Адр?ан IV

	Адр?ан IV
	Папа Римський
	Папа Римський
4 грудня 1154 ? 1 вересня 1159
Попередник:	Анастас?й IV
Наступник:	Олександр III
?м'я при народженн?:	Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-enm" does not exist.
Дата народження:	не ран?ше 1100 ? не п?зн?ше 1120
М?сце народження:	Сент-Олбанс , Корол?вство Англ?я або Ебботс-Ленгл? , Гертфордшир [d] , Корол?вство Англ?я
Дата смерт?:	1 вересня 1159
М?сце смерт?:	Анань? , Папська держава , Священна Римська ?мпер?я
Поховання:	Гроти Ватикану
Громадянство:	Корол?вство Англ?я
Рел?г?я:	католицька церква
Осв?та:	St Albans School d
?нтрон?зац?я :	5 грудня 1154
У миру:	Н?колас Брейксп?р
	Мед?афайли у В?к?сховищ?

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з таким ?м'ям: Адр?ан .

Адр?ан IV ( лат. Hadrianus ; мирське ?м'я: Н?колас Брейксп?р англ. Nicholas Breakspear , бл. 1100 ? 1 вересня 1159 , Анань? ) ? сто ш?стдесят восьмий папа Римський ( 4 грудня 1154 ? 1 вересня 1159 , ?диний (на тепер?шн?й час) папа англ?йського походження. Прихильник папсько? теократ??. У 1152?1154 роках був легатом у Скандинав?? де зм?цнив зв'язок тамтешн?х кра?н з Римом. В обм?н на видачу Арнольда Бреш?анського , страту якого схвалив, коронував Фр?др?ха I Барбароссу на престол н?мецько? ?мпер?? та в?дмовив Генр?ху II у проханн? про передачу ?рланд?? англ?йськ?й корон? в абсолютну власн?сть . 1156 року формально надав норманському герцогов? В?льгельму ? Сицил?ю та П?вденну ?тал?ю.

Духовна кар'?ра

Н?колас Брейксп?р народився близько 1115 року в Ебботс-Ленгл? в графств? Гартфордшир . Батьком Н?коласа був Роберт Брейксп?р, який у подальшому став ченцем у Сент-Олбанс? . В юнацьк? роки Н?колас вирушив на навчання до Парижа , пот?м прийняв постриг в монастир? святого Руфуса в Арл? , де був посл?довно обраний пр?ором та абатом . Суворе управл?ння монастирем зробило Н?коласа об'?ктом скарг до Рима , проте ц? скарги мали протилежний результат: папа ?вген?й III викликав абата в Рим й надав йому сан кардинала-?пископа Альбано у грудн? 1149 року.

У 1152 ? 1154 роках Н?колас Брейксп?р був папським легатом у Скандинав?? , де керував створенням у Н?дарос? (нин? Тронгейм ) норвезького арх??пископства та сприяв створенню незалежно? в?д Дан?? шведсько? митропол?? в Уппсал? (останню було визнано 1164 року, вже п?сля смерт? Брейксп?ра).

П?сля усп?шного завершення м?с?? Брейксп?р повернувся до Рима 1154 року. П?сля смерт? Анастас?я IV був обраний на папський престол та узяв ?м'я Адр?ана IV ( 4 грудня 1154 року).

Конфл?кт ?з римським сенатом

До моменту обрання Адр?ана IV св?тська влада пап у Рим? перебувала у стан? занепаду. П?д впливом популярного пропов?дника Арнольда Бреш?анського римський сенат в?дкрито ?гнорував пап, а ?вген?й III та Анастас?й IV , попередники Адр?ана IV, пок?рно терп?ли викриття Арнольда. П?сля сво?? ?нтрон?зац?? Адр?ан IV виявив, що п?д його владою перебува? т?льки Ватикан ?з собором святого Петра , а приб?чники Арнольда контролюють решту Рима. Адр?ан IV зажадав в?д Арнольда залишити Рим, але пропов?дник про?гнорував папський наказ, а приб?чники останнього на Via Sacra напали на кардинала Гв?до й ранили його. У в?дпов?дь Адр?ан IV п?шов на безпрецедентний крок ? у Великий п?ст 1155 року на Рим вперше в його ?стор?? було накладено ?нтердикт . Ус? богослуж?ння й приватн? треби (за винятком хрещення немовлят ? причащання помираючих) було припинено. П?сля нетривалого опору римляни здались: у Велику п'ятницю обурений натовп обложив сенатор?в на Кап?тол?? , й останн? ухвалили р?шення про вигнання Арнольда Бреш?анского та його посл?довник?в з м?ста. Задоволений безкровним в?дновленням папсько? влади над м?стом Адр?ан IV скасував ?нтердикт ? зд?йснив Великодн? богослуж?ння в кафедральному Латеранському собор? .

