?стор?я Швейцар??
Швейцар?я до об'?днання
До?сторична Швейцар?я [en]
Римська Швейцар?я
У ранн? та високе середньов?ччя ( Алеман?я  • Шваб?я  • Верхня Бургунд?я )
Стара Швейцарська конфедерац?я
Федеративна харт?я
Експанс?я
Реформац?я
Старий порядок
Швейцар?я в Наполеон?вську епоху
Французьке вторгнення
Гельвет?йська республ?ка
Акт про мед?ац?ю
Перех?дний пер?од
Реставрац?я та Регенерац?я
Громадянська в?йна
Швейцар?я як федеративна держава
В?д федерал?зац?? до св?тових в?йн
У роки св?тових в?йн
Портал ≪Швейцар?я≫ переглянути обговорити редагувати

Дата заснування Швейцарсько? Конфедерац?? ? 1 серпня 1291 року, коли три л?сов? кантони  ? Ур? , Шв?ц ? Унтервальден , захищаючи незалежн?сть в?д австр?йських Габсбург?в , уклали оборонний союз (≪в?чний союз≫) у рамках ≪священно? Римсько? ?мпер??≫. Назва Швейцар?? походить в?д назви одного з цих кантон?в ? Шв?цу ( н?м. Schwyz ).

Знах?дки археолог?в дають п?дстави стверджувати, що перш? стоянки людини в печерах Сальова виникли близько 10 тисяч рок?в тому. Збереглися зображення людини й тварин на скелях, кам'ян? культов? споруди, поховання. З часом люди почали селитися на берегах озер.

У 58 роц? до нашо? ери неподал?к Генави (Женеви) сталася битва м?ж лег?онами Цезаря ? в?йськом гельвет?в, племен? кельтського походження, як? прийшли в Альпи з середнього Рейну. Римляни перемогли, ? невдовз? п?сля цього п?дпорядкували соб? вс? земл? гельвет?в ? област?, як? приблизно зб?гаються з кордонами зах?дно? частини нин?шньо? Швейцар?? (зв?дси друга назва Швейцар?? ? Гельвец?я). Цезар заснував римськ? колон?? ? колон?ю Юл?я Еквестр?с з головним м?стом Нов?одуном (сучасний Ньйон ), Авентик (м?ж Лозанною ? Берном, сучасний Аванш ), колон?ю Августа Раурика (поблизу сучасного Базеля ).

У 15 роц? до нашо? ери Рим п?дкорив також рет?в. У наступн? три стол?ття римський вплив сприяв розвитку культури населення ? його роман?зац??.

У IV ? V стол?ттях нашо? ери територ?ю нин?шньо? Швейцар?? захопили н?мецьк? племена алеманн?в ? бургунд?в. З IV стол?ття на територ?ю сучасно? Швейцар?? проника? християнство . З середини V стол?ття в столиц? нин?шнього кантону Граубюнден , м?ст? Кур , знаходилася резиденц?я римського ?пископа.

П?сля перемоги Карла Великого над лангобардами ( 774 р?к) Гельвец?я ув?йшла до складу корол?вства франк?в ? в VIII ? IX стол?ттях перебувала п?д владою Карла Великого ? його наступник?в.

Подальша доля цих земель т?сно пов'язана з ?стор??ю Священно? Римсько? ?мпер??. П?сля розпаду ?мпер?? Карол?нг?в вони були захоплен? швабськими герцогами в Х стол?тт? , але т? не змогли утримати ?х п?д сво?ю владою, ? рег?он розпався на окрем? феодальн? волод?ння. У Х?? ? Х??? стол?ттях робилися спроби ?х об'?днання п?д владою великих феодал?в, таких, як Цер?нгени, фундатори Берну та Фр?буру, ? Габсбурги. У 1264 роц? Габсбурги завоювали пан?вне становище у сх?дн?й Швейцар?? . На заход? закр?пилися графи Савойськ?.

