Алатирський пов?т

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Алатирський пов?т
Герб
Адм. центр Алатир
Кра?на   Рос?йська ?мпер?я ,   Рос?йська республ?ка ,   Рос?йська СФРР ?   СРСР
Рег?он Симб?рська губерн?я [1]
Чуваська Автономна Радянська Соц?ал?стична Республ?ка
Симб?рське нам?сництво
Казанська губерн?я [d]
Алатирська пров?нц?я
Населення
 - повне 162 335 ос?б ( 1897 ) [1]
Площа
 - повна 5 499 413 010 квадратний метр
Дата заснування 1565
Дата л?кв?дац?? 5 вересня 1927

Алатирський пов?т  ? адм?н?стративно-територ?альна одиниця Московського царства й Рос?йсько? ?мпер??, що ?снувала у 1565?1927 роках. У 1565?1708 роках у Приказ? Казанского палацу , у 1708?1718 роках у Казанськ?й губерн?? , у 1719?1780 роках ? Нижньогородськ?й губерн?? , у 1780?1796 роках у Симб?рському нам?сництв? [2] , у 1796?1925 роках у Симб?рськ?й губерн?? . Пов?тове м?сто ? Алатир .

Земля Алатирського пов?ту тепер в?дноситься до Чуваш?? та п?вдень - до Ульяносько? област?. Алатирський пов?т ?сторично пов'язано з ерзьою й татарами.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Алатирський пов?т утворено у 2-й половин? 16 стор?ччя з центром у м?ст? Алатир , що був зведений за походу московського царя ?вана IV Грозного на Казанське ханство у 1552 роц? на л?вому берез? Сури , при впад?нн? Алатиря .

У 16 ? 1-й половин? 17 стор?ччя Алатирський пов?т межував з Нижньогородським , Курмишським , Св?яжським , Арзамаським й Темниковським пов?тами, на п?вдн? ? з Диким полем .

У середин? 17 стор?ччя через проведення Б?лгород-Симб?рсько? укр?плено? л?н?? частина територ?? в?д?йшла до Симб?рського й Саранського пов?т?в.

За останньо? чверт? 18 стор?ччя за рахунок територ?? Алатирського пов?ту утворилися Ардатовський й Карсунський пов?ти Симб?рсько? губерн?? .

Устр?й

[ ред. | ред. код ]

У 16-17 стор?ччях Алатирський пов?т за внутр?шн?м устро?м, нац?ональному та соц?альному складу мешканц?в мало в?др?знявся в?д ?нших пов?т?в Мордов??.

Дворцове населення п?дпорядковувалося Наказн?й ?зб?, пот?м Новотро?цьк?й (Ардатовський) дворцов?й керуюч?й контор?. Устро?м рос?йських пом?щицьких, монастирських селян займалася во?водська канцеляр?я.

Для власницьких селян пов?т под?лявся на Верхньосурський, Верньоалатирський, Нижньосурський, Верхньоп'янський й П'янський стани.

Дворцова волость була розд?лена на Верхньосурський, Верхньалатирський, Нижньосурський (Чукальський) стани.

Поселення

[ ред. | ред. код ]

У 1-й чверт? 18 стор?ччя на територ?? пов?ту ?снувало 423 поселення, у тому числ? 269 ? пом?щицьких селян, 16 ? монастирських, 26 ? палацових рос?йських селян, 85 ? палацово? мордви й 27 поселень державних татар.

Господарство

[ ред. | ред. код ]

В Алатирських л?сах зустр?чалися бортники Арзамаського , Темниковського, Св?яжського пов?т?в.

В Алатирському пов?т? розвивалися землеробське виробництво, винокурна, скляна, поташня промислов?сть, чисельн? промисли (струговий, вуглежогний, в?зництво, бурлацтво, бондарський, бортний, рибальський). Рег?он мав м?цн? економ?чн? зв'язки з багатьма територ?ями центрально?, п?вдкнно? й п?вн?чно-зах?дно? частин Московського царства.

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Гераклитов А. А. Алатырская мордва. ? Саранск, 1938
  • Димитриев В. Д. История Чувашии в XVIII в.? Чебоксары, 1959
  • Кочетков В. Д. Алатырь.? Чебоксары, 1978.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Алатырский уезд // Энциклопедический словарь ? СПб : Брокгауз ? Ефрон , 1905. ? Т. доп. I. ? С. 67?68. ? 956 с.
  2. Подготовил О. М. Репьёв // (20 липня 2010). Топографическое описание Симбирского наместничества 1785 г. T. Г. Масленицкий. Алатырский уезд . web.archive.org. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2010 . Процитовано 7 листопада 2019 .