Анджело Д?бона
Народився	7 кв?тня 1879 ( 1879-04-07 ) Корт?на-д'Ампеццо , Пров?нц?я Беллуно , Венето , ?тал?я
Помер	21 кв?тня 1956 ( 1956-04-21 ) (77 рок?в) Корт?на-д'Ампеццо , Пров?нц?я Беллуно , Венето , ?тал?я
Кра?на	?тал?я   Корол?вство ?тал?я
Д?яльн?сть	альп?н?ст , Г?рський пров?дник
Знання мов	?тал?йська
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Анджело Д?бона ( ?тал. Angelo Dibona ; 7 кв?тня 1879 ( 1879кв?тня07 ) , Корт?на-д'Ампеццо , ?тал?я  ? 21 кв?тня 1956 , там же) ? ?тал?йський г?рський пров?дник , альп?н?ст й ?нструктор з г?рських лиж . Здобув популярн?сть як п?онер сходжень за складними маршрутами в Долом?тових Альпах на початку XX стол?ття. Також зд?йснив к?лька прим?тних сходжень в ?нших рег?онах Альп . Загалом зд?йснив близько 70 першопроходжень. На його честь названо вершину Егюй-Д?бона заввишки 3130 метр?в над р?внем моря у г?рському масив? Дез-Екрен ^[en] у Франц??, а також вежа Д?бона на п?ку Попена в ?тал??.

Народився в Корт?на-д'Ампеццо, ?тал?я, 7 кв?тня 1879 року в с?м'? Лу?дж? Д?бона та Венеранди Д?ма?. Д?д Анджело по материнськ?й л?н??, Анджело Д?ма? ^[it] (1819?1880), був г?рським пров?дником ? працював з в?домим австр?йським альп?н?стом Паулем Громанном , зробивши з ним к?лька перших сходжень у Долом?тових Альпах ^{[1] [2]} .

Д?бона навчався в початков?й школ? у Корт?на-д'Ампеццо, пот?м вступив до школи мистецтв Корт?ни. Однак незабаром в?н закинув навчання, ? до 1900 року встиг побути пастухом, ювел?ром ? в?зником. У 1900 роц? вступив на службу в п?хотний корпус Кайзер?гер ^[en] в ?нсбруку , в якому пробув до 1903 року ^[1] .

З 1907 року працював г?рським пров?дником, супроводжуючи альп?н?ст?в ? зд?йснюючи сходження в Альпах ^[2] .

У 1910 роц? Анджело Д?бона одружився з Анджел?ною де Занною. У пари було шестеро д?тей ^{[1] [2]} .

У 1911 роц? Д?бона, Целест?но де Занна та Бортоло Барбар?я стали першими у Корт?на-д'Ампеццо ?нструкторами з г?рських лиж ^[3] .

П?д час Першо? св?тово? в?йни Д?бона був знову призваний до Кайзер?гера. Брав участь у битвах при ?зонцо , Мангарте ^[en] , Ортлес? та Пресанелле ^[it] за Австро-Угорщину . Пот?м його перевели у Валь-Гардену , де виконував роль ?нструктора та в?йськового пров?дника ^{[4] [5]} . П?сля зак?нчення Першо? св?тово? в?йни продовжив працювати г?рським пров?дником ^[6] .

Д?бона помер 21 кв?тня 1956 року в Корт?на-д'Ампеццо у в?ц? 77 рок?в ^{[1] [2]} .

Д?бона був одним ?з найсильн?ших альп?н?ст?в свого часу та п?онером першопроходжень складних маршрут?в у Долом?тах на початку XX стол?ття. За свою кар'?ру г?рського г?да в?н зд?йснив близько 70 першопереходжень ^[6] , багато з яких не т?льки мали максимальну складн?сть для свого часу, але й зараз вважаються дуже складними та мають категор?? складност? IV ? б?льше за класиф?кац??ю UIAA . Сучасники в?дзначали, що Анджело Д?бона вм?в митт?во оц?нювати маршрут ? бачити його ключов? точки, мав неабияку ф?зичну силу та техн?ку. Д?бона був прихильником ≪чистого стилю≫ в альп?н?зм? (основоположником якого ? австр?йський альп?н?ст Пауль Пройс ) там, де це було можливо (≪чистий стиль≫ ма? на уваз? сходження на вершини без допом?жного альп?н?стського спорядження, зокрема без використання штучних точок опори або страховки). Анджело використовував м?н?мальне спорядження на дуже складних маршрутах або за вимогами кл??нт?в, яких в?н супроводжував як пров?дник ^{[1] [2]} .

