Ал? Абдалла Салех

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Ал? Абдалла Салех
??? ??? ???? ??????
араб. ??? ??? ???? ????
Алі Абдалла Салех علي عبد الله صالح‎‎
Ал? Абдалла Салех
??? ??? ???? ??????
1-й Президент ?мену
1 жовтня 1994 ? 22 с?чня 2012
Попередник посада впроваджена
Наступник Абд Раббо Мансур Гад?
1-й Голова Президентсько? Ради ?мену
22 травня 1990 ? 1 жовтня 1994
Попередник посада впроваджена
Наступник посада скасована
6-й Президент ?менсько? Арабсько? Республ?ки
17 липня 1978 ? 22 травня 1990
Попередник Абдул Кар?м Абдалла аль-Араш?
Наступник посаду скасовано

Народився 21 березня 1947 ( 1947-03-21 ) [1]
Sanhan d , Сана
Помер 4 грудня 2017 ( 2017-12-04 ) [2] (70 рок?в)
Сана , ?мен
Похований Сана
В?домий як пол?тик , в?йськовослужбовець
Кра?на ?мен [3] [4]
Нац?ональн?сть Араб
Пол?тична парт?я Загальний народний конгрес
Батько Abdallah Saleh Afaash d
У шлюб? з Асама Салех
Д?ти Син Ахмед
Профес?я в?йськовий
Рел?г?я мусульманин ? зейдит
Нагороди

Ал? Абдалла Салех ( араб. ??? ??? ???? ???? ‎; 21 березня 1942 ( 19420321 )  ? 4 грудня 2017 ) ? ?менський державний в?йськовий д?яч ? Президент П?вн?чного ?мену (1978 ? 1990), а п?сля об'?днання ?АР ? НДР?  ? голова Президентсько? Ради ?диного ?мену (1990?1994) ? п?зн?ше (з 1994) ? президент об'?днано? кра?ни.

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Ранн? роки [ ред. | ред. код ]

Ал? Абдалла Салех народився 21 березня 1942 у сел? Бейт аль-Ахмар пров?нц?? Сана [5] . Походить з племен? санхан, що входить до плем?нно? конфедерац?? мусульман- зейдит?в  ? Хашид [6] .

В?йськова кар'?ра [ ред. | ред. код ]

Молодий Салех у в?йськов?й форм?

В?йськову кар'?ру почав п?дл?тком у 1958 роц?. П?сля повалення монарх?? 1962 року Салех перейшов на б?к республ?канц?в ? 1963 був зведений у чин лейтенанта 2-го рангу [6] . Повалений ?менський король ? його прихильники, як? втекли на п?вн?ч кра?ни, розв'язали громадянську в?йну , що тривала в?с?м рок?в. У грудн? 1967 роял?сти обложили Сану . Салех був одним з геро?в 70-денно? облоги м?ста [6] , що зак?нчилася перемогою республ?канц?в.

Президент П?вн?чного ?мену [ ред. | ред. код ]

Салех в 1988, як Президент П?вн?чного ?мену
Салех з Джорджом Бушом в 2007

П?сля того як 24 червня 1978 президент Ахмад аль-Гаш?м? загинув п?д час вибуху бомби в аташе-кейс? посланника президента НДР?, Ал? Абдалла Салех став членом Тимчасово? президентсько? ради. 17 липня на надзвичайному зас?данн? УНС переважною б?льш?стю голос?в його було обрано президентом ?АР (П?вн?чного ?мену) ? головнокомандувачем збройними силами кра?ни [7] .

У лютому 1979 напружен?сть м?ж П?вн?чним ? П?вденним ?меном переросла у збройний конфл?кт. П?вн?чно?менськ? в?йська перейшли кордон й атакували к?лька с?л у П?вденному ?мен?, проте п?вденно?менськ? в?йська за радянсько?, кубинсько? ? сх?днон?мецько? п?дтримки вдерлися на п?вн?ч [8] . За посередництва ЛАД у березн? в Кувейт? м?ж двома ?менами була досягнута домовлен?сть про припинення вогню, в?дведення в?йськ ? в?дкриття кордон?в [7] . 17 вересня того ж року на основ? колективного р?шення вс?х кер?вник?в ? персоналу Збройних сил на знак вдячност? за його зусилля з? створення та розвитку Збройних Сил та безпеки Салех отримав звання полковника, а 30 серпня 1982 став генеральним секретарем парт?? Загальний народний конгрес [6] .

22 травня 1983 Салеха було переобрано [9] . 17 липня 1988 Законодавча рада ?АР обрала його на черговий президентський терм?н [9] .