Габсбурги в?дчули сильний оп?р, коли спробували об'?днати сво? волод?ння, скасувавши прив?ле? деяких м?сцевих громад. У центр? цього опору опинилися селяни, як? жили в г?рських долинах Шв?цу (зв?дси назва кра?ни Швейцар?я), Ур? та Унтервальдену. Ц? л?сов? кантони, розташован? б?ля стратег?чно важливо? дороги через перевал Санкт-Готард, д?стали вигоди з боротьби м?ж ?мператорами з династ?? Гогенштауфен?в ? папством. У 1231 роц? Ур?, а в 1240 роц? ? Шв?ц здобули права ?мперських територ?й Священно? Римсько? ?мпер??, позбувшись залежност? в?д др?бних феодал?в. П?сля смерт? ?мператора Фр?др?ха II в 1250 роц? в ?мпер?? настав пер?од занепаду, що ознаменувався громадянською в?йною п?д час Великого м?жцарювання 1250 ? 1273 рок?в. Габсбурги, як? не визнали прав Ур? та Шв?цу, спробували в 1245 ? 1252 роках завоювати Шв?ц. На допомогу йому прийшли Ур? та Унтервальден, як? вступили в тимчасовий союз.

У серпн? 1291 року швейцарськ? громади уклали м?ж собою пост?йний оборонний союз ? п?дписали догов?р, в?домий як федеративна харт?я ( н?м. Bundesbrief ), ? перше документальне засв?дчення сп?впрац? м?ж л?совими кантонами. З цього року почина?ться оф?ц?йна ?стор?я швейцарсько? держави.

Те, що конфедерац?я була сильною, засв?дчив 1315 р?к, коли горц? л?сових кантон?в Ур?, Шв?ц ? Унтервальден з?ткнулися з переважаючими в?йськами Габсбург?в та ?хн?х союзник?в. Вони перемогли у битв? при Моргартен?, яка вважа?ться одн??ю з найважлив?ших в ?стор?? Швейцар?? . Ця перемога спонукала ?нш? громади при?днатися до конфедерац??. У 1332 ? 1353 роках м?ста Люцерн, Цюрих ? Берн, с?льськ? громади Гларус ? Цуг уклали окрем? угоди з трьома кантонами, що об'?дналися, утворивши низку конфедерац?й. Хоча ц? угоди не мали сп?льно? основи, вони забезпечили найголовн?ше ? незалежн?сть кожного з учасник?в. Зазнавши поразки в битвах при Земпаху в 1386 роц? ? при Нефельс? в 1388 роц?, Габсбурги змушен? були, нарешт?, визнати незалежн?сть кантон?в, як? об'?дналися в конфедерац?ю.

На початку XV стол?ття учасники конфедерац?? в?дчули себе достатньо сильними, щоб перейти у наступ. П?д час численних во?н ? кампан?й проти австр?йських Габсбург?в ? Священно? Римсько? ?мпер??, герцог?в Саво?, Бургунд??, М?лану ? французького короля Франциска I швейцарц? здобули репутац?ю прекрасних во?н?в. ?х боялися вороги ? поважали союзники. У пер?од ≪геро?чного в?ку≫ швейцарсько? ?стор?? ( 1415 ? 1513 роки) територ?я конфедерац?? розширилася за рахунок при?днання Аргау, Тургау, а також земель на п?вдень в?д Альп . Було створено 5 нових кантон?в. У 1513 ? 1798 роках Швейцар?я стала конфедерац??ю 13 кантон?в. Кр?м них, у конфедерац?ю входили земл?, як? вступили в союз з одним або к?лькома кантонами. Пост?йного центрального органу не було: пер?одично скликалися загальносоюзн? сейми, де право голосу мали т?льки повноправн? кантони. Загальносоюзних адм?н?страц??, арм?? ? ф?нанс?в також не було, ? таке становище збер?галося аж до Французько? революц??.

Пом?тний сл?д у житт? Швейцарсько? Конфедерац?? залишила епоха Реформац?? , в умовах яко? проходило життя двох найв?дом?ших ?? л?дер?в: Ульр?ха Цв?нгл? (1484?1531 роки) й Жана Кальв?на (1509?1564 роки).

