?сла?ндська мо?ва
(
?сл.
islenska
) ? одна з
зах?дноскандинавських мов
. Оф?ц?йна мова
Республ?ки ?сланд?я
. Поширена також у
Дан??
,
Канад?
та
США
.
Д?алектичних
в?дм?нностей майже нема?.
Перш? л?тературн? пам'ятки засв?дчено наприк?нц? XI стол?ття. Це так зван?
саги
? еп?чн? сказання про давн?х геро?в, бог?в,
в?к?нг?в
та корол?в.
У XVI стол?тт? ?сландською мовою друкуються перш? книги. Сучасна
орфограф?я
дуже близька до давньо?сландсько?.
Узагал?, особлив?сть сучасно? ?сландсько? мови поляга? в тому, що вона дуже мало зм?нилася з тих час?в, коли ?? нос?? ? норвезьк? в?к?нги ? уперше ступили на землю острова ?сланд?я та заснували тут сво? поселення. Законсервован?сть давньо? мови ? це насл?док того, що протягом к?лькох стол?ть ?сланд?я була ?зольована в?д зовн?шнього св?ту та його впливу. Тому сучасний ?сландець може без жодних труднощ?в читати та розум?ти давн?
саги
, як? було написано в XI?XII стол?ттях.
Б?льш?сть людей, що розмовляють ?сландською мовою, прожива? в
?сланд??
. Проте ? близько 8 165 ?сландських мовц?в, що проживають у
Дан??
, з яких близько 3 000 ?
студентами
. ?сландською також говорять близько 5 655 жител?в
США
та 2 385
Канади
(у б?льшост? в с?льському мун?ципал?тет?
Г?мл?
, пров?нц?я
Ман?тоба
). 97 % жител?в ?сланд?? вважають ?сландську мовою сво?ю р?дною, проте за межами ц??? кра?ни ?сландська мова використову?ться дуже мало. ?сландськ? мовц?, що перебувають за межами ?сланд??, ? переважно
ем?грантами
.
?сланд?я ? ?дина
кра?на
та рег?он, де ?сландська мова ? оф?ц?йною (? ?диною оф?ц?йною мовою держави). Хоча ?сланд?я ? ? членом
П?вн?чно? ради
(Дан?я, Норвег?я, Швец?я, Ф?нлянд?я, ?сланд?я), ця орган?зац?я використову? лише
данську
,
норвезьку
та
шведську
мови й зовс?м не послугову?ться ?сландською, хоча ?нколи й вида? певн? матер?али нею.
Фонетична система
дуже близька до давньоскандинавсько? (зокрема, до
норвезько? мови
XII?XIII стор?ччя). На в?дм?ну в?д ?нших скандинавських мов, ?сландська ма?:
- коротк? та довг?
дифтонги
: kynsloð ['k
h
insl
ou
ð] ≪с?м'я≫, fljota ['flj
ou:
t
h
a] ≪плисти≫;
- лише глух? з?мкнен? приголосн?, як? протиставляються за принципом слабоасп?рованих та сильноасп?рованих (тобто, зам?сть звичайного для укра?нсько? мови протиставлення приголосних за принципом глухост?-дзв?нкост? [п-б] [т-д], ?сландськ? приголосн? протиставлен? за принципом асп?рованост? при повн?й в?дсутност? дзв?нких приголосних [p-p
h
] [t-t
h
]): bað [
p
a:ð] ≪лазня≫ та pafi [
p
h
au: v?] ≪папа римський≫;
- глух?
сонанти
: fjoll [fjøtl] ≪гoри≫;
- придих перед подв?йними з?мкненими: upp [υ
h
p:] ≪вгору≫.
Складова р?вновага досяга?ться завдяки тому, що наголошений
склад
завжди довгий.
Наголос
завжди пада? на перший склад.
У
граматиц?
?сландська мова у значно б?льш?й м?р?, н?ж ?нш? скандинавськ? мови, зберегла давню систему
в?дм?нювання
(чотири
в?дм?нки
?
називний
(Nefnifall),
знах?дний
(Þolfall),
давальний
(Þagufall),
родовий
(Eignarfall)) та
д??в?дм?ни
.
Лексика
ма? дуже незначну к?льк?сть
запозичень
, оск?льки вс? нов? поняття позначаються словами, новостворюваними з наявних ?сландських корен?в, або переосмисленням вже наявних сл?в. Наприклад, слово ≪генетика≫ познача?ться як ≪erfðafræði≫, де erfð ≪спадок≫ ? fræði ≪наука≫.