В?це-президент США Д?к Чейн? та президент Ал? Абдалла Салех обговорюють сп?лн? зусилля на конференц?? по боротьб? в м?ст? Сана , 14 березня 2002, ?мен

На чол? ?диного ?мену [ ред. | ред. код ]

У червн? 1989 року м?ж П?вн?чним ? П?вденним ?меном почалися переговори про об'?днання ? наприк?нц? листопада наступного року було п?дписано угоду про об'?днання ?АР ? НДР? в ?дину державу протягом року на основ? проекту конституц?? 1981 [9] . 20 травня 1990 Рада Шури одноголосно надали Салеху звання генерала на знак вдячност? за його величезн? зусилля у справ? об'?днання нац??, а 22 травня в?н п?дняв прапор ?менсько? Республ?ки в Аден? [6] , що ознаменувало собою об'?днання ?мену. Ал? Абдалла Салех став головою президентсько? Ради ново? держави, а прем'?р-м?н?стром ? голова Презид?? Верховно? Народно? Ради НДР? ? Гейдар Абу Бакр аль-Аттас .

Громадянська в?йна ? прикордонн? конфл?кти [ ред. | ред. код ]

1994 року в кра?н? вибухнула Громадянська в?йна. 21 травня л?дери п?вдня оголосили про в?докремлення ? проголосили Демократичну Республ?ку ?мен [10] . У той же день Ал? Абдалла Салех вв?в надзвичайний стан у кра?н?, наказавши розпочати наступ на Аден [9] . До липня урядов? в?йська в?дновили контроль над п?вднем.

16 грудня 1995 спалахнули ?менсько-еритрейськ? збройн? сутички навколо групи остров?в Хан?ш, у результат? яких ?менськ? в?йська зазнали поразки [11] . П?д контроль еритрейських в?йськ перейшов найб?льший з остров?в ? Хан?ш Кеб?р , а в серпн? наступного року ? сус?дн?й остр?в Хан?ш Сах?р [12] . Обидв? держави вир?шили звернутися в м?жнародний арб?тражний суд у Гааз?, який 1998 року визнав належн?сть остров?в ?мену [12] .

Пол?тична криза в ?мен? [ ред. | ред. код ]

Взимку 2010 ? 2011 рр.. У кра?нах арабського св?ту почалися масов? заворушення, викликан? р?зними причинами, але спрямован? головним чином проти чинно? влади. Масов? заворушення призвели до зм?ни влади в Тун?с? й ?гипт? та охопили ?нш? арабськ? кра?ни, зокрема, ?мен. 2 лютого Ал? Абдалла Салех оголосив, що не буде переобиратися на наступний терм?н [13] . Проте наступного дня понад 20 тис. демонстрант?в провели ≪День гн?ву≫, зажадавши в?дставки президента [14] . У наступн? дн? масов? акц?? протесту з вимогою в?дставки президента не припинялися, в?дбулися з?ткнення демонстрант?в з прихильниками влади й пол?ц??ю. 21 лютого Ал? Абдалла Салех оголосив, що не п?де п?д тиском опозиц??: ≪Я п?ду т?льки в одному випадку: якщо зазнаю поразки на виборах≫ .

18 березня Салех вв?в у кра?н? надзвичайний стан, а за два дн? в?дправив уряд у в?дставку [15] [16] . 22 березня в?н висловив готовн?сть п?ти у в?дставку до к?нця 2011 року [17] . У кв?тн? за участю Ради сп?вроб?тництва арабських держав Персько? затоки (GCC) було розроблено план врегулювання, який передбачав в?дставку Ал? Абдулли Салеха з наданням йому ? його с?м'? гарант?й безпеки, а також передачу влади в?це-президенту Абд аль-Рабу Мансуру аль-Хад?. Спочатку ?менський л?дер в?дкидав цей план, пот?м (11 кв?тня) в?н погодився з ним [18] , але 22 травня знову в?дмовився.