Ульр?х Цв?нгл? , який здобув осв?ту у Берн? , В?дн? й Базел? , друг в?домого ф?лософа Еразма Роттердамського , був канон?ком у Цюриху . В?н виступив проти догмат?в Католицько? Церкви, розробивши систему рел?г?йно? реформи, а також реформи пол?тичного устрою. В?н в?дкидав всю церковну ??рарх?ю, ?ндульгенц??, поклон?ння священним зображенням ? мощам святих, пости, чернецтво, безшлюбн?сть духовенства. Цв?нгл? засуджував поширене у Швейцар?? в той час найманство, був переконаним республ?канцем. Так? погляди не могли не викликати гн?в Ватикану. Цв?нгл? ? його приб?чникам довелося вести боротьбу з кантонами, як? залишалися католицькими (Люцерн, Фр?бур, Вале, Цуг, Шв?ц, Ур?, Т?чино та ?нш?). П?д час в?йни сам Цв?нгл? був убитий, але його посл?довники домоглися для себе певних свобод. П?сля Цюриха цв?нгл?анство перемогло в Берн?, Базел?, Шаффхаузен?, Гларус? ? Санкт-Галлен?. Ц? кантони об'?дналися в рел?г?йно-пол?тичний союз.

Жан Кальв?н жив у Женев? . Його вчення ( кальв?н?зм ) знайшло приб?чник?в далеко за межами Швейцар?? ? у Франц?? , Шотланд?? , Голланд?? . Кальв?н став одним з перших перекладач?в Б?бл?? на сучасну французьку мову .

Цв?нгл?анський напрямок протестантизму згодом об'?днався з напрямками Жана Кальв?на з Женеви у Швейцарську реформаторську церкву. Оск?льки кантони центрально? Швейцар?? залишалися католицькими, розкол за рел?г?йним принципом був неминучий. П?сля нетривалих рел?г?йних сутичок встановилася зразкова р?вновага м?ж обома рел?г?ями. У 1648 роц? незалежн?сть Швейцар?? в?д Священно? Римсько? ?мпер?? була оф?ц?йно визнана Вестфальським мирним договором .

Пол?тичне життя Швейцар?? у XVIII стол?тт? було спок?йним. В епоху Просв?тництва прославилися бернський досл?дник ? поет Альбрехт фон Галлер (1708?1777 роки), ?сторик Йоганн фон Мюллер , а також уродженець Женеви ф?лософ Жан Жак Руссо й великий педагог та гуман?ст з Цюриха Йоганн Генр?х Песталоцц? . У цей час до Швейцар?? направився пот?к ?ноземних гостей, серед них ? Вольтер , Г?бона ? Гете .

Французька революц?я мала значний вплив на Швейцар?ю як у пол?тичному, так ? ф?лософському в?дношенн?. У 1798 роц? французьк? в?йська вторглися в кра?ну й окупували ??. Французи надали завойованим кантонам конституц?ю, яка зам?нила федерац?ю на ≪?дину ? непод?льну Гельвет?йську республ?ку≫. Революц?йн? ?де? демократ??, цив?льних свобод ? централ?зовано? влади уперше в ?стор?? Швейцар?? привели до створення сильного централ?зованого управл?ння. Конституц?я 1798 року, створена на основ? конституц?? першо? Французько? республ?ки, надавала вс?м швейцарцям р?вн? права перед законом ? кодекс цив?льних свобод. Однак вона заз?хала на традиц?йний федерал?зм, ? багато швейцарц?в не бажали ?? визнавати. Боротьба м?ж федерал?стами, противниками ново? системи, ? централ?стами, як? п?дтримували ??, тимчасово вщухла, коли Наполеон Бонапарт у 1802 роц? подарував республ?ц? конституц?ю, в?дому як Акт про мед?ац?ю . Вона в?дновила чимало колишн?х прив?ле?в кантон?в ? розширила к?льк?сть кантон?в з 13 до 19.

П?сля поразки Наполеона кантони в?дмежувалися в?д режиму, нав'язаного французами, ? намагалися в?дродити колишню конфедерац?ю.

П?сля тривалих переговор?в була розроблена Союзна угода , п?дписана у вересн? 1814 року. Вона проголошувала союз 22 суверенних кантон?в, але не вказувала, що вони становлять одну державу. У декларац?? В?денського конгресу (березень 1815 року) ? Паризькому мирному договор? (листопад 1815 року) велик? держави визнавали в?чний нейтрал?тет Швейцар??.

