У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з таким ?м'ям:
Аль-Хусейн
.
Аль-Хусейн I
(
араб.
???? ??? ?????
;
1669
?
13 травня
1740
) ? 1-й
бей Тун?су
з династ?? Хусейнид?в в
1705
?
1735
роках.
Походив з роду кулугли (д?ти яничар ? бербер?йок). Син яничара ? голови залоги Кефу Ал? аль-Турк?, що мав турецьке або грецьке походження з Балкан, Крит чи Анатол??. Мат?р'ю була Хафс?я представниця берберського племен? з клану бану-шарн?. Народився 1669 року в м.
Ель-Кеф
. 1675 року разом з родиною перебира?ться до столиц?.
Вступив до яничарського корпусу. За час?в
Мухаммада-бея
отримав посаду хазнадара (скарбника). Наступний бей
Рамдан
призначив Хусейна агою сипах?в (к?ннотно? гвард??). При
Мурад-бе? III
ста\ ка?дом (нам?сником) на п?вдн? Тун?су.
1702 року п?дтримав заколот
?браг?ма аль-Шар?фа
, який повалив Мурад-бея III. Признача?ться ка??ю ?браг?ма, що став бе?м, де?м ? пашею Тун?су.
1705 року п?сля поразки в?д алжирського в?йська й полону ?браг?ма фактично перебрав владу в Тун?с?. Витримав облогу алжирського в?йська, змусивши дея
Хаджи Мустафу
в?дступити. За цим 15 липня 1705 року оголошений новим бе?м ? пашею. Призначив де?м Мухаммада аль-Асфара. Невдовз? алжирц? надали допомогу ?браг?му аль-Шар?фу, що рушив на Тун?с. Вт?м Аль-Хусейну I вдалося п?д?слати вбивцю, який вбив ?браг?ма. П?сля цього з 18-тисячним в?йськом у битвах б?ля Бурдж-аль-Амар та Маджаз Аль-Баб завдав поразки алжирським в?йськам.
Отримав п?дтвердження свого статусу в?д османського дивана. Разом з тим в?дчував непевн?сть становища, спираючись переважно на мамлюк?в з ?вропейц?в-ренегат?в та яничар. 1706 року придушив заколот дея Мухаммада аль-Асфара, поставивши зам?сть нього свого родича Кара-Мустафу. Обмежив судов? повноваження кад?, також впровадив посаду в?йськового кад?, яких став особисто призначати.
Деякий час мусив дипломатичними та ф?нансовими заходами привертати на св?й б?к бербер?в та араб?в. також призначив сво?х зят?в Ахмада Челеб?, Сулеймана аль-Кабер? та Реджеба на основн? посади в держав?. Лише у 1710 року зум?в укласти мирний догов?р з Алжиром.
П?дняв св?й авторитет ретельним виконанням ?сламських припис?в, посиливши серед ус?х верств вимогу дотримання Корану. Водночас розпочав значн? буд?вельн? про?кти, зв?вши медресе Дай?р?в ? Аль-Хусейн?я в Тун?с?, пот?м в Кайруан?, Сфакс?, Суз?, Нефт?, мечеть в Бардо.
Його спроби оголосити сво?м наступником когось ?з син?в викликало невдоволення небожа й названого сина
Ал?
(через в?дсутн?сть до 1710 року син?в у бея був спадко?мцем трону), але 1725 року бей оголосив сво?м спадко?мцем сина
Мухаммада
, передавши Ал? титул паш?. Той у 1728 роц? п?дняв повстання, спираючись на племена на кордон? з Алжиром. Проте в?йська бея завдали Ал? поразки, який вт?к до Алжиру. Тут Аль-Хусейн I став сплачувати кошти дею
Абд?-паши
за утримання небожа п?д вартою.
1735 року неб?ж Ал? за п?дтримки алжирц?в (?м Аль-Хусейн припинив виплати) п?дняв повстання. У битв? б?ля См?ндж? Аль-Хусейн I зазнав поразки, вимушений був т?кати до Суса, а пот?м Кайруану. Тун?с зайняв Ал?, оголошений бе?м. П?сля тривало? облоги Кайруан захопили, колишнього бея схоплено й негайно страчено. Його сини Мухаммад ?
Ал?
зум?ли втекти.
- El Mokhtar Bey, De la dynastie husseinite. Le fondateur Hussein Ben Ali. 1705?1735 ? 1740, ed. Serviced, Tunis, 1993
- Brett, Michael; Fentress, Elizabeth (1997), The Berbers, Wiley-Blackwell,
ISBN 0631207678
.