Коронац?я Фр?др?ха Барбаросси

Великим зовн?шньопол?тичним завданням папи було досягнення домовленост? з новим н?мецьким королем Фр?др?хом Барбароссою . Оск?льки його дядько Конрад III так ? не зм?г домогтись ?мператорсько? коронац?? та першим з наступник?в Оттона I помер королем, а не ?мператором, Фр?др?х одразу ж розпочав сво? правл?ння з походу до ?тал?? . На Великдень 1155 року Фр?др?х був коронований у Пав?? зал?зною короною ?тал?йських корол?в , а пот?м зруйнував повстале м?сто Тортона й рушив через Тоскану на Рим . Адр?ан IV в?дрядив двох кардинал?в для перемовин з королем. Зустр?ч в?дбулась у Сан-Кв?р?ко, п?д С??ною , й там сторони швидко д?йшли згоди. В?д ?мен? папи кардинали об?цяли королю ?мператорську коронац?ю, а Фр?др?х на ?хн? прохання захопив Арнольда Бреш?анського , який переховувався в одному з тосканських замк?в, ? передав його на суд папи.

9 червня 1155 року в Кампо-Грассо в?дбулась перша особиста зустр?ч Адр?ана IV та Фр?др?ха Барбаросси, що завершилась гучним провалом. За етикетом король мав узяти папського коня за вуздечку та притримувати стремено , поки папа не сп?шиться; п?сля цього король мав поц?лувати папську туфлю , й т?льки п?сля цього папа дарував монарху в?тання миру. З ус?х належних церемон?й Фр?др?х I погодився лише поц?лувати туфлю, й розгн?ваний папа в?дмовився ц?лувати короля. Адр?ан IV заявив, що вс? попередн? ?мператори завжди виконували церемон?ю на знак пошани до апостол?в Петра й Павла , наступниками яких ? папи. Допоки церемон?ю не буде виконано в повному обсяз?, перемовини в?дбутись не можуть. ≪Конфл?кт б?ля к?нсько? морди≫ тривав два дн?, й т?льки 11 червня Фр?др?х I надав необх?дн? знаки пошани. Вичерпавши конфл?кт, сторони швидко д?йшли згоди: папа й монарх вза?мно зобов'язались не вступати до сепаратних перемовин з римським сенатом , в?зант?йським ?мператором Ману?лом I та сицил?йським королем В?льгельмом Злим ; Фр?др?х пооб?цяв захищати ?нтереси папи, а Адр?ан IV ? в?длучити в?д Церкви вс?х противник?в монарха, як? п?сля трьох попереджень не складуть збро?. П?сля досягнення згоди Адр?ан IV ? Фр?др?х I вирушили до Рима.

Неподал?к в?д В?чного М?ста 17 червня 1155 року Фр?др?ха прив?тала депутац?я римського сенату. Сенатори зажадали в?д короля гарант?й м?ських свобод, сплати 5000 фунт?в золотом , ? т?льки п?сля цього Рим погоджувався на в'?зд Фр?др?ха для коронац??. У в?дпов?дь Фр?др?х I заявив, що не бажа? отримувати дари в?д римлян, але прийшов вимагати сво? за правом; жодних гарант?й ? грошових кошт?в в обм?н на майбутню коронац?ю король давати нам?ру не мав. Адр?ан IV порадив Фр?др?ху в?дрядити заг?н лицар?в на чол? з кардиналом Оттав?ано Монт?челл? для зайняття Ватикану , що й було зроблено; було також вир?шено не чекати нед?л? для проведення коронац??. Вранц? в суботу 18 червня 1155 року Адр?ан IV ? Фр?др?х I вступили в попередньо захоплений Ватикан, та довгооч?кувана коронац?я в?дбулась. Без ус?ляких урочистостей ?мператор одразу п?сля коронац?? залишив Рим ? повернувся до свого табору на Монте-Мар?о, а Адр?ан IV залишився в собор? святого Петра , який був п?д охороною н?мецького загону.