Протягом наступних трьох десятир?ч у Швейцар?? наростали л?беральн? настро?. У в?дпов?дь на д?? радикал?в у союзному сейм? ? в деяких кантонах (закриття монастир?в в Ааргау, вигнання ?зу?т?в) с?м консервативних католицьких кантон?в сформували оборонний союз Зондербунд . У 1847 роц? сейм невеликою б?льш?стю голос?в оголосив про розпуск цього об'?днання. Федеральна арм?я п?д кер?вництвом генерала Г?йома Дюфура перемогла в громадянськ?й в?йн? , перш н?ж у конфл?кт втрутилися ?вропейськ? держави.

Унасл?док перемоги над Зондербундом ухвалено нову Федеральну конституц?ю (1848 р?к), а також досягнуто р?вноваги м?ж прагненнями централ?ст?в-радикал?в ? федерал?ст?в-консерватор?в. З нем?цного союзу держав-кантон?в Швейцар?я перетворилася в ?дину союзну державу. Був створений пост?йний орган виконавчо? влади у вигляд? федерально? ради ?з семи член?в, як? обираються законодавчим органом з двох палат ? нац?онально? ради ? ради кантон?в. Федеральний уряд був над?лений правом випускати грош?, регулювати митн? правила ?, найголовн?ше, визначати зовн?шню пол?тику. Федеральною столицею був вибраний Берн. У тому ж 1848 роц? затверджений нац?ональний прапор Швейцар??.

У 1874 р. Федеральну Конституц?ю оновлено. Зм?нена Конституц?я 1874 року з подальшими поправками ще б?льше посилила владу федерального уряду, не ставлячи п?д загрозу федеративну основу Швейцарсько? держави. Зг?дно з ?? положеннями, кожний з 26 кантон?в збер?га? св?й власний прапор ? герб.

В останн? десятир?ччя XIX стол?ття розвивалася промислов?сть Швейцар??, розвинулося буд?вництво зал?зниць. Сировина, що ?мпортувалася, перероблялася у високояк?сн? продукти, як? пот?м надходили на св?товий ринок.

П?сля початку Першо? св?тово? в?йни виникла загроза нац?ональн?й ?дност? Швейцар??: франкомовн? швейцарц? в основному симпатизували Франц??, а н?мецькомовн? ? Н?меччин?. Чотирир?чна моб?л?зац?я лягла важким тягарем на економ?ку кра?ни, в?дчувався деф?цит промислово? сировини, зростало безроб?ття, не вистачало продовольства. Загальне невдоволення переросло у масов? страйки в листопад? 1918 року.

У 1919 роц? Женева була вибрана як штаб-квартира Л?ги Нац?й . Швейцар?я стала членом ц??? орган?зац?? т?льки п?сля бурхливих внутр?шн?х дебат?в та отримання гарант?й дотримання ?? нейтрал?тету.

Початок Друго? св?тово? в?йни застав населення кра?ни згуртован?шим: мало хто у Швейцар?? в?тав нацизм , проти якого була спрямована федеральна пол?тика духовно? нац?онально? оборони . Однак у стратег?чному в?дношенн? стан конфедерац?? був вразлив?шим, оск?льки вона знаходилася в оточенн? тотал?тарних держав.

П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни Л?га нац?й припинила сво? ?снування. Швейцар?я ухвалила р?шення не вступати до новостворено? Орган?зац?? об'?днаних нац?й (ООН) й отримала статус спостер?гача, що дозволило розм?стити в Женев? ?вропейську штаб-квартиру та к?лька спец?ал?зованих орган?зац?й ООН, включаючи М?жнародну орган?зац?ю прац? та Всесв?тню орган?зац?ю охорони здоров'я . Швейцар?я вважала, що в?дмова в?д вступу в ООН ? найкращий спос?б зберегти сво? незалежне становище нейтрально? кра?ни при пост?йно зм?нному сп?вв?дношенн? сил на св?тов?й арен?. Таке р?шення зм?цнило позиц?? Швейцар?? у м?жнародн?й пол?тиц?. Ця кра?на ? членом к?лькох орган?зац?й ООН: М?жнародного суду , Продовольчо? та с?льськогосподарсько? орган?зац?? ООН (ФАО), Орган?зац?? об'?днаних нац?й з питань осв?ти, науки ? культури (ЮНЕСКО) та Управл?ння верховного ком?сара ООН у справах б?женц?в. Швейцар?я нада? значну допомогу кра?нам, що розвиваються.