У 1903 роц? Д?бона подав першу заявку на отримання л?ценз?? г?рського пров?дника. Протягом двох наступних рок?в його заявки в?дхилялися, ? т?льки у 1905 роц? Д?бона оф?ц?йно з'явився у списку пров?дник?в у статус? портера. А 22 липня 1907 року, п?сля проходження тритижневого курсу у Ф?ллах , в?н отримав л?ценз?ю г?рського пров?дника ^[2] .

В?дразу п?сля отримання л?ценз?? г?рського пров?дника Д?бона зд?йснив перше складне сходження на вершину Торре-Лео в масив? Кадини-ди-Мисурина ^[it] сп?льно з альп?н?стом Йоганом фон Пауером. Цього ж року Д?бона зд?йснив низку непростих сходжень з майбутн?м королем Бельг?? Альбертом на вершини Пунта-Ф?амес, Чима-П?колла та Чима-Овест-д?-Лаваредо у г?рському масив? Тре Ч?ме д? Лаваредо ^[2] .

У 1908 роц? Д?бона почав низку першопроходжень, це тривало аж до Першо? св?тово? в?йни. 11 серпня 1908 року Д?бона, сп?льно з Агост?но Верз? й англ?йцями Едвардом Альфредом Бруном ? Гансоном Келл? Корн?нгом, зд?йснив першопроходження зах?дно? ст?ни вершини Рода-ди-Ваэль ^[it] (довжиною 350 метр?в, III та IV категор?? складност? з елементами V+ ближче до к?нця). За 9 дн?в, 20 серпня 1908 року, ця ж четв?рка зробила складне сходження на Сх?дну Башту г?рського масиву Латемар ^[it] , пройшовши 600-метровий маршрут категор?? складност? V+ ^[1] . Цього ж року Д?бона зд?йснив перше сходження (одночасно став першим соло-сходженням) на вежу Д?бона (названу на його честь) на п?ку Попена ^[it] в ?тал?? за маршрутом V+ категор?? складност? ^[7] .

У 1909 роц? Д?бона почав сп?впрацю з австр?йськими альп?н?стами братами Максом ? Гу?до Ма?рами й ?тал?йським пров?дником Лу?дж? Р?цц? ^[it] . Ця четв?рка на найближч? роки стала одн??ю з найусп?шн?ших зв'язок альп?н?ст?в у ?вроп?. У 1909 роц? вони пройшли загалом в?с?м нових маршрут?в у Секстенских Долом?тах ^[it] ? на Мармолад? , включно з серйозними маршрутами п?вн?чною ст?ною вершини Торре-Ф?скал?на та п?вн?чним ребром вершини Гран-Вернел ^{[de] [1]} . Також цього року Анджело Д?бона пройшов новий маршрут п?вн?чно-сх?дним ребром на найвищу вершину масиву Тре Ч?ме д? Лаваредо IV категор?? складност? ^[8] .

У 1910 роц? Д?бона зд?йснив дев'ять перших нових маршрут?в сп?льно з братами Ма?р ? Р?цц?. Одним ?з найприм?тн?ших маршрут?в, який вони пройшли, було сходження п?вн?чною ст?ною вершини Ч?ма-Уна ^[it] , яка на той момент залишалася одн??ю з найскладн?ших непройдених ст?н у Долом?тах. Маршрут це 800 метрова вертикальна ст?на та за сучасними оц?нками ма? V/V+ категор?? складност?. Також вони пройшли маршрути на ?ннеркофлер, який сам Д?бона вважав складн?шим, н?ж сходження на Ч?ма-Уна, п?вн?чну ст?ну Кро-дель-Альт?сс?мо у г?рському масив? Брента за маршрутом V+/VI категор?? складност? з використанням трьох гачк?в на 700-метров?й ст?н? на 700-метров?й ст?н?, та маршрут IV+ категор?? складност? зах?дною ст?ною п?вденного п?ка в масив? Крода-дей-Тон? ^{[it] [1]} .

1911 р?к прин?с зв'язц? Д?бона-Ма?р-Ма?р-Р?цц? ще 10 нових першопроходжень. Серед них особливо вид?лявся новий маршрут п?вн?чною ст?ною вершини Сассолунго , пройдений 21 липня 1911 року ? понад 1000 метр?в вертикального лаз?ння з елементами V+ категор?? складност?. У середин? серпня вони пройшли новий маршрут на вершину Лал?дерванд, який Д?бона вважав, поряд з? сходженням на ?ннеркофлер, одним ?з двох складних маршрут?в, як? в?н коли-небудь проходив. Зважаючи на погану погоду, ?м довелося провести н?ч на платформ? на ст?н?. Загалом сходження зайняло 21 годину, за як? вони пройшли 1400 метр?в ст?ни за маршрутом IV/V категор?? складност? з використанням м?н?муму спорядження. Гу?до Ма?р назвав цей маршрут ≪найскладн?шим в Альпах≫ ^[1] . Також у 1911 роц? вони пройшли нов? маршрути на Монте-Попера ^[it] , Ч?ма-Попера (обидв? протяжн?стю 700 метр?в, IV/V категор?? складност?), ? Крода-Росса-д?-Сесто ^[it] (1000 метр?в, IV+ категор?я складност?, у цьому сходженн? також брав участь портер ?гнац Шранцгофер) ^{[6] [9]} .