На письм? ?сландська мова послугову?ться
латинкою
з доданням деяких додаткових знак?в (æ, ð, þ).
| Л?тера
|
Назва
|
Вимова за IPA
|
Трансл?терац?я
[1]
|
Наближена вимова л?тери
|
| Aa
|
a
|
[a]
|
а
|
а
|
| Aa
|
a
|
[au?]
|
а
|
ав
|
| Bb
|
be
|
[pj?]
|
б
|
б'?
|
| Dd
|
de
|
[tj?]
|
д
|
дь?
|
| Ðð
|
eð
|
[?ð?]
|
д
|
ез (м?жзубний ≪з≫, як ≪th≫ у
англ.
this
)
|
| Ee
|
e
|
[?]
|
е
|
е
|
| Ee
|
e
|
[j?]
|
?
|
?
|
| Ff
|
eff
|
[?fː]
|
ф
|
еф
|
| Gg
|
ge
|
[c?]
|
?
|
?'?
|
| Hh
|
ha
|
[hau?]
|
г
|
гав
|
| Ii
|
i
|
[?]
|
?
|
и
|
| Ii
|
i
|
[i]
|
?
|
?
|
| Jj
|
joð
|
[j?ð?]
|
й
|
йоз (м?жзубний ≪з≫, так само, як
ð
)
|
| Kk
|
ka
|
[k?au?]
|
к
|
кав
|
| Ll
|
ell
|
[?tl?]
|
л, ль
(не перед голосним)
|
етль ([
тль
] ? один звук)
|
| Mm
|
emm
|
[?mː]
|
м
|
ем
|
| Nn
|
enn
|
[?nː]
|
н
|
ен
|
| Oo
|
o
|
[?]
|
о
|
о
|
| Oo
|
o
|
[ou?]
|
о
|
ов
|
| Pp
|
pe
|
[p?j?]
|
п
|
пе
|
| Rr
|
err
|
[?r]
|
р
|
ер
|
| Ss
|
ess
|
[?s]
|
с
|
ес
|
| Tt
|
te
|
[t?j?]
|
т
|
ть?
|
| Uu
|
u
|
[?]
|
у
|
и (огублений ≪и≫)
|
| Uu
|
u
|
[u]
|
у
|
у
|
| Vv
|
vaff
|
[vafː]
|
в
|
ваф
|
| Xx
|
ex
|
[?xs]
|
кс
|
екс
|
| Yy
|
ypsilon y
|
[?fs?l?n ?]
|
?
|
ипсилон и
|
| Yy
|
ypsilon y
|
[?fs?l?n i]
|
?
|
ипсилон ?
|
| Þþ
|
þorn
|
[θ??rn?]
|
т
|
сорн (м?жзубний ≪с≫, як ≪th≫ у
англ.
thud
)
|
| Ææ
|
æ
|
[ai?]
|
ай, а?
|
ай
|
| Oo
|
o
|
[œ]
|
е
|
е
|
Укра?нсько-?сландськ? мовн? та л?тературн? зв'язки
[
ред.
|
ред. код
]
Укра?нська перекладачка
Ольга Дмитр?вна Сенюк
уперше переклала низку художн?х твор?в ?сландських автор?в, а в ?сланд?? близько 10 рок?в тому було опубл?ковано переклад пов?ст?
Михайла Михайловича Коцюбинського
≪Т?н? забутих предк?в≫
.
≪Запов?т≫
Тараса Григоровича Шевченка
?сландською мовою (переклав ?вар Йоунссон)
- ERFÐASKRAIN
- Þa eg fer ur þessum heimi
- Þannig leggið mig i grof
- Að haa fjallahryggi sjai
- Handan dals og gilja,
- Og gloggt eg heyri og greinilega
- Gomla Dnepra bylja
- Mot Svartahafi, er fljota fram
- Fjanda okkar lik
- Fra Ukrainu ? þa dey eg.
- Slettur, fjoll og smaa bakka
- Skil eg eftir ? og upp
- Til himins bjarta stig eg.
- Grafið mig og gerið uppreisn,
- Grandið viðjunum,
- Fagnið allir frelsi
- Og fjendum utrymið.
- Er f? ðist ny kynsloð
- Frjalsum monnum og froðum,
- Vona eg að þeir minnist min
- Með orðum bliðum, goðum.
|
(
Джерело
: Т. Г. Шевченко, Запов?т мовами народ?в св?ту, К., ≪Наукова думка≫, 1989)
- ↑
В основу трансл?терац?? покладено не фонетичний, а етимолог?чний принцип. Тому трансл?терована назва неточно в?дтворю? звучання слова.
В?к?пед?я
|
|---|
| | Особливост?
|
| |
|---|
| | ?мена та назви
|
|
|---|
| | ?стор?я та л?тература
|
|
|---|
| | Просування та пуризм
|
|
|---|
| | Пов'язан? теми
|
|
|---|
|
|
|---|
| | П?дгрупи
|
|
|---|
| | В?дтворен?
|
|
|---|
| | ?сторичн?
|
|
|---|
| | Сучасн?
|
|
|---|
|