23 травня заг?н пол?цейського спецназу за п?дтримки б?йц?в нац?онально? гвард?? спробував заарештувати л?дера племен? хаш?д Садика аль-Ахмар, але б?ля будинку аль-Ахмара по них в?дкрили вогонь, змусивши пол?цейських в?дступити [19] . Прихильники аль-Ахмара незабаром розгорнули бо? з урядовими силами в столиц? кра?ни. П?д ?х контроль перейшли дек?лька урядових установ, зокрема буд?вл? м?н?стерства промисловост? й державного ?нформац?йного агентства [20] . У ход? п'ятиденних бо?в Сана виявилася розд?леною на к?лька частин: Ал? Абдалла Салех контролював п?вденну частину м?ста, в?йська аль-Ахмара ? зах?дну, а п?вн?ч столиц? контролював генерал Ал? Мохсена аль-Ахмар , який п?дтримав опозиц?ю ще в березн? [21] . 27 травня Садик аль-Ахмар оголосив про перемир'я з президентом [22] . У той же день к?лька ?слам?ст?в з угрупування ≪Посл?довники шар?ату≫ взяли адм?н?стративний центр пров?нц?? Аб'ян  ? м?сто Зинджибар [23] . Вже 31 травня бо? в столиц? м?ж прихильниками Салеха ? аль-Ахмар поновилися.

3 червня в результат? обстр?лу мечет? на територ?? президентсько? резиденц?? було поранено самого Салеха, а також прем'?р-м?н?стра й сп?кера парламенту, що супроводжували його, при цьому загинули семеро охоронц?в [24] . Наступного дня президент прибув на л?кування в Сауд?вську Арав?ю [25] . За пов?домленням американських ЗМ?, Салех серйозно постраждав п?д час вибуху: 40 % його шк?ри було вкрито оп?ками, також у нього виявили внутр?шньочерепний крововилив [26] .

С?м'я [ ред. | ред. код ]

1970 року в Салеха народився старший син ? Ахмед. В?н навчався у США та у в?йськов?й академ?? в Сандгерст? . У 2000 роц? Ахмед отримав посаду голови Республ?кансько? гвард?? ?мену [27] . П?сля цього отримав посаду посла ?мену у ОАЕ . У 2019 роц? Республ?канську гвард?ю очолив ?нший син ? Тар?к Салех.

?диноутробний брат Салеха в?д другого шлюбу матер? ? бригадний генерал Ал? Мохсен Салех аль-Махар керував Республ?канською гвард??ю, допоки не був зам?нений на свого плем?нника [27] . П?д час арабсько? весни команвав п?вн?чним в?йськовим округом та 1-ю бронетанковою див?з??ю (одним з найб?льш бо?здатних в?йськовим з'?днанням у кра?н?) та перейшов на сторону повстанц?в [28] . ?нший ?диноутробний брат ? генерал Мухамад Салех аль-Ахмар керував пов?тряними силами кра?ни [29] .

Плем?нник ? генерал Тар?к Мухаммад Абдалла Салех очолював Президентську гвард?ю [29] .

Смерть [ ред. | ред. код ]

29 листопада 2017 року, м?ж прихильниками Салеха й хуситами спалахнув конфл?кт навколо мечет?, що носить ?м'я Салеха [30] . 2 грудня парт?я Салеха закликала народ ?мену до повстання проти хусит?в [30] .

