Андре Кампра
(
фр.
Andre Campra
;
4 грудня
1660
,
Екс-ан-Прованс
?
29 червня
1744
,
Версаль
) ? французький
композитор
епохи бароко
.
Батько Кампра, медик ? музикант-любитель, був вих?дцем з
П'?монту
, жив в
Екс-ан-Прованс?
. Майбутн?й композитор отримав духовну ? музичну осв?ту в катедральному собор? м?ста. Св?й перший тв?р,
Deus noster refugium,
написав в 17 рок?в, ледь навчившись читати ? писати (грамоти в т? часи, як правило, не вчилися до 16 рок?в). У 1678 роц? прийняв
священицький сан
. Викладав музику в
Тулон?
,
Арл?
,
Тулуз?
,
Монпель?
. У 1694?1700 роках був викладачем музики в
Собор? Паризько? Богоматер?
.
У 1695 роц? опубл?кував першу зб?рку сво?х
мотет?в
. З 1697 року розпочав писати музику до вистав ? його основними жанрами були музична трагед?я, або трагед?я з? сп?вом (
?тал.
drama per musica
) ?
опера-балет
(
фр.
ballet en musique
), яка по?днувала в соб? сп?в ? танець. У 1700 роц? залишив св?й пост в церкв? ? ц?лком зайнявся театром. З 1720 роки повернувся до писання духовно? музики. Його заняття протегував
принц Конт?
: в 1722 роц? в?н запросив Кампра зайняти посаду музичного кер?вника (метра музики,
фр.
maitre de musique
) при сво?му двор?. У 1723 роц?, п?сля смерт? регента, Кампра став заступником регента в
Корол?вськ?й капел?
Версаля
. У 1726 роц? в?н був присвячений в
Орден Святого Лазаря
. У 1730 роц? Кампра став генеральним ?нспектором
Корол?всько? академ?? музики
[6]
[7]
. Помер в б?дност?.
Партитура опери-балету Кампра ≪Галантна ?вропа≫, друге видання, 1698
П?сля
Люлл?
Кампра був ?диним композитором, який зм?г до певно? м?ри його зам?нити. Т?льки поява
Рамо
в?дсунула твори Кампра на другий план. Величезним усп?хом користувалися
опери-балети
Кампра ≪Галантна ?вропа≫ (1697), ≪Венец?йський карнавал≫ (1699), ≪Венец?йськ? святкування≫ (1710), що задали тон ? стандарти цього нового ? модного на меж? стол?ть жанру, а також
пастичо
(твори, складен? з фрагмент?в популярних опер р?зних композитор?в) ≪Фрагменти з Люлл?≫
(Fragments de Lulli),
≪Телемак≫. З л?ричних трагед?й композитора на сцен? м?цно утвердився ≪Танкред≫ на л?брето
Антуана Данше
за мотивами поеми
Торквато Тассо
≪
Визволений ?русалим
≫ (1702), що залишався в репертуар? до 1770-х рок?в. Всього для сцени Кампра написав 28 твор?в; також в?н писав духовн?
кантати
? мотети.
У Кампра, як ? у ?нших композитор?в його часу, переважала описов?сть: ≪Не лише оркестр, а й людськ? голоси починають часом трактуватися ?нструментально. Але опов?дальн?сть ? картинн?сть зменшують зображення характер?в, емоц?йн?сть музики та ?? драматизм. Д?я покида? оперу≫
[8]
.
Св?тськ? твори
1697 ? Галантна ?вропа, опера-балет
1698 ? Венера, галантно свято
1699 ? Венец?йський карнавал, опера-балет
1700 ? Гес?она, музична трагед?я
1701 ? Аретуза, опера-балет
1702 ? Танкред, музична трагед?я
1703 ? Музи, опера-балет
1704 ? Телемак, музичний пастиш
1704 ? ?ф?ген?я в Таврид?, музична трагед?я
1705 ? Альс?на, музична трагед?я
1708 ? Г?пподам?я, музична трагед?я
1710 ? Венец?йськ? святкування, опера-балет
1712 ? ?доменей, музична трагед?я
1713 ? Телеф, музична трагед?я
1714 ? Еней ? Д?дона, музичне свято
1715 ? Радост? св?ту
1716 ? Л?тн? свята
1717 ? Кам?лла, цариця вольск?в, музична трагед?я
1718 ? Три в?ки, опера-балет
1725 ? Балет стих?й
1727 ? Любовн? пригоди бог?в
1729 ? Дикуни
1732 ? Балет почутт?в
1735 ? Ах?лл ? Дейдам?я, музична трагед?я
Духовн? твори
1677 ? Deus noster refugium
1699 ? Меса До б?льшо? слави Божо?,
1708, 1714 ? 1728 ? Три книги кантат
1722 ? Nisi Dominus
п?сля 1723 ? Рекв??м
1723?1741 ? Мотети для Корол?всько? капели
З к?нця 1960-х рок?в, в рамках руху до
автентичного виконавства
, твори Кампра, як св?тськ?, так ? духовн?, стали виконувати
бароков? ансамбл?
Густава Леонгардта
,
В?льяма Кр?ст?
, Марка Маньк?вського, Жана-Клода Мальгуара,
Ерве Н?ке
, до них звернулися театральн? та оперн? режисери (Горге Лавелль). Дебютна опера-балет Кампра дала назву ансамблю
Фаб?о Бьонд?
.
?м'я композитора носить коледж в центр? Екс-ан-Провансу.
Популярна ≪Провансальська
сю?та
≫
Д. М?йо
для симфон?чного оркестру, тв. 152 (1936) була написана на фольклорн? теми, частково почерпнут? з? зб?рки А. Кампра, який широко використовував у сво?й творчост? провансальський фольклор сво?? ≪мало? батьк?вщини≫
[9]
.
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|