Дотримуючись традиц?йно? пол?тики нейтрал?тету, Швейцар?я в 1950-х ? на початку 1960-х рок?в з?ткнулася з великими труднощами в питанн? щодо участ? в р?зних планах ?вропейсько? ?нтеграц??. У 1948 роц? вона вступила в Орган?зац?ю ?вропейського економ?чного сп?вроб?тництва, але утрималася в?д при?днання до ?вропейсько? економ?чно? сп?льноти (згодом ? ?вропейського союзу , ?С). Очевидн? пол?тичн? ц?л? ц??? орган?зац?? були неприйнятн? для Швейцар??. Однак вона стала одн??ю з кра?н-засновник?в ?вропейськ?й асоц?ац?? в?льно? торг?вл? в 1959 роц?, а в 1963 роц? ув?йшла до Ради ?вропи, знову продемонструвавши свою зац?кавлен?сть у ?вропейськ?й сп?впрац?. У 1972 роц? нац?ональний референдум ратиф?кував угоду про в?льну торг?влю з ?С, зг?дно з яким до 1977 року було поступово скасоване мито на вс? промислов? вироби. У 1983 роц? Швейцар?я стала повноправним членом Групи десяти, об'?днання найб?льших вкладник?в М?жнародного валютного фонду (МВФ).

У 1960-х роках Швейцар?я з?ткнулася ?з складною внутр?шньою проблемою. Дек?лька франкомовних кантон?в, розташованих у горах Юра в окруз? Берн, зажадали утворення нового кантону. Це викликало оп?р з боку н?мецькомовного населення цього рег?ону. Для запоб?гання сутичкам туди були введен? федеральн? в?йська. На початку 1970-х рок?в виборц? кантону Берн схвалили проведення референдуму у франкомовних кантонах щодо питання про в?дд?лення. Внасл?док сер?? плеб?сцит?в, що проводилися протягом ряду рок?в, три з семи округ?в ? дек?лька прикордонних громад проголосували за створення нового кантону. Цей новий кантон отримав назву Юра . Р?шення було пот?м схвалене на загальнонац?ональному референдум? в 1978 роц?, ? новий кантон вступив у конфедерац?ю в 1979 роц?.

У 1960-х роках виникла пом?тна напружен?сть навколо питання про велику к?льк?сть роб?тник?в з кра?н П?вденно? ?вропи, як? при?хали у пошуках зароб?тку до Швейцар??. Незважаючи на традиц?йний ?нтернац?ональний характер кра?ни та необх?дн?сть участ? ?ноземц?в в ?? економ?чному житт?, багато швейцарц?в виявляли вороже ставлення до м?грант?в з П?вденно? ?вропи ? вважали ?х винними у внутр?шн?х проблемах кра?ни, таких як нестача житла. У зв'язку з цим уряд вв?в обмеження, що р?зко скоротило частку ?ноземц?в серед працюючих. Пол?тичний рух, який вимагав подальшого зменшення к?лькост? ?ноземних роб?тник?в, не отримав велико? п?дтримки на виборах, але зм?г орган?зувати в 1970, 1974 ? 1977 роках референдуми з конституц?йних поправок про обмеження частки ?ноземц?в у склад? населення Швейцар??. Ц? пропозиц?? не отримали схвалення, але спроби обмежити присутн?сть ?ноземц?в у Швейцар?? не припинялися ? в 1980?1990-х роках. У 1982 роц? виборц? в?дхилили пропозиц?ю уряду про л?берал?зац?ю правил, що регулювали перебування ?ноземних роб?тник?в ? ?хн?х с?мей, а в 1987 роц? ?мм?грац?я була ще б?льше обмежена. У 1994 роц? учасники референдуму схвалили посилення закону про перебування ?ноземц?в. Проте контингент ?ноземних роб?тник?в залиша?ться великим ? 25 % в?д загально? к?лькост? зайнятих. У той же час к?льк?сть ?ноземних громадян, як? проживають у Швейцар??, зросла приблизно до 1,4 млн. Багато з них ? б?женц? з Босн?? ? Герцеговини та кра?н, що розвиваються.

