Авгу?сто Се?сар Санд??но Кальдеро?н
(часто також Аугусто;
1895
?
1934
,
Манагуа
) ?
Н?карагуанський
пол?тичний д?яч
, л?дер Нац?онально-визвольно? революц?йно? в?йни 1927?1934 рок?в,
нац?ональний герой
кра?ни.
Народився у 1895 роц? у Н?к?ноомо, Масая, в селянськ?й родин?. Батько Санд?но ? заможний селянин Грегор?о Санд?но, мати ? прибиральниця Маргарита Кальдерон. Протягом 12 рок?в Грегор?о Санд?но в?дмовлявся визнати
сина
Аугусто законним, проте пот?м прийняв його в с?м'ю
[4]
.
У
1921
роц? Аугусто Санд?но ледь не вбив сина видатного м?сцевого представника Консервативно? парт??, який образливо висловився про його мат?р, ? змушений був
ем?грувати
. Побував в
Гондурас?
,
Гватемал?
та
Мексиц?
. За наполяганням батька (терм?н давност? злочину вийшов) повернувся в червн? 1926 року в Н?карагуа; вплив його жертви не дозволив йому оселитися в сел? за м?сцем народження, ? в п?дсумку Санд?но влаштувався на золот?й шахт? в Нуева-Сегов?я, що належала американцям. Там в?н читав лекц?? шахтарям про соц?альну нер?вн?сть ? необх?дност? зм?н.
Американськ? в?йськов? позують з трофейним прапором сандин?ст?в (близько 1933 року)
З середини 1927 року перебував у збройн?й опозиц?? до правлячого режиму, п?дтримуваного
США
. Спершу в?н стояв за в?дновлення законно? влади, зг?дно з конституц?йними засадами, а пот?м став боротися проти угоди Есп?но-Негро, що передбачав оп?ку Н?карагуа американським урядом, розглядаючи його як загрозу н?карагуансько? незалежност?. У результат? тривалого очоленого ним повстанського руху, зум?в домогтися виведення розм?щених в кра?н? американських в?йськ, але в ход? чергового раунду переговор?в про демоб?л?зац?ю сво?? арм?? був зрадницьк? заарештований кер?вником Нац?онально? гвард?? Н?карагуа, згодом президентом кра?ни,
Анастас?о Сомоси
, ? страчений.
На його честь, як патр?ота та нац?онального героя, був названий
Сандин?стський фронт нац?онального визволення
, що скинув диктатуру с?мейства Сомоса через 45 рок?в п?сля смерт? Санд?но в результат? Сандин?стсько? революц??. Зображений на дек?лькох монетах Н?карагуа.
14 травня
1980
року Державна рада Н?карагуа оф?ц?йно в?дзначила Санд?но почесним званням ≪Батько анти?мпер?ал?стично? народно-демократично? революц??≫
[5]
.
Вивченню особистост?, погляд?в ? житт?вого шляху Санд?но присвячено низку книг р?зних автор?в, зокрема:
- Грегор?о Селсер
. Sandino, general de Hombres Libres (1955)
- Едельберто Торрес Есп?носа. General Augusto C. Sandino, heroe de la lucha antimperialista en Nicaragua (1972)
- Карлос Фонсека
. Sandino Guerrillero Proletario (1972)
- Серх?о Рам?рес. El pensamiento vivo de Sandino (1974)
- Карлос Фонсека. Cronica secreta: Augusto Cesar Sandino ante sus verdugos (1974)
- Абелардо Квадра Вега. Hombre del Caribe (1977)
- Умберто Ортега Сааведра.Cincuenta anos de lucha sandinista (1979)
- Хосе Рамос Ороско. ¡Maldito pais! (1979)
- Карлос Фонсека. Ideario politico de Augusto C. Sandino (1980)
Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|