У той же час римський сенат зас?дав на Кап?тол?? та обговорював заходи щодо перешкоджання коронац??. Дов?давшись про коронац?ю, що в?дбулась без ?хнього дозволу, сенатори закликали римлян до збро?. Озбро?н? римляни вирушили на Ватикан: один заг?н ? напряму через м?ст Сант-Анджело , другий ? через Тибрський остр?в ? Трастевере . Зам?сть святкувань н?мецька арм?я була змушена знову вступити в Рим ? битись ?з м?стянами. Т?льки до завершення дня Фр?др?ху I удалось в?дкинути римлян на л?вий берег Тибру . У нед?лю вранц? 19 червня з'ясувалось, що римляни забарикадували вс? мости через Тибр ? м?ськ? брами. Фр?др?х I, вже дом?гшись коронац??, не бажав вести тривалу облогу й в?дв?в свою арм?ю на п?вн?ч. Адр?ан IV, який з ризиком для себе пров?в коронац?ю та втратив через не? контроль над сво?ю столицею, залишився без п?дтримки в Т?вол? .

Союз ?з В?зант??ю проти Сицил?йського корол?вства та Беневентська угода 1156 року

Вл?тку 1155 року в материков?й частин? Сицил?йського корол?вства почався широкомасштабний баронський заколот , який одразу ж п?дтримала В?зант?я , що прагнула в?дновити контроль над П?вденною ?тал??ю . У друг?й половин? 1155 року в?зант?йськ? в?йська й повстал? барони ц?лковито п?дкорили соб? Апул?ю . Адр?ан IV, який хоч ? об?цяв Фр?др?ху I не ставати до сепаратних перемовин з В?зант??ю, проте оск?льки в?дчував себе обманутим, скористався ситуац??ю. В обм?н на в?зант?йську ф?нансову допомогу й об?цянку передати п?д його владу три м?ста на апул?йському узбережж?, Адр?ан IV виступив 29 вересня 1155 року з? сво?ю арм??ю на боц? В?зант??. За короткий час Адр?ан IV дом?гся контролю над Кампан??ю , та м?сцев? барони (в тому числ?, ран?ше вигнаний Рожером II Роберт II Капуанський ) визнали його сво?м сюзереном .

Усп?хи папи, В?зант?? та апул?йських барон?в багато в чому пояснювались апат??ю короля Сицил?? В?льгельма Злого , який безд?яльно спостер?гав упродовж 1155 року за втратою сво?х континентальних волод?нь. На початку 1156 року сицил?йським радникам удалось переконати короля виступити проти ворог?в, що вже святкували перемогу, як? до того ж пересварились м?ж собою. 28 травня 1156 року сицил?йц? розбили в?зант?йський флот при Бринд?з? , п?сля чого швидко в?дновили контроль над ран?ше втраченими територ?ями. Адр?ан IV, який знову залишився без союзник?в, був змушений почати перемовини з В?льгельмом Злим. 18 червня 1156 року папа й король п?дписали угоду в Беневенто , що стала найб?льш значним дипломатичним тр?умфом Готв?л?в над папством.

За Беневентською угодою 1156 року В?льгельм I Злий збер?г сво? спадков? повноваження папського легата на остров? Сицил?я , а до континентально? частини корол?вства папа м?г призначати легат?в т?льки у виняткових випадках. Призначення ?пископ?в на Сицил?? все ще залишалось прерогативою короля. Адр?ан IV був змушений визнати при?днання до Сицил?йського корол?вства пров?нц?й Абруцц? та Марке , що ран?ше належали до Папсько? област? але були захоплен? синами Рожера II вже п?сля оф?ц?йного миру з ?ннокент??м II ( 1139 ).

Под?? 1155?1156 рок?в докор?нним чином зм?нили розташування сил на Апенн?нах : папи, хоч ? ц?ною значних поступок, знайшли пост?йного та в?рного союзника в норманських королях Сицил??, ?мператор Фр?др?х I у сво?х спробах поставити ?тал?ю п?д св?й контроль ставав противником папства.

Конфл?кт ?з Фр?др?хом Барбароссою

В?дкрита сутичка м?ж папством та ?мператором в?дбулась на ?мперському сейм? в Безансон? (жовтень 1157 року). Папськ? легати (одним з них був секретар Адр?ана IV Роланд ) зачитали послання понтиф?ка, в якому в?н звинуватив ?мператора в непроведенн? належного розсл?дування розб?йницького нападу на арх??пископа Лундського, що сталось на територ?? Н?меччини. У посланн? папа нагадував ?мператору про сво? милост?, в тому числ? щодо коронац?? , й об?цяв сво? покровительство в раз? покори. Зазначен? у посланн? терм?ни conferre й beneficia зазвичай використовувались п?д час надання феоду васалу його сюзереном . Послання спричинило вибух гн?ву, а пфальцграф Бавар?? Отто погрожував Роланду мечем. Дов?давшись про це, Адр?ан IV написав друге, б?льш м'яке, послання Фр?др?ху I, й ?мператор прийняв пояснення папи. Тим не менше, под?? в Безансон? остаточно в?дкинули папу в?д ?мператора.