4 грудня 2017 року Ал? Абдалла Салех був убитий п?д час перестр?лки п?сля безусп?шно? спроби його арешту силами МВС, п?дконтрольними ополченню ≪Ансар Аллах≫ [31] . Також був убитий генеральний секретар парт?? ВНК Ар?ф Аль-Зукав , а його сина заарештували [32] . Т?ло Салеха пронесли м?стом на ковдр? та поховали вноч? з 5 на 6 грудня 2017 року у Сан?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. https://pantheon.world/profile/person/Ali_Abdullah_Saleh
  2. https://www.lemonde.fr/yemen/article/2017/12/05/ali-abdullah-saleh-fantome-et-mauvaise-conscience-de-l-etat-yemenite_5224575_1667193.html
  3. http://www.nytimes.com/2011/04/05/world/middleeast/05terror.html
  4. http://www.nytimes.com/2011/03/26/world/middleeast/26yemen.html
  5. Али Абдалла САЛЕХ (рос.) . Справочник ≪Коммерсантъ≫. Арх?в ориг?налу за 9 червня 2011 . Процитовано 5 червня 2011 .
  6. а б в г д Ali Abdullah Saleh (англ.) . GlobalSecurity.org. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2011 . Процитовано 5 червня 2011 .
  7. а б Академия Наук СССР. Новейшая история Арабских стран Азии 1917-1985. ? М . : Наука , 1988. ? С. 440-445.
  8. George C. Kohn. Dictionary of wars. Facts on File library of world histor . ? Infobase Publishing, 2007. ? Т. 50. ? С. 615. ? ISBN 0816065772 , 9780816065776.
    Ориг?нальний текст (англ.)
    Mutual hostilities increased until February 24, 1979, when troops on both sides of the border fired on each other. Noth Yemenite forces were led by radical army offices across the border and attacked a number of villages in South Yemen; with Soviet, Cuban, and East German, South Yemenite troops invaded the north. Alarmed by this invasion of its ally, Saudi Arabia called an emergency meeting of the League of Arab States and, along with the United States, rushed arms to North Yemen. A U.S. naval task force was sent to the Arabian sea.
  9. а б в г ЙЕМЕН в XX веке (рос.) . Хронос. Арх?в ориг?налу за 24 червня 2011 . Процитовано 6 червня 2011 .
  10. Yemeni Civil War - 1994 (англ.) . GlobalSecurity.org. Арх?в ориг?налу за 1 липня 2017 . Процитовано 6 червня 2011 .
  11. Hanish Island Conflict (англ.) . GlobalSecurity.org. Арх?в ориг?налу за 4 червня 2011 . Процитовано 6 червня 2011 .
  12. а б Юрченко В. П. О ситуации в районе Красного моря (рос.) . Институт Ближнего Востока. Арх?в ориг?налу за 3 с?чня 2011 . Процитовано 6 червня 2011 .
  13. Президент Йемена отказался от участия в выборах (рос.) . "Лента.Ру". 02.02.2011. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2011 . Процитовано 7 червня 2011 .
  14. Более 20 тыс человек участвуют в демонстрации в столице Йемена (рос.) . РИА Новости. 03/02/2011. Арх?в ориг?налу за 9 лютого 2011 . Процитовано 7 червня 2011 .
  15. В Йемене объявили режим чрезвычайного положения (рос.) . "Лента.Ру". 18.03.2011. Арх?в ориг?налу за 31 травня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  16. Президент Йемена распустил правительство (рос.) . "Лента.Ру". 20.03.2011. Арх?в ориг?налу за 22 березня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  17. Президент Йемена согласился уйти в отставку раньше срока (рос.) . "Лента.Ру". 22.03.2011. Арх?в ориг?налу за 27 травня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  18. Президент Йемена согласился уйти в отставку (рос.) . "Лента.Ру". 11.04.2011. Арх?в ориг?налу за 14 червня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  19. Яковина Иван (25.05.2011). Племена против Салеха (рос.) . "Лента.Ру". Арх?в ориг?налу за 31 травня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  20. Клан президента Йемена перешел на сторону оппозиции и захватывает столицу страны (рос.) . NEWSru.com. 24 мая 2011 г. Арх?в ориг?налу за 27 травня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  21. Яковина Иван (27.05.2011). Столица Йемена оказалась разделенной (рос.) . "Лента.Ру". Арх?в ориг?налу за 2 червня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  22. Яковина Иван (27.05.2011). Один из противников президента Йемена согласился на перемирие (рос.) . "Лента.Ру". Арх?в ориг?налу за 27 вересня 2013 . Процитовано 8 червня 2011 .
  23. Сергей Строкань (31.05.2011). В Йемене обустраиваются исламисты (рос.) . Газета "Коммерсантъ".
  24. BBC ? Yemen: President Saleh 'injured' in attack on palace . Арх?в ориг?налу за 6 червня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  25. Яковина Иван (05.06.2011). Раненый президент Йемена прибыл в Саудовскую Аравию (рос.) . "Лента.Ру". Арх?в ориг?налу за 9 червня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  26. BBC ? Yemen: Saleh 'gravely wounded' in rocket attack . Арх?в ориг?налу за 8 червня 2011 . Процитовано 8 червня 2011 .
  27. а б Yemen Crisis: Key players (рос.) . BBC. 6 червня 2011. Арх?в ориг?налу за 10 лютого 2021 . Процитовано 1 с?чня 2021 .
  28. В Йемене военные переходят на сторону оппозиции. Генерал-мятежник окружил танками президентский дворец (рос.) . NEWSru.com. 21 марта 2011 г. Арх?в ориг?налу за 4 червня 2021 . Процитовано 1 с?чня 2021 .
  29. а б Saleh nephew 'quits as Yemen presidential guard chief' (англ.) . BBC. 27 кв?тня 2012. Арх?в ориг?налу за 23 лютого 2021 . Процитовано 1 с?чня 2021 .
  30. а б Арабська коал?ц?я прив?тала розрив екс-президента ?мену з хуситами (англ.) . РИА Новости. 02.12.2017. Арх?в ориг?налу за 5 грудня 2017 . Процитовано 4 грудня 2017 .
  31. ?мен? п?д час бо?в загинув експрезидент
  32. ЗМ?: хусити взяли в полон сина убитого екс-президента ?мену . Арх?в ориг?налу за 5 грудня 2017 . Процитовано 4 грудня 2017 .

Див. також [ ред. | ред. код ]