Майже п?встол?ття Антонович стояв на чол? укра?нського громадсько-пол?тичного життя, був головою ки?всько? Старо? громади , ? за його ?н?ц?ативою 1890 року в Галичин? д?йшло до ≪угоди≫ м?ж поляками й укра?нцями у Льв?вському сейм?. Антоновичу належить велика роль у реал?зац?? плану пере?зду Михайла Грушевського до Львова ? створення там наукового осередку.

В останн?й пер?од життя Антонович дедал? б?льше уваги прид?ляв археолог?чним досл?дженням Правобережжя . Д?яльн?сть на цьому терен? п?дсумована в працях ≪Розкопки в землях древлян≫ ( 1893 ), ≪Археолог?чна карта Ки?всько? губерн??≫ ( 1895 ) ? ≪Археолог?чна карта Волинсько? губерн??≫ ( 1902 ).

Створив укра?нську археолог?ю як науку, розробивши нову методику ведення розкопок. Досл?див стоянки пер?оду палеол?ту, неол?ту, пров?в розкопки поселень Трип?льсько? культури, древлян та розробив ?х класиф?кац?ю. Видав археолог?чн? карти Ки?всько? й Волинсько? губерн?й (1895, 1900). Учасник багатьох загальнорос?йських археолог?чних з'?зд?в, м?жнародного археолог?чного конгресу в Л?сабон? (1880).

Антонович ? автор понад 300 праць з ?стор??, археолог?? та етнограф?? Укра?ни. З?брав, зредагував ? видав 9 том?в ≪Архива Юго-Западной России≫ , що стосуються ?стор?? Правобережно? Укра?ни XVI?XVIII стол?ть. Вступн? статт? Антоновича до цих том?в присвячен?

• ?стор?? козацтва:
  • О происхождении козачества (1863)
  • Последние времена козачества на правом берегу Днепра по актам 1679?1716 гг. (1868)
• ?стор?? гайдамаччини:
  • О гайдамачестве" (1876)
  • О мнимом крестьянском восстании на Волыни в 1789 г. (1902)
• ?стор?? селянства:
  • О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770?1798 гг. (1870)
• ?стор?? шляхетства:
  • О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России (1867)
• ?стор?? м?ст ? м?щанства:
  • О городах в Юго-Западной России по актам 1432?1798 гг. (1870)
• ?стор?? церкви:
  • Об унии и состоянии православной церкви с половины XVII до конца XVIII в. (1871).

?нш? головн? прац? Антоновича:

• Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда (1877?1878)
• Киев, его судьба и значение с XIV по XVI ст. [ Арх?вовано 3 травня 2009 у Wayback Machine .] (1882)
• Уманський сотник ?ван Гонта (1882)
• Монографии по истории Западной и Юго-Западной России (1885).

За редакц??ю Антоновича вийшли також

• Сборникъ матер?аловъ для исторической топограф?и К?ева и его окрестностей (1874, редактор ?, ??? розд?л?в)
• Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной России (1888) (див. також Л?топис под?й у П?вденн?й Рус? )
• Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси (1890?1896)
• Дневник Станислава Освенцима (1643?1651) та ?нш?.

Антоновичу належать ?сторичн? прим?тки до видання Михайла Драгоманова ≪Исторические песни малорусского народа≫ (1874?1875).

Найважлив?ш? прац? Антоновича з археолог??:

• Раскопки в земле древлян (1893)
• Археологическая карта Киевской губернии (1895) ( http://irbis-nbuv.gov.ua/ )
• Археологическая карта Волынской губернии (1900) ( pdf , djvu )
• Описание монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музее Университета Св. Владимира (1896)

?нш? прац? Антоновича:

• Заклинания против чар (1890)
• Чари на Укра?н? (1905)

Матер?али досл?джень про Шумськ ? його околиц? опубл?кован? в прац? ≪Про м?сцезнаходження л?тописних м?ст Шумська ? Пересопниц?≫ (1901).