В липн? 1158 року Фр?др?х I вирушив у св?й другий ?тал?йський пох?д з нам?ром п?дкорити Ломбард?ю . У в?дпов?дь ломбардськ? м?ста почали перемовини з Адр?аном IV та В?льгельмом Злим на предмет укладання загально ?тал?йського союзу проти ?мператора. В серпн? 1159 року представники М?лана , Кремони , П'яченци та Бреш?? зустр?лись в Анань? з Адр?аном IV та послом В?льгельма Злого (можливо, ним був перший м?н?стр Майо ) та уклали угоду, що стала прообразом майбутньо? Ломбардсько? л?ги .

З метою виконання угоди з ломбардськими м?стами Адр?ан IV мав в?длучити в?д Церкви ?мператора, але цьому завадила раптова смерть папи. Адр?ан IV помер 1 вересня 1159 року в Анань? в?д нападу ≪грудно? жаби≫, можливо, був отру?ний. До обрання його наступника втрутився Фр?др?х I, та в результат? одночасно були проголошен? два папи: Олександр III (кардинал Роланд, який був одним з легат?в на сейм? в Безансон?) й В?ктор IV (Оттав?ано Монт?челл?), що стало початком тривало? схизми .

Прим?тки

↑ ^а ^б autori vari Enciclopedia dei Papi ? 2000.
d:Track:Q2818964 d:Track:Q3725036
↑ Catholic-Hierarchy.org ? USA : 1990.
d:Track:Q30 d:Track:Q3892772

Джерела

Джон Норв?ч . Розкв?т ? занепад Сицил?йського корол?вства. Нормандц? в Сицил??. 1130-1194. ? Москва : Центрполиграф, 2005. ? С. 168-245. ? 399 с. ? ISBN 5-9524-1752-3 .
Стаття ≪Адр?ан IV≫ в Католицьк?й енциклопед?? 1913 року [ Арх?вовано 29 липня 2013 у Wayback Machine .]
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). ? СПб . : Ф. А. Брокгауз , И. А. Ефрон , 1890?1907.
Адриан IV (рос?йською) . Православна енциклопед?я . Арх?в ориг?налу за 24 травня 2012 . Процитовано 24 грудня 2012 .
Адриан IV (англ?йською) . Encyclopædia Britannica . Арх?в ориг?налу за 24 травня 2012 . Процитовано 24 грудня 2012 .
Адр?ан IV (англ?йською) . Catholic Encyclopedia . Арх?в ориг?налу за 24 травня 2012 . Процитовано 24 грудня 2012 .
Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Посилання

Адр?ан IV [ Арх?вовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine .] // ВУЕ

Портал ≪?тал?я≫ Портал ≪Католицтво≫ Портал ≪Ватикан≫

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q3725036"><i_class="wef_low_priority_links">[[:it:AA.VV.|autori_vari]]</i>_[http://www.treccani.it/enciclopedia/adriano-iv_%28Enciclopedia_dei_Papi%29/_Enciclopedia_dei_Papi]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2818964]][[d:Track:Q3725036]]</div>-1] а ^б autori vari Enciclopedia dei Papi ? 2000.
d:Track:Q2818964 d:Track:Q3725036

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q3892772">[[:Catholic-Hierarchy.org|Catholic-Hierarchy.org]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Сполучені_Штати_Америки|USA]]:_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q30]][[d:Track:Q3892772]]</div>-2] Catholic-Hierarchy.org ? USA : 1990.
d:Track:Q30 d:Track:Q3892772

[1]

[2]

Адр?ан IV

Зм?ст

Духовна кар'?ра

Конфл?кт ?з римським сенатом

Коронац?я Фр?др?ха Барбаросси

Союз ?з В?зант??ю проти Сицил?йського корол?вства та Беневентська угода 1156 року

Конфл?кт ?з Фр?др?хом Барбароссою

Прим?тки

Джерела

Посилання

Нав?гац?йне меню

Адр?ан IV

Духовна кар'?ра

Конфл?кт ?з римським сенатом

Коронац?я Фр?др?ха Барбаросси

Союз ?з В?зант??ю проти Сицил?йського корол?вства та Беневентська угода 1156 року

Конфл?кт ?з Фр?др?хом Барбароссою

Прим?тки

Джерела

Посилання

Нав?гац?йне меню

Пошук