В середин? 1980-х рок?в уряд Швейцар?? зробив спроби пок?нчити з ?золяц??ю кра?ни ? укласти ряд двосторонн?х ? багатосторонн?х угод з кра?нами ?С. На референдум? 1986 року швейцарськ? виборц? переважною б?льш?стю в?дхилили пропозиц?ю уряду про вступ в ООН, але через ш?сть рок?в проголосували за участь Швейцар?? в МВФ ? Св?товому банку. У грудн? 1992 року, через с?м м?сяц?в п?сля заяви уряду про нам?р Швейцар?? вступити в ?С, населення в?дкинуло пропозиц?ю про при?днання до ?вропейського економ?чного простору, який з с?чня 1994 року включив кра?ни ?вропейсько? асоц?ац?? в?льно? торг?вл? з ?С в ?дину зону в?льно? торг?вл?.

В?дносини Швейцар?? з ?С, як? поступово зм?цнюються, залишалися каменем спотикання для зовн?шньо? пол?тики кра?ни наприк?нц? 1990-х рок?в. На виборах 1995 року проявилася все б?льша поляризац?я думок виборц?в щодо цього питання. Найб?льшого усп?ху на них домоглися, з одного боку, соц?ал-демократи, як? активно п?дтримують ?нтеграц?ю, а з ?ншого ? права Швейцарська народна парт?я, що виступа? не т?льки проти вступу до ?С, але й проти участ? в ?вропейському економ?чному простор? ? сп?впрац? Швейцар?? з ?ншими торговими й пол?тичними союзами. Прийняте в 1996 роц? р?шення про участь швейцарських збройних сил у маневрах ? технолог?чних програмах орган?зац?? ≪Партнерство заради миру≫ викликало бурхлив? протести в кра?н?.

Наприк?нц? 1990-х рок?в уряд Швейцар?? був втягнутий у м?жнародну суперечку про повернення приватними швейцарськими банками золота та ?ншого ц?нного майна, конф?скованого нацистською Н?меччиною п?д час Друго? св?тово? в?йни у жертв геноциду. Предметом обговорення були також грошов? внески ? ц?нност?, розм?щен? ?вропейськими ?вреями у швейцарських банках до ? п?д час в?йни з метою вберегти ?х в?д захоплення нацистами.

В?дразу ж п?сля в?йни Швейцар?я погодилася повернути викраден? внески потерп?лим ? ?х спадко?мцям. Однак п?д час судових розгляд?в, що привернули велику увагу громадськост? в середин? 1990-х рок?в, приватн? позивач? ? групи ?врейських адвокат?в наполягали на тому, що Швейцар?я не виконала сво?х зобов'язань, ? звинуватили швейцарськ? банки в тому, що вони перешкоджають спадко?мцям у доступ? до ≪заморожених≫ рахунк?в померлих вкладник?в.

З 1996 року американськ? м?сцев? ? федеральн? пол?тичн? д?яч? та орган?зац?? розгорнули кампан?ю з повернення так званого нацистського золота, ? багато мун?ципал?тет?в США, у тому числ? м?ста Нью-Йорк, пригрозили застосувати економ?чн? санкц?? проти швейцарських банк?в, якщо останн? в?дмовляться надати допомогу позивачам. У серпн? 1998 року банк?вська група ≪Швайцер?ше кредитанштальт≫ ? ШБФ погодилися виплатити 1,25 млрд долар?в як компенсац?ю жертвам геноциду та ?х спадко?мцям. П?сля ц??? загрози застосування санкц?й було припинене.

Полем?ка завдала шкоди м?жнародному престижу Швейцар?? ? викликала хвилю обурення в ц?й кра?н?. Засоби масово? ?нформац?? США ? ?вропейських держав часто представляли швейцарських банк?р?в ? дипломат?в як дуже несимпатичних людей, як? виявили байдуж?сть до позов?в жертв геноциду. Увага громадськост? зверталася також на допомогу, яка надходила до нацистсько? Н?меччини ?з Швейцар??. Незважаючи на нейтрал?тет кра?ни, швейцарськ? промисловц? постачали до г?тлер?всько? Н?меччини сировину ? промислов? вироби. Чимало швейцарських пол?тик?в вважали, що оф?ц?йн? кола США зображають ?х як лиход??в; швейцарц? дотримувалися думки, що досягнута угода ? кап?туляц?я перед тиском ззовн?, принизлива для нац?? в ц?лому.