• Антонович В. Б.  Про Козацьк? часи на Укра?н? / п?слям. М. Ф. Слабошпицького  ; комент. О. Д. Василюк та ?. Б. Гирича . ? К . : Дн?про , 1991. ? 238 с. ? ISBN 5-308-01400-0 . ( link )
• Антонович В. Б. Моя спов?дь: Вибран? ?сторичн? та публ?цистичн? твори [ Арх?вовано 17 березня 2013 у Wayback Machine .] / упор. О. Тод?йчук, В. Ульяновський ; вст. ст. та коментар? В. Ульяновського. ? К . : Либ?дь, 1995. ? 816 с. ? (≪Пам'ятки ?сторично? думки Укра?ни≫). ? ISBN 5-325-00529-4 .
• Антонович В. Б. Коротка ?стор?я козаччини. [ Арх?вовано 17 березня 2013 у Wayback Machine .]  ? В?нн?пег: УВАН, 1971. ? 232 с.
• Антонович В. Коротка ?стор?я Козаччини: з ?люстрац?ями ? картою Укра?ни / Антонович Володимир. ? Ки?в: Укра?на, 1991. ? 157 с.: ?л., карти. ? Друк. за виданням: Антонович В. Коротка ?стор?я Козаччини / з прим?тками д-ра М. Кордуби . ? Коломия, 1912 . ? (Сер?я ≪Книжковий арх?в≫). ? ISBN 5-319-01016-8.
• Антонович В. Б. Коротка ?стор?я Козаччини / Антонович Володимир Бон?фат?йович ; передмова ?. ?. Глизя. ? Ки?в: Укра?на, 2004. ? 304 c.: ?л. ? ISBN 966-524-165-6.

На честь Володимира Антоновича названо вулиц? у В?нниц? , Дн?пр? , Ки?в? , Львов? , Житомир? , Кропивницькому , Р?вному та ?нших м?стах Укра?ни.

• Короткий В.А. Антонович Володимир Бон?фат?йович  // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. номери стор?нок. ? ISBN 966-00-0734-5 .

Короткий В. А. [Електронний ресурс] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. ? К.: В-во ≪Наукова думка≫, 2003. ? 688 с.: ?л.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Antonovych_V (останн?й перегляд: 12.04.2024)

• А. Круглашов . Антонович Володимир Бон?фат?йович // Пол?тична енциклопед?я / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). ? К . : Парламентське видавництво , 2011. ? С. 33-34. ? 808 с. ? ISBN 978-966-611-818-2 .
• Мироненко О. Антонович Володимир Бон?фат?йович // Мала енциклопед?я етнодержавознавства / ?нститут держави ? права ?м. В. М. Корецького НАН Укра?ни , Упорядник Ю. ?. Римаренко [та ?н.]. ? Ки?в: Генеза, : Дов?ра, 1996. ? 942 с. ? С. 820.
• Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета Св. Владимира (1834-1884)  / сост. В. С. Иконников. ? Киев : Типография Императорского университета св. Владимира, 1884. ? С. 24?27. ? 860 с.
• Исторические песни малорусского народа. Ч. 1 / с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. ? К. : Тип. М. П. Фрица, 1874. ? 336 с.
• Исторические песни малорусского народа / Ч. 2 с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. ? К. : Тип. М. П. Фрица, 1874.
• Антонович В. Б. Колдовство: документы, процессы, исследование В. Б. Антоновича / Предисл.: П. Чубинский. ? Петербург: тип. В. Киршбаума, 1877. ? 139, 2 с.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Антонович Володимир Бон?фат?йович

• Володимир Антонович [ Арх?вовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine .] // НБУ ?м. В. ?. Вернадського
• Володимир Антонович [ Арх?вовано 11 березня 2022 у Wayback Machine .] // Укра?н?ка (електронна б?бл?отека)
• Прац? Володимира Антоновича у В?к?джерелах
• Володимир Антонович ? ?сторик, археолог, етнограф. Б?ограф?я, д?яльн?сть. Прац? Антоновича [ Арх?вовано 23 лютого 2008 у Wayback Machine .]
• Документальна виставка до 190-р?ччя з дня народження Володимира Бон?фат?йовича Антоновича . ЦД?АК Укра?ни . 29 лютого 2024 . Процитовано 7 травня 2024 .

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Europeana Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д · Sejm-Wielki.pl Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · openMLOL.it · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Словники та енциклопед?? Биография.ру · Большая российская энциклопедия · Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Православная энциклопедия · De Agostini · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання LIMIS Нормативний контроль BAV :  ADV10272009 · CONOR.SR :  33130087 · FAST :  330693 · Freebase :  /m/061fvd · GND :  119070197 · ISNI :  0000000108573856 · J9U :  987007528946505171 · LCCN :  nr93043830 · LIH :  LNB:iL0;=BL · LNB :  000228265 · MAK :  9810591901805606 · NCF :  ncf10052890 · NKC :  jn19990210052 · NLP : a0000001137953 · NUKAT :  n99003393 · RERO :  02-A024703311 · SUDOC :  07972227X · VcBA :  495/83979 · VIAF :  50027499 · РНБ :  7742566 ,  7742568

---

Твори цього автора перебувають у сусп?льному надбанн? . Ви можете допомогти про?кту, додавши ?х у В?к?джерела .