??родиякон в?д ( грец. ?ερο  ? священний та δι?κονο?  ? служитель), давньоруське ≪чорний диякон≫ ? православний чернець у сан? диякона . Старший в монастир? ??родиякон назива?ться арх?дияконом .

Сан ??родиякона отриму?ться через сп?льне для вс?х диякон?в Та?нство Священства першого ступеня ? диякон ^[1] , при умов?, що кандидат перед отриманням зазначеного Та?нства мав чернечий постриг .

Диякон може прийняти чернецтво ? стати ??родияконом якщо в?н:

1. цел?бат , тобто ? холостяк, н?коли не був у шлюб? ,
2. овдов?в ,
3. розлучився з? сво?ю дружиною за обоп?льною згодою.

За благодаттю служ?ння ? можливостями допомагати священников? при зд?йсненн? та?нств, ??родиякон ? диякон р?вн?. На в?дм?ну в?д диякона, при повному облаченн? ??родиякон носить чорну камилавку , а в оф?ц?йн?й обстановц? ? клобук . Перш? диякони з'явилися вже в апостольск? часи, а чернецтво сформувалося лише в IV стол?тт? . Однак аж до V стол?ття , а м?сцями нав?ть до VII стол?ття , монахи уникали священного сану, в тому числ? ? дияконського.

≪??родияконами≫ йменуються ≪мант?йн? ченц?≫ в дияконському сан?. ≪Рясофорних диякон?в≫ теж називають ≪??родияконами≫, в залежност? в?д м?сцевих звича?в. ≪??росхидияконами≫ або ≪схи??родияконами≫ називаються диякони в схим? . Зг?дно з церковними звичаями, до вс?х ??родиякон?в належить шанобливо звертатися з? словами: ≪Ваше Преподоб??!≫" ^[2] . За старанне служ?ння Богу ? людям, ??родияконов? можуть урочисто вручити особлив? пам'ятн? та юв?лейн? подячн? грамоти, церковн? ордени медал? , а також його можуть нагородити правом нос?ння поза богослуж?нням подв?йного ораря , а пот?м возведенням у сан арх?диякона. Однак, треба зважити на те, що дияконське служ?ння часто сприйма?ться лише як тимчасовий ? пром?жний р?вень, бо молодих ??родиякон?в досить швидко висвячують на пресв?тера ( ??рея ), п?сля чого вони стають вже ??ромонахами .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• (рос.) Заозерський Н. , О диаконах [ Арх?вовано 29 листопада 2006 у Wayback Machine .] // Богословський в?сник МДА , вересень 1892 .
• Иеродиакон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона  : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). ? СПб ., 1890?1907. ? Т. XIIIa. ? С. 648. (рос. дореф.)
• (рос.) ≪ Иеродиакон [ Арх?вовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine .] ≫ // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль . ? 3-е изд. ? СПб .: Типография М. О. Вольфа , 1880 ? 1882 . ? Т.2. ? С.161-162.