У 1912 роц? Д?бона, брати Ма?ри та Р?цц? звернули свою увагу за меж? Долом?тових Альп ? в?дв?дали Альпи Доф?не , де зробили першопроходження п?вденною, найскладн?шою ст?ною вершини Мейже ^[en] у масив? Дез-Екрен ^[en] у Франц?? (маршрут протяжн?стю 1300 метр?в, V+ категор?я складност?). Першу спробу пройти цю ст?ну робили ще брати Отто та Ем?ль З?гмонд? ^[en] та Карл Шульц у 1885 роц?, але вона зак?нчилася невдало: маршрут пройти не вдалося, а Ем?ль загинув ^[1] .

1913 року четв?рка розпалася ? з Д?бона залишився лише Гу?до Ма?р. Удвох вони продовжили сходження в Альпах Доф?н? та на Монблан?. 27 червня 1913 року вони зд?йснили перше сходження на вершину Пен-дю-Сукр. Згодом, вершина була перейменована на честь Д?бона й отримала назву Егю?й-Д?бона ^[en] . 1 липня 1913 року вони пройшли новий маршрут п?вн?чним ребром на центральну вершину масиву Л'Елефруад (протяжн?стю 800 метр?в, IV категор?я складност?). Також в Альпах Доф?не вони пройшли новий маршрут п?вн?чно-зах?дною ст?ною вершини Дом-де-н?ж-дез-Екрен (V категор?я складност?). Пот?м Д?бона та Гу?до перем?стилися на Монблан, де також зд?йснили к?лька першопроходжень, включно з новим маршрутом, пройденим 23 серпня 1913 року, п?вн?чно-сх?дним гребенем на вершину Дан-дю-Рекюн ^[fr] маршрут нин? ма? назву маршрут Д?бона-Ма?ра ) ^{[1] [2]} .

Перша св?това в?йна перервала заняття альп?н?змом для Анджело Д?бона. П?сля повернення з фронту, в?н продовжив працювати г?рським пров?дником й ?нструктором з г?рських лиж, але знизив активн?сть у першопроходженн? складних маршрут?в, зд?йснивши у наступн? роки лише к?лька. Найпом?тн?шим ?з них ? сходження п?вденно-зах?дною ст?ною вершини Тофана-д?-Розес ^[en] у 1934 роц? (завдовжки 800 метр?в, IV+ категор?я складност?) ^[10] . Сво? останн? першопроходження Анджело Д?бона зд?йснив у в?ц? 65 рок?в, 28 липня 1944 року п?вн?чною ст?ною вершини Пунта-д?-М?челе ^[6] .

На головн?й площ? Корт?на-д'Ампеццо, яка нин? ма? назву Анджело Д?бона, йому встановлено пам'ятник, виконаний ?тал?йським скульптором Аугусто Мурером у 1976 роц? ^[1] . На честь Анджело Д?бона названо вершину Егюй-Д?бона заввишки 3130 метр?в над р?внем моря у г?рському масив? Дез-Екрен у Франц??, а також вежу Д?бона на п?ку Попена в ?тал?? ^{[1] [2]} .

Анджело Д?бона був пом?щений у список 10 найкращих г?рських пров?дник?в ус?х час?в за верс??ю ≪The Mountain Encyclopedia≫ ^[11] .

• Italo Zandonella Callegher . I signori delle cime: Dolomiti di Comelico, Sappada, Auronzo, Sesto : due secoli di alpinismo : 1820-2002. ? Antiga, 2003. ? 500 p. ? ISBN 8888997008 .
• Franco De Battaglia, Luciano Marisaldi . Enciclopedia delle Dolomiti. ? Zanichelli, 2000. ? 520 p.
• Walter Klier . Stubaier Alpen alpin: Alpenvereinsfuhrer fur Hochalpenwanderer und Bergsteiger. ? Bergverlag Rother GmbH, 2002. ? 444 p. ? ISBN 3763312714 .
• Paolo Paci . Alpi: una grammatica d'alta quota. ? Feltrinelli Editore, 2003. ? 283 p. ? ISBN 887108182X .
• Peter Grupp . Faszination Berg: die Geschichte des Alpinismus. ? Bohlau Verlag Koln Weimar, 2008. ? 391 p. ? ISBN 3412200867 .

Нормативний контроль Freebase :  /m/0fp_wmt