Рух за надання виборчих прав ж?нкам, який вперше ув?нчався усп?хом у франкомовних кантонах наприк?нц? 1950-х рок?в, досягнув сво?? головно? мети т?льки в 1971 роц?, коли ж?нки отримали право голосувати ? бути обраними на федеральних виборах. Однак у низц? кантон?в ж?нкам ще тривалий час перешкоджали в реал?зац?? ?хн?х виборчих прав на м?сцевих виборах. У 1991 роц? в н?мецькомовному нап?вкантон? Аппенцелль-?ннерроден , на останн?й територ?? Швейцар??, що протид?яла емансипац?? ж?нок, вони здобули право брати участь у щор?чних зборах виборц?в.

Наступним кроком було прийняття в 1981 роц? конституц?йно? поправки, що гаранту? р?вн? права ж?нок. У 1984 роц? Ел?забет Копп стала першою ж?нкою, обраною до Федерально? ради. У 1985 роц? ж?нкам були надан? р?вн? права в с?м'? (до цього чолов?к вважався главою с?м'?, що дозволяло йому одноб?чно розпоряджатися с?мейними ф?нансами ? не дозволяти дружин? працювати). У 1991 роц? рада м?ста Берн постановила, що в ?? склад? не повинно бути понад 60 % представник?в одн??? стат?.

Транзитне положення Швейцар?? в систем? ?вропейських перевезень, що зд?йснюються великовантажними автомоб?лями, ускладнило еколог?чну ситуац?ю на г?рських шляхах кра?ни. Кр?м того, вихлопн? гази сприяли нищенню л?с?в, що захищають г?рськ? села Швейцар?? в?д лавин ? сел?в. Для скорочення викид?в вихлопних газ?в в?д автотранспорту швейцарський уряд у 1985 роц? вв?в дорожн? мито, також було встановлено граничну вагу для автомоб?л?в (28 т), обмежено рух у н?чн? години та у вих?дн? дн?. На референдум? 1994 року виборц? схвалили р?шення про те, що до 2004 року ?ноземн? комерц?йн? вантаж? мають перевозитися, через територ?ю Швейцар??, т?льки зал?зницею.

Швейцар?я приймала б?женц?в з Укра?ни з лютого 2022 року. Станом на 10 серпня 2022 року в кра?н? заре?стровано 60000 б?женц?в-укра?нц?в з? статусом S. ^[1] Попри це, Швейцар?я в?дмовилася надавати Укра?н? зброю, посилаючись на св?й нейтральний статус. В той же час Швейцар?я надавала гуман?тарну допомогу ? одяг, ?жу, в?кна (для зам?ни вибитих в?кон) тощо.

• Фолькер Райнгардт . ?стор?я Швейцар??. В?д початку до сьогодення. ? Ки?в. ≪Темпора≫. 2013. ? 456 с. ? ISBN 978-617-569-177-9
• Драгунов Г. П., Крашенинников В.Л . Путешествие по Швейцарии. Москва. ≪Мысль≫. 1987. ? 224 с.

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Britannica (11-th) · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNE :  XX472329 · J9U :  987007553539905171 · LCCN :  sh85131314

п о р   Швейцар?я в темах Державний лад Конституц?я ? Парламент ( Рада кантон?в ? Нац?ональна рада ) ? Президент ? М?н?стр закордонних справ ? Дипломатичн? м?с?? ? Адм?н?стративний под?л ? Збройн? сили Державн? символи Прапор ( кантони ) ? Герб ? Г?мн Економ?ка Швейцарський франк ? Нац?ональний банк ? С?льське господарство ? Туризм Транспорт Бернський трамвай ? Номерн? знаки Географ?я Столиця ? М?ста ? Геолог?я ? Корисн? копалини ? Озера ? Боденське озеро ? Альпи ? Природа ( Ссавц? ? Рептил?? ) Населення Мови ? Укра?нська д?аспора Культура Азартн? ?гри ? Арх?тектура ? Л?тература ? Музика ? Кухня ? Спадщина ЮНЕСКО ? Свята Прем?? Прем?я Шиллера ?нше ?стор?я ? ?нтернет Портал:Швейцар?я